Реферат: 3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського

3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського 3.1. Загальна характеристика міста. 3.1.1. Географічне положення

Новоград-Волинський – місто обласного підпорядкування, районний центр Житомирської області, знаходиться за 217 кілометрів на захід від Києва та 312 кілометрів на схід від Львова. На півночі Житомирщина межує з Республікою Білорусь, на заході – з Рівненською областю, на сході – з Київською, на півдні – з Вінницькою та Хмельницькою областями.

Завдяки вигідному географічному розташуванню, розвиненій мережі автомобільних шляхів та залізниць область має зручне транспортне сполучення не лише з містами України і країнами Європи. Через місто пролягає Критський транспортний коридор №3 Краковець-Львів-Рівне-Новоград-Волинський-Житомир-Київ, дорога загальнонаціонального користування Київ-Чоп. (Див. рисунок 2: Україна. Міжнародні транспорті коридори). Кожного дня місто Новоград-Волинський оминає до 30 тис. одиниць автотранспорту, з них (за експертною оцінкою) вантажівок біля 18000, пасажирських автобусів близько 300, легкових автомобілів близько 11700, міжнародний автотранспорт складає 10-15% цього потоку (Детально дивись Діаграму 1). Міжнародні тенденції розвитку сфери перевезень дають підстави прогнозувати зростання цього потоку у найближчі роки у декілька разів.

Відстані від деяких столиць європейських держав до міста Новограда-Волинського приведено на Рисунку 3 . Таблиці 1 та 2 відображають відстані та тривалість подорожі автомобільним транспортом до міста Новограда-Волинського від деяких столиць європейських країн та обласних центрів України та підтверджують важливість розташування міста.

Діаграма 1

^ Структура транспортного потоку міста Новограда-Волинського




Проте слід враховувати, що кількість машин, що проходять трасою, певним чином коливається і, відповідно, змінюються співвідношення.

Україна. Міжнародні транспорті коридори

Рисунок 2


Новоград-Волиньский


Рисунок 3

М
Новоград-Волиньский

998 км

225 км,


1139 км

1098 км,

1057 км

880 км

569 км

525 км

871 км
істо в контексті Європи



Відстані від столиць європейських країн до міста Новоград-Волинський та час у подорожі автотранспортом

Таблиця 1

^ Назва столиці

Відстань (км)

Час у подорожі автотранспортом (години)

Київ

225

03:00

Мінськ

525

07:40

Варшава

564

09:20

Москва

998

16:10

Берлін

1139

18:05

Прага

1098

17:20

Бухарест

871

14:15

Вена

1057

18:00

Будапешт

880

15:45

Кишенев

569

10:30



Таблиця 2

^ Відстані від обласних центрів України до міста Новоград-Волинський та час у подорожі автотранспортом

^ Назва столиці

Відстань (км)

Час у подорожі автотранспортом (години)

м.Житомир

81

1:15

м.Сімферополь

972

17:05

м.Вінниця

197

03:30

м. Луцьк

169

02:40

м.Дніпропетровськ

671 

12:10

м.Донецьк

1059 

20:30

м.Ужгород

554

10:15

м. Запоріжжя

730

12:20

м.Івано-Франківськ

329

06:00

м.Кіровоград

514

9:30

м.Луганськ

984 

18:22

м.Львів

301 

05:20

м.Миколаїв

336

06:47

м.Одеса

628

10:41

м.Полтава

539

09:40

м. Рівне

95

01:20

м.Суми

564

10:05

м.Тернопіль

206 

03:30

м.Харків

679 

12:00

м.Херсон

705

13:40

м.Хмельницький

165 

3:05

м.Черкаси

282 

04:15

м.Чернівці

343

06:15

м.Чернігів

367

06:40

м. Севастополь

1050

18:50


Створення транспортних коридорів поряд з поліпшенням транспортного обслуговування також відіграє значну роль і у соціально-економічному розвитку прилеглих територій. Безпосередньому впливу підлягають смуги територій завширшки 150 – 200 кілометрів.1

Місто Новоград-Волинський підпадає під стимулюючий вплив транспортних коридорів, що може:

пожвавити темпи розвитку економіки;

сприяти мобільності населення, його зайнятості та рівню доходів;

спростити доступ міського бізнесу до транспортної мережі;

