Реферат: Програма «село черкащини 2020» черкаси 2011 рік

ПРОЕКТ


Черкаська обласна державна адміністрація

Головне управління агропромислового розвитку


ПРОГРАМА


«СЕЛО ЧЕРКАЩИНИ – 2020»


ЧЕРКАСИ 2011 рік


Структура

Програми «Село Черкащини – 2020»


Назва розділу

Стор.

Вступ

Цілі та завдання Програми…………………………….

3

Аналіз та проблеми соціально-економічного розвитку села…………………………………………….

4

^ Розвиток економічної бази

Розвиток сільськогосподарського виробництва………..

6

Розвиток підприємств промисловості…………………..

10

Розвиток підприємництва……………………………….

10

Впорядкування земельних відносин…………………….

11

^ Підвищення якості життя населення

Рівень зайнятості населення та створення нових робочих місць…………………………………………….

13

Підвищення рівня заробітної плати працюючого населення………………………………………………….

15

Забезпечення якісної медичної допомоги……………….

16

Сприяння власному індивідуальному житловому будівництву та забезпеченість житлом працівників соціально-культурної сфери……………………………..

17

Розвиток соціальної інфраструктури

Розвиток закладів охорони здоров’я…………………….

20

Розвиток закладів освіти………………………………….

21

Розвиток закладів культури………………………………

24

Розвиток торговельно-побутового обслуговування……

25

Розвиток транспортної інфраструктури та зв’язку……..

27

Розвиток комунального господарства

Розвиток вулично-дорожньої мережі……………………

29

Газифікація та водопостачання………………………….

30

Реконструкція та розвиток електромереж………………

33

Формування бюджету та фінансове забезпечення виконання програми……………………………………

33









^ Вступ

Цілі та завдання

Програма передбачає подальше підвищення ролі і відповідальності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та територіальних громад за реалізацію завдань соціально-економічного розвитку сільських територій, врегулювання питань розмежування і делегування повноважень між органами виконавчої влади різних рівнів, а також між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Її реалізація:

створює відповідну базу запровадження механізму надання цілеспрямованої державної підтримки соціально-економічному розвитку територій для досягнення найефективнішого використання наявних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів, підвищення життєвого рівня населення;

спрямовує зусилля місцевого самоврядування на розширення можливостей використання земель, як впливового економічного ресурсу територіальної громади, який може бути включений до ринкового обороту і виступати надійним джерелом надходження коштів до місцевого бюджету, що відкриває перед громадами принципові можливості суттєвого покращання економічної ситуації;

забезпечує розвиток місцевого самоврядування, як інституції громад власної фінансово-економічної бази.

Вирішення комплексу заходів Програми дозволить:

розширити можливості продуктивної трудової діяльності сільсь­ких жителів на основі ефективного використання природно- ресурсного потенціалу села;

стимулювання розвитку підприємництва в агропромисловому ви­робництві та інших сферах економіки сільських територій;

збільшити доходи усіх верств і соціальних груп сільського населення;

заохотити молодь до роботи в різних сферах сільської економіки, передусім у сільському господарстві та до проживання на селі;

сформувати соціальну інфраструктуру села, як систему підпри­ємств, організацій, установ і об'єктів, що задовольняють різнома­нітні потреби усіх верств сільського населення;

забезпечити запобігання подальшої деградації сільських поселень і територій, їх природного середовища;

розширити можливості сільських громад у вирішенні існуючих проблем їх життєдіяльності.

Враховуючи загальнодержавні та регіональні пріоритети, оцінки конкурентних переваг, проблеми розвитку територіальної громади, Програма зорієнтована на цілі і завдання середньострокового періоду соціально-економічного розвитку населених пунктів та їх громад і допомагає в плануванні розвитку населених пунктів та узгодженню співпраці територіальної громади, органів місцевої влади, підприємницьких структур та громадських організацій, оптимально використати наявні територіальні ресурси.


