Реферат: Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму 020100 документознавство та інформаційна діяльність

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ





РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент"

для студентів напряму

6.020100 - документознавство та інформаційна діяльність


Дніпропетровськ НМетау 2011


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


^ РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент"

для студентів напряму

^ 6.020100 - документознавство та інформаційна діяльність


Затверджено

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № від


Дніпропетровськ НМетау 2011

УДК 338.246

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму 6.020100 - документознавство та інформаційна діяльність / Укл. Т.М. Краплина. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. – 54 с.


Представлені мета й завдання вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент", короткий зміст дисципліни, література, що рекомендується для вивчення, методичні вказівки та індивідуальні завдання до виконання контрольної роботи.

Призначені для студентів напряму 6.020100 – документознавство та інформаційна діяльність заочної форми навчання.


Укладач Т.М. Краплина, ст. викладач


Відповідальний за випуск Л. М. Савчук, канд. екон. наук, проф.


Рецензент О. Г. Шатохін, канд. екон. наук, доц. (НМетАУ)


Підписано до друку .11. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид.арк. . Умов.друк.арк. . Тираж пр. Замовлення №


Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4





Редакційно-видавничий відділ НМетАУ
ВСТУП
Метою викладання дисципліни "Інформаційний менеджмент" є формування базових знань та придбання навичок необхідних для управління інформаційними ресурсами.

Завданням вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" є надання знань з питань:

теоретичних та методологічних основ інформаційного менеджменту;

основних положень інформаційного управління;

сутності інформації як ресурсу розвитку суспільства, інформаційних ресурсів установи;

сутності і основних принципів системного підходу до обробки і використання інформації в управлінні;

форм і засобів переробки інформації в установах;

інформаційних систем та сучасних інформаційних технологій в управлінні.

Вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" базується на загальних знаннях дисциплін "Основи менеджменту", "Організація та управління діяльністю інформаційних установ", "Інформатика та комп’ютерна техніка", "Прикладне програмне забезпечення", "Системи керування базами даних", "Комп’ютерні мережі та комунікації" і є основою для подальшого засвоєння професіонально-орієнтованих дисциплін.

Вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" містить оглядові лекції по найбільш важливим розділам дисципліни, самостійну роботу з підручниками та навчальними посібниками, виконання контрольної роботи та складання заліку і екзамену.
^ 1 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН ДИСЦИПЛІНИ



Всього

СЕМЕСТР

VII

VIII

Всього годин за навчальним планом

180

84

96

у тому числі










Аудиторні заняття

28

12

16

З них:










лекції

20

8

12

лабораторні заняття










практичні заняття

8

4

4

семінари










Самостійна робота

152

72

80

Кількість і семестр видачі контрольних робіт

2

1

1

Підсумковий контроль




Залік

Екз.
^ 2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Лекційний курс – 20 годин

№№ тем

Назва теми та її зміст

Кіль-кість

годин

1

^ Цілі та задачі курсу "Інформаційний менеджмент"

Загальна концепція менеджменту. Визначення, сутність та особливості інформаційного менеджменту, його теоретичні й методологічні основи, зв'язок із спеціальними дисциплінами.

Визначення процесу управління та його інформаційної сутності, етапи і схема управлінського процесу. Сучасний стан інформатизації в Україні.

Література [1, 4 с. 3-15]

2

2

Інформаційні системи і технології та їх еволюція

Сутність і види інформаційних систем. Поняття системи, характеристики та властивості системи. Інформаційна система (ІС) – визначення, місія, цілі і задачі, компоненти ІС. Загальнонаукові основи теорії систем і системного підходу. Сутність системного підходу, основні принципи та характерні ознаки. Інформаційні технології – визначення, етапи розвитку та класифікація по різних ознаках.

