Реферат: Зміст

Затверджено

рішенням Тернопільської

обласної ради

від 27 травня 2008 року № 280


Стратегія розвитку Тернопільської області

на період до 2015 року
Зміст
Назва розділів та підрозділів програми

сторінка

Вступ

2

РОЗДІЛ І. Аналіз соціально-економічного розвитку Тернопільської області


4

1.1. Економіка Тернопільської області на фоні показників економічного розвитку України


4

1.2. Економічний потенціал: стан і тенденції

6

1.2.1. Промисловість

7

1.2.2. Сільське господарство

12

1.2.3. Будівництво

17

1.2.4. Споживчий ринок

17

1.2.5. Малий бізнес

19

1.2.6. Туризм і рекреація

21

1.2.7. Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність

22

1.2.8. Фінансова діяльність

24

1.2.9. Наукові, науково-технічні роботи і технічні інновації

26

1.2.10. Використання мінеральної сировини

28

1.3. Галузева інфраструктура

30

1.3.1. Транспортна інфраструктура

30

1.3.2. Телекомунікаційна інфраструктура

32

1.3.3. Житлово-комунальне господарство

34

1.4. Навколишнє середовище

34

1.5. Людський капітал: стан і тенденції розвитку

36

1.5.1. Демографічна ситуація

36

1.5.2. Освіта

37

1.5.3. Охорона здоров’я

38

1.5.4. Культура і традиції

38

1.5.5. Зайнятість та ринок праці

39

1.5.6. Доходи та витрати населення

40

1.6. Галузеві і територіальні диспропорції у соціально-економічному розвитку

40

1.7. СВОТ-аналіз Тернопільської області та ідентифікація розвитку

44

РОЗДІЛ ІІ. Мета (місія), стратегічні завдання, пріоритетні напрямки та основні заходи щодо реалізації Стратегії розвитку Тернопільської області на період до 2015 року



55

2.1. Головна мета Стратегії розвитку області на період до 2015 року

55

2.2. Стратегічні завдання, пріоритетні напрямки та основні заходи щодо реалізації Стратегії розвитку області на період до 2015 року


56

РОЗДІЛ ІІІ. Механізм та етапи реалізації Стратегії розвитку Тернопільської області


69

3.1. Принципи реалізації Стратегії

69

3.2. Операційні програми як інструмент реалізації Стратегії

70

3.3. Нормативно-правове забезпечення

70

3.4. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

71

3.5. Науково-методичне забезпечення реалізації Стратегії

72

3.6. Етапи реалізації Стратегії

72

РОЗДІЛ ІV. Очікувані результати реалізації Стратегії

75

^ РОЗДІЛ V. Моніторинг та оцінка реалізації Стратегії

75



ВСТУП

За світовою практикою регіон, який претендує на статус сучасного господарського, науково-освітнього та культурного центру, повинен мати чітку, науково-обґрунтовану стратегію свого розвитку. Тільки за таких умов можна реалізувати дорожню карту стабільного, послідовного і водночас інноваційного розвитку території, створити ефективну модель прийняття, з урахуванням стратегічних цілей, поточних управлінських рішень, адаптувати інфраструктуру регіону до вимог ринкової економіки.

В області є певні напрацювання з формування Стратегії розвитку краю та її реалізації.

У 2001 році зроблено першу спробу визначити стратегічні напрямки розвитку регіону і, як наслідок, рішенням обласної ради від 11 січня 2002 року № 340 затверджено перший варіант Стратегії розвитку Тернопільської області до 2005 року, а відтак 27 лютого 2004 року аналогічним рішенням за № 240 внесено зміни та доповнення до параметрів регіонального розвитку на період до 2011 року.

Згідно з вимогами Указу Президента України від 28 квітня 2004 року, яким схвалено Стратегію економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки”, обласна програма “Стратегія розвитку Тернопільської області” доопрацьована вже на період до 2015 року і затверджена рішенням обласної ради від 8 грудня 2004 року № 354. Цією стратегією визначено наступні пріоритетні види діяльності: розвиток агропромислового комплексу, промисловості, туристично-рекреаційного бізнесу, малого підприємництва, впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.

