Реферат: У парламентських комітетах

№ 4 (371) 27 лютого – 10 березня 2012 року


ДЕСЯТА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ


У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 1

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 26

Офіційний візит Голови Верховної Ради України В.Литвина до Японії 38

ПРИВІТАННЯ 50



У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства.

Проектом (реєстр. №9631), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується визначити особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо- і теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства.

Згідно із законопроектом, "рішення про перетворення комунальних підприємств у господарські товариства приймає:

відповідна сільська, селищна, міська рада - щодо комунальних підприємств, які утворені на базі майна, що є власністю однієї територіальної громади;

відповідна районна, обласна рада - щодо комунальних підприємств, які утворені на базі майна спільної власності територіальних громад і перебувають в управлінні районної, обласної ради".

Документом передбачається, що "комунальні підприємства можуть бути перетворені в акціонерне товариство (публічне або приватне) або в товариство з обмеженою відповідальністю".

Проект також передбачає, що "перетворення комунального підприємства в господарське товариство здійснюється у такій послідовності:

прийняття рішення про припинення підприємства шляхом перетворення;

визначення переліку та проведення оцінки майна, на базі якого буде сформовано статутний капітал господарського товариства;

вчинення дій, пов'язаних з перетворенням комунального унітарного підприємства у господарське товариство, та реєстрація суб'єкта господарювання нової організаційно-правової форми;

формування органів управління господарського товариства".

Згідно із проектом, "рішення про перетворення комунального підприємства в господарське товариство приймається відповідною радою за результатами розгляду обґрунтування необхідності такого перетворення, підготовленого органом, уповноваженим управляти комунальним майном. Обґрунтування повинне містити результати аналізу показників господарської діяльності підприємства за останні три роки.

Господарське товариство зобов'язане забезпечувати виробництво (надання) належних рівня та якості житлово-комунальних послуг у достатніх для забезпечення споживачів обсягах, які виробляло (надавало) відповідне комунальне підприємство в межах відповідної територіальної громади (громад).

Відповідна рада може вимагати від органу, який приймає рішення про припинення господарського товариства, відкладення такого припинення до налагодження роботи іншого суб'єкта господарювання, який зможе забезпечити надання споживачам на території відповідної територіальної громади (громад) належних рівня та якості житлово-комунальних послуг у достатніх для забезпечення споживачів обсягах".

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, дозволить удосконалити та уніфікувати процедуру перетворення на господарські товариства комунальних підприємств, що провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, збільшити кількість комунальних підприємств, що пройшли цю процедуру, посилити гарантії збереження в користуванні перетвореного підприємства комунального майна, яке використовувалося ним до перетворення, збільшити обсяги приватних інвестицій у водопровідно-каналізаційне та теплове господарство.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді направити на доопрацювання проект закону про основні засади впровадження та функціонування Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги.

Проектом (реєстр. №9572), поданим народними депутатами М.Романюком, Я.Сухим, О.Голубом, А.Кінахом, О.Омельченком, М.Деркачем, пропонується комплексно врегулювати правові відносини між суб'єктами, які виникатимуть в процесі впровадження та функціонування ЄДСМ, а також створити правові засади функціонування Уповноваженого органу, метою діяльності якого є затвердження методик, форм та загальнодержавних стандартів ЄДСМ на мікро- та макрорівнях, забезпечення контролю за впровадженням та функціонуванням ЄДСМ.

Члени Комітету загалом підтримали ідею впровадження ЄДСМ, що передбачає використання уніфікованих методів збору та аналізу інформації про рух паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг, оплати за їх споживання, застосування єдиного підходу до розробки алгоритмів обробки відповідної інформації, єдиної нормативно-методичної бази, яка забезпечує достовірність і порівнянність вимірів, звітної інформації і результатів її обробки, єдиних правил створення і ведення баз даних, формування на цій основі енергетичних балансів, створення дієвої системи енергоаудиту.

Водночас, народні депутати вважають, що питання про спосіб інституційного забезпечення її реалізації, особливо шляхом створення відокремленої державної структури зі статусом центрального органу виконавчої влади, доцільно розглядати в контексті існуючих державних інституцій, на які чинним законодавством покладені повноваження щодо здійснення моніторингу енергетичних ресурсів та складання енергетичних балансів, а також вимог чинного законодавства щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади.

