Реферат: Проект додаток до рішення сесії міської ради VІ скликання

ПРОЕКТ Додаток

до рішення ____сесії міської ради

VІ скликання «____» _______ 2011

№ ______





СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ МІСТА ЧЕРНІВЦІВ

на 2012-2016 роки


2011 рік


Стратегічний план розвитку міста Чернівців розроблений Стратегічним комітетом Чернівецької міської ради у співпраці з експертами Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках реалізації Проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК).


Проект ЛІНК впроваджується консорціумом на чолі з компанією Chemonics International. В консорціум також входять компанії The Berman Group, Economic Integration Forum, ILS – Ukraine Ltd.


Погляди авторів, висловлені в даному документі, можуть не співпадати з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.







Агентство США з міжнародного розвитку

Регіональна Місія в Україні, Молдові и Білорусі


вул. Нижній Вал, 19

м. Київ 04071, Україна

тел.: +38 (044) 537-4600

факс: +38 (044) 537-4684

http://ukraine.usaid.gov

Проект «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність»


вул. Ігорівська, 14-A, 2-й поверх

м. Київ 04655, Україна

т.: +38 (044) 425-4747, ф.: 425-7333

вул. Сергєєва-Ценського, 12/4, 3-й поверх

м. Сімферополь 95011 Україна

т.: +38 (0652) 248-081, ф.: 248-036

www.linc.com.ua



ВСТУП
Стратегічний план розвитку міста Чернівців до 2016 року є базовим програмним документом, який відображає бачення розвитку міста громадськістю на перспективу, ставить стратегічні цілі, закладає принципи їх досягнення та пропонує підхід до організації й управління процесом впровадження. Багато напрямків перспективного розвитку потребують значної мобілізації ресурсів для ефективного впровадження принципів і механізмів стратегічного управління розвитком міста.

Мета Стратегічного плану полягає у досягненні економічного зростання, збільшенні добробуту, підвищенні конкурентоспроможності економіки міста, комфорту життя населення та реалізації інтересів усіх секторів територіальної громади міста.

Складовими Стратегічного плану визначені цілі, завдання, пріоритети, напрями та проекти, які сприятимуть досягненню основної мети. Розроблений план спрямований на економічний розвиток як процес стратегічного партнерства, який допомагає прискоренню зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання інвестицій у нові і існуючі підприємства з наявним потенціалом та створення умов для їх розвитку на тривалий період.

Стратегічний план орієнтується на залучення всіх верств громади до соціально-економічних процесів, забезпечення належних умов життя для всіх мешканців міста та наближення стандартів життя до рівня провідних східноєвропейських міст.

Розвиток міста на перспективу ґрунтується на засадах сталого розвитку, що дозволить передати майбутньому поколінню ресурсну базу, яка забезпечить подальше економічне зростання міста.

Обґрунтування положень Стратегічного плану здійснено на основі результатів аналітичних досліджень і прогнозних розрахунків, чинних законодавчих і нормативних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів і міжнародних угод.

На початок розробки проекту Стратегічного плану розвитку в місті Чернівцях завершувалося впровадження попереднього Стратегічного плану розвитку на 2004-2011рр. ї Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста, розробленої у відповідності до методології, запропонованої Проектом «Економічний розвиток міст», в якій було закладено підвалини довгострокового економічного зростання.

У процесі розробки Стратегічного плану фахівці Проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» здійснювали методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечували надання консультаційних послуг з питань, які належать до всіх аспектів стратегічного планування.

Для розробки Стратегічного плану використано матеріали Міністерства економіки України, інших міністерств та відомств, науково-дослідних організацій, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Чернівецькій області.

^ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ
Робота з формування Стратегічного плану розвитку міста Чернівців до 2016 року почалася з формування консорціуму розробників, до складу якого увійшли експерти Проекту, члени Стратегічного комітету, сформованого із представників усіх основних секторів життєдіяльності міста, робочі групи та фокус-групи із залученням депутатського корпусу міської ради, наукового потенціалу, експертів, підприємницьких інституцій та громадських діячів.