Враховуючи динамічні ринкові перетворення, глобалізаційні процеси, вимоги затвердженої Урядом Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, розпорядженням голови облдержадміністрації від 25 грудня 2006 року № 774 утворено науково-аналітичну робочу групу у складі провідних науковців, керівників управлінь облдержадміністрації та громадських формувань області для удосконалення Стратегії розвитку області.

В ході дискусій, на основі поглибленого аналізу соціально-економічного стану регіону, корегування галузевих напрямків розвитку визначено остаточний стратегічний варіант. При цьому переважало прагнення уникнути присутніх у попередніх програмах занадто теоретизованих положень, а також інерційності руху економіки краю. Таким чином, на базі попередніх напрацювань створено більш досконалий документ Стратегії розвитку Тернопільської області на період до 2015 року (у подальшому – Стратегія).

Обґрунтування положень Стратегії здійснювалось на основі результатів аналітичних досліджень та прогнозних розрахунків, чинних законодавчих і нормативних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету міністрів України, місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів та міжнародних угод, Схеми-прогнозу розвитку і розміщення продуктивних сил Тернопільської області на період до 2015 року (виконавець – рада по вивченню продуктивних сил України НАН України) та інших наукових досліджень у сфері проблем та пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів України (зокрема, наукових видань Національного інституту стратегічних досліджень).

Метою Стратегії є визначення стратегічних цілей, завдань, пріоритетів і напрямів сталого економічного й соціального розвитку області на довгострокову перспективу з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, оцінки місцевих конкурентних переваг, обмежень і загроз перспективного розвитку регіону.

Затвердження Стратегії відповідно до вимог Державної стратегії регіонального розвитку дає можливість отримати державну підтримку через співфінансування пріоритетних заходів із Державного бюджету. Крім того, реалізація цілей Стратегії покликана забезпечити реалізацію в області інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, у тому числі через залучення із різних джерел походження приватного капіталу в економіку області.

Стратегія повинна забезпечити здійснення суттєвих та якісних перетворень у всіх сферах соціально-економічної діяльності через:




^ Система базових документів із стратегічного планування соціально-економічного розвитку України
































































Конституція України

























Національні цінності

























 

 

 

 

 

 
















 







 







 







Концептуальні засади соціально-економічного розвитку




^ Концепція соціально-економічного розвитку




Концепція зовнішньої політики




^ Концепція внутрішньої політики































 

 

 

 

 

 

 













 

 

 

 

 

 

 













 



















 










Концепції розвитку галузей економіки та сфер діяльності










Концепції розвитку регіонів

























 

 

 

 

 

 

 

 

























 































Державна політика соціально-економічного розвитку

















































Національні цілі, пріоритети

























Нормативно-правові акти

























 

 

 

 

 



















 

 







 

 
















Довгострокові стратегії, програми,плани,прогнози







Довгострокові програми мобілізаційної підготовки національної економіки




Довгострокове планування
















Стратегічне




 

 

 

 

 

 







планування










 
















соціально-економічного




Стратегічні моніторинг, аналіз і прогнозування










розвитку




























 

 

 

 

 
















 













 













Державна стратегія регіонального розвитку







^ Стратегія соціально-економічного розвитку




























 

 

 

 

 

 













 

 

 

 

 

 

 

 

 







 







 







 







 




Середньострокове планування

Програма діяльності КМУ




Стратегії розвитку галузей економіки та сфер діяльності




Регіональні стратегії розвитку




Середньострокове бюджетне планування



















 

 

 

 

 




 

 

 

 













 

 

 

 

 

 













 







 







 










Угоди щодо регіонального розвитку




Державні цільові програми




Програми подолання депресивності


































 

 

 

 

 

 

 






















 




























Проекти, заходи













 

 

 

 

 

 

 

 

 







 







 







 







 







Послання Президента України Верховній Раді України



Державна програма соціально-економічного розвитку




Регіональні програми соціально-економічного розвитку




Мобілізаційні плани національної економіки на особливий період

Короткострокове планування





































 

 

 

 

 

 

 

 

 

 













 

 

 

 

 
















 













 













^ Стратегічні плани відомств, регіонів




Щорічні плани реалізації стратегій і програм



















 

 

 

 

 

 

























 




























Державний бюджет













Джерело: Богданович В., Семенченко А. Формалізація стратегічного планування у сфері державного управління. Економіка України №2, 2007, с. 13-26.

