Реферат: Програма розвитку агропромислового комплексу попільнянського району на 2011-2015 роки загальна характеристика Програми

ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ПОПІЛЬНЯНСЬКОГО РАЙОНУ НА 2011-2015 РОКИ


1. Загальна характеристика Програми

1.

Ініціатор розроблення Програми

Районна державна адміністрація

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Доручення голови районної державної адміністрації

3.

Розробник Програми

Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації

4.

Відповідальний виконавець Програми

Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації

5.

Учасники Програми

Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації

6.

Термін реалізації Програми

2011-2015 роки




7.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми

565,1 млн. грн..

7.1.

У тому числі кошти державного бюджету

34,35 млн. грн..

7.2.

Кошти обласного бюджету

0,61 млн. грн

7.3.

Інші джерела фінансування

530,14 млн. грн


^ 2. Стан і аналіз розвитку агропромислового комплексу. Проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма

У даний час агропромисловий комплекс району характеризується нестабільністю виробництва, виснаженням землі, складними процесами в розвитку тваринництва, погіршенням матеріально-технічної бази, певними проблемами в харчопереробній галузі.

Однак, в районі виробляється достатньо сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб населення, кормової бази галузі тваринництва, завантаження потужностей підприємств харчової і переробної промисловості тощо.

Так, протягом останніх років збільшується виробництво валової продукції сільського господарства, третій рік поспіль виробляється більше 200 тис. тонн зерна, картоплі. По чисельності поголів’я великої рогатої худоби район знаходиться на І місці в області, по чисельності корів – на другому.


^ Рослинницька галузь
Зерно
Головна галузь рослинництва - зернове господарство, яке є стратегічною і найбільш ефективною складовою господарського комплексу. Зерно та вироблені з нього продукти завжди були ліквідними й економічно вигідними, так як становлять основу продовольчої безпеки району, області, держави.

Виконання Програми «Зерно Житомирщини 2006-2010» дозволило збільшити виробництво зерна з 137 тис. тонн у 2006 році до 204 тис. тонн у 2009 році. У цьому році валовий збір становитиме понад 200 тис. тонн. Площа зернових становила у 2010 році 36,6 тис. га, урожайність – 46,8 ц / га.

Основними напрямками розвитку зернового господарства є інтенсифікація на основі підвищення урожайності шляхом удосконалення землекористування, структури посівів, чергування культур у сівозмінах, обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, проведення хімічної меліорації, захисту рослин, розвитку насінництва, підвищення якості зерна та розвитку ринку зерна.

Протягом останніх років в районі спостерігається недотримання структури посівних площ. Великі інвестиційні компаній відмовляються від посіву озимих зернових культур і здійснюють посів таких культур як соя, ріпак та соняшник. Зазначені культури є більш високорентабельними та користуються підвищеним попитом як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринках.
^ Цукровий буряк
Аналіз виробництва цукросировини свідчить, що галузь переживає непрості часи свого розвитку. Якщо в 2006 році посівна площа по району складала 6,3 тис. га, валовий збір сировини становив 250 тис. тонн при урожайності 396 ц / га, то в 2010 році площа посіву склала 3,5 тис. га, зібрано 87 тис. тонн при урожайності 248 ц / га.

Площа посіву скоротилася на 2,8 тис. га (44 %), що пов’язано з необґрунтованою ціновою політикою держави, скороченням обсягів виробництва та реалізації цукру квоти «А» цукровим заводам.

В 2011 році очікується збільшити площу посіву цукрових буряків до 3,7 тис. га.
Картопля
Більше 97 % картоплі вирощується в особистих селянських господарствах.

В середньому за останніх три роки в районі картопля вирощувалась на площі 3,8 тис. га, при чому в сільгосппідприємствах за цей період її площа з зросла 19 га в 2007 до 96 га в 2010 році.

По всіх категоріях господарств в поточному році зібрано 83  тис. тонн продукції, що на 24 тис. тонн (на 29 %) більше, ніж у 2009 році, по сільськогосподарських підприємствах валовий збір зріс із 0,6 до 1,5 тис. тонн (в 2,5 рази %).