Головна мета роботи консорціуму – представлення експертної та громадської думки щодо подальшого стратегічного розвитку міста на обговорення громадськістю.

У 2011 році Чернівецкою міською радою прийнято рішення щодо розробки і впровадження Стратегічного плану розвитку міста в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність».

Процес стратегічного планування розпочався зі створення Комітету з розробки Стратегічного плану розвитку міста Чернівців. Перед Комітетом було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план розвитку міста. Стратегічний план створювався у співпраці з проектом «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів Комітету.




Методологія роботи з розробки стратегічного плану включає в себе 5 логічних кроків:

Крок 1: Організація роботи (Створено Комітет стратегічного розвитку. Узгоджено графік розробки стратегії);

Крок 2: Аналіз (Проведено ретельний аналіз розвитку основних секторів економіки міста. Складено Економічний профіль міста. Проведено опитування думки підприємців та представників влади і громадськості. Розроблено SWOT - аналіз розвитку міста);

Крок 3: Визначення бачення розвитку міста та головних пріоритетів розвитку (Визначено пріоритети розвитку міста (головні сектори та напрямки розвитку економіки). Визначено стратегічне бачення міста та його місія);

Крок 4: Планування (Складено План дій у розрізі напрямків розвитку та головних секторів економіки міста. Визначено перелік проектів та складено проектні листки);

Крок 5: Реалізація (План ухвалюється місцевою радою. Розроблено бюджет реалізації кожного проекту. Визначено органи, відповідальні за реалізацію стратегічного плану).

Дослідження місцевого середовища, що складалося з трьох базових компонентів, стало початком роботи. Економічний профіль міста, який містить інформацію про демографічні тенденції, аналіз економічної бази та зайнятості, інфраструктуру та стан навколишнього середовища разом з іншими важливими факторами, є ключовим документом, у якому зібрано інформацію про стан розвитку міста. (Додаток 1).

Два соціологічних дослідження (опитування) було проведено аби порівняти об’єктивні дані з суб’єктивними. Інтерв’ю були проведені з роботодавцями в галузі промислового виробництва та послуг, які працюють у місті. Результати було проаналізовано з огляду на стан регіональної економіки та конкурентоспроможності і підготовлено звіт про опитування думки підприємців. (Додаток 3). З метою залучення громадян до процесу стратегічного планування, у липні 2011 року було проведено Інтернет - опитування думки мешканців міста. За результатами опитування було складено відповідний звіт (Додаток 2).

Аналітична частина процесу стратегічного планування завершилася складанням SWOT- аналізу. Водночас Комітет підготував стратегічне бачення і місію міста.

Зібрана інформація дала можливість Комітету узгодити напрямки розвитку (критичні питання), які є сьогодні найважливішими для місцевої економіки і залишатимуться актуальними впродовж наступних років, а також визначитися з основними секторами (галузями) суспільного виробництва, що – у разі їх успішного розвитку - стануть ключовим чинником економічного розвитку. Отже, було визначено основні напрямки розвитку міста: A. Створення умов для підтримки і розвитку існуючих, заохочення нових бізнесів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій; B. Створення комфортних умов життя; а також, C. Розвиток туризму.

У розділі «План дій» подано обґрунтування саме такому вибору. Далі Комітет працював за визначеними напрямками розвитку (критичними питаннями) та з питаннями головних секторів з метою оцінки сьогоднішнього стану та узгодження дій, які необхідно вжити органам місцевого самоврядування аби вирішити нагальні проблеми розвитку міста. Було проведено ряд засідань Комітету з метою розробки планів дій, які складалися з стратегічних, оперативних цілей і окремих проектів, спрямованих на вирішення ключових проблемних питань економічного розвиту міста.

Стратегічний план містить чітко встановлений перелік місцевих проектів, об’єднаних у стратегічні цілі, кожна з яких відіграє важливу роль у зміцненні економічного розвитку міста та підвищенні якості життя. У багатьох випадках проекти пов’язані між собою, а відтак, неможливо відокремити найбільш важливі.