Література [5 с. 23-36, 6 с.80-133]

2

3

Інформаційне управління

Основні положення концепції інформаційного управління. Структура діяльності в області інформаційного менеджменту. Інформаційне забезпечення діяльності підприємства; управління процесами обробки інформації; використання інформації для цілеспрямованого формування зовнішньої й внутрішньої комунікативної політики організації. Характеристика інформаційно-управлінської діяльності. Інформаційні ресурси – визначення та специфічні особливості. Поняття інформаційного середовища.

Література [7. с. 112-145.]

2

4

^ Комунікативні відносини в організаціях

Визначення поняття інформаційного потоку. Характеристики інформаційного потоку - джерело виникнення; напрямок; періодичність; ступень сталості; структура, обсяг і щільністю; вид носія інформації; інформаційна ємність окремих повідомлень; ступень використання. Вимоги до якості інформації з боку внутрішніх й зовнішніх користувачів - відповідність і своєчасність інформації; вірогідність, порівнянність, доступність і зрозумілість, конфіденційність інформації. Структура інформаційно-технологічного простору системи інформаційного забезпечення організації. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел інформації. Види інформаційних потоків в організації і їх зміст.

Література [4. с. 12-42]

2

5

^ Форми й засоби обробки інформації в організаціях. Інформаційні системи й технології в управлінні

Системний підхід до рішення ділових проблем. Основні вимоги системного підходу - системне охоплення, системне подання, системна організація досліджень - та їх зміст. Поняття об’єкту та суб’єкту управління, прямих та зворотних зв’язків. Загальні обмеження при прийнятті управлінського рішення: інформація, допущення, знання й час.

Основні визначення й особливості інформаційних систем менеджменту (ІСМ). Три стадії процесу прийняття рішення: інформаційна, проектна, стадія вибору. Характеристика діяльності на кожній стадії.

Поняття життєвого циклу (ЖЦ) для ІСМ. Моделі ЖЦ – каскадна, поетапна, спіральна. Основні етапи ЖЦ – аналіз вимог; проектування; програмування/впровадження; тестування й налагодження; експлуатація й супровід. Задачі кожного етапу і їх характеристика.

Література [5 с. 36-56]

2

6

Інформаційне забезпечення управління

Поняття інформаційного забезпечення як організації цілеспрямованих масивів інформації й інформаційних потоків. Класи управлінських задач організації по ступені інтелектуальності й складності. Класифікація працівників організації, відповідно до виконуваних задач. Категорії управлінської інформації - інформація стратегічного планування, контрольна управлінська інформація; оперативна інформація. Критерії відбору.

Аналітична діяльність, типи аналітичних досліджень – моніторингові, ініційовані й кумулятивні, їх визначення та зміст. Оглядово-аналітична діяльність, її цілі. Види оглядів, їх класифікація та характеристика.

Література [4. с. 42-68.]

2

7

^ Основи технології експертних систем

Визначення системи штучного інтелекту (СШІ). Основні структурні елементи СШІ Правила і факти, правило-продукція та його складові. Поняття бази знань та бази фактів. Механізм висновків та його та його зміст.

Експертна система (ЕС) як реальне практичне застосування можливостей штучного інтелекту. Ресурси ЕС – апаратні, програмні, людські. Структура ЕС, властивості ЕС, сфери застосування та використання.

Література [4. с. 68-74 5 с. 174-192]

2

8

Інформаційні ресурси установи

Інформаційна модель організації як схема потоків інформації, що використовується в процесі управління. Стандарти розробки інформаційних моделей організації. Поняття інформаційних ресурсів організації - базової складової інформаційного менеджменту. Життєвий цикл інформаційного ресурсу. Функції менеджменту на різних етапах життєвого циклу інформаційного ресурсу.

Література [4 с. 15-29, 7 с. 85-110]

2

9

Інформаційний менеджмент у стратегічному розвитку установи

Стратегічне планування і роль ІСМ. Системи підтримки прийняття рішень (СППР), їх характеристика та особливості. Основні компоненти СППР, еволюція СППР. Характеристики основних компонент СППР першого и другого покоління.