Являючись продуктом повсякденного споживання переважної більшості населення, картопля заслуговує на особливу увагу. Підвищення рентабельності її виробництва можливе в подальшому тільки із вдосконаленням агротехніки, використанням перспективних сортів та механізації виробництва.
Овочі
Заслуговує на увагу і перспективу розвитку галузь овочівництва. Понад 99 % від площ овочевих культур в районі сконцентровано у дрібних господарствах населення.
Садівництво
В умовах радіоактивного забруднення земель Житомирщини важливого значення набуває виробництво екологічно чистих продуктів харчування, в тому числі плодово-ягідної продукції.

Разом із цим, розвиток промислового садівництва в господарствах району дасть змогу збільшити кількість робочих місць, підвищити економічну ефективність сільськогосподарського виробництва та збільшити рентабельність вирощеної продукції.
^ Хімічна меліорація (вапнування) кислих ґрунтів
Протягом багатьох років розвиток землеробства району супроводжується негативними явищами, що призводять до деградації грунтів і зниження їх родючості. За умов , що склалися, особливо небезпечних масштабів набуло збільшення кислих грунтів, так як внаслідок інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва вноситься , згідно з технологіями, значна кількість мінеральних добрив, які спричиняють підкислення грунтів.


Кислі ґрунти , що потребують обов’язкового вапнування станом на 01.10.10 займають понад 7 тис. га. Вони характеризуються низькою природною родючістю та несприятливими агрохімічними властивостями для вирощування більшості сільськогосподарських культур, особливо пшениці, ячменю, кукурудзи, кормових і цукрових буряків, конюшини, тощо.


Зазначені ґрунти бідні на кальцій, фосфор, азот та інші поживні речовини. Водночас вони містять багато алюмінію, марганцю, та заліза, висока концентрація рухомих форм яких токсична для рослин.


У таких ґрунтах пригнічується життєдіяльність корисних мікроорганізмів. Крім того, підвищена кислотність ґрунту затримує надходження поживних речовин у кореневу систему, порушує вуглеводний і білковий обміни речовин у рослинах, знижує активність ферментів і хлорофілу та уповільнює процес синтезу. Це призводить до порушення процесу запилення і розвитку генеративних органів, погіршення умов наливання зерна та зниження продуктивності рослин.


У зв’язку з цим, для забезпечення високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах необхідним і обов’язковим агрозаходом є хімічна меліорація.


Внесення вапна має глибокий і багатосторонній вплив на грунт, а саме – зменшує кислотність ґрунтового розчину, активізує мікробіологічну діяльність і вологозабезпеченість ґрунту, створює сприятливі умови для мобілізації поживних речовин.


Оптимальна реакція ґрунтового розчину на дерново – підзолистих ґрунтах лісостепової зони – нейтральна рН 6,1- 6,5 .


В останні роки в районі обсяги вапнування кислих ґрунтів різко скоротились. Якщо в 2006-2007 роках вапнування проводилось на площах по 4,7 тис. га, вносилось по 34 - 35 тис. тонн дефекату, то в 2010 провапновано лише 1,9 тис. га ( в два з половиною рази менше), та внесено при цьому 12,8 тис. тонн дефекату.


Таке становище склалося через недостатнє фінансування цього виду робіт зі сторони держави, а господарства не спроможні за власний рахунок проводити їх.


Кормовиробництво
Подальше нарощування поголів’я худоби, підвищення продуктивності громадського тваринництва, доведення удою на корову до 4500 кг і більше, досягнення середньодобових приростів на відгодівлі ВРХ до 500 грамів, свиней – до 400 грамів вимагають збільшення виробництва і заготівель всіх видів кормів. Господарства району щорічно на період зимівлі заготовляють на умовну голову 27,0 – 28,0 ц. кормових одиниць ( потреба 25,0 к. од.)


Тваринницька галузь

^ ТВАРИННИЦЬКА ГАЛУЗЬ

Молочне скотарство

Район характеризується сприятливими умовами для розведення великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності. У кормовому клині важливе місце посідають фуражні кормові культури та багаторічні трави.