За підсумками обговорення, зважаючи на необхідність додаткового опрацювання проекту та узгодження його положень з урядовими органами, Комітетом було ухвалено рішення направити законопроект суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про житловий фонд соціального призначення" (щодо безпритульних громадян).

Проектом (реєстр. №4109) пропонується узгодити положення законів "Про житловий фонд соціального призначення" та "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей". Зокрема, передбачається виключити із визначення суб'єктів, що потребують соціального обслуговування відповідними закладами, ознаки "бідний" (залишивши тільки "бездомний").

Крім того, до переліку закладів соціального обслуговування вказаних категорій населення замість таких установ, як "спеціалізований будинок для бідних та безпритульних" та "тимчасовий притулок для дорослих" пропонується включити передбачені Законом "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" "будинок нічного перебування, центр реінтеграції та соціальний готель".

Законопроектом також пропонується змінити умови взяття на соціальний квартирний облік громадян без визначеного місця проживання, які мають право на отримання соціального житла.

Члени Комітету під час обговорення зазначали, що пропозиція щодо встановлення права на соціальний захист усіх бездомних громадян без урахування і з'ясування такої ознаки, як недостатність коштів на забезпечення себе житлом не може бути підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства право на соціальну підтримку можуть мати тільки особи, які не можуть з об'єктивних обставин забезпечити свої життєві потреби самостійно. На думку народних депутатів, доцільно не виключати критерій бідності взагалі, а уточнити його зміст.

Члени Комітету звернули увагу на те, що внесення запропонованих змін залишає неврегульованим питання щодо наслідків виключення із переліку закладів (установ) захисту бездомних громадян "спеціалізованого будинку для бідних та безпритульних і тимчасового притулку для дорослих" (зміни до статей 1, 15 закону). Вони наголошували на тому, що виникають питання щодо достатності для належного соціального захисту бездомних громадян функціонування запропонованих будинків нічного перебування, центрів реінтеграції та соціальних готелів, а також щодо фактичного позбавлення громадян, які мешкають в інших спеціалізованих будинках і притулках, права взяття на соціальний квартирний облік.

Члени Комітету також зазначили, що в разі прийняття законопроекту буде значно звужено коло осіб, які також матимуть право бути взятими на соціальний квартирний облік, яке пропонується новою редакцією абзацу шостого частини другої статті 10 Закону "Про житловий фонд соціального призначення" є, на нашу думку, невдалою. До таких осіб чинним законом зокрема віднесено громадян, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Проте запропонована редакція статті 10 не кваліфікує цих громадян як таких, що користуються правом взяття на соціальний квартирний облік.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення направити законопроект суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не підтримує проект закону про ґрунти та їх родючість.

Проектом (реєстр. №9731) пропонується визначити правові, економічні, екологічні та соціальні основи використання ґрунтів та охорони їх родючості, встановити основні принципи державної політики у цій сфері, вимоги щодо збереження стану та якості ґрунтів, захисту їх від негативних природних та антропогенних впливів.

Підтримуючи необхідність збереження та невиснажливого використання ґрунтів України, члени Комітету під час обговорення наголошували, що більшість положень законопроекту "не несе регламентуючого навантаження та є декларативними, тобто такими, що не наповнені конкретним юридичним змістом та фактично дублюють норми інших законів України".

Зазначалося також, що суспільні відносини щодо забезпечення охорони ґрунтів та їх родючості уже є предметом регулювання низки законодавчих актів, зокрема: Земельного кодексу, законів "Про охорону земель", "Про оцінку земель", "Про державний земельний кадастр", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про державні цільові програми" та іншими.

Однак, законопроектом не пропонується внесення відповідних змін до цих законодавчих актів, що, на думку народних депутатів, призведе до розбалансування законодавства у цій сфері та ускладнить його застосування.

Тому, вважають члени Комітету, доцільно внести комплексні зміни до законів України, якими регулюються суспільні відносини у цій сфері.

На засіданні наголошувалося, що Комітет "категорично не може погодитися з обмеженням переліку центральних органів виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері використання ґрунтів та їх родючості лише центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі".