Основними завданнями програми є:

формування сприятливого економічного середовища на селі, що включає розширення сфери зайнятості працездатного населення в сільськогосподарському виробництві, сферах споживчих послуг, інших видах несільськогосподарської діяльності та суттєве зниження безробіття в сільській місцевості; підвищення заробітної плати працівників; розширення підтримки розвитку особистого сектору сільського господарства; стимулювання подальшого розвитку малого та середнього підприємництва;

удосконалення інфраструктури та поліпшення оснащеності об’єктів соціальної сфери в тому числі охорони здоров’я, освіти, культури, поліпшення інженерного облаштування (реконструкція та будівництво доріг, газифікація та водопостачання, розвиток електромереж, телефонного зв’язку, упорядкування дорожно-вуличної мережі тощо) населених пунктів, вирішення питань житлового будівництва, розширення сфери торговельних, побутових та комунальних послуг;

створення умов для розвитку сільських територій за рахунок власних фінансових, матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів;

формування фінансової самодостатності розвитку сільських територій шляхом зміцнення їх матеріальної та фінансової бази;

розширення видів господарської діяльності, що забезпечують зайнятість сільського населення та значною мірою впливають на дохідну частину місцевих бюджетів;

зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

Мета Програми полягає в формуванні основних засад розвитку сіл, вдосконалення управління соціально-економічним розвитком, забезпечення на умовах самодостатності бюджету позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку, життєвого рівня населення та поліпшення якості громадських послуг.

До Програми включені основні напрямки та параметри, передбачені іншими діючими програмами, які прийняті та затверджені в області.


^ Аналіз та проблеми соціально-економічного розвитку села


Аналіз соціально-економічного розвитку сільських територій свідчить, що реформування аграрного сектору економіки області, розпочате у 2000 році, в повній мірі не забезпечує належного поліпшення умов життєдіяльності сільського населення.

Повільно зростають доходи селян, головним джерелом сукупного доходу яких залишається надходження від низькопродуктивної праці в особистих підсобних господарствах.

Недостатньо відновлюється діяльність підприємств і закладів сфери обслуговування.

Однією з причин цього стала економічна криза 90-х років, зокрема спад обсягів виробництва і зниження доходів суб’єктів господарювання в сільському господарстві.

Порівняно з 1990 роком у галузі рослинництва невеликих змін не відбулося, лише виробництво цукрових буряків скоротилося у 4,2 рази.

Не призупинено негативні тенденції в тваринництві. Проти 1990 року поголів’я великої рогатої худоби скоротилося у 4,7 рази, у тому числі корів - у 3,3 рази, свиней – у 2,4 рази, внаслідок чого виробництво м’яса яловичини, свинини та молока зменшилося в 2 рази.

Залишається гострою проблема фінансового оздоровлення сільгосппідприємств, покращення їх платоспроможності.

Повільно скорочується заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах. За рівнем середньомісячної заробітної плати, яка становить лише 88 відсотків середнього рівня у виробничих галузях.

На ринку праці сільської місцевості, у зв’язку з реформуванням колишніх господарств у нові організаційні структури, засновані на приватній власності, гостро постало питання зайнятості сільського населення. На 1 квітня 2011 року чисельність безробітних становила майже 14,1 тис. осіб, або 43 відсотка від загальної чисельності штатних працівників.

Передача в комунальну власність закладів соціальної інфраструктури, що належали реформованим сільськогосподарським підприємствам, не підкріплюється відповідним наповненням місцевих бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для утримання цих закладів.

Практично припинилося фінансування за рахунок бюджетних коштів капіталовкладень у соціальну інфраструктуру села і відшкодування суб'єктам господарювання витрат на їх розвиток. Потребує поліпшення побутове обслуговування населення, мережа якого не задовольняє надання необхідних різноманітних послуг. Через недостатній рівень фінансування значна частина закладів культури, охорони здоров’я, освіти потребує капітального ремонту або реконструкції, покращення матеріальної бази.

Вирішення зазначених проблем вимагає нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу сільської території. Формуванню сприятливого економічного середовища відтворення людського потенціалу присвячені розділи Програми.


^ Розвиток економічної бази

Розвиток сільськогосподарського виробництва


Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю – 87,6%. Площа сільськогосподарських угідь – 1451,1 тис.га, або 3,5% угідь України.

За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає провідні місця серед регіонів України і виробляє близько 7% загальнодержавного обсягу.

У 2010 році обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в усіх категоріях склав 7,1 млрд.грн і в порівнянні до 2009 року збільшився на 5 відсотків.