Поряд із цим, негативні процеси, що спостерігалися в аграрному секторі в період переходу до ринкової економіки, спричинили зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби в цілому і корів зокрема.


Станом на 1 січня 2011 року в усіх категоріях господарств утримувалось 7623 голів корів, до відповідного періоду минулого року чисельність корів зменшилась на 214 голів.


Причини складного стану галузі молочного скотарства в районі є ідентичними і на державному рівні. Основні з них:


домінування стихійних процесів на ринку молока і молокопродуктів;




застаріле технічне обладнання тваринницьких ферм і комплексів, що призводить до підвищених витрат на їх обслуговування;




відсутність підтримки інтегрування виробництва, переробки і реалізації молочної продукції, що посилює диспаритет міжгалузевих цін


М’ясне скотарство


Для поліпшення виробництва м’яса яловичини в 3 – х господарствах району займаються розведенням худоби м’ясного напряму продуктивності ,де утримується 1198 голів в тому числі 497 голів корів. Загальна кількість ВРХ до наявного на 01.01.10 зросла на 70 гол., в т. ч. корів на 29 голів.


Основною причиною, що галузь м’ясного скотарства розвивається низькими темпами є цільова політика на м’ясо м’ясних порід у порівнянні до молочних, яке за якісними та кількісними показниками на порядок вище. Необхідно на державному рівні переглянути цінову політику за вирощений та проданий на забій молодняк ВРХ.

Свинарство

Характерною рисою галузі є те, що вона функціонує у надзвичайно великому діапазоні – від промислового до натурального виробництва – і тому потребує окремого підходу до різних форм підприємств.


Слід зазначити , що ринок продукції свинарства характеризується незбалансованістю попиту і пропозиції, нестабільністю закупівельних цін, інфраструктурою, що також негативно відображається на ефективності ведення галузі.


Птахівництво


Птахівництво є найбільш динамічною скоростиглою галуззю агропромислового комплексу.

Чисельність поголів’я птиці по всіх категоріях господарств станом на 01.01.11 року складає 166 тис. голів, що на 107 тис. менше від минулорічного показника.

За січень – грудень 2010 року вироблено 18, 1 млн. яєць , що на 6,6 млн. шт. (27 %) менше ніж у відповідному періоді минулого року.

Основною причиною зменшення поголів’я птиці та виробництво яєць, м’яса є нестабільна цінова ситуація, яка склалася в останні роки.


Бджільництво


Галузь бджільництва є важливою складовою економіки району, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення району.

В усіх категоріях господарств району утримується 2098 бджолосімей. Протягом 2010 року вироблено 42 центнери натурального меду.

Поряд із цим, є ряд проблем, які необхідно вирішувати, зокрема недостатність медоносних культур, відсутність фінансової підтримки.


Фермерські господарства

Господарську діяльність в районі здійснюють 64 фермерських господарств. В структурі суб’єктів підприємницької діяльності в районі фермерські господарства займають 6 %.

Площі земель в обробітку даних господарств становлять 3100 га .В середньому на одне фермерське господарство припадає 48 га. У 2010 році ними вирощено майже 6 тис. тонн зерна, більше 5 тис. тонн цукрових буряків .

На сьогодні фермери, в основному , займаються виробництвом рослинницької продукції, мало хто з них наважується займатись капітало – трудомістким тваринництвом. Виробничий напрям фермери визначають враховуючи наявність власних матеріально – технічних фінансових можливостей.

Фермери набувають виробничого і підприємницького досвіду, фермерський осередок поповнюється висококваліфікованими організаторами великотоварного виробництва. Завдяки працелюбності фермерів та членів їх родин, докорінно змінилося до них ставлення односельчан, багато фермерів заслужено стали авторитетними лідерами сільського життя. Проте розвиток фермерства в районі ще не набув організованого характеру. Існують певні перешкоди об’єктивного і суб’єктивного характеру, що не дають повною мірою розкрити і використати потенціал цього високомотивованого і перспективного сектору сільськогосподарського виробництва.