збільшити транспортну доступність населених пунктів та соціальних об’єктів;2

сприяти притоку інвестицій;

сприяти притоку коштів за рахунок оплати наданих послуг з перевезення та користування інфраструктурою і об’єктами дорожнього сервісу. 3


Однак, не слід забувати, що окрім позитивних впливів, розвиток автомобільних транспортних коридорів, має і негативні наслідки, а саме:

Забруднення навколишнього середовища:

На долю автомобільного транспорту припадає 85% шкідливих викидів в атмосферу з загальної кількості забруднення повітря усіма транспортними засобами. Для порівняння на долю залізничного транспорту на дизельній тязі приходиться лише 5%, локомотиви на електричній тязі на забруднюють повітря взагалі. Також відходи горюче-замазувальних матеріалів та речовин, потрапляючи в зону автозаправні станції, забруднюють прилеглі землі та водні ресурси.

Шум:

Рівень шуму на автодорогах знаходиться у межах від 72 до 92 дБ.  У випадку транспортних засобів великої грузовмісткості цей рівень може досягати 103 дБ, а верхній припустимий рівень шуму для особи, що працює 8 годин, складає максимум 90 дБ. Для порівняння рівень шуму, що утворюється при русі потягу швидкістю 150 км/год., становить лише 65-75 дБ. 

Використання землі:

Для забезпечення того ж самого обсягу перевезень автомобільні шляхи повинні займати в 2,7 рази більше місця, ніж залізничні дороги.  Відповідно до нормативів, прийнятих в Німеччині, електрифікована двоколійна залізна дорога з шириною платформи в 13,7 м за своєю пропускною спроможністю відповідає шестиколійній автомобільній дорозі шириною 37,5 м.

Інфраструктурні витрати:

 Вартість побудови (та подальшого обслуговування) автомагістралі приблизно в три рази вище вартості двоколійної електрифікованої й обладнаної відповідними засобами сигналізації залізної дороги, що має аналогічну пропускну здатність.

Споживання енергії:

Споживання енергії на залізних дорогах з розрахунку на одиницю виконаної роботи складає від 1/4-1/7 від рівня енергоспоживання на автомобільному транспорті.

Безпека:

Під забезпеченням безпеки на транспорті мається на увазі створення умов, що дозволяють запобігати аваріям, оскільки левова частка як матеріальних забутків так і фізичних травм відбувається саме під час автомобільних аварій.4



Разом з тим, існують певні зовнішні чинники, які можуть негативно впливати на розвиток транспортної галузі України й стати непрямими загрозами для економічного розвитку Новограда-Волинського в напрямку використання транспортного потоку.

Зовнішні загрози можна умовно класифікувати як загрози техніко-економічного характеру, а також загрози політичного та правового характеру.

^ До перших з них (техніко-економічних) належать:

відставання у темпах розбудови української частини системи міжнародних транспортних коридорів;

довготривала невизначеність та невжиття заходів з відродження шляхів судноплавства між Дунаєм та Чорним морем в українській частині дельти цієї річки;

низька якість транспортної мережі, перш за все, автомобільних доріг та обмежена швидкість транзитних перевезень, а також технічна недосконалість більшості елементів рухомого складу;

нерозвиненість інфраструктури державного кордону та висока вартість послуг, що надаються контрольними службами при його перетинанні; складна та тривала процедура проходження державного кордону, в наслідок чого простої на кордоні нерідко дорівнюють загальному часу транспортування вантажу;

відсутність комплексного, у тому числі, інформаційного обслуговування перевізників та електронного документообігу;

численні перешкоди при оформленні міжнародних транзитних перевезень;

недостатня ефективність заходів щодо збереження вантажів, криміногенна обстановка на дорогах, інші.