Черкащина займає перше місце в Україні по виробництву валової сільськогосподарської продукції на душу населення - 5196 гривень, що в 2,3 рази більше ніж по Україні.(2217 грн.)

В області з розрахунку на одного жителя виробляється – 2 тонни зерна (по Україні – в межах 1 тонни), м’яса худоби та птиці в забійній вазі – 240 кг. (по Україні – 41,6), молока – 370 кг. (по Україні – 255), яєць – 570 шт.(по Україні – 335).



Питома вага області у загальному виробництві України ( 2010 р.):

зернові культури – 6,4 %,

цукрові буряки – 7,1 %,

овочі – 3,2 %,

картопля – 4,3 %,

реалізація на забій худоби і птиці в живій вазі – 15,2 %,

виробництво яєць – 4,4 %

молоко – 4,3 %

Посівна площа в області становить 1213,2 тис.га (1197, тис.га у 2010 році), з них озимі на зернові культури займають 268,6 тис.га ( 285 тис.га у 2010), озимий ріпак 55,3 (38,5 тис.га у 2010), ярі всього 783,4 тис.га (678,1 тис.га у 2010), багаторічні трави 41,6 тис.га ( 46,3 тис.га у 2010).

Посів ранніх ярих, зернових та зернобобових культур повністю завершено. В цьому році було збільшено площі посіву ранніх ярих культур та зернобобових, при плані 395,8 тис.га посіяно – 408,3 тис.га (393,1 тис.га у 2010 р). Виконані плани посіву ярої пшениці при плані 9,1 тис.га посіяно – 9,9 тис.га (8,4 тис.га у 2010 р), вівса при плані 3,5 тис.га посіяно 4,1 тис.га ( 3,1 тис.га у 2010 р).

Для забезпечення продовольчої програми області були збільшені площі посіву гречки. За оперативними даними станом на 09.06.2011 у всіх категоріях господарств посіяно 13,4 тис.га гречки. Посів гречки продовжується. Сіємо поукісно після збирання однорічних трав на зелений корм.

Намітилися позитивні тенденції щодо відродження буряковоцукрового комплексу. В цьому році посіяно 44,6 тис.га цієї стратегічно важливої культури, що на 9,6 га більше минулорічного показника. Очікувані об’єми цукрової сировини достатні для виробництва 150 тис.тонн цукру, що забезпечить потребу споживчого ринку області переробної та харчової промисловості.



В поточному році зберігається тенденція до нарощування основних видів продукції тваринництва.

Реалізація худоби і птиці на забій в живій вазі всіма категоріями господарств збільшилася 2,4 відсотків, яєць - на 16,3 відсотків у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

У сільгосппідприємствах спостерігається приріст виробництва всіх видів продукції тваринництва. Приріст виробництва молока складає 0,6 відсотка, яєць – 27,4 відсотка.

З метою подальшого стабільного розвитку галузі в області розроблені програми розвитку галузі молочного скотарства та свинарства до 2020 року.

Програмами передбачено наростити виробництво молока до 900 тис. тонн, а виробництво свинини до 86,0 тис. тонн, або об’єми виробництва подвоїти. Для досягнення поставленої мети в області буде введено в дію 3 сучасних молочних комплекси загальною потужністю 2500 корів, проводяться роботи щодо будівництва свинокомплексу на 600 тис. голів.

Разом з тим, в сільгосппідприємствах області проводиться реконструкція виробничих приміщень із запровадженням сучасних технологій, що дає змогу наростити виробничі потужності та досягати підвищення якості виробленої продукції.

Рівень середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства за 2010 рік зріс у порівнянні до відповідного періоду минулого року на 20,4 відсотки і становить 1608 гривень.

Середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства за січень-квітень 2011 року становить 1718,00 грн., що на 19,6 % більше відповідного періоду минулого року. До середнього рівня по економіці оплата праці у сільському господарстві складає 88,4 відсотків.

У 2010 році нараховано орендної плати за земельні частки (паї) 369,3 млн. гривень, що становить 3,05 відсотка від вартості орендованих земель. Фактично господарствами області виплачено 368,1 млн. грн. орендної плати, або 99,7 відсотка нарахованої суми.