Так, Земельним кодексом, законами "Про охорону земель", "Про оцінку земель", "Про державний земельний кадастр", "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені повноваження таких органів влади у цій сфері: Верховна Рада України, Верховна рада АР Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральні органи виконавчої влади, до яких чинними законами, зокрема, віднесений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Комітет вважає за доцільне врегулювати суспільні відносини щодо забезпечення охорони ґрунтів та їх родючості шляхом внесення змін та доповнень до чинних у цій сфері законів України.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень державних органів у сферах природних монополій та у галузі зв'язку.

Проектом (реєстр. №9750) пропонується розмежувати повноваження органів регулювання в частині визначення суб'єктів господарювання на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках, усунути дублювання функцій державних органів у сфері контролю над ціноутворенням , а також розширити повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації в частині проведення аналізу ринків та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг доступу.

Відповідні зміни передбачається внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів "Про Антимонопольний комітет України", "Про телекомунікації", "Про природні монополії".

Реалізація положень законопроекту, вважають народні депутати, Прийняття проекту, створить умови для підвищення ефективності заходів регулювання у сфері природних монополій та у галузі зв'язку, сприятиме здійсненню ефективної політики щодо розвитку конкуренції.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про товариства з обмеженою відповідальністю.

Проектом (реєстр. №5507) пропонується визначити правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю, права та обов'язки його учасників, порядок створення, реорганізації та ліквідації товариства.

Згідно із законопроектом, товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване одним або декількома особами господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених статутом розмірів; учасники товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними вкладів. Учасники товариства, які зробили внески в статутний капітал товариства не повністю, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями в межах вартості неоплаченої частини вкладу кожного з учасників товариства. Товариство має у власності відокремлене майно, що обліковуються на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Документом передбачається, що кількість учасників товариства не повинна бути більшою десяти. У випадку, якщо кількість учасників товариства перевищить встановлену межу, то протягом року воно має перетворитися у відкрите акціонерне товариство або у виробничий кооператив.

Статутний капітал товариства складається з номінальної вартості часток його учасників. Його розмір повинен бути не менше ста розміру мінімальних заробітних плат, визначеного відповідним законом про державний бюджет на дату подання документів для державної реєстрації товариства. Внеском до статутного капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, об'єкти рухомого та нерухомого майна, інші речі або майнові права або інші права, що мають грошову оцінку.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відомчої реєстрації транспортних засобів).

На засіданні Комітету зазначалося, що проектом (реєстр. №9209) пропонується покласти завдання щодо здійснення обліку та розподілу номерних знаків, проведення обов'язкового технічного контролю та відомчої реєстрації транспортних засобів на уповноважені органи внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

На думку членів Комітету, реалізація положень законопроекту дозволить заінтересованим міністерствам та відомствам запобігти значних непродуктивних витрат бюджетних коштів та не ефективному використанню існуючої матеріально-технічної бази. Крім того, надання внутрішнім військам МВС України, МНС, Держприкордонслужбі, Держспецтрансслужбі та Держспецзв'язку права здійснювати обов'язковий технічний контроль та відомчу реєстрацію належних їм транспортних засобів на існуючій організаційній та матеріально-технічній базі, вважають народні депутати, забезпечить значну економію бюджетних коштів та виключить необхідність збільшення видатків з державного бюджету для оплати послуг стороннім підприємствам, установам та організаціям за проведення цих заходів.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про Червону книгу України" (щодо посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин).

Проект (реєстр. №6472) спрямований на вдосконалення заходів по охороні рідкісних видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України з метою посилення охорони рідкісних видів тварин та рослин, які перебувають у штучних умовах і захистити таку категорію живих організмів як непатогенні мікроорганізми.

Зокрема, передбачається доповнити статтю 3 чинного закону новою частиною, згідно з якою до Червоної книги рослинного світу включаються "вищі і нижчі рослини, а також непатогенні мікроорганізми". Крім того, до ареалів охорони об'єктів Червоної книги пропонується відносити перебування (зростання) відповідних об'єктів не лише у природних, а й штучних умовах.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування нафтопродуктів та скрапленого газу, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості).

Законопроектом (реєстр.№9506) пропонується поширити оподаткування за нульовою ставкою акцизного податку на важкі дистиляти (код 2710 19 49 00 згідно з УКТ ЗЕД) та скраплений газ (код 2711 13 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), що використовуються в якості сировини, та запровадити застосування для цієї продукції податкового векселя.