Стратегічний план збудовано по двох напрямках ресурсного забезпечення : мобілізація внутрішніх ресурсів та залучення зовнішніх. Для першого необхідним є підвищення конкурентоспроможності сфери виробництва і послуг та регіонального туристичного продукту. Для залучення зовнішніх ресурсів - створення інвестиційних продуктів та активний систематичний цільовий маркетинг інвестиційних можливостей міста.

Всі ці заходи, після реалізації, сприятимуть привабливості Чернівців, як міста з комфортними умовами для проживання та ведення бізнесу, розвинутою туристичною інфраструктурою та сталим економічним добробутом.

^ 2. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ І МІСІЯ РОЗВИТКУ МІСТА ЧЕРНІВЦІВ

Засідання Комітету з розробки Стратегічного плану розвитку міста ЧЕРНІВЦІВ з визначення Стратегічного бачення, місії розвитку міста, головних пріоритетів підвищення його конкурентоспроможності відбулось 11 серпня 2011 року. У засіданні брали участь 27 учасників КРСП міста Чернівців.


^ Стратегічне бачення:




Короткий виклад Стратегічне бачення розвитку міста:




Місія:





Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, як місто має виглядати в майбутньому.

Зміст стратегічного бачення є достатньо конкретним для зосередження уваги і забезпечення напрямків для майбутніх дій, але, разом з цим, він є достатньо широким для врахування інноваційних проектів, які сприятимуть економічному зростанню.

Запропоноване бачення сформоване членами Комітету, як напрямок майбутнього розвитку Чернівців.

Кінцевою метою, яка випливає зі сформульованого бачення, є створення для жителів міста вищих стандартів життя, забезпечення можливості та бажання працювати, зростання заможності городян.

^ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ТА ОБМЕЖЕНЬ РОЗВИТКУ МІСТА

Характеристика сильних та слабких сторін



Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Природно-ресурсний потенціал

Вигідне географічне та геополітичне розташування ( прикордонне розташування, транзитна територія);

Сприятливі природні умови регіону;

Наявність привабливих рекреаційних ресурсів території;

Наявність достатніх запасів земельних ресурсів;

Близькість мінерально-сировинної бази для промислового виробництва.

Нераціональне використання наявних ресурсів у промисловому комплексі;

Відсутність підготовлених земельних ділянок для стратегічних інвесторів з забезпеченою інженерною інфраструктурою та транспортними розв’язками;

Відсутність належного благоустрою берегів річок та водоймищ.

^ 2. Економічний потенціал

Наявність умов для розвитку економіки та підприємництва;

Розвинута торгова інфраструктура;

Інвестиційний імідж міста;

Розвиток житлового будівництва;

Близькість сировинної бази для харчової, деревообробної та будівельної промисловості;

Значні обсяги інвестицій населення у житлове будівництво;

Достатня мережа фінансових установ;

Налагоджена міжнародна співпраця міста з зарубіжними партнерами;

Досвід співпраці з програмами міжнародної технічної допомоги;

Наявність сучасних комункаційних систем і мереж (Інтернет, зв’язок);

Стабільний кредитний рейтинг міста.

Низька експортна орієнтація місцевої економіки;

Використання застрілих технологій у промисловому комплексі;

Наявність тіньового сектору економіки;

Недостатнє надходження зовнішніх фінансових ресурсів до місцевої економіки;

Високий ступінь зносу основних виробничих фондів;

Наявність у промисловому комплексі значної кількості незадіяних виробничих площ.

^ 3. Науково-технічний потенціал

Високий освітній рівень населення;

Наявність потужного науково-освітнього комплексу;

Значна концентрація науково-дослідного персоналу;

Наявність розвиненої мережі освітніх установ;

Традиційне прагнення громадян до здобуття освіти.

Низький рівень використання підприємствами інноваційних технологій;

Наявність незначної кількості підрозділів з наукових досліджень і розробок у виробничій сфері;

Недостатнє фінансування науково-практичних розробок;

Низький рівень взаємозв’язків наукових закладів з виробництвом.