Допомога фермерським господарствам поки що носить епізодичний та фрагментарний характер. Це свідчить про необхідність посилення уваги до розвитку фермерських господарств і концентрації зусиль усіх зацікавлених сторін.


Особисті селянські господарства

З переходом аграрного сектору України до ринкових умов малі форми господарювання на селі набули вагомого значення. Значне місце серед них належить особистому селянському господарству.

У використанні 10,6 тис. особистих селянських господарств перебуває 15,2 тис. га землі. В 2010 році вироблено майже 9 тис. тонн зерна.

Господарства населення стали основними виробниками картоплі 81,5 тис. тонн (98 %) овочів (99,8 %).


У господарствах населення станом на 01.01.10 утримувалося 4072 голови великої рогатої худоби (31,8 %) від загального поголів’я району, в тому числі 2985 голів корів (64 %), 8674 голів свиней (157%) 89 голів овець, 105 тис. голів птиці (173, 4%).

За 2010 рік особисті селянські господарства виробили 1,2 тис.тонн молока (70%), реалізовано на забій худоби та птиці 1,7 тис. тонн (6,5 %).

Головна причини зростання питомої ваги господарств населення у виробництві валової продукції в тому, що дана форма господарювання має невисокий рівень ризику і в умовах реформування аграрного сектору виявилося більш життєздатною в порівнянні з сільськогосподарськими підприємствами, в яких відбулося значне скорочення обсягів виробництва.

В останні роки істотно підвищилась роль господарств населення в розв’язанні соціальних питань. Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно, що протидіє зростанню безробіття на селі.


Оптові ринки

Оптові ринки збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки є основним елементом інфраструктури аграрного ринку і відіграють провідну роль у формуванні взаємовідносин між дрібнотоварними виробниками сільськогосподарської продукції та її покупцями.

В районі відсутні оптові ринки збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які мають статус оптового ринку та можуть задовольнити потреби населення в якісній, недорогій, вирощеній на території району сільськогосподарської продукції. Основними причинами цього є слабка законодавча база, обмежена фінансова підтримка з державного бюджету, недостатня кількість земельних ділянок для будівництва оптових ринків, нестача кваліфікованих кадрів.

Для вирішення проблеми необхідно впровадити нові механізми розвитку оптових ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки шляхом об’єднання спільних зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та приватного бізнесу.


^ Кадрове забезпечення

У сільськогосподарському виробництві району зайнято 2,4 тис. працівників, утому числі 388 керівників та спеціалістів. За останні 5 років чисельність фахівців зменшилась на 20 %. Якісний склад керівників та спеціалістів сільськогосподарських підприємств залишився на рівні 2005 року ( лише 46 % мають вищу освіту, а 22 % середню). Чисельність осіб пенсійного віку також залишилася на рівні 2005 року і становить 26 %, збільшилась на 2 % чисельність молоді віком до 30 років.

Для забезпечення стабільної ротації кадрів та розширеного виробництва щорічно зараховуються на навчання на умовах цільового прийому близько 20 осіб сільської молоді. Проте потреба у фахівцях на селі залишається недостатньою внаслідок підвищеної плинності кадрів та низького закріплення молодих спеціалістів. До місць розподілу на підприємства агропромислового комплексу району прибуло в 2005 році 10 % випускників, а в 2010 жодного.

Одним із напрямків роботи по закріпленню кадрів на селі є дотримання квоти прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів, укладання тристоронніх угод між підприємствами, студентами та аграрними навчальними закладами.

Позитивні напрацювання є в питаннях підготовки робітничих кадрів. У даний час освітню діяльність із підготовки кваліфікованих робітників в районі здійснює навчальний пункт Житомирського навчально – курсового комбінату.

На базі комбінату щорічно проходять навчання та переатестацію різних професій близько 500 чоловік. Крім того близько 20 осіб навчаються за направленням конкретних підприємств.