Члени Комітету зазначили, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери податків, включаючи непрямі, питання якої в Європейському Союзі регулюються Директивою Ради 2003/96/ЄС щодо реструктуризації схеми Співтовариства стосовно оподаткування енергоносіїв та електроенергії і Рішенням Європейського Суду у справі Rekvenyi v. Hungary 25390/94 від 20.05.1999.

Комітет дійшов висновку, що положення законопроекту щодо особливостей оподаткування зазначеного виду продукції акцизним податком не суперечать праву Європейського Союзу.

Однак, зауважив Комітет, статтю 2, якою визначається термін набрання чинності законопроектом, слід привести у відповідність до принципу правової визначеності.

Зокрема, за висновками Комітету, набрання чинності 1 січня 2012 року не узгоджується з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду. Також зазначене положення не узгоджується зі статтею 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого "закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим".

Комітет звернув увагу на те, що зазначені положення законопроекту "призводять до неоднозначного тлумачення, непередбачуваності законодавства та не відповідають праву Європейського Союзу, відповідно до якого (рішення Європейського суду у справі Rekvenyi v. Hungary) національне законодавство повинне забезпечувати однозначність тлумачення кожної окремої норми права". Саме тому профільному Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики пропонується врахувати зазначені зауваження.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про споживче кредитування.

Законопроект (реєстр. №9593) спрямований на створення механізму споживчого кредитування, який забезпечував би захист прав та законних інтересів як споживачів, так і кредитодавців. Він визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Враховуючи важливість використання кредитних ресурсів для житлового будівництва, у проекті на відміну від Директиви 2008/48/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про кредитні угоди для споживачів, таке кредитування віднесено до споживчого.

Також у законопроекті пропонується: встановити вимоги, які висуваються до реклами споживчого кредитування; визначити інформацію, яка має бути надана споживачу до укладення відповідного договору, що має велике значення для прийняття правильного рішення щодо цього; врегулювати питання оцінки кредитоспроможності споживача тощо.

Окрім того, передбачається визначити умови договору про споживчий кредит; його форму та порядок укладення; порядок дострокового припинення цього договору; необхідність укладення договорів про надання додаткових чи супутніх послуг тощо.

Комітет зазначив, що законопроект за предметом правового регулювання належить до сфери фінансових послуг, правовідносини якої регулюються Директивою 2006/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ.

За висновком Комітету, проект в цілому не суперечить положенням Директиви 2006/48/ЄС, згідно з якими контроль за діяльністю кредитних установ здійснюється компетентними органами держав-членів ЄС. Належне функціонування кредитних установ потребує прийняття компетентними органами держав-членів ЄС відповідних регуляторних та наглядових практичних методик.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації законодавства про попереднє ув'язнення та забезпечення конституційних прав і свобод осіб, взятих під варту.

Проектом (реєстр. №9216), поданим народними депутатами А.Яценюком і Р.Князевичем, пропонується покращити правове становище осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, розширити права осіб, взятих під варту, лібералізувати режим у місцях попереднього ув'язнення, оптимізувати порядок надання побачень особам, взятим під варту, а також удосконалити положення Кримінально-виконавчого кодексу щодо забезпечення здійснення контролю за ув'язненими.

Зокрема, передбачається доповнити Закон "Про попереднє ув'язнення" новою статтею 4-1. Згідно з нею, "Без спеціального дозволу відвідувати установи для попереднього ув'язнення та осіб, взятих під варту, які у них перебувають, або до яких застосовано тимчасовий і екстрадиційний арешт, для здійснення контролю мають право:

Президент України;

Прем'єр-міністр України;

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або спеціально уповноважені ним представники;

голова, заступники голови та члени Комісії при Президентові України у питаннях помилування;

Міністр юстиції України;

члени Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню;

Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій, на території яких вони розташовані;

народні депутати України, а також депутати, уповноважені на те Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами;

Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законодавства в місцях попереднього ув'язнення на відповідній території;

Голова, заступник голови та члени спостережної комісії, які здійснюють організацію громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів осіб, взятих під варту, під час тримання їх в установах для попереднього ув'язнення;

сільський, селищний, міський голова - на території відповідної місцевої ради.

2. Представники засобів масової інформації та інші особи можуть відвідувати установи для попереднього ув'язнення за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління зазначеними установами".