До другої категорії загроз (політичних та правових) належать:

певна невизначеність і недостатня послідовність політики України щодо участі в міжнародних та регіональних економічних формуваннях;

недостатня активність у приєднанні і виконанні міжнародних конвенцій та інших нормативно-правових актів щодо транзитних перевезень;

невикористання світового досвіду щодо формування міжнародних консорціумів зі спорудження, експлуатації та розвитку енерготранзитної системи країни;

недостатня наполегливість у відстоюванні інтересів України в питаннях відновлення судноплавства на Дунаї та відродження позицій держави як провідної транзитної країни в цьому регіоні;

недостатньо гнучка тарифна політика щодо транспортування територією України російських експортних енергоносіїв;

недосконалість і низька ефективність існуючих заходів з державної підтримки вітчизняних перевізників, особливо на морському та авіаційному транспорті, інші. 5

Втім більшість з наведених загроз не залежить від дій місцевої влади, а певні чинники (безпека вантажів, комплексне обслуговування) можна, навпаки, використовувати для розвитку бізнесу, пов’язаного з обслуговуванням транспортного потоку.

За будь-яких обставин, розвиток системи обслуговування транзитного автотранспорту, що проходить навколо міста, є невикористаним могутнім потенційним ресурсом економічного розвитку міста.

Рисунок 5

^ Карта міста Новограда-Волинського



Рисунок 6

Фото міста Новограда-Волинського із спутнику





D



3.1.2. Площа території, щільність населення

 

Порівняння шільності населення та площі з областю та Україною наведене у таблиці:

^ Таблиця 3

Площа та щільність населення міста Новограда-Волинського





Площа

(км. кв.)


Площа у % до загальної площі країни


Населення

тис. осіб


Співвідношення населення у % до загального населення країни

Щільність

населення,

осіб на 1 кв.км.


Місто


26,67

0,0044

56,0

0,118

2099,7

Область


29900

5,0

1373,0

2,9

45,9

Україна


603700

100,0

47319,0

100,0

78,4


Щільність населення міста Новограда-Волинського типова для більшості міст України відповідного розміру та статусу.

Рисунок 7

^ Зони впливу міста на прилеглі території



^ 3.2. Історія та культурна спадщина міста 3.2.1. Місто – свідок історичних подій
У 1257 р вперше Звягель згадується в Іпатіївському літопису як місто Галицько-Волинського князівства, яке через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького. Недавні археологічні розкопки городища на правому березі Случі дозволили чітко визначити місце розташування, розміри й особливості побуту древнього міста.




На цьому місці стояв древній Звягель…


Нове поселення виникло через багато років, але вже на лівому березі Случі. У першій половині ХV ст. воно згадується як село Звягель, і в 1340-1569 входить у склад Великого князівства Литовського. Ядром нового поселення став замок, побудований наказом князя Костянтина Острозького. У безпосередній близькості від замку розташовувалася базарна площа, кілька вулиць, князівський палац, костьол. В 1570 р. містечко нараховувало 161 будинок.





У 1569 році, після Люблінської Унії місто з усією Волинню було приєднано до Польщі. Під час визвольної війни українськими козаками в 1648-1651 р. була зруйнована частина стін і веж замку, спалений костьол.

Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 р. у складі східної Волині Звягель відійшов до Росії. Наказом Катерини ІІ від 5 липня 1795 року Звягель перейменовано у Новоград-Волинський і призначено губернським центром новоствореної Волинської губернії. Однак в 1804 році, після смерті Катерини ІІ новий російський цар Павло вирішив перенести губернський центр в місто Житомир, яке нічим особливим на той час не відрізнялось. Новоград-Волинський отримав статус лише повітового міста.

У 1871 році (25 лютого) в місті Новограді-Волинському народилась одна з найвидатніших постатей в історії та культурі України – Лариса Петрівна Косач (Леся Україна). Вона проживала у місті до 1879 року.

На початку 1930-х рр. був узятий курс на різку мілітаризацію міста, що розташовувався в той час у безпосередній близькості від радянсько-польського кордону. Сюди прибула XIV кавалерійська дивізія ім.Пархоменка. Силами військовослужбовців наприкінці 1930-х рр. була споруджена залізниця Новоград-Волинськиий — Житомир. За короткий період у районі Ново-Звягеля і біля залізничного вокзалу були створені «військові містечка». Уздовж правого берега ріки виник комплекс фортифікаційних споруджень (Лінія "Сталіна").

У 1950-х рр. будувалися багатоповерхові будинки для робітників промислових підприємств, а також для військовослужбовців. Одночасно прискореними темпами здійснювалося будівництво приватних житлових будинків у різних частинах міста, де виникли нові вулиці і провулки. До складу міста ввійшло колишнє села Лубчиця, Смолка, Ржадківка і хутір Лідівка. Населення Новограда-Волинського у 1959 р. складало 27,6 тис. чоловік.