^ 4. Стан навколишнього природного середовища

Сприятлива екологічна ситуація у регіоні;

Посилення природоохоронного контролю в екологічній сфері.

Незадовільний стан грунтів;

Зростання забруднення атмосфери відпрацьованими газами автотранспорту;

Брак сучаних водоочисних споруд та каналізації;

Спадок із нефункціонуючих екологічно небезпечних об’єктів у межах міста.

^ 5. Людський (трудовий) потенціал

Стабільна демографічна ситуація;

Наявність кваліфікованих трудових ресурсів;

Потужний підприємницький потенціал;

Позитивне вирішення проблеми зайнятості населення;

Працелюбність громадян міста;

Загальна культура, толерантність населення, прагнення до демократичних відносин;

Повернення до України працівників з досвідом роботи в умовах західної економіки.

Дефіцит працівників робітничих професій;

Незабезпеченість робочими місцями випускників місцевих ВУЗів;

Незначне створення нових робочих місць у виробничій сфері.

Дефіцит кваліфікованих кадрів;

Низька якість роботи кадрових агенцій;

Невідповідність програм випуску спеціалістів з потребами економіки міста;

Високий рівень міграції висококваліфікованої робочої сили;

Низький рівень середньої заробітної плати.

^ 6. Туристичний (рекреаційний) потенціал

Потужний рекреаційний і туристичний потенціал;

Зручне розташування міста в центрі туристичного регіону;

Національно-етнографічна особливість міста;

Можливість розвитку спортивно-оздоровчого, культурно-пізнавального, ностальгічного, релігійного та інших видів туризму;

Близькість до гірськолижних курортів;

Реалізація культурно-мистецьких проектів;

Наявність мистецько-культурної еліти;

Наявність унікальних пам’яток архітектури, у тому числі світового значення;

Розвинута мережа культурних закладів;

Проведення значної кількості спортивних заходів міжнародного рівня.

Низький рівень розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури;

Недостатня популяризація Чернівців за межами України як туристичного центру;

Недостатньо якісних туристичних продуктів для різних цільових груп туристів;

Брак об’єктів готельного господарства відповідно до свтових стандартів;

Невідповідність якості послуг у сфері обслуговування рівню міжнародних стандартів;

Відсутність належного благоустрою берегів р.Прут для розвитку туристичної привабливості.

^ 7. Розвиток інженерної та транспортної інфраструктури

Достатній рівень розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста;

Налагоджена робота громадського транспорту;

Забезпеченість житлової забудови необхідною інфраструктурою;

Наявність достатніх якісних ресурсів водопостачання для промислових підприємств;

Наявність централізованого теплопостачання;

Наявність аеропорту з можливостями перевезення вантажів і пасажирів;

Значний потенціал розвитку аеропорту;

Наявність залізничного вокзалу.

Зношена інженерна інфраструктура;

Відсутність конкурентних засад у сфері надання комунальних послуг;

Наявність застарілої значної частини рухомого складу громадського транспорту;

Технічний стан більшості будинків потребує покращення;

Недостатність фінансування для реконструкції інженерних мереж;

Відсутність нової техніки у розпорядженні комунальних підприємств;

Незадовільний фінансовий стан підприємств ЖКГ;

Недостатнє запровадження енергозберігаючих технологій;

Незадовільний стан утримання доріг.

Брак новітніх технологій в сфері ремонту доріг.

Відсутність сучасного автовокзалу.




8. Бізнес-середовище

Партнерські відносини між бізнесом та владою;

Розвинута дозвільна система;

Наявна інфраструктура для бізнесу;

Висока підприємливість і ділова активність громадян;

Наявність вільних сегментів для ведення бізнесу;

Тенденція зростання кількості суб’єктів малого підприємництва;

Наявність вільних виробничих площ у промисловому комплекс;

Проведення міських ярмарок, конкурсів, виставок.

Висока вартість кредитних ресурсів;

Високий ступень інфляційних ризиків кредитування;

Нестабільність податкової законодавчої бази;

Наявність тіньового сектору у малому бізнесі;

Недостатній рівень конкурентоспроможності малих підприємств.