- здійснення реструктуризації економіки області на основі запровадження інвестиційно-інноваційної моделі з урахуванням особливостей потенціалу регіону;

- розбудову та модернізацію виробничої інфраструктури для підвищення інвестиційної привабливості регіону, поліпшення умов запровадження передових інноваційних технологій;

- широкий розвиток підприємництва, насамперед середнього та малого бізнесу як головного чинника соціально-економічного розвитку області, підвищення зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів;

- формування оптимальної структури господарства регіону, забезпечення комплексного розвитку на основі ефективного використання природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного та людського потенціалу з використанням переваг та можливостей районів;

- підтримку розвитку депресивних територій, зменшення економічних та соціальних диспропорцій;

- акумулювання на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць обсягу ресурсів, достатнього для виконання власних і делегованих функцій органів місцевого самоврядування;

- сприяння всебічному розвитку людського потенціалу завдяки стабілізації та поліпшенню демографічної ситуації, досягненню продуктивної зайнятості населення, високому рівню розвитку соціальної інфраструктури.

Основні положення Стратегії розвитку області на період до 2015 року знайдуть реальне відображення під час розроблення перспективних та щорічних програм економічного та соціального розвитку області та її районів.


^ РОЗДІЛ І. Аналіз соціально-економічного розвитку Тернопільської області


1.1. Економіка Тернопільської області на фоні показників економічного розвитку України.

Тернопільщина є досить специфічним регіоном із певними ресурсними перевагами й водночас доведена історичними обставинами до депресивного стану.


^ Пропорції регіону в Україні за основними

узагальнюючими соціально-економічними показниками


Показники

Частка області в Україні (%)

Територія

2,3

Населення

2,4

Економічно активне населення

2,1

Валовий регіональний продукт

1,2

Промислова продукція

0,5

Продукція сільського господарства

3,1

Вартість основних засобів

1,3

Інвестиції в основний капітал

1,0

Прямі іноземні інвестиції

0,2

Експорт продукції

0,2

Оборот роздрібної торгівлі

1,5


Область традиційно вважається регіоном із домінуючим сільським господарством, яке поки що в країні, за відсутності достатньої державної підтримки, не досягло належного ефективного рівня функціонування.

В області одна з найвищих в країні щільність автомобільних доріг загального користування - 364 кілометри на 1 тис. кв. кілометрів. Середнє значення щільності автомобільних доріг по Україні становить 281 кілометр.

Тернопільщина має значний природно-ресурсний потенціал, що є першоджерелом людського функціонування, а також високорозвинений трудовий потенціал.

За індексом людського розвитку область займає 6 місце серед регіонів України. Область посідає також одне із чільних місць - сьоме за комплексом характеристик, що використовуються для виміру трудового потенціалу і характеризують рівень освіченості та інших параметрів якісного стану населення.

Структура природно-ресурсного потенціалу Тернопільської області дещо відрізняється від аналогічної структури по Україні. Хоча і в Україні, і у Тернопільській області земельні ресурси займають найбільшу частку, на Тернопільщині частка земельних ресурсів значно суттєвіша:


Структура природно-ресурсного потенціалу Тернопільської області


Територія



Потенціал природних ресурсів, %

мінера-льних

водних


земельних


лісових


фауніс-

тичних

рекреаційних

Україна

28,3

13,1

44,4

4,2

0,5

9,6

Тернопільська область

1,2

13,6

75,0

4,7

0,2

5,4


Тернопільська область є аграрно-промисловим регіоном. Її розташування в західній частині правобережного лісостепу – у зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а розташування поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну й індустріального Прикарпаття – розвитку галузей промислового виробництва. Висока щільність населення області є передумовою розвитку трудомістких галузей господарства.

Отже, Тернопільщина володіє достатньо багатим природно-ресурсним потенціалом, який при відповідних умовах може перетворитись у добрі стартові умови для подальшого розвитку області.

Високопродуктивні сільськогосподарські угіддя становлять 77% усіх земель. У сільському господарстві виробляється більше 40 відсотків валового сукупного продукту області.