Проте , протягом останніх 10 років на комбінаті за рахунок коштів державного бюджету частково покриваються витрати із заробітної плати працівників та за енергоносії. Розвиток навчального закладу відбувається лише за рахунок позабюджетних надходжень, а тому оновлення матеріально – технічної бази комбінату , відповідно до вимог сучасного виробництва, потребує підтримки за рахунок бюджетів усіх рівнів.

^ 3. Мета Програми

Мета Програми – сприяння сталому розвитку основних галузей агропромислового комплексу шляхом надання фінансової підтримки з обласного бюджету, а саме:

^ Рослинницька галузь

Оптимізація структури посівів, впровадження науково-обґрунтованих сівозмін та попередників.

Удосконалення та розвиток системи насінництва в загальному контексті сортового забезпечення посівів.

Збільшення посівних площ, урожайності та валового збору основних сільськогосподарських культур, зокрема, пшениці, жита, вівса, цукрового буряка, картоплі, овочів та кормових культур.

Покращення фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, збереження та відтворення родючості ґрунтів.

^ Тваринницька галузь

Розвиток молочного скотарства в районі, у тому числі збільшення виробництва молока, буде базуватися на основі будівництва нових, реконструкції діючих та недіючих фермських приміщень. Збільшення поголів’я корів за рахунок власного відтворення, закупівлі теличок молочного напрямку у населення та суб’єктів племінної справи у тваринництві.

Збільшення чисельності поголів’я та продуктивності галузі м’ясного скотарства на основі зміцнення матеріально-технічної і племінної бази шляхом надання відчутної фінансової підтримки, нарощування виробництва високоякісної яловичини, здатної конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Збільшення поголів’я свиней та виробництва свинини у агроформуваннях району та особистих селянських господарствах.

Збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва, створення умов для забезпечення стабільного розвитку птахівничої галузі шляхом зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій та обладнання.

Збільшення кількості племінних пасік, чисельності бджолосімей, обсягів виробництва продукції бджільництва для забезпечення населення району високоякісними продуктами харчування (зокрема медом), для ефективного запилення ентомофільних рослин. Створення та підтримка функціонування в районі спілок пасічників. Сприяння підвищенню технологічного рівня виробництва, переробки, фасування та зростання конкурентоспроможності продукції бджільництва на внутрішньому та зовнішньому ринках за рахунок коштів державного, обласного та районного бюджетів.

^ Фермерські господарства

Покращення результативності та ефективності діяльності фермерських господарств, збільшення їх внеску у виробництво сільськогосподарської продукції, посилення економічної та соціальної ролі фермерства в аграрному секторі економіки району. Впровадження бізнес-проектів щодо створення фермерських господарств з утримання 25-50 голів ВРХ м’ясного та молочного напрямку.

^ Особисті селянські господарства

Розширення та вдосконалення мережі інфраструктури аграрного ринку для надання господарствам населення доступних у ціні послуг з обробітку ґрунту, збирання врожаю, збільшення виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, підвищення рівня життя сільського населення.

Інфраструктура аграрного ринку

Удосконалення механізмів фінансової підтримки, матеріально-технічного забезпечення, правових, соціально-економічних та організаційних умов для створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, формування їх інфраструктури; зняття перешкод на шляху до організованого аграрного ринку, надання доступних у ціні послуг з обробітку ґрунту, збирання врожаю та інших послуг особистим селянським, фермерським господарствам та фізичним особам – сільськогосподарським товаровиробникам.

Покращення організаційних та економічних умов по створенню та розвитку оптових ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, що забезпечить прозорий ринковий механізм реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, підвищить якість товарів та знизить кінцеву ціну.

Індивідуальне житлове будівництво на селі «Власний дім»

Збільшення обсягів індивідуального житлового будівництва, забезпечення його доступності для всіх сільських жителів району, які потребують поліпшення житлових умов, надання фінансової підтримки особистим селянським господарствам.