Аналіз співвідношення потенціалу міста з зовнішнім середовищем


Характеристика можливостей та загроз



Можливості

Загрози

^ 1. Геоекономічне та геополітичне положення

Розвиток транспортної інфраструктури за рахунок зовнішніх джерел фінансування;

Встановлення більш тісних економічних зв’язків між сусідніми регіонами.

Поглиблення міжнародної економічної кризи.

^ 2. Державна влада, політика, законодавство

Прийняття Митного і Податкового кодексів.

Покращення загального бізнес-клімату в країні;

Оптимізація системи отримання дозволів і погоджень на законодавчому рівні;

Реформування земельного законодавства надасть більші повноваження містові в питаннях розпорядження міськими землями;

Скасування віз для громадян ЄС сприятиме розвитку туризму та інвестицій;

Впровадження державної політики залучення інвестицій;

Державна фінансова підтримка підприємств та надання їм податкових стимулів;

Державна підтримка розвитку інфраструктури для бізнесу;

Системні дії влади, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу;

Отримання субвенцій на розвиток комунальної інфраструктури та утримання доріг;

Державна підтримка запровадження новітніх технологій з енергозбереження;

Проведення адміністративно –територіальної реформи.

Недосконале законодавство та можливі негативні його зміни;

Прийняття Митного і Податкового кодексів – зменшення податкових надходжень до міського бюджету;

Збільшення податкового навантаження на суб’єкти господарювання;

Відсутність дієвого захисту вітчизняного виробника від недобросовісної конкуренції з боку імпортерів;

Ліквідація спрощених систем оподаткування малого бізнесу;

Адміністративна реформа може обмежити повноваження міста;

Політика реприватизації в державі може спричинити непевність серед інвесторів;

Погіршення інвестиційного клімату в Україні.

^ 3. Макроекономічна ситуація

Розвиток економіки країни;

Позитивний імідж України приваблюватиме іноземних інвесторів.

Диверсифікація джерел енергопостачання.

Зменшення процентних ставок банківських позик.

Відкриття програм пільгового кредитування виробництва;

Збільшення доходів населення і вища купівельна його спроможність;

Тенденція до повернення українців з-за кордону збільшить кількість кваліфікованих технічних працівників разом з поверненням коштів для внутрішнього інвестування.

Державна підтримка розвитку інноваційного виробництва;

Державна підтримка розвитку інфраструктури;

Стабільність національної валюти;

Ріст споживчого ринку в Україні.

Погіршення загальної економічної ситуації в країні;

Збільшення частки літнього населення, вищі видатки на соціальне забезпечення та охорону здоров‘я;

Відтік молодих освічених людей з міста;

Погіршення кон’юнктури національного ринку;

Нестабільність національної валюти та інфляція;

Ревальвація гривні вплине на зовнішню торгівлю та інвестиції в Україні;

Встановлення світових цін на енергоносії підвищить собівартість продукції.

^ 4. Зовнішньоекономічна та зовнішньополітична ситуація

Проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році;

Позитивні наслідки вступу України в ЄС;

Покращення кон’юктури світового ринку;

Покращення іміджу та рівня поінформованості світу про Україну;

Зростання супутніх галузей для існуючих підприємств з іноземними інвестиціями;

Активізація потоків іноземних інвестицій.

Прихід на ринок великих компаній та глобалізація у сфері торгівлі і послуг;

Збільшення ймовірності домінування транснаціональних компаній на місцевому ринку України - глобалізація економіки;

Низька конкурентоспроможність продукції вітчизняних товаровиробників;

Негативні зміни зовнішньоекономічного курсу України;

Погіршення кон’юнктури світового ринку;

Негативні наслідки вступу України в ЄС.
^ 4. ПЛАНИ ДІЙ
Стратегічний план є програмним документом, розробленим на основі досягнення консенсусу між влладою та громадою міста. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Засідання Комітету з підготовки проекту Стратегічного плану економічного розвитку міста Чернівців з визначення головних пріоритетів розвитку міста та підвищення його конкурентоспроможності відбулись у червні та серпні 2011 року. Учасники зустрічі обговорили економічний профіль міста, результати опитування думки представників бізнесу і громадськості та визначили пріоритети майбутнього розвитку міста Чернівців.