У минулому році сільгосппідприємства орендували основні засоби майна пайових фондів на суму 286,2 млн. гривень. Орендна плата становить 3539,1 тис. гривень, або 1,24 % від вартості орендованого майна. Фактично орендарями області виплачено 3537,1 тис. грн. орендної плати, або 99,9 відсотка.

На сьогоднішній день розпочато виплату орендної плати за земельні та майнові паї за 2011 рік. Так, станом на 03.06.2011 виплачено 10,7 млн. грн. орендної плати за земельні частки (2,0 відсотки до нарахованого), та 80,7 тис. грн. (2,7 відсотка) відповідно за майнові.

За оперативними даними підприємств агропромислового комплексу області установами банків, які функціонують в регіоні станом на 01.05.2011 було видано 640,4 млн. грн. кредитних ресурсів, середньозважена відсоткова ставка за виданими кредитами склала 14,5 відсотків.


Згідно з оперативними даними управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій станом на 08.06.2011 в області створені та зареєстровані 44 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. За видами діяльності: 9 багатофункціональних; 22 молочарський; 6 з обробітку землі та збирання врожаю; 2 переробних та 5 заготівельно-збутових.

З метою недопущення росту цін на продовольчі товари, підтримки сільгосптоваровиробників, стабілізації ситуації на споживчому ринку і насичення споживчого ринку сільгосппродукцією, продуктами її переробки проводиться робота щодо організації та проведення щосуботи ярмаркових заходів на площі 700-річчя у м.Черкаси з безоплатними місцями для торгівлі.


^ Які очікуються результати у 2020 році.

Обсяг сільськогосподарського виробництва у всіх категоріях господарств області (у цінах 2005 року) зросте на 22,8 відсотка і складе 8 млрд. 706 млн.грн. проти 7045 млн.грн. в 2010 році.

В рослинництві темпи перевищать 135,8 відсотків і загальний її обсяг досягне 3 млрд. 812 млн.грн. Валовий збір зернових культур планується наростити на 20,3 відсотки або майже на 514 тис.тонн проти досягнутого рівня 2010 року (загальний обсяг – 3045 тис.тонн). В 2020 році виробництво цукрових буряків передбачено довести до 1857 тис.тонн (190 відсотків до 2010 року), картоплі – 1120,4 тис.тонн (139,3%), овочів – 356 (137,5%), плодоягідних культур до 65,9 тис.тонн (235%).

В тваринництві обсяги виробництва в цілому на кінець 2020 року передбачено довести до 4 млрд 894 млн.грн., або їх приріст у цінах 2005 року складе 14 відсотків. Реалізація худоби і птиці в живій вазі досягне 502,2 тис.тонн (темп росту – 113%), виробництво молока досягне 900 тис. тонн (темп росту – 188%), яєць зросте на 20,6 відсотків і складе відповідно 900,1 млн. штук.

В 2020 році поголів’я ВРХ в усіх категоріях господарств повинна скласти 260 тис. голів в т.ч. корів – 122 тис. голів, свиней – 559 (темп росту складатиме відповідно 124%, 128%, 116,3% до 2010 року).


Основним із напрямів підвищення стандартів життя населення області є забезпечення продовольчої безпеки, основними цілями якої - збільшення виробництва фруктово-ягідної продукції шляхом

розширення площі під молодими перспективними садами до 1150 га;

створення мережі заготівельних пунктів з метою закупівлі фруктів від населення з подальшою реалізацією на ринках області;

сприяння будівництву фруктосховищ та холодильників з регульованим газовим середовищем для довгострокового зберігання фруктів та ягід.


Розвиток підприємств промисловості


Промисловий потенціал сільських територій представлений 20 промисловими підприємствами різних форм власності (крім підприємств харчової та переробної промисловості), де працює понад 1,8 тис.осіб. На цих підприємствах обсяги реалізації продукції у 2010 році складали більше ніж 260,0 млн.грн. За прогнозними розрахунками у 2011 році цей показних передбачено збільшити на 4,5 млн.грн., або 1,7 відсотків, та до 2020 року поступово збільшувати його до 50 відсотків.