Сільськогосподарськими товаровиробниками розширюються площі цукрового буряка і значно збільшено посів найприбутковішої культури – ріпаку. Розвивається великотоварне виробництво молока та м’яса.

Промисловий комплекс області стабільно нарощує виробничий потенціал. Промислові підприємства виготовляють половину валового сукупного продукту області та зорієнтовані переважно на переробку аграрної продукції. Кожна третя тонна спирту, десята тонна бурякового цукру, чотирнадцята тонна жирних сирів в Україні – вироблена у нашій області. Займаючи 2,3% території України та 2,4% її населення, область виготовляє 3,1% сільськогосподарської продукції. Питома вага Тернопільської області за останні роки в обсягах виробництва України становить: зерна 2,7-3,0%, цукрових буряків - 9,1 - 10,0%, картоплі – 4,1-5,3%, овочів – 2,0-2,4%, м’яса – 2,5-2,9%, молока – 3,5-4,0% та яєць – 2,7-2,8 відсотків.

Проте, регіон характеризується мало диверсифікованою структурою виробництва, депресивними явищами та дуже низькою ємністю споживчого ринку.

В області залишаються найнижчими в Україні середньомісячна заробітна плата, рівень залучення в економіку області інвестицій, в тому числі й іноземних, рівень експорту, розвитку малого підприємництва, податкових надходжень.

Так у 2006 році в області:

інвестиції в основний капітал на одну особу становили 1098 грн., при 2688 грн. – в середньому по Україні;

прямі іноземні інвестиції на одну особу - 40 дол.США, при 454 дол.США - в середньому по країні;

кількість малих підприємств на 10 тис. осіб - 42, при 65 одиниць – в середньому по Україні.

одна із найменших частка реалізованої промислової продукції – лише 0,5% від загальноукраїнського обсягу та найменша в країні частка загальноукраїнського експорту – лише 0,2%;

найнижча в Україні середньомісячна заробітна плата працюючих в економіці області: у 2006 році вона становила 727 грн. або 70% середньоукраїнського показника.

Ще недостатня участь області у міжрегіональному ринку товарів України: основна частина продукції споживається в її межах або обмінюється на енергоносії.

Лише близько 8% виготовленої у сфері матеріального виробництва продукції області поставляється на експорт.

Останніми роками темпи зростання валового регіонального продукту, в тому числі його промислової та аграрної складової, значно вищі, ніж в середньому по країні. Так, за 2006-2007 роки обсяг промислової продукції в області зріс на 28,6%, а валової продукції сільського господарства - на 12,6% (в середньому по Україні динаміка цих показників становить, відповідно,+10,2% та -5,6%).


^ Динаміка базових економічних показників (у %)



Показники

2005 рік

2006 рік

Україна

Тернопільська область

Україна

Тернопільська область

Індекс обсягу продукції промисловості

103

109

106,2

118,3

Індекс обсягу продукції сільського господарства

99,9

98,8

100,4

106,8

Темп приросту інвестицій в основний капітал

1,9

16,5

19

19,8

Темп росту обсягу роздрібного товарообороту

123,0

120,6

125,3

120,0

Темп зменшення чисельності безробітних

-10,2

-11,5

-9,3

-20,2

Темп приросту середньомісячної заробітної плати

36,7

42,5

18,3

22,0

Темп приросту доходів місцевих бюджетів (без трансфертів)

33,1

32,9

31,5

22,5


1.2. Економічний потенціал: стан і тенденції.

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межує на півночі з Рівненською, на півдні - з Чернівецькою, на південному заході - з Івано-Франківською, на заході - зі Львівською областями України. Конфігурація меж області нагадує трикутник, вона простягається з півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід - на 129 км. Клімат Тернопільщини помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від - 5°С в січні до +19°С в липні. Середньорічна кількість опадів складає 520-600 мм/рік. Площа області - 13,8 тис. км2, що складає 2,3% території України.
^ Розподіл продукції промисловості за галузями
(в % до загального обсягу)




1990 р.

1995 р.

2000 р.

2005 р.

2006 р.