^ Пріоритети економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності міста Чернівців:


Створення умов для підтримки і розвитку існуючих, заохочення нових бізнесів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій;

Створення комфортних умов життя;

Розвиток туризму.


Три головні напрямки економіки міста були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій щодо їх подальшого впровадження. Плани дій розроблялися членами Комітету, а також за допомогою представників громади, які мають професійні знання та досвід у відповідних сферах, або до службової компетенції яких входять відповідні питання.

На операційному рівні Стратегічний план доповнюють міські програмні документи. Нижче представлено загальну схему зв’язку Стратегічного плану з цими документами:




А. Чернівці – місто можливостей
^ Створення умов для територіального розвитку, раціонального використання земельних ресурсів, розвитку ділової та інвестиційної активності
У 2004 році міською радою затверджено оновлений Генеральний план міста Чернівці. Генеральний план складається з графічної та текстової частин і передбачає соціально-економічний розвиток міста на період до 2020 року. Це прогноз перспективи економічного розвитку народногосподарського комплексу, промисловості, науково-технічного потенціалу, транспорту та зв’язку, населення і трудових ресурсів, житлового фонду і нового будівництва, архітектурно-планувальної організації території міста, напрямків територіального розвитку міста, реконструкції та розвитку центру, розвитку магістральних мереж та транспорту, охорони навколишнього середовища.





Площа земель у межах м. Чернівців складає 15 275,3 га. Відповідно до функціонального призначення землі міста розподілені таким чином:

64% земель становлять землі житлової та громадської забудови;

17% земель становлять землі сільськогосподарського призначення;

9% земель становлять землі промисловості;

5% земель становлять землі рекреаційного та природоохоронного призначення;

3% земель становлять інші землі (які включають в себе землі загального користування);

2% земель становлять землі комерційного призначення.



Розвиток бізнесу залежить від великої кількості різноманітних факторів. Одними із найважливіших факторів, що впливають на розвиток бізнесу, є місцевий бізнес-клімат та інфраструктура бізнесу. Інфраструктура бізнесу складається з чинників, що сприяють зміцненню місцевого бізнес-клімату і забезпечують підприємствам доступ до капіталу й технічної допомоги. В основі успішної стратегії економічного розвитку лежить такий бізнес-клімат, який не тільки сприяє залученню інвестицій, що створюють нові робочі місця, але й утримує в місті існуючі підприємства, заохочує появу нових підприємців.

Місцевий бізнес клімат – це результат співпраці між місцевою владою та підприємницькими колами. Бізнес клімат покращується за допомогою ефективного зв’язку та обміну інформацією між міською владою та приватним сектором, забезпечення ділового спілкування та впровадження сучасних інформаційних систем. Така робота може передбачати створення тривимірної моделі розвитку, яка міститиме усю необхідну інформацію про земельні ділянки, інфраструктуру, дозволи, права власності тощо.

Перегляд існуючих нормативних актів, які регулюють діяльність підприємств та їх створення (дозволи і ліцензії) сприятимє подальшої ефективності і результативності діяльності малого бізнесу та створенню доброзичливого бізнес клімату.

У наш час надзвичайної ваги набувають зовнішні інвестиції. Вони не тільки забезпечують необхідними фінансовими ресурсами місцеву економіку, а й залучають високоосвічених фахівців, новітні технології та інновації, відкривають нові ринки, надають малим і середнім підприємствам можливості для подальшого розвитку. Водночас, залучення інвестицій є справою надзвичайно конкурентною. Під час цього змагання країни, міста, регіони пропонують розмаїття можливостей новим інвесторам.