Література [5 с. 6-23]

2

10

^ Використання Інтернет-технологій

Електроні публікації, Їх види та зміст, етапи розробки. Основні операції й компоненти розробки Web-сайту. Типи сайтів, їх призначення, зміст і етапи розробки. Інформаційний консалтинг як від інформаційної діяльності, його призначення. Інформаційні експертизи та комунікативний аудит як різновиди консалтингової діяльності. Методи та засоби захисту інформації. Література [4. с. 86-110.]

2

Практичні заняття – 8 годин

№ теми

Назва теми та її зміст

Кількість

годин

1

Інформаційні потоки установи

Поняття бізнес-процесу. Схема бізнес-процесу. Аналіз інформаційних потоків, що генеруються. Розробка і аналіз схеми інформаційних потоків підрозділу.

Література [7. с. 44-80.]

4

3

Проектування WEB-сторінки

Структура документу HTML. Гіперпосилання. Прийоми форматування. Використання списків, таблиць. Додавання рисунків та інших зображень. Розробка дизайну WEB-сторінки

Література [8. с. 530-559]

4
^ 3 САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ДИСЦИПЛІНИ Тема 1. Цілі й задачі курсу "Інформаційний менеджмент"
Термін "менеджмент" означає "управління, керівництво" і використовується для визначення декількох понять: як науки про ефективне управління об'єктом; як процесу управління об'єктом; як управлінського персоналу.

^ Об'єктом управління, у загальному значенні, може бути будь-яка сутність, який можна управляти. Кожний об'єкт може складатися з ряду інших і, відповідно, менеджмент має ієрархічну структуру, тобто різні рівні управління.

^ Менеджмент, як процес, здійснює управління реальним об'єктом з метою одержання максимальних результатів. На першому етапі процесу управління (рисунок 1.1) здійснюється збір і нагромадження інформації про стан об'єкта управління й зовнішнього середовища, на другому - її обробка для прийняття управлінських рішень. При цьому використовуються задані критерії цілі. Третій етап процесу управління передбачає видачу й доведення до об'єкта управління розпоряджень (команд).

Інформація – сукупність відомостей (даних), які приймаються із зовнішнього середовища (вхідна інформація) і видаються в зовнішнє середовище (вихідна інформація) або зберігаються усередині певної системи.

Інформаційний менеджмент - це процес надання потрібної інформації в потрібному виді й у потрібний час; інформації, що виділяється з даних, що генеруються численними автоматизованими системами - бухгалтерськими, обліковими, складськими й ін.

Розуміння інформаційного менеджменту можна обмежити двома значеннями:

управління інформацією – інформаційними потоками й інформаційними ресурсами, тобто, автоматизована технологія обробки інформації в певній предметній області;

управління за допомогою інформації, тобто управлінська технологія, менеджмент у власному змісті цього слова.

Сучасний стан інформатизації в Україні характеризується тим, що сформована й реалізується державна інформаційна політика, активно створюється нормативно-правова й нормативно-технічна база сфери інформатизації й інформаційної діяльності. Зокрема, прийняті Закони України "Про інформацію", "Про Національну програму інформатизації", "Про Концепцію Національної програми інформатизації", ряд інших нормативних актів Кабінету Міністрів України й Указів Президента України.

У Державному стандарті "Інформація й документація. Базові поняття. Терміни й визначення" так визначена інформаційна діяльність: "Інформаційна діяльність - постійне й систематичне збирання й обробка записаної інформації з метою її збереження, пошуку, використання або пересилання, виконуване якою-небудь особою або організацією".

Сучасні методи управління інформаційною діяльністю на підприємствах і в організаціях базуються на концепціях інформаційного менеджменту, його основних методах і засобах.
^ Тема 2. Інформаційні системи й технології і їх еволюція
Сутність і види інформаційних систем. Загальнонаукові основи теорії систем і системного підходу. Етапи розвитку й класифікація інформаційних технологій

^ Сутність і види інформаційних систем

У загальному виді поняття "система" охоплює комплекс взаємозалежних елементів, які діють як єдине ціле в інтересах досягнення поставлених цілей.