У 1987 році (серпень) було започатковано проведення міжнародного літературно-мистецького свята "Лесині джерела".

У 1989 році було розпочато розкопки древнього городища. В одному із зруйнованих помешкань археологам вдалося відшукати скарб, один з найзначніших, що були знайдені на території України за останні 50 років до цього – це срібні та позолочені коштовності, прикраси боярині, або навіть княгині, рідкісне, з позолотою намисто, колти, кілька десятків різноманітних обручок. Невідомо яким чином потрапив до скарбу унікальний і дуже цікавий шестигранний князівський перстень-печатка з позолоченим щитком, на якому зображений хижий птах - падаючий сокіл, що нагадує тризуб.

Брак коштів по цей час не дозволяє провести якісну реставрацію унікального срібного скарбу 12-13 столітть, знайденого археологами ще у 1993 році. Чекають свого часу антропологічні, палеоботанічні та палеозоологічні аналізи. Археологами досліджена лише 1/200 частина древнього городища.

У 1995 році місто увійшло до Ліги історичних міст України.


^ 3.2.2. Сучасна символіка міста – герб, прапор та гімн міста
У 1994 році (12 жовтня) - прийнято рішення про затвердження Герба та Гербового знамена (корогви) міста.

Малий герб міста



Щит французький, поділений чотиридільно, з главою і щитком посередині. У срібному полі глави напис кирилицею: "Новоград-Волинський", горішня права доля і середній щиток - фрагмент герба міста, що діяв з 1796р. На золотому полі правої долі зображено частину чорного двоголового орла з короною, а на малому золотому щитку - прямий пурпуровий хрест з увігнутими сторонами. На пурпуровому тлі горішньої лівої долі, що має форму фортечної стіни, зображені схрещені меч і козацька шабля. Емблема символізує події національно-визвольної боротьби XVІІст. в місті. На зеленому тлі долішньої правої долі зображено дві пір'їни у вигляді літери "У". Емблема є свідченням того, що місто є батьківщиною Лесі Українки. На лазуровому тлі долішньої лівої долі - золотий дзвін, в який вписано лазуровий же знак у вигляді літери "Z". Емблема відтворює легенду про роль дзвону над рікою Случ, а також першоназву міста - Звягель. Герб прикрашає срібна міська корона з трьома вежками.



^ Прапор міста



Прапор міста являє собою прямокутник із співвідношенням сторін 2:3. На сріблястому фоні прапора зображений герб міста Новограда-Волинського.



^ Гімн міста

Слався, рідне місто!

Гімн міста Новограда-Волинського, затверджений 9 жовтня 1996 року.

Слова Юрія Ковальського, музика Івана Мамайчука



Де висока круча, скеля стрімка,
Голосистим дзвоном небо торка;
Слава сивих віків,
Гордих батьків
Плине, наче Случ ріка.
^ ***
Ми твої, Возвяглю, дочки й сини.
Рідна Леся з нами сонцем весни;
Слово правди звучить
І пломенить,
Наші душі боронить. ***
Молодої волі стелиться шлях,
Ключ від щастя-долі в наших руках;
Піднімайся, рости,
Садом цвіти,
Слався, місто, у віках! ^ 3.2.3. Історико-культурний каркас міста

Нижче наведена експертна оцінка соціально-історико-культурного каркасу, на якому можливо будувати стратегію культурного та туристичного відродження міста Новограда-Волинського:


Параметр

+

Масштаб (рівень) впливу

-

Світовий

Національний

Регіональний

Місце-вий

Історичні факти

















У 1257 р вперше Звягель згадується в Іпатіївському літопису як місто Галицько-Волинського князівства, спалене дружиною князя Данила Галицького через непокору його жителів.







+

+

+

1340-1569 входження у склад Великого князівства Литовського. Побудова замку, за наказом князя Костянтина Острозького. (У безпосередній близькості від замку розташовувалася базарна площа, кілька вулиць, князівський палац, костьол).




+

+

+

+

У 1569 рік - після Люблінської Унії місто з усією Волинню було приєднано до Польщі.




+

+

+

+

1775 році в Звягілі почав діяти один с перших на Україні чавуноливарних заводів.