Аналіз роботи зазначених підприємств у 2011 році підкреслює цю позитивну динаміку: так за 4 місяці поточного року на зазначених підприємствах вироблено меблів на суму понад 16,8 млн.грн., що на 57 відсотків більше ніж за відповідний період минулого року; друкованої продукції на суму 13,7 млн.грн., що на 12 відсотків більше ніж у минулому році; виробів з бентонітових глин – понад 34,7 тис.тонн, що на 62 відсотків більше минулорічного показника; продукції добувної галузі понад 100 тис.куб.м, що на 40 відсотків більше ніж у минулому році.

Така позитивна тенденція у розвитку підприємств, які розташовані на сільських територіях, сприятиме створенню нових робочих місць та буде ефективним джерелом наповнення бюджету.


Розвиток підприємництва


^ Основним завданням розвитку підприємництва на селі є:

формування сприятливого підприємницького середовища, що включає упорядкування регулювання підприєм­ницької діяльності на місцевому рівні, розширення сфери зайнятості працездатного населення в сільськогосподарському виробництві, послуг, інших видах несільськогосподарської діяльності та суттєве зниження безробіття в сільській місцевості; розвитку сільського зеленого туризму, активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки, створення об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, підготовка кадрів для сфери підприємництва.

Для вирішення основного завдання необхідно забезпечити:


дотримання органами місцевого самоврядування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема:

планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;

підготовки аналізу регуляторного впливу;

- оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій;

- відстеження результативності регуляторних актів;

- проведення профорієнтаційних заходів з питань започаткування безробітними підприємницької діяльності на селі;

- стимулювання розвитку підприємницької ініціативи безробітних сільської місцевості шляхом організації їх навчання на курсах цільового призначення з подальшою виплатою одноразової допомоги по безробіттю для організації власної справи;

- надання суб’єктам малого підприєм­ництва сільської місцевості фінансову підтримку на зворотній основі для реалізації інвестиційно-інноваційних проектів (переробка сільськогосподарської продукції, розвиток сільського зеленого туризму тощо);

- створення  заготівельних пунктів для прийому від населення лишків продукції особистого господарства;

- розширення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- сприяння розвитку сільського зеленого туризму шляхом:

- поширення досвіду успішних підприємців, задіяних у сфері зеленого туризму у форматі «круглих столів»;

- організація навчання і курсів підвищення кваліфікації власників садиб сільського зеленого туризму та надання їм методичної і практичної допомоги;

- створення осередків зеленого туризму та надання їм організаційної, консультативної, інформаційної допомоги.


Впорядкування земельних відносин


Загальна площа земель сільських територій становить 2068,5 тис.га, у тому числі: сільськогосподарських угідь 1444,6 тис.га. або 69,8 відсотка до загальної площі, з них ріллі 1266,7 тис.га (61,2 відсотка), пасовищ – 78,3 тис.га (3,8 відсотка).

Забудовані землі та землі під господарськими будівлями і шляхами складають 93,2 тис.га, або 4,5 відсотка. Із загальної земельної площі 337,8 тис.га (16,3 відсотка) займають ліси та інші лісовкриті площі, 30,1 тис.га (1,4 відсотка) - відкриті заболочені землі, 14,9 тис.га (0,7 відсотка) - відкриті землі без рослинного покриву та 134,9 тис.га або 6,5 відсотка – внутрішні води.

Проведення земельної реформи пов'язано зі зміною форм власності, перерозподілом земель, збільшенням кількості землекористувачів і власників землі. Протягом останніх років розподіл сільськогосподарських угідь області між користувачами і власниками характеризувався подальшим збільшенням частки земель, що знаходиться у власності і користуванні населення.

У власність громадян передано 1104,8 тис. гектарів земельних угідь. Набули право на земельну частку (пай) 347,1 тис. осіб. Більше 300,9 тис. власників земельних паїв передали в оренду сільськогосподарським структурам свої земельні паї, 17,7 тис. селян самостійно обробляють свої земельні паї.

Із загальної кількості переданих громадянам земель у власність надано:

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 937,3 тис.га;

- особистого підсобного господарства – 145,4 тис.га;

- для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель (присадибні ділянки) – 17,6 тис.га;

- для садівництва – 2,1 тис.га;

- для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,1 тис. га.