^ Кожна система характеризується: структурою - безліччю елементів системи й взаємозв'язків між ними (організаційна й виробнича структура фірми); функціями кожного елемента системи й системи в цілому (управлінські функції - прийняття рішень певним структурним підрозділом фірми); входом і виходом кожного елемента й системи в цілому (матеріальні або інформаційні потоки, які надходять у систему або виводяться нею); цілями й обмеженнями системи і її окремих елементів (досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження).

^ Властивості системи. Кожна система має властивості подільності й цілісності. Властивість подільності означає, що систему можна представити такою, що складається із самостійних частин, кожна з яких може розглядатися як самостійна підсистема. Процес виділення підсистем зветься декомпозицією і є досить складним завданням. У той же час декомпозиція спрощує аналіз системи, її розробку, впровадження й експлуатацію. Властивість цілісності вказує на узгодженість цілей функціонування підсистем і елементів системи із цілями всієї системи.

Відповідно до визначення, що представлене у Державному Стандарті України (ДСТУ) інформаційна система - це система, що організує нагромадження й маніпулювання інформацією яка відноситься до проблемної сфери.

^ Місія інформаційної системи. Місія інформаційної системи складається в підготовці й наданні інформації, необхідної для забезпечення ефективного управління всіма ресурсами підприємства або організації, створення інформаційного й технічного середовища для управління організацією.

^ Основні задачі інформаційної системи. До основних задач ІС відносять:збір інформації з різних джерел; реєстрацію, обробку й видачу інформації, що характеризує стан виробництва й управління; розподіл інформації між керівниками, підрозділами й виконавцями відповідно їх участі в управлінні.

^ Компоненти ІС. Структурно ІС складається з таких компонентів (рисунок 2.1): вхідна інформація;система обробки інформації;вихідна інформація. Основні функції інформаційних систем

Перелік основних функцій інформаційних систем та їх зміст наведені в таблиці 2.1.

Інформаційні системи допомагають менеджерам різних рівнів вирішувати такі завдання: приєднуватися до єдиного інформаційного простору; ширше використовувати математичні методи в економіці; погоджувати економічні процедури з міжнародними вимогами. Етапи розвитку інформаційних систем представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 – Основні функції інформаційних систем та їх зміст

1

Функція

Зміст

2

обчислювальна

своєчасна і якісна обробка інформації у всіх аспектах, які цікавлять систему управління

3

відстеження

відстеження й формування необхідної для управління зовнішньої й внутрішньої інформації

4

запам'ятовування

забезпечення постійного нагромадження, систематизації, збереження й відновлення всієї необхідної інформації

5

комунікаційна

забезпечення передачі необхідної інформації в задані пункти

6

інформаційна

реалізація швидкого доступу, пошуку й видачі необхідної інформації

7

регулювальна

здійснення інформаційно-управлінського впливу на об'єкт управління і його рівні, у випадку відхилень фактичних значень від заданих

8

оптимізаційна

забезпечення оптимальних розрахунків у міру зміни цілей, критеріїв і умов функціонування об'єкта управління

9

прогнозування

визначення основних тенденцій, закономірностей і показників розвитку об'єкта управління

10

аналітична

визначення основних техніко-економічних показників діяльності об'єкта управління або його рівня

11

документаційна

забезпечення одержання всіх обліково-звітних, планових і інших форм документів

Таблиця 2.2 - Характеристика етапів створення й розвитку автоматизованих систем управління

Номер етапу

Період, роки

Назва етапу в нашій країні

Назва етапу в іноземній літературі

Схема рішення завдання

Перший

1963-1972

Створення АСУ

(позадачний підхід)

Системи

обробки даних

Дані

Рішення задач у пакетному режимі

Другий

1972-1985

Створення й розвиток АСУ відповідно до концепції баз даних

Управлінські інформаційні

системи

Дані + бази даних (БД)

Рішення задач у режимі реального часу

Багатоваріантні розрахунки

Елементарне моделювання

Третій

початок 1985 триває дотепер

Створення інтегрованих

АСУ,

обчислювальних

систем і мереж

Системи підтримки прийняття рішень

БД

Рішення задач у режимі реального часу

Моделювання техніко-економічних процесів

Підтримка управлінських рішень

^ Загальнонаукові основи теорії систем і системного підходу

Системний підхід - це сукупність методологічних принципів і положень, які дають можливість всебічно розглядати систему як єдине ціле з узгодженим функціонуванням всіх її елементів.