Машинобудування

20,3

16,5

12,8

6,5

6,2

Деревообробна промисловість

2,2

2,2

1,8

1,5

1,5

Промисловість будівельних матеріалів

3,7

6,0

3,8

8,9

8,6

Легка промисловість

26,1

12,6

4,6

4,0

3,6

Харчова промисловість

37,3

49,6

56,7

62,7

51,0



Спад промислового виробництва області відбувався у 1991-1995 рр., починаючи з 1996 року (крім 1997р.) спостерігається поступове зростання виробництва. За останні роки в області закріпилась позитивна тенденція росту промислового виробництва.

Більшість підприємств промисловості розміщено в обласному та районних центрах області.

^ Виробництво найважливіших видів продукції




^ Один. виміру

1990 р.

1995 р.

2000 р.

2005 р.

2006 р.

Цукор-пісок з цукрового буряка

тис. тонн

442,4

238,9

152,5

183,1

229,7

М’ясо, включаючи субпродукти І категорії

-“-

81,0

22,2

13,6

14,5

14

Масло тваринне

-“-

15,0

8,9

4,5

6,7

5,2

Сир жирний

-“-

8,9

4,6

4,1

5,2

2,9

Борошно – всього

-“-

215,9

169,7

125,6

47,3

61,1

Хліб і хлібобулочні вироби

-“-

163,9

46

20,2

17

16,2

Молоко оброблене рідке

-“-

107,2

20,5

8,7

16,8

21,4

Ковбасні вироби

-“-

18,6

4,5

7,4

1,1

2,9

Горілка і лікерогорілчані вироби

тис. дал.

939

1678

303

280

285

Пиво

тис.дал.

4729

1386

1397

1614

1556

Тканини бавовняні

млн. кв. м.

156,3

43,5

20

15,9

15,5

Бурякозбиральні машини

одиниць

3778

175

49

23

10

Цегла будівельна

млн. один. ум. цегли

343

151,5

57,9

60,2

60,5

Збірні залізобетонні конструкції і деталі

тис. куб. м.

372,1

109,8

24,7

120,5

129,7



Істотних змін зазнала структура основних виробничих фондів. Придбані ще за роки радянської влади, вони практично вийшли з ладу, як фізично, так і морально. Застарілі, енерго- і матеріалоємні технології, низькопродуктивне технологічне обладнання приводять до подорожчання продукції і роблять її в ринкових умовах неконкурентноспроможною.

До того ж низьким є рівень використання виробничого потенціалу промисловості.



Позитивні зрушення у роботі промислового комплексу області, що відбулися після 2000 року, засвідчує динаміка виробництва основних видів промислової продукції. По більшості основних видів відбулася стабілізація або й зростання обсягів виробництва. Насамперед це стосується продуктів харчування: м’яса, масла, сирів жирних, хлібобулочних виробів, молочної продукції та ін. Однак, у виробництві багатьох видів непродовольчих товарів зберігаються негативні тенденції, пов’язані з дією різних факторів. Це стосується таких підприємств, як: ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»; ТОВ «Тернопільфарфор», яке у 2006 році призупинило виробництво і не проглядається перспектива його відродження; Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас та Теребовлянська взуттєва фабрика.

Поряд з цим, утворилось вже і ряд нових підприємств, які започаткували або продовжили той чи інший напрямок виробництва. До таких підприємств слід віднести в легкій промисловості ТОВ «Теркурій-2»- виготовлення шкарпеткових виробів, завод з виготовлення пінополіуретану в м.Хоросткові, ТОВ «Люізо» - виготовлення слюсарного інструменту, ряд поліграфічних та хімічних підприємств області.

Є позитивні приклади успішної діяльності спільних підприємств та підприємств, в яких вкладено іноземний капітал. Це, зокрема, такі підприємства як: ВАТ «Ватра», спільне українсько-бельгійське підприємство «Ватра-Шредер», українсько-австрійське «Біллербек-Україна», українсько-шведські СП «Антарес» та «Сегеш-Україна», українсько-іспанське «Санза-Топ».

Водночас, у зміни у структурі промислового виробництва, зокрема на користь харчової галузі та промисловості будівельних матеріалів, зумовлені переважно не реалізацією масштабних інвестиційних проектів з подальшим нарощенням обсягів виробництва, а випереджаючим спадом обсягів виробництва в цілому та у машинобудуванні і промисловості будівельних матеріалів зокрема.