^ Кадрове забезпечення

Відтворення робітничого трудового потенціалу для агропромислового комплексу району та соціальної сфери шляхом істотного підвищення мобільності робочої сили (професійної, соціальної, територіальної); задоволення потреб особистості, суспільства і держави в освітніх послугах із підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації різних категорій населення згідно з потребами на ринку праці; забезпечення рівного доступу до якісної і безоплатної первинної професійної освіти; підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації робітників; формування творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів і здібностей.


^ 4. Шляхи і способи розв’язання проблем

Рослинницька галузь
Зерно
Інтенсифікація розвитку зернового господарства передбачається за рахунок переоснащення господарств високотехнологічною технікою, впровадження ресурсозберігаючих технологій, забезпечення дотримання оптимальної структури посівних площ, вдосконалення систем удобрення та захисту рослин, розвитку ринку зерна та більш ефективного використання біокліматичного потенціалу і зональних природно - кліматичних умов вирощування окремих зернових культур. Виділення з державного та місцевого бюджетів дотацій за 1 га посіву зернових культур сприятиме розширенню їх посівних площ у господарствах району .
Цукровий буряк
Основними шляхами підвищення урожайності, валових зборів, покращення технологічної якості цукрових буряків у наступних роках є:

сприяння у створенні бурякосійним господарствам умов фінансування для придбання нових машин і знарядь, а також надання фінансової підтримки за гектар посіву, та особистим селянським господарствам за 1 тонну вирощених цукрових буряків;

нарощення урожайності за рахунок підвищення родючості ґрунтів, використання насіння високоврожайних сортів і гібридів, ефективного інтегрованого захисту від бур’янів, шкідників і хвороб, дотримання науково-обґрунтованих сівозмін;

прозорість взаємовідносин між виробником та переробником цукрових буряків у частині заготівлі і переробки, визначення кількісних та якісних показників цукросировини;

відновлення роботи недіючих цукрових заводів та повне завантаження їх потужностей цукровими буряками, вирощеними сільськогосподарськими підприємствами району.
Картопля
Відродження промислового виробництва картоплі та розширення площ її посадки у дрібних фермерських господарствах можливі лише шляхом відновлення матеріально-технічної бази в частині часткового відшкодування вартості сільськогосподарської техніки коштами з державного бюджету. Окрім цього, серед способів розв’язання проблем картоплярства є вдосконалення агротехніки, використання високорепродукційного насіння перспективних сортів.

В господарствах населення виробляється 95 % картоплі. Одним із шляхів збільшення виробництва картоплі є забезпечення проведення сортозаміни та сортооновлення з розрахунку 15 кг на 1 особисте селянське господарство, що дозволить протягом 5 років провести сортозаміну у всіх господарствах населення.
Овочі
Подальший розвиток овочівництва прогнозується за рахунок вирішення комплексу питань, серед яких:

- створення виробничих кооперативів, що дасть змогу ефективніше використовувати техніку та нові технології;

- збільшення кількості споруд захищеного ґрунту для забезпечення виробництва високоякісної продукції протягом усього року;

- реконструкція в сільгосппідприємствах зимових теплиць з переведенням їх на виробництво овочів за енергозберігаючими технологіями;

- відновлення в сільгосппідприємствах насінництва овочевих культур;

- використання для розмноження виключно конкурентоспроможних на ринку сортів.
Садівництво
Інтенсифікація розвитку садівництва передбачається за рахунок зосередження виробництва плодово-ягідної продукції в агроформуваннях та фермерських господарствах, розвитку сфери реалізації та створення спеціалізованих плодово-ягідних сховищ. Виділення з державного бюджету коштів на закладку та догляд за молодими плодово-ягідними насадженнями сприятиме розширенню їх площ та збільшенню виробництва даної продукції для потреб району.
Хімічна меліорація (вапнування) кислих ґрунтів
Для забезпечення високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах, яких в районі станом на 01.01.10 нараховується 7 тис. га, необхідним і обов'язковим агрозаходом є хімічна меліорація.