Складові елементи системи, наприклад, об'єкта управління називаються іноді підсистемами. Ці підсистеми в ряді випадків відіграють роль самостійних систем нижчого рівня. Такий підхід дозволяє: вивчати кожний елемент підсистеми в його взаємозв'язки й взаємодії з іншими елементами підсистеми; спостерігати зміни, які відбуваються в системі як результат зміни основних елементів його підсистем; проявляти специфічні системні властивості, робити обґрунтовані припущення щодо закономірностей розвитку системи й визначати оптимальний режим її функціонування.

^ Системному підходу властиві такі основні принципи: кінцевої мети - абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) мети; єдності - розгляд системи, як цілого, так і сукупності елементів; зв'язності - розгляд будь-якої частини разом з її зв'язками з оточенням; модульної побудови - корисно виділяти модулі в системі й розглядати її як сукупність модулів; ієрархії - корисно вводити ієрархію елементів і (або) їх ранжирування; функціональності - загальний розгляд структури й функцій із пріоритетом функцій над структурою; розвитку - облік змін системи, її здатність до розвитку; децентралізації - об'єднання прийнятих рішень, і управління централізацією й децентралізацією; невизначеності - облік невизначеностей і випадків у системі.

^ Характерними ознаками системного підходу є:одночасна розробка великої кількості завдань; максимальна типізація й стандартизація прийнятих рішень; багатоаспектне подання про структуру інформаційної системи як про систему, що складається з декількох груп компонентів, і відносна автономна їх розробка; ключова роль баз даних; локальне впровадження й збільшення функціональних завдань.

^ 2.3 Етапи розвитку й класифікація інформаційних технологій.

Інформаційна технологія (ІТ) – це сукупність процедур, що реалізують функції збору, нагромадження, зберігання, обробки й передачі даних з використанням технічних засобів. Таким чином, сучасні інформаційні технології є комп'ютерними інформаційними технологіями. Комп'ютерні інформаційні технології пройшли у своєму розвитку наступні етапи (таблиця 2.2).

Класифікація інформаційних технологій

Інформаційні технології можуть бути згруповані за різними ознаками (табл. 2.3).

Таблиця 2.2 Етапи розвитку інформаційних технологій і їх характеристики

№ п/п

Найменування етапу

Характеристика етапу

Завдання етапу

1

Машинних ресурсів (50-60 р.р. XX століття)

Висока вартість і обмежені функціональні можливості ЕОМ. Програмування в машинних кодах і на алгоритмічних мовах Алгол, Фортран.

Економія машинних ресурсів. Рішенню цієї проблеми сприяли операційні системи, орієнтовані на пакетний режим обробки даних, оптимізаційні транслятори

2

Програмування

(середина 60-х – початок 80-х р.р. XX століття)

Успіхи в розвитку електроніки привели до зниження вартості машинних ресурсів. У той же час різко зросли витрати на розробку й супровід програм.

Економія людських ресурсів

3

Нових інформаційних технологій – НІТ (початок 80-х років XX століття)

Технічною базою цього етапу був масовий випуск персональних комп'ютерів.

Основу цього етапу становили ідеї:

автоматизації спеціальних знань користувачів в обчислювальному середовищі АРМ (Автоматизованих Робітників Місць фахівця);

інтелектуалізації всіх форм взаємодії користувачів з технічними засобами.