Проектом також пропонується викласти у новій редакції статтю 6 Закону "Про попереднє ув'язнення". А саме: "Особи, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Законом, іншими законами України і вмотивованими рішеннями суду.

Правовий статус іноземців і осіб без громадянства, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Забороняється дискримінація осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або будь-якими іншими ознаками".

Документом передбачено також викласти у новій редакції статтю 7. Згідно із змінами, "режим у місцях попереднього ув'язнення, тобто порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув'язнення, встановлюється цим Законом та іншими нормативними актами".

У статті 8 "Про попереднє ув'язнення" в частині першій слова "мотивованою постановою особи, установи, в провадженні яких знаходиться справа, чи начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором," пропонується замінити словами "вмотивованим рішенням суду".

Автори також пропонують у статті 12 цього закону викласти в новій редакції частину першу. Згідно із нею, "особам, взятим під варту, адміністрацією місця попереднього ув'язнення з одночасним письмовим повідомленням слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа, надається до чотирьох побачень на тиждень з родичами або іншими особами. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин". Статтю 12 також пропонується доповнити новою частиною другою такого змісту: "особи, взяті під варту, можуть в письмовій формі відмовитись від запропонованого побачення та на власний розсуд визначають черговість зустрічей з родичами або іншими особами, про що робиться відповідних запис у спеціальному журналі."

Проектом передбачається доповнити й статтю 22 новою частиною третьою такого змісту: "Парламентський, відомчий та громадський контроль за додержанням законодавства в місцях попереднього ув'язнення здійснюється у порядку, встановленому Кримінально-виконавчим кодексом України".

Проектом також передбачено у Кримінально-процесуальному кодексі частину першу статті 162 викласти в новій редакції такого змісту: "Побачення родичів або інших осіб з заарештованим надається адміністрацією установи, де він утримується, з одночасним письмовим повідомленням слідчого, органу дізнання або суду, які провадять справу. Тривалість побачення встановляється від однієї до чотирьох годин. Побачення надається до чотирьох разів на тиждень".

Автори аргументували прийняття законопроекту необхідністю поліпшити процедуру та умови утримання під вартою, а також забезпечити неухильне додержання Конституції України, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими.

Члени Комітету більшістю голосів підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, сприятиме мінімізації негативних наслідків ув'язнення, усуненню недоліків у діяльності пенітенціарної системи України тощо.

* * *

Стан підготовки до розгляду в другому читанні проекту Кримінального процесуального кодексу України обговорено на розширених слуханнях у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У заході взяли участь члени Комітету, народні депутати з інших профільних комітетів, представники судової і правоохоронної систем, адвокатури, наукових установ, міжнародних організацій, громадських організацій та засобів масової інформації.

Голова Комітету Віктор Швець, відкриваючи слухання, повідомив, що з часу прийняття проекту у першому читанні за 14 днів, відведених на внесення пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи, до Комітету надійшло близько 3 тисяч поправок.

За його словами, загалом, за цей час сформувалися три умовні групи пропозицій.

Перша група - це поправки, врахування яких повертає нас до чинної моделі кримінального процесу.

До другої групи включені поправки, які навпаки створюють "в чистому вигляді" західну модель кримінального переслідування. "У цьому також може бути сенс. Адже на Заході є прокурор, що спрямовує розслідування та ухвалює найважливіші процесуальні рішення, та детективи, які розкривають злочини. Натомість, в проекті, який ми сьогодні розглядаємо, присутня і така фігура, як слідчий. Він ще не прокурор, але вже й не оперативник. І нам слід подумати, яким чином виписати його повноваження, аби слідчий не перетворився на помічника прокурора з термінових доручень. Уявіть собі, що такому слідчому ще й загрожує кримінальна відповідальність за невиконання вказівок прокурора, адже у проекті Кодексу введена окрема спеціальна стаття до Кримінального кодексу", - пояснив В.Швець.

До третьої групи проекту, зазначив доповідач, включені поправки, спрямовані на вдосконалення проекту, прийнятого в першому читанні, з урахуванням реальної ситуації, яка склалася в Україні.

Голова Комітету повідомив, що багато пропозицій від народних депутатів надійшло щодо зміни назви кодексу: з "Кримінальний процесуальний кодекс України" на "Кримінально-процесуальний, Кодекс покарань за кримінальні правопорушення" тощо. За його словами, більшість обґрунтувань зводиться до того, що слово "кримінальний" перекладається як "злочинний".