Внесення вапна має глибокий і багатосторонній вплив на ґрунт, а саме: зменшує кислотність ґрунтового розчину, активізує мікробіологічну діяльність, збільшує ємність і вологозабезпеченість ґрунту, створює сприятливі умови для мобілізації поживних речовин, є джерелом надходження кальцію до рослин.

Особливої уваги буде надано вапнуванню сільгоспугідь, які передбачається використати під залуження у фермерських господарствах нового типу.
Кормовиробництво
Збільшення обсягів виробництва кормів повинно відбуватися за рахунок:

підвищення родючості ґрунтів;

зростання урожайності кормових культур;

удосконалення структур посівних площ;

технологій вирощування та заготівлі і зберігання кормів;

ефективного використання культурних пасовищ, природних кормових угідь, у тому числі залуження, у новостворених фермерських господарствах;

виділення з державного та обласного бюджетів дотацій за 1 гектар посіву кормових культур.

Все це сприятиме розширенню посівних площ кормових культур, покращенню якості кормів.
Тваринницька галузь
Молочне скотарство

Вирішення проблеми розвитку молочного скотарства буде здійснюватись за рахунок нарощування чисельності поголів’я корів, вдосконалення селекційно-племінної роботи, стабільного кормозабезпечення.

Залучення інвестицій і фінансової підтримки з боку державного і місцевого бюджетів у розвиток великотоварного виробництва та підтримка розвитку галузі в особистих селянських господарствах.
М’ясне скотарство
Розв’язання проблеми буде здійснюватись за рахунок:

- нарощування чисельності поголів’я та м’ясної продуктивності тварин;

- зміцнення матеріально-технічної бази галузі м’ясного скотарства шляхом надання відчутної фінансової підтримки із державного бюджета за утримання маточного поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності;

- дотування виробництва високоякісної яловичини.
Свинарство
Зростання обсягів виробництва продукції свинарства буде досягнуто шляхом:

- нарощування чисельності свиней;

- інтенсивного використання наявного поголів’я в усіх категоріях господарств;

- вдосконалення селекційно-племінної роботи в галузі свинарства;

- забезпечення повноцінними комбікормами;

- поглиблення інтеграції підприємств, що займаються виробництвом і переробкою продукції свинарства;

- залучення інвестицій в організацію великотоварного спеціалізованого виробництва;

- зміцнення матеріально-технічної бази галузі свинарства шляхом надання відчутної фінансової підтримки із державного бюджету.
Бджільництво
Вирішення проблеми буде здійснюватись за рахунок:

- нарощування обсягів виробництва продукції бджільництва для забезпечення населення району високоякісними продуктами харчування, зокрема, медом;

- збільшення кількості бджолиних сімей для ефективного запилення ентомофільних рослин;

- об’єднання пасічників у районні та обласну структури виробників продукції бджільництва;

- сприяння подальшому підвищенню технологічного рівня виробництва, переробки і фасування продукції бджільництва, що підвищить конкурентоспроможність її на внутрішньому та зовнішньому ринках, шляхом залучення коштів державного та обласного бюджетів.


^ Фермерські господарства

Вирішення проблеми матеріально-технічного забезпечення фермерських господарств району за рахунок коштів державного та обласного бюджетів дозволить здійснити механізацію й автоматизацію сільськогосподарської праці, що сприятиме підвищенню рівня використання трудових ресурсів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Забезпечення фермерських господарств всіма необхідними технічними засобами дасть змогу полегшити працю фермерів покращити умови праці та зробити її привабливою.

^ Особисті селянські господарства

Вирішення головних проблем діяльності особистих селянських господарств шляхом:

- сприяння реалізації сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку, через збутові сільськогосподарські кооперативи;

- участі в сільськогосподарських продовольчих ярмарках;

- закупівлі за рахунок коштів обласного бюджету індивідуальних доїльних апаратів.

- 30- відсоткового відшкодування вартості техніки та малопотужної міні-техніки для обробітку земельних паїв та присадибних ділянок;

- 100-відсоткового відшкодування ставки за кредитами, залученими на закупівлю техніки, причіпного знаряддя та малопотужної міні-техніки.