Із загальної площі земель у власності та користуванні юридичних осіб знаходиться близько 1400 тис.га. Більша половина з них 1032 тис.га у сільськогосподарських підприємствах та селянських фермерських господарствах. Органам державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, закладам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, торгівлі, громадського харчування, побутового та комунального обслуговування, релігійним організаціям надано 7,4 тис.га. Промисловим та іншим підприємствам 14,7 тис.га. Решта - це землі підприємств та організацій транспорту і зв’язку, військових частин, організацій, установ, навчальних закладів оборони, організацій і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарських, водогосподарських підприємств, запасу та інші.

За рахунок земель запасу та резервного фонду в області сформовано земельні масиви для забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникають в процесі проведення земельної реформи.

Передбачається, що до 2020 року площа земель у користуванні сільськогосподарських підприємств у порівнянні з 2010 роком зменшиться на 17,3 тис.га, відповідно на 13,9 тис.га збільшиться площа землі у господарствах населення після прийняття Закону України «Про ринок земель». У переважній більшості районів, особливо тих, схилові землі яких підлягають дії водної ерозії, прогнозується зменшення площі ріллі на 1 тис.га, шляхом переведення її в пасовища, площа яких збільшиться на 0,3 тис.га і заліснення малопродуктивних та деградованих земель – площа лісо вкритих земель збільшиться – 0,4 тис.га. Зменшиться зайнята площа під господарськими будівлями на 0,2 тис.га та на 0,3 тис.га під господарськими шляхами. Більш-менш стабільними залишаться заболочені землі та внутрішні водойми.

Особливе значення в розвитку сільськогосподарського виробництва має ефективність використання земель сільськогосподарського призначення.

Найбільш ефективно використовуються землі в Черкаському, Золотоніському, Канівському, Чорнобаївському та Жашківському районах.

Одним із джерел наповнення бюджету є продаж земельних ділянок із земель комунальної власності. За 2010 рік надходження до місцевих бюджетів бюджету становили 5790 тис.грн. від продажу 34,1 га земельних ділянок сільських територій. Найбільше таких ділянок продано у Чигиринському – 13,4 га, Корсунь-Шевченківському – 3,4 га, Жашківському – 1,75 га районах. Більше 1 га ділянок продано у Городищенському, Маньківському, Монастирищенському районах. У решті районів площа проданих ділянок становила від 0,01 до 0,9 га.

Надходження коштів до бюджету від продажу земельних ділянок за 2010 рік у Чигиринському районі становили 2483,62 тис.грн., Жашківському – 638 тис. грн., Уманському 335,47 тис.грн., Христинівському – 313,39 тис.грн.

У 2011 році прогнозується продаж земельних ділянок площею 22,99 га на суму 3477 тис.грн. У 2012 році передбачається реалізація 23,35 га ділянок. Очікується надходження до бюджету від цих операцій до 3807 тис.грн.

У 2020 році прогнозується, що надходження від продажу землі зростуть проти очікуваного цього року на 2449 тис. грн. і становитимуть 5926 тис. грн. Площі земельних ділянок, що підлягатимуть продажу, збільшаться до 36,3 га.


^ Підвищення якості життя населення

Рівень зайнятості населення та створення нових робочих місць

Упродовж 2010 року чисельність наявного населення області зменшилась на 9,8 тис. осіб і на 1 січня 2011 року становила 1285,4 тис. осіб, з них сільського населення – 564,6 тис. осіб (майже 44,0 відсотки), в тому числі людей пенсійного віку на сільській території налічується 196,0
тис. осіб, що складає майже 46,0 відсотків до загальної чисельності пенсіонерів області та 34,7 відсотка до наявного населення, що проживає на селі.

Зменшення населення відбулось як за рахунок природного, так і за рахунок міграційного скорочень. Порівняно з даними 2009 року рівень смертності в сільській місцевості коливався з 16,8 до 23,1 відсотка.

Безробіття, відсутність мотивації до праці на селі, трудова міграція, бідність, занепад соціальної інфраструктури сигналізує про демографічну катастрофу в сільській місцевості.

Зменшується кількість шкіл на селі, закладів культури, амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів.

Зберігається тенденція до подальшого скорочення чисельності працівників у сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних з ним послугах. Так, протягом 2009 року вона скоротилась на 3,9 тис. осіб, або 8,9 відсотка, 2010 року – на 2,7 тис. осіб, або 6,7 відсотка, а впродовж І кварталу 2011 року чисельність працюючих у сільському господарстві порівняно з даними на початок року зменшилась на 3,8 тис. осіб, або 10,2 відсотка.

