Реферат: Тема досвіду


Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації

Методичний кабінет





Тема досвіду: «Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі »


Автор досвіду: Дашковська Тамара Віталіївна, вчитель початкових класів, вища категорія, педагогічний стаж роботи – 21 р.


Адреса досвіду: Петраківський навчально-виховний комплекс “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Катеринопільської районної ради Черкаської області


Досвід вивчався протягом 2009 – 2011 року адміністрацією Петраківського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» та методичним кабінетом


Катеринопіль

2011


^ Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти: формування самостійної, ініціативної, вдумливої особистості через впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри.

^ Актуальність досвіду зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань. Постійно зростаючі вимоги до змісту й організації навчання та виховання потребують упровадження ефективних педагогічних підходів.

^ Теоретичною основою досвіду є наукові дослідження вчених Л.Виготського, Д.Ельконіна, Р.Жуковської, О.Запорожець, Н.Кудикіної, В.Менджерицької, С.Русової, О.Усової. Наполегливо працюють у напрямі цієї проблеми відомі вчителі – новатори Ш.Амонашвілі, М.Гузик, С.Ільїн, В.Краковський, С.Лисенкова, В.Шаталов та ін..

Інноваційна значущість полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

^ Практична значущість досвіду полягає у використанні вчителем різних способів організації ігрової діяльності на уроках. Педагог шукає ефективні методи та прийоми навчання, творчо використовує їх у своїй роботі.

^ Сутність досвіду полягає в гармонійному поєднанні навчальної та ігрової діяльності молодших школярів.

Реалізація ігрових технологій дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність.

^ Технологія досвіду містить у собі великий арсенал різнонаправлених форм, методів, прийомів навчальної та ігрової діяльності вчителя та учнів на уроці та в позаурочний час.

Технологія досвіду сприяє рішенню наступних проблем:

підвищення ефективності уроку, як основної одиниці навчально-виховної діяльності;

створення на уроках умов для отримання почуття радості і задоволення від навчання та бажання вчитися;

особистісна спрямованість навчання і виховання;

активізація навчальної діяльності учнів на уроках;

розвиток пізнавальних здібностей учнів.

.


Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі


Формування учня як самостійної, ініціативної, вдумливої особистості буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Тому Дашковська Тамара Віталіївна вважає, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Гра є незмінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять вчитель створює за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів. Ігри Тамара Віталіївна проводить систематично на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.

Перед проведенням ігор з дітьми вчитель доступно викладає сюжет, розподіляє ролі, ставить перед дітьми пізнавальне завдання. Щоб гра не набридла, вчитель вносить у неї деякі зміни, ускладнює завдання. Готуючись до заняття педагог чітко продумує послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку. Пояснення вчителя під час гри – лаконічне і зрозуміле, пробуджує інтерес. Вчитель запевняє, що захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у надзвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія.

У класній кімнаті Тамара Віталіївна організувала ігровий куточок, в якому зосереджені казкові персонажі – Мудра Сова, Хитра Лисиця, Хитрий Вовк, Ведмідь, « Коза і семеро козенят», Сірий Зайчик.

Підбираючи для молодших школярів різноманітні ігри, вчитель вводить учнів під час навчальної діяльності у ситуації пізнавальної активності, яка проявляється ситуативно і підтримується завдяки зовнішній стимуляції з боку педагога. Як барометр уроку, діти постійно спонукають вчителя до пошуку нових ігор та використання їх у навчально-виховному процесі. Це такі форми ігрової діяльності, як дидактична гра, ігрова ситуація, ігровий прийом, ігрова вправа.

Плануючи організацію ігрової діяльності на уроці, вчитель визначає навчальну, розвивальну і виховну мету, кожна з яких спрямована на розв’язання завдань, визначених програмовими вимогами для учнів початкової школи.

Грою, її елементами та ігровими ситуаціями вчитель активізує виховну функцію навчально-пізнавальної діяльності. Так, створюючи ігрову ситуацію, вона привертає увагу дітей до традицій рідного краю. Тамара Віталіївна розповідає про звичаї і обряди своєї місцевості і роздає завдання, які підготували учні «Лісової школи». Діти, уявно спілкуючись із звірятами, з цікавістю виконують роботу.

На уроках української мови за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» вчитель закріплює різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є орфограми, на які треба звернути особливу увагу або дрібні речі, які треба описати.

Вивчаючи спільнокореневі слова, педагог пропонує дітям гру «Лото». Кожен учень має картку, розкреслену на шість клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель-ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти аналізують оголошений корінь слова, виділяють в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова. Під час опрацювання правил на уроках української мови впроваджує гру «Знайди ознаку».

Ігри на уроках математики Тамара Віталіївна використовує для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмислення, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Вчитель вважає, що використання ігрового прийому для пояснення мети уроку, який тісно пов’язаний з пізнавальними інтересами учнів, дуже важливо. Учитель на уроці пропонує пограти «в магазин». «Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі учні тренуються в додаванні й відніманні. В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, формується мотивація навчальної діяльності й інтерес до предмету.

Під час проведення ігор «ЕОМ», «Математичний струмок», «Зроби рівними», «Закінчи логічний ряд», «Художня математика» вчитель формує обчислювальні навички, вчить доводити своє міркування. .