Інфраструктура аграрного ринку
^ Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи
З метою успішного розвитку та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно сприяти :

- поліпшенню їх матеріально-технічної бази за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що забезпечить просування сільськогосподарської продукції особистих селянських, фермерських господарств та фізичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників - на організований аграрний ринок за стабільними цінами;

- реалізації потенціалу аграрного сектору економіки та підвищенню його конкурентоспроможності.
^ Оптові ринки
Розв’язати проблему, пов’язану зі створенням оптових ринків сільськогосподарської продукції, можливо шляхом:

- надання державної підтримки разом із залученням інвестицій;

- спрощення процедури виділення земельних ділянок для будівництва приміщень під оптові ринки;

- підготовки технічних проектів будівництва оптових ринків;

- спрямування бюджетних коштів на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими середньостроковими та довгостроковими кредитами на підтримку будівництва та реконструкції виробничих об’єктів, закупівлю технологічного обладнання.

Це сприятиме створенню оптових ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Індивідуальне житлове будівництво на селі «Власний дім»

Одним зі шляхів розв’язання проблеми житлового будівництва в сільській місцевості являється фінансова підтримка з державного та обласного бюджетів.

^ Кадрове забезпечення

Вирішення проблеми забезпечення сільськогосподарських (переробних) підприємств, селянських (фермерських) господарств та установ соціальної сфери робітничими кадрами буде здійснюватись шляхом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, навчання різних категорій працівників на курсах цільового призначення на базі Житомирського обласного навчально-курсового комбінату та ліцензованого навчального класу комбінату у районі за професіями: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин, електрогазозварник, оператор котельні, стропальник, кранівник, машиніст крана автомобільного, електромонтер, слюсар з ремонту газового обладнання, навчання з питань охорони праці тощо.


^ 5. Основні завдання та заходи

Рослинницька галузь
Зерно
Посівні площі зернових культур в районі мають становити 53,1 тис. га, у тому числі пшениці - 9 тис. га (23 % зернового клину).

Площі посіву круп’яних культур необхідно довести до 1 тис. га, зернобобових - до 500 га, кукурудзи на зерно - 20 тис. га.

Для досягнення таких показників необхідно:

удосконалити землекористування, під зернові культури віднести кращі землі, вилучити із обробітку еродовані та малопродуктивні;

здійснити розміщення зернових по кращих попередниках, чистих і зайнятих парах, багаторічних і однорічних травах, зернобобових культурах;

при значній насиченості сівозміни зерновими культурами вирощувати поукісні та пожнивні культури;

запроваджувати у виробництво енергозберігаючі технології обробітку ґрунту;

витримувати науково обґрунтовану норму внесення мінеральних добрив, яка по району складає 5 тис. тонн діючої речовини;

компенсувати нестачу органічних добрив за рахунок посіву сидеральних культур (300. га);

використовувати інтегровану систему захисту зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів;

забезпечити посів зернових культур насінням не нижче ІІ репродукції, при цьому, підготувати кондиційне насіння озимих зернових культур 2,5 тис. тонн, ярих культур – 2,6 тис. тонн;

для проведення сортозаміни та сортооновлення в елітгоспах району виробити 1,2 тис. тонн насіння еліти високопродуктивних сортів.
Цукровий буряк
За період 2011-2015 років посівні площі під цукровим буряком мають збільшитися до 5 тис. га, а виробництво цукрових буряків зрости до 130 тис. тонн.

Для цього будуть проведені наступні заходи:

підготовку глибокого зяблевого обробітку ґрунту довести до 5 тис. га;

заключити угоди контрактації між цукровими заводами і товаровиробниками про виробництво та реалізацію цукросировини;

щорічно закупляти 6 тис. посівних одиниць насіння, 2 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, 8 тонн засобів захисту рослин,2 тис. тонн пально-мастильних матеріалів;

провести оновлення машинно-тракторного парку бурякосіючих господарств шляхом придбання техніки на пільгових умовах кредитування;

знизити собівартість вирощування цукрових буряків за рахунок запровадження у виробництво енергозберігаючих технологій.
Ка