Середній розмір номінальної заробітної плати працівників сільського господарства зріс у 2009 році порівняно з 2008 роком – на 12,6 відсотка, у 2010 порівняно з 2009 – на 20,4 відсотка, за січень-березень 2011 року порівняно з відповідним періодом попереднього року – на 28,9 відсотка.

Актуальним питанням є забезпечення зайнятості мешканців сільської місцевості, оскільки область переважно аграрна.

Станом на 1 квітня 2011 року на обліку в центрах зайнятості області перебувало 14096 безробітних мешканців села.

За січень-березень 2011 року послугами центрів зайнятості користувалось 17410 безробітних, що проживають у сільській місцевості, з яких за направленням служби зайнятості 2156 осіб були працевлаштовані, в тому числі 140 осіб – шляхом надання дотації роботодавцям.

З метою реалізації цільових програм облдержадміністрації щодо розвитку і підтримки села, центрами зайнятості області ведеться робота за представниками управлінь сільського господарства та керівниками сільськогосподарських підприємств щодо з’ясування перспектив створення нових робочих місць в тваринництві та в переробці сільськогосподарської продукції, в результаті якої протягом січня-березня поточного року 67 осіб були працевлаштовані (за професіями: тваринник, робітник по догляду за тваринами, оператор машинного доїння, свинарник, зоотехнік, інженер із механізації трудомістких процесів в тваринництві та лаборант пробірного аналізу) шляхом надання дотації підприємствам галузі тваринництва.

Найбільше працевлаштованих таким чином у Катеринопільському, Уманському, Тальнівському, Золотоніському, Шполянському районах.

З метою підтримки підприємницьких ініціатив сільських мешканців, службою зайнятості проводяться навчання на курсах із бізнес-планування з подальшою виплатою, відповідно до законодавства, одноразової допомоги по безробіттю. Це сприяє створенню робочих місць на селі, особливо у сфері побутового та житлово-комунального обслуговування. Так, з початку 2011 року 42 особи із числа сільських мешканців започаткували власну справу за фінансової підтримки служби зайнятості.

Інтенсивне ведення галузі сільського господарства дає можливість надати жителям села більше 2 тисяч робочих місць у рік, що складає 6 відсотків від середньооблікової чисельності зайнятих у сільському господарстві області. До 2020 року є можливість створення 21,5 тис. додаткових робочих місць.


Підвищення рівня заробітної плати працюючого населення


Зважаючи на істотні зміни, що відбуваються в аграрному секторі економіки в ході формування ринкових відносин, питання реформування оплати праці стоять одними з головних серед розв’язання проблем на селі.

Останніми роками спостерігається позитивна тенденція зростання середньомісячної заробітної плати в сільськогосподарському виробництві області. В 2009 році вона була зафіксована на рівні 1335,52 грн, в 2010 році зросла до минулого року на 20,4 %. і становила 1608,0 гривень.

За січень-квітень середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства області зросла порівняно з відповідним періодом минулого року на 281,74 грн. (19,6%) і становить 1718,00 грн. Проте в порівнянні до середньої по галузях економіки яка рівняється - 1943 грн, вона залишається низькою і становить 88,4 відсотка.

Найвища середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в господарствах Канівського району (2654,99 грн.), Уманського (1989,61 грн). Найнижчий – в господарствах Маньківського (1256,47 грн.) та Тальнівського (1292,59 грн.).

Програмою визначений зріст середньомісячної заробітної плати до 2020 року у розмірі 2968 грн., або на 85 відсотків до 2010 року.

Рівень заробітної плати на селі не забезпечує нормального відтворення робочої сили галузі, спостерігається значна невідповідність ціни робочої сили і вартості життя на селі.

За 2010 рік питома вага оплати праці в собівартості продукції сільського господарства складає лише 8 %, що на 3,3 відсотки менше проти 2009 року, в тому числі у рослинництві – 8,2 %, в тваринництві – 7,8 відсотків, що менше до минулого року відповідно в рослинництві на 3,5%, в тваринництві – 4,4%. Це є негативним фактором, адже відповідно до Галузевої угоди між міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу оплата праці повинна становити в межах 30 % у структурі виробничої собівартості сільського господарства.