К

оротка характеристика промисловості за видами економічної діяльності

Динаміка товарного виробництва в легкій промисловості характеризувалася продовженням його спаду в 2002-2003 роках та поступовим зростанням і стабілізацією виробництва починаючи з 2004 року. Якщо питома вага продукції легкої промисловості в загальнообласному промисловому виробництві в 2003 році становила лише 3,3 відсотки, то вже в 2005 році – 7,6 відсотків, у 2006 році, з уповільненням темпів зростання обсягів виробництва – 6,4 відсотки. Критичне зменшення промислового виробництва галузі і його подальше зростання значною мірою зумовлене призупиненням виробництва на провідному підприємстві - ВАТ "Текстерно" у зв’язку з проведенням повної реконструкції та модернізації виробництва і поступовим відновленням обсягів виробництва з переходом на новий технологічний рівень випуску продукції.

На текстильну промисловість припадає 65 відсотків промислового виробництва продукції легкої промисловості, 20% забезпечують підприємства з пошиття одягу, решту – підприємства з виробництва взуття та галантерейних виробів із шкіри.

За останні роки в області створено ряд нових підприємств, які розпочали виробництво конкурентноздатної продукції. Однак, економічний потенціал легкої промисловості області використовується далеко не в повній мірі. Співпраця підприємств з провідними фірмами Німеччини, США, Швеції, Італії, Чехії підтверджує їх спроможність виготовляти продукцію високої якості. Поряд з цим, ринок України заповнений товарами нелегального виробництва та ввезеними практично без сплати мита і зборів з країн з дешевою робочою силою, а також товарів, що були в користуванні ("секонд-хенд"). Саме тому найактуальнішою проблемою підприємств галузі залишається реалізація продукції. Частка реалізованої продукції легкої промисловості в загальному обсязі становить лише 3,6 відсотків і в порівнянні з 2002 роком зменшилась на 1,6 відсотка.

Через нестачу обігових коштів, недоступність кредитів, збільшення цін на енергоносії та недобросовісну конкуренцію, більшість підприємств легкої промисловості області змушені виробляти продукцію на давальницьких умовах. Давальницьку схему виробництва використовують практично всі швейні підприємства. Із сировини іноземного замовника на давальницьких умовах виготовляється вся продукції підприємств з виробництва взуття та виробів із шкіри, більше 80 відсотків продукції підприємств з пошиття одягу.

Проблемним питанням для всіх швейних підприємств є нестача кваліфікованої робочої сили. Низька кваліфікація робітничих кадрів, зокрема швей, не дає змоги виконувати заплановані обсяги робіт, на підприємствах низька заробітна плата, що, в свою чергу, спричинює плинність кадрів.

У 2006 році підприємства машинобудування в порівнянні з 2002 роком наростили обсяги виробництва на 21,0 %. За 2006 рік підприємствами галузі вироблено продукції на 120,3 млн.грн. Питома вага галузі зменшилася з 8,9 % у 2002 році до 3,6 % у 2006 році.

^ Підприємства металургії і оброблення металу у 2006 році в порівнянні з 2002 роком наростили обсяги виробництва у 3,5 рази, це відбулось, в основному, завдяки нарощенню обсягів ливарного виробництва і виробництва металорізальних інструментів. Однак, у 2006 році підприємства галузі на 2,0 % зменшили обсяги виробництва відповідно до рівня 2005 року. Основною причиною зменшення обсягів виробництва є зростання цін на метал, зменшення реалізації продукції та зупинка ПМП "Ливарний завод" м. Збараж.

Динаміка розвитку хімічної та нафтохімічної промисловості за останні роки характеризувалась збільшенням виробництва товарної продукції (крім 2004 року). У 2006 році відносно 2002 року виробництво товарної продукції збільшилось в 1,6 рази. Відповідно, частка цієї галузі в загальних обсягах промислового виробництва зросла з 2,7 % в 2002 році до 3,2 % в 2006 році.

Структура хімічної та нафтохімічної промисловості змінюється на користь підприємств з виробництва гумових та пластмасових виробів. Сприяє цьому налагодження в області виробництва пластичного поліуретану.

Одночасно, скоротилась частка підприємств з виробництва базової хімічної продукції і фармацевтичного виробництва.