До складових конкурентоспроможності міст або регіонів належать інженерна інфраструктура, наявність споруд та якісно підготовлених майданчиків для нових підприємств, наявність робочої сили, гарне підприємницьке середовище, позитивний імідж та високоякісні послуги. Здатність залучати новий капітал у місцеву економіку також безпосередньо залежить від якісного маркетингу та стратегії промоції, які повинні знайти підтримку на усіх відповідних щаблях управління.


^ Блок-схема плану дій у розрізі основного напрямку розвитку А



Стратегічна ціль A.1. Планування розбудови міста та збереження історично-культурної спадщини.


Оперативна ціль A.1.1. Провести коригування Генерального плану міста та розширення меж міста.

Міська рада, її виконавчі органи, у встановленому чинним законодавством порядку, проводять процедуру коригування, погодження, громадського обговорення та затвердження Генерального плану міста. У випадку необхідності, входять з пропозиціями щодо збільшення території міста до Верховної Ради України.

Під час коригування Генерального плану міста передбачити:

переведення території колишнього цукрового заводу на вул. Хотинській, 4 під багатоповерхову житлову забудову з об’єктами соціально-культурного та побутового призначення;

переведення території частини садівничих товариств під індивідуальну житлову забудову;

переведення під житлову забудову території колишніх військових містечок на території міста;

здійснення регенерації кварталів застарілого житла на вулицях Червоноармійській, 28 – 50, Ю.Гагаріна, 57 – 95, Головній, 130 – 138, Миру, 5 – 27 та 10 – 18, провулку Ентузіастів, 4 -8;

здійснення комплексної регенерації житлового кварталу, обмеженого вулицями Текстильників, Будівельників, Миру, Авіаційною та Миргородською;

здійснення багатоповерхової житлової забудови з об’єктами соціально-культурного та побутового призначення на вул. Руській в районі заводу “Гравітон” та в мікрорайоні, обмеженому вулицями Рівненською, Сторожинецькою та проспектом Незалежності;

здійснення будівництва житлового мікрорайону на земельній ділянці на вул. Рівненській з вилученням її з користування Придністровської дослідної станції садівництва;

розвиток промислової зони в Садгірському районі міста (в районі с. Магала);

розміщення логістичного центру на вул. Московської Олімпіади,


Оперативна ціль A.1.2. Провести інвентаризацію землі, розмежування земель комунальної та державної власності з подальшим впровадженням геоінформаційної системи міста.

Міська рада, її виконавчі органи, у встановленому чинним законодавством порядку, проводять розмежування земель комунальної та державної власності з метою ефективного використання земель міста, забезпечують проведення повної інвентаризації та створення геоінформаційної системи міста (ГІС).


Оперативна ціль А.1.3. Впровадження заходів щодо збереження об’єктів історично-культурної спадщини центральної частини Чернівців.

Провести наукові дослідження з виявлення причин руйнування та погіршення технічного стану будинків і споруд центральної частини міста.

Вивести з аварійного стану будинків і споруд, інженерних мереж, забезпечити комплексне виконання консерваційних і реставраційних робіт.

Забезпечити умови для реставрації і регенерації центральної частини міста, визначити шляхи подальшого використання нерухомих об’єктів культурної спадщини.

Провести реконструкцію і спорудження у центральній частині міста об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури, довести вплив транспортних засобів на будинки і споруди до нормативних показників, здійснити інші природоохоронні заходи.

Здійснити регенерацію кварталів застарілого житлового фонду в межах Центрального історичного ареалу та пристосування об’єктів культурної спадщини для туристичних потреб.

Запровадити систему стимулів для інвесторів та мешканців міста з фахового проведення ремонтно-реставраційних робіт в межах історичних ареалів.



Стратегічна ціль A.2. Розвиток та створення нових інноваційно-інвестиційних продуктів.

Оперативна ціль A.2.1. Сприяння розвитку інвестиційно-промислових, інноваційно-технологічних та наукових парків.

Міська рада, її виконавчі органи на партнерських засадах сприяють створенню на території міста інвестиційно-промислових, інноваційно-технологічних та наукових парків з метою впровадження нових інвестиційних та інноваційних проектів.