Заборгованість із виплати заробітної плати економічно- активних підприємств відсутня.

Невирішеним залишається питання погашення заборгованості із заробітної плати працівникам на 3 підприємствах-банкрутах, де сума боргу становить 2838,1 тис.грн. Кількість підприємств-боржників до початку року зменшилась на 4 підприємства В загальному борзі заборгованість по підприємствах-банкрутах становить – 98,9 відсотків.

Станом на 1 травня 2011 року кількість підприємств, що припинили виробничу діяльність, зменшилось на одне підприємство, борг має лише СТОВ «Надія» Кам’янського району - 30 тис. гривень.


Забезпечення якісної медичної допомоги


Діяльність галузі охорони здоров’я області спрямована на реалізацію пріоритетів: охорона здоров’я матері та дитини, переорієнтація первинної медико-санітарної допомоги на загальну практику-сімейну медицину, проведення реструктуризації та оптимізації медичної допомоги, що надається на різних організаційних рівнях, з метою побудови найбільш раціональної моделі надання медичної допомоги, зміцнення матеріально-технічної бази медичних закладів, поліпшення кадрової ситуації, забезпечення рівного доступу до якісних медичних послуг всього населення області (у тому числі сільського), боротьба з найбільш поширеними хронічними неепідемічними і епідемічними хворобами, які набули ваги соціально-значущих та соціально-небезпечних.

В області активно здійснюються заходи щодо реструктуризації мережі медичних закладів і системи медичної допомоги, яка може надаватись на різних організаційних рівнях, приведення потужності ліжкового фонду у відповідність до потреб населення в госпіталізації.

Протягом 2010 року кількість ліжок скоротилась на 128, у тому числі по центральних районних лікарнях - на 20, районних лікарнях - на 10, дільничних лікарнях - на 68 та міських лікарнях - на 30. Забезпеченість ліжками становить 84,4 на 10 тис. населення (2009 р. – 85,4 при нормативі – 80,0).

Відмічається позитивна тенденція щодо реорганізації в лікарські амбулаторії дільничних лікарень з незначним ліжковим фондом. У 2010 році реорганізовано 5 дільничних лікарень на 65 ліжок (2009 р. – 4 ДЛ на 51 ліжко). Станом на 01.01.2011 року в області функціонувало 37 дільничних лікарень з загальною кількістю ліжок – 392 (2009 р. – 42 на 460 ліжок).

УІ кварталі 2011 року в області продовжувалася робота щодо оптимізації мережі медичних закладів і системи медичної допомоги, яка може надаватись на різних організаційних рівнях, приведення потужності ліжкового фонду у відповідність до потреб населення в госпіталізації.

У І кварталі 2011 року кількість ліжок скоротилася на 129, у тому числі: по дільничних лікарнях - на 34.

Забезпеченість ліжками складає 84,1 на 10 тис. населення (2010 рік - 85,1 на 10 тис. населення при нормативі 80,0).

Протягом І кварталу 2011 року реорганізовано:

- 4 дільничні лікарні в лікарські амбулаторії загальної практики-сімейної медицини (с. Мошурів Тальнівського р-ну, с. Боровиця та с. Медведівка Чигиринського р-ну та с. Лип’янка Шполянського р-ну);

- 3 лікарські амбулаторії у фельдшерсько-акушерські пункти (с. Сидорівка Корсунь-Шевченківського р-ну, с. Суботів та с. Головківка Чигиринського р-ну);

- 2 ФАПи у лікарські амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Монастирищенського району (с. Попудня та с. Княжа Криниця);

- в селах Мартинівка Канівського, Ротмистрівка Смілянського районів, Лящівка Чорнобаївського району відкрито пункти швидкої медичної допомоги.

- за рахунок коштів місцевих бюджетів придбано 11 автомобілів на загальну суму 1 млн. 364,14 тис. грн., які розподілено для лікувально-профілактичних закладів первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги усіх районів області, 7 з них для пунктів швидкої медичної допомоги, 4 з яких вже відкрито (у селах Мартинівка Канівського, Ротмистрівка Смілянського, Мокра Калигірка Катеринопільського та Лящівка Чорнобаївського районів);

- всі автомобіл