+

+

+

1793 р. у складі східної Волині Звягель відійшов до Росії





+

+

+

+

5 липня 1795 рік - Наказом Катерини ІІ Звягель перейменовано у Новоград-Волинський і призначено губернським центром новоствореної Волинської губернії.










+

+

1804 рік – російський цар Павло переносить губернський центр в місто Житомир. Новоград-Волинський отримує статус повітового міста.










+

+

1806 рік – у місті Новоград-Волинський розташовується штаб-квартира фельдмаршала М.І.Кутузова.




+

+

+

+

1815 рік – засноване с. Анета – одне за найдавніших поселень німців на Волині.




+

+

+

+

1816 рік почала працювати найбільша на Волині суконна мануфактура графа Еллінського.










+

+

1871 рік у місті Новоград-Волинський народилась Леся Україна. Вона проживала у місті до 1879 року.







+

+

+

1916 рік - відкрито пасажирський рух на залізничній дільниці Шепетівка – Новоград-Волинський – Коростень.







+

+

+

1937 рік – відкрито залізничний рух Новоград-Волинський – Житомир – Фастів.







+

+

+

1936-37 рр. Уздовж правого берега ріки виник комплекс фортифікаційних споруджень (Лінія "Сталіна").




+

+

+

+

1987 рік - започатковано проведення міжнародного літературно-мистецького свята "Лесині джерела".







+

+

+

1989 рік - розпочато розкопки древнього городища.











+

+

1994 рік - затвердження Герба та Гербового знамена (корогви) міста.













+

1995 рік – місто увійшло до Ліги історичних міст України.













+

Документи
















План міста 1837 року







+

+

+



















Особистості

















Князь великого Князівства Литовського Костянтин Острозький




+

+

+

+

Фельдмаршал М.І.Кутузов




+

+

+

+

Граф Іллінський




+

+

+

+

Леся Українка





+

+

+

+

Артефакти

















Кінно-поштова станція







+

+

+

Пароплав “Звягель”







+

+

+

“Лінія Сталіна”




+

+

+

+

Гербова печатка з символом падаючого сокола (падаючий сокіл - символ «Духа святого»)




+

+

+

+



^ 3.3. Демографія та трудові ресурси міста 3.3.1. Демографія
На фоні демографічної кризи в Україні в цілому (скорочення чисельності населення країни, зниження тривалості життя і стрімкого падіння народжуваності) місто Новоград-Волинський переносить важкі часи соціальних трансформацій з відносно низькими втратами. За останні роки кількість населення змінювалось незначно (в межах 100 осіб на рік) і не мало стійкої динаміки до зниження або скорочення і станом на 01.01.2006 року становило 56,0 тис. чол. Динаміку зміни наявного населення міста наведено на Діаграмі 2:

^ Наявне населення міста Новограда-Волинського у 2003-2006 рр.

та прогноз на 2007 р.




За віковим складом населення місто Новоград-Волинський також позитивно відрізняється від багатьох інших міст України. Працездатне населення міста становить 30,6 тис. чол. (біля 50%). Структура населення за віком наведено на Діаграмі 3:

Діаграма 3

^ Структура населення міста за віком (на кінець 2005 р.)




За даними на початок 2006 року кількість молодих людей та людей середнього віку у місті перевищувала аналогічний середній показник по Україні майже на 10 відсотків, кількість же пенсіонерів, навпаки, була на 8% менша середнього значення по країні. (Дивись діаграму 4)

За останні роки у місті ще спостерігається незначна (в межах декількох відсотків) тенденція збільшення кількості осіб похилого віку та, відповідно, зменшення молоді. (Дивись діаграму 5).

Діаграма 4

^ Структура населення за віком у порівнянні (на початок 2006 р.)




Діаграма 5

Зміна структури населення за віком у місті за 2004-2005 рр.