Створення типової технології автоматизації персональних знань з метою економії праці користувачів. Елементом НІТ стало АРМ фахівця певного профілю.

4

Високих інформаційних технологій

В основі цієї концепції лежить ідея вдосконалювання засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети


досягнення універсальності методів комунікацій;

підтримка систем мультімедіа й максимальне спрощення інтерфейсу "людина-ПК".

зниження вартості інформаційного контакту;

необмеженість обсягу доступної інформації;

повноцінність використання ресурсів ПК і мережі.

Таблиця 2.3 - Класифікація інформаційних технологій

№ п/п

Ознака класифікації

Технологія

1

За способом використання обчислювальної техніки під час обробки інформації

ІТ у централізованих автоматизованих інформаційних системах (АІС); ІТ у децентралізованих системах обробки даних.

2

За способом реалізації в АІС

традиційні ІТ; нові ІТ; високі ІТ.

3

За ступенем охоплення задач управління

ІТ електронної обробки даних; ІТ автоматизації функцій управління; ІТ підтримки прийняття рішень; ІТ електронного офісу; ІТ експертної підтримки

4

За типом інтерфейсу користувача

пакетні ІТ; діалогові ІТ; мережні ІТ.

5

За способом побудови мережі

локальні ІТ; багаторівневі ІТ; розподілені ІТ.

6

За моделями обчис­лювального процесу

хост орієнтовані технології (головна машина - ПК); технології, що реалізують модель процесу з розділеними ресурсами; технології " клієнт-сервер".

7

За видом інформації, що оброблюється

дані – СУБД, табличні процесори, алгоритмічні мови; текст – текстові процесори; графіка – графічні процесори; знання – експертні системи; об'єкти реального миру – мультімедіа

8

За предметною сферою (областю)

ІТ бухгалтерського обліку; ІТ банківської справи; ІТ фінансової діяльності й т.д.

^ Класифікація автоматизованих інформаційних систем

У таблиці 2.4 наведена класифікація автоматизованих інформаційних систем по різних ознаках.

Таблиця 2.4 – Класифікація автоматизованих інформаційних систем

№ п/п

Ознака класифікації

Тип автоматизованої інформаційної системи

1

За рівнем у системі державного управління

Загальнодержавні АІС

Територіальні АІС

Галузеві АІС

Міжгалузеві АІС

АІС підприємств і організацій

2

За рівнем інтелектуалізації

Інформаційно-довідкові АІС

Інформаційно-пошукові АІС

АІС підтримки менеджменту

АІС підтримки вищого керівництва

АІС підтримки прийняття управлінських рішень

АІС із використанням баз знань

3

За ступенем централізації обробки інформації

Централізовані АІС

Децентралізовані АІС

АІС колективного використання

4

За принципом інтеграції

Багаторівневі АІС із інтеграцією по рівнях управління

Багаторівневі АІС із інтеграцією по функціях управління

Однорівневі АІС

5

За видами процесів (дослідження, проектування, управління, навчання)

АІС для наукових досліджень

АІС для автоматизованого проектування

АІС організаційного управління

АІС управління організаційно-технічними проце­сами

АІС управління виробничими процесами

АІС управління технологічними процесами

Навчальні АІС

6

За сферою діяльності

Культурологічні АІС

АІС для владних структур

Науково-технічні АІС

Соціальні АІС

Фінансово-економічні АІС

АІС міжнародних організацій

7

За режимом обробки інформації

АІС у режимі реального часу

АІС в автономному режимі
^ Тема 3. Інформаційне управління
Основні положення концепції інформаційного управління. Інформаційно-управлінська діяльність і її особливості Інформація, як ресурс розвитку суспільства.

^ Основні положення концепції інформаційного управління

Обов'язковим атрибутом управління є циркуляція інформації, тобто наявність інформаційних потоків між компонентами системи, а також між системою й навколишнім середовищем. Управління інформаційними потоками забезпечується методами інформаційного менеджменту.