Навчаючи учнів логічно мислити, аналізувати, виділяти головне, робити висновки, Тамара Віталіївна враховує і те, що не всі школярі однакові за рівнем розвитку мислення, уваги, вмінням слухати і виконувати завдання. Вдало підібрані ігри допомагають вчителю зацікавити учнів щодо виконання будь-якого завдання.

На уроках математики вчитель використовує і спортивні ігри. Вона заздалегідь готує картки з прикладами і відповідями. На одних картках відповіді правильні, а на інших неправильні. Вчитель по черзі показує картки, а учні у відповідь роблять певні рухи (при правильній відповіді – руки вгору, при неправильній – руки вперед). Гімнастичні вправи використовує різні.

Використовуючи інтелектуальні ігри («Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Розумники і розумниці», «LG- Еврика») вчитель тренує у дітей кмітливість, швидкість реагування, пам’ять, уміння узагальнювати.

Тамара Віталіївна створила у класі рекламне агентство під назвою «Клас» (економічні ігри), яке працює під девізом: «Все, що знаєш у пригоді». Агентство має різні відділи: - інформаційний – займається пошуками інформації або обробляє часткову (вводить формули, правила); -художній – працює по дизайну; виготовляє малюнки, вироби; - літературний – складає тексти та вірші; - розрахунково-фінансовий – робить необхідні обчислення, виконує оцінювальні функції, підраховує «зарплатню»; - редакційний – стежить за правильністю роботи відділів, виконує консультативні функції; - дистриб’юторський – знаходить замовників реклами, а також пропонує виготовлену рекламу. Завдяки цьому кожна дитина може знайти собі заняття до душі, розвинути природні здібності. Агентство працює як в урочний так і в позаурочний час. За допомогою цієї гри розвиваються творчі здібності учнів, розкриваються індивідуальності кожного, виховання самоврядування.

На уроках читання під час розчиток вчитель застосовує ігри «Піраміда», «Падають шишки». На думку вчителя дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення стійкої уваги: “Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» - читання зупиняється), «Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля» ( починають читати у довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять до вершини і починають зменшувати). Є ігри, що вчитель використовує для читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик».Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно стежить за правильністю.

В процесі ознайомлення дітей з ліричним жанром вчитель користується різноманітними ігровими прийомами, які сприяють розвиткові умінь слухати, говорити і читати, дозволяють формувати уявлення учнів про віршовану форму, риму, систематизувати читацький кругозір, характеризувати авторів творів, що вивчаються, набувати досвід широкого розучування віршів. Так, при знайомстві з римою використовує гру «Схожі хвости» ( мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка ...). Користуючись прийомом «Віднови вірші на основі рим», учитель практично знайомить дітей з римою. При виконанні ігрової вправи «Відгадай риму» формує в учнів почуття ритму і рими.

Виконуючи вимоги програми з основ здоров’я вчитель використовує практичну, ігрову індивідуальну та групову діяльність учнів. З метою закріплення вивченого матеріалу на уроках Тамара Віталіївна застосовує гру «Фантазери» (Про що може мріяти здорова людина), гру-пантоміму «Без слів» ( Розказати, чим найбільше ви любите займатися у своєму куточку відпочинку), «Вгадай страву за описом», яку учні виконують в парах. Не менш цікавою є гра-подорож по річці Охайність. Ігри потребують від учнів зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, виховується культура, спілкування дитини з колективом.

Використовуючи ігри екологічного спрямування («Якби я був…», «Склади розповідь», «Допитлива ворона») Тамара Віталіївна дає дітям зрозуміти, що нерозумне втручання в природу може викликати істотні зміни як усередині самої екосистеми, так і за її межами. Вчитель переконана, що під час таких ігор у дітей розвивається також готовність до правильної взаємодії з довкіллям. В позаурочний час використання рухливих ігор екологічного спрямування сприяє формуванню в учнів таких позитивних моральних рис, як співчуття, співпереживання, доброту, милосердя.

Працюючи над проблемою «Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі» вчитель переконалася, що саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, позвиває фантазію. Завдяки іграм розширився кругозір і удосконалилося орієнтування учнів у навколишній дійсності, сформувалися первинні суспільно-політичні уявлення, елементи громадських і патріотичних почуттів, шанобливе ставлення до людини праці, етична поведінка у побуті та громадських місцях. Тамара Віталіївна переконалася, що завдяки успішному проведенню ігор розвинулася пізнавальна самостійність учнів. Така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі. Вчитель домоглася в процесі проведення уроків з елементами гри реалізувати ідеї співдружності, змагання, самоуправління , виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – інтерес дітей до навчання.

Тамарі Віталіївні завдяки ігровим формам занять вдалося залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Учні, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимоги «прочитай сторінку», змогли подолати труднощі читання саме через гру. Так , учні Тамари Віталіївни є постійними переможцями районної олімпіади з математики.

Після тривалого використання в навчальному процесі гри, знання учнів з усіх навчальних предметів покращилися.




Педагог переконалася, що кожна гра вчить дитину оцінювати свої здібності, підштовхує її шукати й знаходити різні самореалізації, розвивати найкращі людські якості.

Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити напрям освіти – це девіз Тамари Віталіївни.


Методист В.Ф.Крохмаль
еще рефераты
Еще работы по разное