За експертною оцінкою, кількість трудових емігрантів з міста Новограда-Волиньского становить від 5 до 8 тис осіб, або 10-14% відсотків загальної кількості населення міста, що співпадає з цифрами по Україні. (Об’єктивних статистичних даних щодо кількості трудових емігрантів з України немає, проте експертні оцінки наводять цифру 6 млн. осіб станом на 2004 рік6 станом на кінець 2006 року, що становить приблизно 14% загального населення країни).
^ 3.3.2. Зайнятість та освіта населення Зайнятість населення
У місті Новограді-Волинському рівень безробіття, визначений за методологією МОП, у відсотках до економічно активного населення відповідної вікової групи становив у 2006 році 4,8%, у той час як загальний показник по Україні дорівнював 8,5%. Однак, за останні роки спостерігається незначна (на рівні декількох відсотків на рік), але стала тенденція до зменшення кількості зайнятих у економіці міста. За прогнозом, у зв’язку з введенням в експлуатацію нових виробничих потужностей у місті та відповідно, створенням нових робочих місць, у 2007 році кількість зайнятих досягне рівня 2003 року і у подальшому буде поступово зростати.

Динаміку зайнятості населення у міста Новограда-Волинського наведено у Діаграмі 6:

Діаграма 6

Динаміка зайнятості населення (чисельність зайнятих, осіб).





^ Рівень освіти населення

Загальний рівень освіти населення міста Новограда-Волинського у сфері вищої освіти перебільшує середнє значення по Україні в цілому (на 5%) та на 2% опереджає область. Щодо середньої загальної освіти спостерігається певне відставання від України (на 7%) та від області на 5%. (Дивись Діаграми 7, 8 ) Науковий потенціал у місті відсутній – кількість осіб, що має науковий ступінь обмежується декількома особами на все місто, оскільки місто Новоград-Волинський історично не було науковим центром. (Дивись Діаграму 9):


Діаграма 7

^ Динаміка зміни рівня освіти населення в місті за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік.





Діаграма № 8


^ Рівень освіти населення міста Новограда-Волинського у порівнянні з областю та Україною (у % до загальної кількості населення).





Діаграма 9


^ Кількість осіб, що мають науковий ступінь у місті в порівнянні з Україною

(кількість докторів наук та доцентів на 50 тис. населення)





Діаграма 10

^ Динаміка зміни кількості населення, що має початкову освіту та кількості неписьменних в місті за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік.




Діаграма 11


Кількість населення, що має початкову освіту та кількість неписьменних у порівнянні з областю та Україною. (% до загальної кількості населення)



3.3.3. Рівень заробітної плати та доходи населення

Середня заробітна плата у місті Новограді-Волинському динамічно зростала протягом останніх років. Щорічний приріст складав приблизно 20%. (Динаміка зміни заробітної плати у місті наведена на Діаграмі 12 ).

Однак заробітна плата залишалась нижча за середню заробітну платню в області на 3-6% та нижча за заробітну платню в Україні на 15-20%. (Дивись Діаграму 13) Аналогічна тенденція спостерігалась і за середньою заробітною платою по видам економічної діяльності. Єдиним винятком стала сфера охорони здоров’я, де заробітна платня йшла в рівень, а іноді, на декілька відсотків перевищувала загальний показник по Україні. У 2006 році найвища заробітна плата була в сфері промисловості, найнижча – в сфері побутового обслуговування. Детально динаміку зміни середньої заробітної плати в місті Новограді-Волинському по видам економічної діяльності та порівняння з Україною представлено на Діаграмах 14-18:

Діаграма № 12

^ Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у місті



Діаграма № 13

Динаміка зміни середньорічної заробітної платні




^ Заробітна плата у деяких сферах економічної діяльності.

Діаграма 14

Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у промисловості



Діаграма 15

^ Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у будівництві



Діаграма № 16

Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у сфері транспортних послуг (2003-2005 рр.)



Діаграма № 17

^ Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у сфері торгівлі



Діаграма № 18

Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги (2003-2005 рр.)



Для покращення демографічної ситуації та розвитку сфери зайнятості необхідно вирішення наступних проблем:

Перевищення смертності над народжуваністю;

Зміна вікової структури населення у бік збільшення осіб похилого віку;

Відтік репродуктивного, високоосвіченого населення в інші регіони та за кордон (від 11 до 14 відсотків за останні роки);

Низький рівень заробітної плати;

Зниження трудового потенціалу;

Проблема зайнятості молоді;


Типовими рекомендаціями фахівців для подолання наведених проблем є:

Сприяння підвищенню тривалості життя мешканців міста, поступовому підвищенню народжуваності;

Підвищення якості соціальної інфраструктури;

Охорона навколишнього середовища, здоровий спосіб життя;