Структура діяльності в області інформаційного менеджменту включає: інформаційне забезпечення діяльності підприємства; управління процесами обробки інформації; використання інформації для цілеспрямованого формування зовнішньої й внутрішньої комунікативної політики організації.

Інформаційний менеджмент - це інноваційна діяльність, орієнтована на постійний пошук нових, способів організації інформаційної діяльності, на створення матеріальних і соціальних передумов для ефективного доступу до інформації й забезпечення інформаційно-комунікаційних процесів, на активізацію й розвиток наявних інформаційних ресурсів і форм їх раціонального використання.

Інформаційно-управлінська діяльність і її особливості

Основною властивістю, що характеризує користувача інформації в системі управління, є його інформаційна потреба, що, насамперед, визначається його професійною діяльністю. Завдання й ціль інформаційного менеджера складаються в створенні комфортних умов для творчої діяльності людини.

У колективах, як об'єктах інформаційного забезпечення, часто виникає проблема співвідношення й значення організаційно оформленої ("формальної") комунікації й не має організаційного оформлення ("неформальної").

Одне із завдань діяльності інформаційного менеджера - зробити формальні й неформальні комунікації взаємодоповнюючими, а не конкуруючими елементами системи інформаційного забезпечення.

Психолого-професійні особливості діяльності інформаційного менеджера наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. - Психолого-професійні особливості діяльності інформаційного менеджера

Елемент структури діяльності

Зміст

Об'єкт діяльності

Інформація, документ, різні соціальні групи й колективи з відповідними інформаційними проблемами.

Ціль діяльності

Задоволення інформаційних потреб соціальних груп і колективів, окремих користувачів. Забезпечення "комфортних" умов для створення й використання інформації

Знаряддя діяльності

Інформаційні технології, як засіб створення, інформаційні системи, як засіб функціонування інформаційно-комунікативного середовища

Умови діяльності

Новизна (инноваційність) діяльності

Американські дослідники вважають, що успіх у управлінні потребує від менеджерів як мінімум трьох основних умінь:

практичне (або технічне), що передбачає володіння практичними предметами (інструментами, оснащенням), а також спеціальними виробничими знаннями, технологією й ін.;

здатність мислити концептуально, що включає перспективне або стратегічне планування; формування відносин усередині організації, побудова корпоративних правил поведінки організації в суспільстві;

знання людини - здатність працювати з людьми й серед людей, оцінювати спонукальні мотиви, ефективно керувати.

Інформація, як ресурс розвитку суспільства

Ресурси – це засоби, що є в наявності, які при необхідності можуть бути використані. Перші спроби дати визначення інформаційним ресурсам (ІР) були зроблені в 90-і роки XX століття, коли оформився так званий "ресурсний підхід" до вивчення інформації.

У Законі України "Про інформацію" дається наступне визначення: "До інформаційних ресурсів України входить вся належна їй інформація, незалежно від змісту, форми, часу й місця створення".

Інформаційні ресурси мають ряд специфічних особливостей: невитратність, невичерпність, що забезпечують можливість багаторазового й багатоцільового їх використання, невідчуження ІР при обміні або продажі; постійний ріст обсягу потоку; мінливість складу інформаційних ресурсів; складність вичленовування активної й пасивної частини ресурсів через різні темпи старіння інформації; відсутність прямої залежності між часом створення інформації, і її корисністю (цінністю); нерозривна єдність елементів, що становлять сукупні інформаційні ресурси суспільства.

Інформаційне середовище (кіберпростір, инфосфера), – це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки й передачі інформації, а також політичних, економічних й культурних умов реалізації процесів інформатизації.
^ Тема 4. Комунікативні відносини в організаціях
Визначення поняття інформаційного потоку. Класифікація інформаційних потоків. Структура інформаційно-технологічного простору системи інформаційного забезпечення організації.

^ Визначення поняття інформаційного потоку

Інформаційні потоки - це сукупність повідомлень, які циркулюють у системі і є необхідними для здійснення процесів управління. Інформаційний потік характеризується джерелом виникнення; напрямком; періодичністю; ступенем сталості; структурою, обсягом і щільністю; видом носія інформації; інформаційною ємністю окремих повідомлень; ступенем використання.