^ Оперативна ціль A.2.2. Забезпечення розробки нових інвестиційних проектів та сприяння впровадженню інноваційних технологій.

Міська рада, її виконавчі органи при підготовці об’єктів для потенційних інвесторів на території міста розробляють інвестиційні проекти, забезпечують супровід під час реалізації проектів та сприяють суб’єктам господарювання у впровадженні інноваційних технологій у сферах економічної діяльності.

Оперативна ціль A.2.3. Створення логістичного центру на території міста.

Розширити інфраструктуру для розвитку спеціалізованих складських та логістичних підприємств у регіоні.

Створити належні умови надання складських послуг для підприємств, що здійснюють діяльність на території міста.

Оперативна ціль A.2.4. Сприяння реалізації інвестиційних проектів на базі вільних виробничих площ підприємств міста.

Міська рада, її виконавчі органи, в межах власних повноважень, ініціюють процес розробки і впровадження нових інвестиційних проектів на територіях промислових об’єктів, вільних земельних ділянок та об’єктів незавершеного будівництва, забезпечують оновлення їх баз даних та вільний доступ зацікавлених осіб до інформації.


^ Оперативна ціль A.2.5. Сприяння інвесторам у галузях, що позитивно вплинуть на розвиток економіки, зайнятість, бюджет, конкурентоспроможність.

Міська рада, її виконавчі органи сприяють реалізації проектів із залученням приватного капіталу, перш за все, у такі сфери як житлово-комунальне господарство, транспорт; харчова та переробна промисловість (виробництво екологічно чистої продукції); енерго та ресурсо-зберігаючі технології.


Стратегічна ціль A.3. Інформаційно-маркетингова підтримка бізнесу.


Оперативна ціль A.3.1. Забезпечення спрощення дозвільно-погоджувальної системи.

Провести моніторинг дозвільно-погоджувальних процедур.

Проаналізувати порядок надання дозвільно-погоджувальних документів.

Скасувати дозволи, що видаються на підставі недійсних регуляторних актів.

Чітко прописати та впровадити дозвільні процедури, спростити і скоротити число необхідних погоджень.

Створити умови і поетапно впроваджувати спрощену систему отримання дозволів і погоджень для покращення обслуговування представників бізнесу.

Впровадити сучасні технології взаємодії: електронний документообіг, он-лайн відстеження документів, зрозумілі та зручні інформаційні ресурси.

Оперативна ціль A.3.2. Проведення оптимізації системи надання бізнес-послуг.

Сприяти підприємницьким інституціям у формуванні інформаційно - комунікативного середовища підтримки підприємництва.

Забезпечити обмін інформацією, розширення спектру послуг бізнес-сервісу та міжрегіональних зв’язків між бізнесовими структурами з використанням Інтернет-ресурсів.

Сприяти функціонуванню інформаційних «гарячих ліній» з питань підприємництва.


Оперативна ціль A.3.3. Сприяння налагодженню міжнародних зв’зків в галузі інвестиційної діяльності.

Активізувати діяльність у напрямку залучення потужних іноземних партнерів у розвиток промислового комплексу міста.

Налагодити співпрацю з торговельними місіями та посольствами іноземних країн, шляхом розсилання інформаційно-презентаційних матеріалів про місто.

Підтримувати налагоджені зв’язки з містами-побратимами та поширити співпрацю у напрямку залучення потенційних інвесторів у розвиток галузей економіки.


Оперативна ціль A.3.4. Створення позитивного інвестиційно-привабливого іміджу міста та просування його в інші регіони України та за її межі.

Міська рада, її виконавчі органи розробляють інформаційний пакет документів про інвестиційну привабливість міста, його потенціал та забезпечують промоціювання матеріалів на міжнародних форумах, семінарах, виставках в Україні і за кордоном, розміщують інформацію про місто із залученням Інтренет-ресурсів.

^ Оперативна ціль A.3.5. Залучення коштів міжнародної технічної допомоги та реалізація проектів транскордонного співробітництва.

Міська рада, її виконавчі ор