Розробка і втілення Програми рееміграції;

Утримання освіченої молоді в місті;

Створення механізму стимулювання роботодавців щодо збільшення робочих місць та професійної підготовки та перепідготовки персоналу;

Створення кредитних ліній для отримання вищої освіти.
^ 3.4. Інвестиційна діяльність у місті

Станом на 01 липня 2005 р. обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли в м. Новоград-Волинський, становить 1029 тис. дол. США, що у 3,6 рази більше, ніж на відповідну дату минулого року. Інвестиції надійшли з 7 країн світу. Найбільші вкладення в економіку міста здійснили нерезиденти з Румунії, Німеччини та Бельгії. Їм належить 85,3% загального обсягу інвестицій. Детально країни-інвестори міста представлені на Діаграмі 19:

Діаграма № 19


^ Основні країни-інвестори (станом на кінець 2005 року)





Більша частина іноземного капіталу спрямована в обробну промисловість – 731,7 тис. дол. або 71,1%. В сферу торгівлі вкладено 235,7 тис. дол. або 22.9% іноземних інвестицій. В сферу операцій з нерухомістю – 61,8 тис. дол. або 6,0%.

Особливо слід відзначити завершення будівництва на кошти німецьких інвесторів фабрики ТОВ “Новотекс” з термічної обробки одягу. Загальний обсяг інвестицій становить 3 млн. євро. Кількість створених нових робочих місць – 250. Фабрика будувалась 12 місяців.

Завдяки активізації роботи щодо залучення інвестицій в економіку міста вдалось залучити потужного інвестора – польську фірму “CERSANIT”, яка має намір інвестувати у будівництво нової фабрики на околиці міста Новограда-Волинського біля 120 млн. євро, створивши при цьому 1400 нових робочих місць.

За 3 роки місто зробило потужний стрибок (майже в 10 разів) у кількості прямих іноземних інвестицій на 1 мешканця (Дивись діаграму 20). Хоча у порівнянні з Україною, цей показник все ще набагато менший. Більш детально динаміка обсягів іноземних інвестицій в економіку міста та порівняння цього показника з середнім значенням по Україні представлено на Діаграмі 21


Діаграма № 20

^ Прямі іноземні інвестиції на 1 мешканця у доларах США




Діаграма № 21

Прямі іноземні інвестиції на 1 мешканця у доларах США у порівнянні з середнім значенням по Україні



^ Однак, не треба забувати, що іноземні інвестиції, разом з безумовними їхніми перевагами, такими як:

Стимулювання темпів росту національної економіки (на перших етапах);

Надходження сучасних технологій, техніки, устаткування;

Створення додаткових робочіх місць;

Підсилення здорової конкуренція усередині країни.

має і певні недоліки:

Прибуток інвестора – частина ВВП – надходить у країну-резидент, знижуючи темпи економічного росту країни-реципієнта;

Надходження нових технічних засобів, а не технологій;

Поява загрози демпінгу;

Стримання інноваційного процесу;

Низька оплата праці;

Знищення національних товаровиробників через їх недостатню конкурентоспроможність;


Разом з тим, в частині залучення внутрішніх інвестицій у 2005 році у місті теж активізувалась діяльність. Так, більшість промислових підприємств міста реалізують власні інвестиційні проекти. ВКФ “Леся” – проведена масштабна модернізація виробництва з пошиття одягу, на що інвестовано біля 5 млн. грн. ТОВ “ВО Техна” – інвестовано майже 2 млн. грн. Розпочато реалізацію інвестиційного проекту щодо виготовлення птахофабрик. ВАТ “Хлібозавод” – інвестовано у модернізацію виробництва більше 1 млн. грн. ПП “Меблева фабрика “Мирт” – інвестовано 1,5 млн. грн. на придбання нового деревообробного обладнання, ремонт фасаду фабрики під “євро”. МП ТВП “Райдуга” освоєно біля 500 тис. грн. на будівництві сучасного готелю. ТОВ “Новофарм-Біосинтез” – освоєно біля 500 тис. грн. на переобладнання виробничих потужностей, що необхідно для переходу підприємства на роботу за стандартами GMP. ВАТ “Пивзавод” – вкладено 250 тис. грн. на технічне переоснащення процесу виробництва пива. ВАТ “Біоветфарм” – вкладено біля 100 тис. грн. на виконання заходів з енергозбереження.