^ Класифікація інформаційних потоків

Важливою основою для класифікації є джерело інформації. Джерелом може виступати як об'єкт, відображенням якого є інформація, так і суб'єкт, що створює й поширює її.

Інформаційні потоки можуть також розрізнятися залежно від: напрямку руху; якісного змісту; якісних характеристик.

Корисність інформації визначається внутрішніми й зовнішніми користувачами, які пред'являють до її якості такі вимоги: відповідність і своєчасність інформації; вірогідність інформації; порівнянність інформації, що досягається використанням стандартів термінів, одиниць виміру, методики обробки даних; доступність і зрозумілість інформації; конфіденційність інформації.

Серед найважливіших видів джерел інформації для підприємства можна виділити: джерела усередині самої організації; інші організації; опубліковані джерела; інформаційна індустрія.

^ Структура інформаційно-технологічного простору системи інформаційного забезпечення організації

Організаційний інформаційно-технологічний простір організації - це система, що складається з декількох контурів (рисунок 4.1).

На вході забезпечується: захист від несанкціонованого доступу до внутрішньої інформації системи; сумісність із зовнішнім середовищем; вибірка інформації; розподіл інформації внутрішніми каналами.

^ На виході забезпечується: блокування несанкціонованого виходу інформації із системи; сумісність із зовнішнім середовищем; можливість передачі інформації заданими каналами.

У загальному виді структура інформаційних процесів на підприємстві складається з таких підсистем: первинне інформаційне середовище (інформаційне поле); вхідний інформаційний фільтр;подання інформації усередині системи;формування вторинного інформаційного середовища. аналіз реакції користувача. Реакція користувача - це критерій якості інформаційної діяльності.

Управління всіма видами інформаційних ресурсів, використовуваних у діяльності організації, вимагає рішення таких задач: управління обробкою й рухом інформації; управління використанням інформації. Розрізняють чотири види інформаційних потоків в організації (таблиця 4.1).



Таблиця 4.1 - Види інформаційних потоків в організації і їх зміст

№ п/п

Вид інформаційного потоку

Зміст

1

Обмін між організацією й зовнішнім середовищем

маркетинг, реклама, зв'язки із громадськістю

2

Міжрівневий обмін інфор­мацією в організації

спадні потоки інформації, якими повідомляють підлеглим про поточні завдання, конкретні доручення, зміну пріоритетів і ін.;

висхідні потоки інформації - звіти про виконання завдань, пропозиції по вдосконалення технології й ін., за допомогою яких керівництво інформують про поточні й можливі проблеми, можливі варіанти рішень.

3

Горизонтальний обмін інфор­мацією

наради керівників суміжних підрозділів, задіяних у виконанні загальних завдань;

наради керівників підрозділів, які мають схожі виробничі завдання;

робота в границях робочих груп (управління проектом).

4

Неформальний обмін інфор­мацією

обговорення виробничих питань під час неформальних зустрічей (під час обідньої перерви, святкових заходів і ін.);

слухи, основною причиною яких є дефіцит офіційної інформації.
^ Тема 5. Форми й засоби обробки інформації в організаціях. Інформаційні системи й технології в управлінні
Системний підхід до рішення ділових проблем. Основні визначення й особливості інформаційних систем менеджменту (ІСМ). Цикл розробки інформаційних систем менеджменту

^ Системний підхід до рішення ділових проблем

Головні вимоги системного підходу – це системне охоплення, системне подання, системна організація досліджень.

^ Системне охоплення вимагає від дослідника провести всебічний розгляд проблеми, запрошуючи до участі в цьому процесі різних фахівців. Практичні системні дослідження проводять різні категорії системоаналітиків (американська назва фахівців із системного аналізу).

^ Системне подання вимагає завершити роботу із системних досліджень побудовою єди