В.Швець зазначив, що Комітет офіційно звернувся до Національної академії наук України з пропозицією надати роз'яснення з цього питання. Отримано відповідь з Інституту української мови НАН України. На думку фахівців інституту, у назві "Кримінальний процесуальний кодекс" бракує вказівки на покарання, а тому краще підходить назва "Карно-процесуальний кодекс України".

Голова Комітету наголосив на цьому питанні з метою, щоб учасники слухань зрозуміли, що навіть по одному слову виникає серйозна дискусія, а необхідно опрацювати близько 3-х тисяч пропозицій і по кожній ухвалити рішення з відповідним обґрунтуванням.

"В будь-якому випадку, ніхто, окрім Верховної Ради, новий кодекс не ухвалить", - зазначив В.Швець і висловив сподівання, що "народним депутатам та учасникам слухань під силу зробити його таким, аби він перевершив дію відомих кодексів Наполеона і ще мінімум сто років стояв на захисті прав і свобод наших співвітчизників, незалежно від того, на якій стороні процесу вони би перебували - чи обвинувачення, чи захисту. Ми повинні доопрацювати проект Кодексу таким чином, щоб після його прийняття у суб'єктів права законодавчої ініціативи не було підстав для внесення відповідного конституційного подання".

Учасники слухань позитивно оцінювали прийняття Верховною Радою проекту Кримінального процесуального кодексу у першому читанні. Виступаючі наголошували на тому, що його остаточне прийняття дозволить докорінно змінити систему судочинства в Україні, надати громадянам реальні права для захисту у судах.

У виступах також зверталася увага на недоліки проекту. Зокрема, наголошувалося на необхідності досягти баланс між двома групами учасників: першою, яка представляє сторону обвинувачення, та другою, яка представляє сторону захисту. Представники обох груп висловлювали зауваження щодо обсягу наданих їм проектом повноважень. Перша прагне зберегти свої повноваження, а друга - вважає за необхідне розширити повноваження, запропоновані проектом.

Питання конституційності положень КПК порушувалися у співдоповідях та виступах учасників слухань, які представляли судову гілку влади та правоохоронні органи. Промовці звертали увагу на те, що у проекті залишилися проблеми щодо визначення повноважень суб'єктів досудового розслідування, таких як прокурор і слідчий, захисник і оперативний працівник.

Представники правозахисних організацій та Спілки адвокатів України у виступах проаналізували пропозиції до проекту стосовно захисту прав людини.

Під час слухань також були висловлені зауваження та пропозиції щодо: врахування, що положення статті 208 проекту щодо затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та глави 37 стосовно визначення особливого порядку кримінального провадження щодо певної категорії осіб потребують доопрацювання з урахуванням вимог статей 80 та 105 Конституції України; визначення повноваження Верховного Суду України відповідно до положень статті 125 Конституції України як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції; визначення порядку притягнення до кримінальної відповідальності, арешту та затримання окремих категорій осіб відповідно до статей 80 та 126 Конституції України; забезпечення дотримання принципу рівних можливостей сторін у кримінальному процесі відповідно до вимог статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема щодо збору та використання доказової бази стороною захисту, яка може ініціювати проведення процесуальних дій, але задоволення відповідного клопотання залишено на розсуд сторони обвинувачення; процесуальних повноважень прокурора відповідно до положень статті 121 Конституції України в частині підтримання державного обвинувачення в суді та нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; визначення повноважень Служби безпеки України у кримінальному процесі відповідно до міжнародних зобов'язань України щодо функцій та ролі спеціальної служби.

Учасники слухань висловили зауваження й до інших положень проекту і внесли пропозиції, які будуть враховані Комітетом під час доопрацювання проекту Кримінального процесуального кодексу.

* * *

У Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбулося засідання робочої групи з доопрацювання проекту Кримінального процесуального кодексу України.

Члени робочої групи розглянули поправки до порівняльної таблиці підготовленого до другого читання проекту (реєстр. №9700).

Заступник голови робочої групи Володимир Олійник повідомив, що до порівняльної таблиці включено 3 тисячі 695 пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи.

Під час засідання, зокрема, були розглянуті кілька по