Загалом, кількість інвестицій в економіку міста зросла майже на 30% у порівнянні з 2004 роком. (Діаграма 22).

Діаграма № 22

Інвестиції за джерелами фінансування за 2003-2006 р. та прогноз на 2007 р.




Діаграма № 23

^ Обсяг капітальних інвестицій на 1 мешканця по роках (грн.)



Однак, навіть приріст інвестицій на 30% за рік поки що не дав можливість місту наздогнати область, а, тим паче, Україну. Детально динаміку обсягів інвестицій у місті Новоград-Волинський із розрахунку на 1 мешканця, та порівняння цього показника з областю та Україною представлено на Діаграмах 22-24


Діаграма 24

^ Обсяг капітальних інвестицій на 1 мешканця по роках (грн.) у порівнянні з областю



Діаграма 25

^ Обсяг капітальних інвестицій на 1 мешканця по роках (грн.) у порівнянні з областю та країною




Кількість інвестицій в економіку міста за останні роки зростала високими темпами (на 40% за останні 2 роки), що зумовлено як ефективною політикою міської влади щодо залучення інвестицій, так і певними об’єктивними конкурентними перевагами у порівнянні з іншими містами України:

Місто розташовано на перетині міжнародного транспортного коридору та залізничних шляхів;

Розроблено Стратегічний план розвитку міста та Правила забудови;

У місті прийнята Інвестиційна програма міста Новограда-Волинського на 2005-2008 роки, Розробляється та оновлюється Інвестиційний паспорт;

На околиці міста є вільні земельні ділянки типу Ґрінфілд, забезпечені комунікаціями;

Термін видачі дозволу на забудову/реконструкцію у місті Новограді-Волинському порівняно незначний і становить 2-3 місяці.

Середня заробітна плата працівників ще низька у порівнянні з Україною.


Однак, не зважаючи на досягнуті результати, місто суттєво відстає за кількістю інвестицій на душу населення від середнього значення по Україні (в 2,5 рази) і незначно від області (на 3 %). Для подальшого покращення інвестиційного клімату в місті та сприянню залучення інвестицій можливо використовувати наступні типові рекомендації:

Розробка концепції інвестиційної політики міста Новоград-Волинський та формування управлінської політики відповідно до цієї концепції.

Визначення меж міста, розробка генерального плану розвитку;

Покращення процесу інформування у сфері інвестиційних можливостей міста:

Підтримка постійно-діючого інформаційного порталу міста;

Створення багатомовної бази даних про інвестиційні можливості міста;

Постійне ведення та оновлення інвестиційного паспорту міста;

Створення системи супроводу інвестора;

Активна промоція інвестиційних можливостей міста на всеукраїнському та міжнародному ринку.
^ 3.5. Промисловість міста


Економіку міста Новограда-Волинського формують:

- 12 промислових підприємств;

- 370 юридичних осіб;

- 3700 приватних підприємців – фізичних осіб.


Галузева структура виробництва (за обсягом виробленої промислової продукції на 2006 р.) представлена на діаграмі:

Діаграма 26

^ Галузева структура виробництва за обсягом виробленої промислової продукції на 2006 р.




Найбільший обсяг промислового виробництва, а саме 39,6%, зосереджений у харчовій промисловості. Менші частки мають машинобудування – 27,0%, хімічна та нафотохімічна промисловість – 12,6%, легка промисловість – 9,8%, деревообробна – 5,5%,.


Перелік та опис найбільших підприємств міста Новограда-Волинського наведено у таблиці:


^ Найбільші підприємства міста Новограда-Волинського

Таблиця 4


Назва промислового підприємства

К-ть працюючих

Обсяг виробництва за 2007 р.

млн. грн.

ПП “Меблева фабрика “Мирт” – виготовляє найкращі у Європі ексклюзивні елітні меблі на замовлення. На підприємстві задіяне високопродуктивне сучасне обладнання. Завдяки вишуканому дизайну і високій якості продукції компанія «Мирт» займає перші місця на національних та міжнародних галузевих конкурсах-виставках.

230

9,3

ВАТ “М’ясокомбінат” – виготовляє 150 видів м'ясних та ковбасних ви