^ У виробництві інших неметалевих мінеральних виробів зменшився внесок підприємств з виробництва скловиробів. Питома вага обсягів виробництва скловиробів в загальнообласному промисловому виробництві зменшилась з 1,9 % в 2002 році до 1,4 % в 2006 році.

В 2006 році припинено виробництво керамічних виробів для домашнього господарства, що зумовлено зупинкою виробництва на одному з провідних підприємств галузі ТОВ "Тернопільфарфор".

Галузь деревообробної та меблевої промисловості тривалий час знаходилась в глибокому кризовому стані. З 1999 року почалося поступове нарощування обсягів виробництва. За 5 років (2002-2006 рр.) підприємствами збільшено виробництво меблів в 2,5 рази, виробництво деревини і виробів з деревини – у 3,2 рази. Зросли обсяги виробництва продукції у лісопильному та стругальному виробництві на 28,3 %, у виробництві столярних виробів на 24,6%.

За останні роки в області створено нові виробничі потужності по виробництву меблів та переробці деревини з сучасним обладнанням та технологією (ПП “Фабрика меблів “Нова”, СП “МАК”, ТОВ “Санза Топ”, ПП “Фабрика “Нова-Прес”). В 2006 році обсяг промислового виробництва виробів з деревини і виробництва меблів склав – 50,86 млн.грн. Питома вага зазначених галузей в загальнообласному обсязі реалізованої продукції зросла з 1,2 відсотки у 2002 році до 1,5 відсотки у 2006 році.

Зріс внесок в загальні обсяги промислового виробництва підприємств целюлозно-паперової, поліграфічної промисловості та видавничої справи з 0,8 % у 2002 році до 2,7 % у 2006 році. На початок 2007 року в галузі працює більше 800 чол, обсяги виробництва продукції у 2006 році становили 65 млн.грн., завдання програми соціально-економічного розвитку області виконано на 144,6 %.

В області функціонує понад 200 підприємств харчової та переробної промисловості різних форм власності - від державних спиртових заводів до широкого спектру акціонерних та приватних переробних підприємств.

В порівнянні з 2000 роком обсяги товарного виробництва харчової промисловості зросли в 3,9 рази - з 400 млн. гривень до 1 млрд. 558 млн. гривень на рік.

^ Динаміка росту виробництва товарної продукції

харчової та переробної промисловості

млн. грн.



Пріоритетними галузями, які формують понад 80 відсотків товарного виробництва переробної промисловості області є:

- цукрова промисловість - 39,6 %;

- спиртова промисловість - 16,9 %;

- молокопереробна промисловість - 14,6 % ;

- м’ясопеперобна промисловість - 9,7 %.


Цукрову промисловість області представляють 8 працюючих заводів з 119-ти заводів України, що становить 6,7 % від загальної кількості, сумарною потужністю з переробки 29 тис. тонн буряків на добу.


^ Динаміка виробництва цукру в 2002 – 2006 роках





Один.

виміру

Обсяги виробництва по роках

2002

2003

2004

2005

2006

Цукор-пісок з буряків

тис. тонн

105,7

123,6

146,0

183,4

229,7


В сезон 2006 року галуззю перероблено 2 млн. тонн цукросировини, або 9 відсотків від загальнодержавних ресурсів. Вироблено 229,7 тисяч тонн цукру, або кожну дев’яту тонну з вироблених в державі. За обсягами переробки сировини та виробництва цукру по Україні область знаходиться в першій п’ятірці .

Спиртову та лікеро – горілчану промисловість представляють 15 підприємств, 12 з яких входять до складу державного об’єднання “Тернопільспирт”.

Загальна виробнича потужність галузі - 8 мільйонів зернового та 4 мільйони декалітрів мелясного спирту на рік. В умовах жорсткої конкуренції на ринках збуту спирту, в 2006 році підприємства галузі зуміли виробити та реалізувати 8,84 мільйони декалітрів спирту та 285 тис. декалітрів горілчаних виробів на суму понад 264 мільйони гривень. Понад 40% вироблених обсягів спирту реалізується на експорт у країни близького і далекого зарубіжжя.


^ Динаміка виробництва спирту в 2002 – 2006 роках


Продукція

Один.

виміру

Обсяги виробництва по роках

2002

2003

2004

2005

2006

Спирт етиловий