Реферат: Методичні вказівки по розробці й оформленню атестаційної магістерської роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ПО РОЗРОБЦІ Й ОФОРМЛЕННЮ АТЕСТАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


за спеціальністю

8.05010101 - Інформаційні управляючі системи і технології.

Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр






ЗАТВЕРДЖЕНО




Кафедрою Інформаційних управляючих систем.




Протокол № 1 від 31.08.11









Харків 2011


Методичні вказівки по розробці й оформленню атестаційної магістерської роботи за спеціальністю 8.05010101- інформаційні управляючі системи і технології. Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр / Упоряд.: В.М..Левикін, В.І. Саєнко, - Харків: ХНУРЕ, 2011.- 52 с.


Упорядники В.М. Левикін,

В.І. Саєнко


ЗМІСТ


ВСТУП 4

1 Мета і задачі магістерської підготовки 4

2 Процес розробки атестаційної роботи 5

3 Оцінювання відповідності магістерської роботи загальним вимогам 6

4 Напрямки магістерської підготовки і тематика атестаційних робіт 7

5 Організація магістерської підготовки 11

6 Завдання по атестаційній роботі 14

7 Структура, зміст і обсяг атестаційної роботи 14

8 Загальні методичні вказівки і рекомендації щодо виконання атестаційної роботи 16

9 Оформлення матеріалів атестаційної роботи 23

10 Порядок подання до захисту і захист атестаційної роботи 24

11 Зміст відзива керівника магістерської підготовки 29

12 Вимоги до рецензії опонента на магістерську роботу 29

13 Облік і схоронність атестаційних робіт 30

^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 30

МАГІСТЕРСЬКА АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА 34

МАГІСТЕРСЬКА АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА 36


Додаток А. Зразок бланка завдання на магістерську атестаційну роботу

Додаток Б. Зразок бланка титульного аркуша пояснювальної записки магістерської атестаційної роботи

Додаток В. Приклад реферату магістерської атестаційної роботи

Додаток Г. Зразок бланка титульного аркуша графічного матеріалу що до атестаційної роботи

Додаток Д. Форма рецензії на атестаційну роботу

Додаток Е. Форма відзиву керівника атестаційної роботи

Додаток Ж. Форми написів для чертежів та плакатів

Додаток И. Приклад плакатів магістерської атестаційної роботи


ВСТУП

Магістр — це учбово-кваліфікаційний рівень фахівця, що на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста придбав заглиблені спеціальні знання й уміння дослідницького характеру, має відповідний досвід що до їхнього використання і застосування для рішення проблемних професійних знань у відповідних сферах науки і народного господарства [1].

Прийом на навчання магістрів за спеціальністю 8.05010101 - Інформаційні управляючі системи і технології (ІУСТ) здійснюється на конкурсній основі в межах ліцензованого обсягу прийому на основі правил прийому, затверджених Міністерством освіти і науки України. Форма і терміни навчання визначаються інструктивними документами університету.

Підготовка магістра на базі кваліфікації «спеціаліст» здійснюється по індивідуальній програмі з урахуванням академічної різниці підготовки спеціаліста і магістра на договірній основі з повним покриттям витрат на навчання.

Методичні вказівки спрямовані на забезпечення єдиного підходу й однакових вимог до змісту, оформлення, представленню і захистові магістерських атестаційних робіт за спеціальністю 8.05010101 - Інформаційні управляючі системи і технології.

Дійсні методичні вказівки надають методичну допомогу з питань організації і проведення магістерської підготовки, вибору тематики і формування змісту, визначення обсягу, порядку розробки і захисту магістерської атестаційної роботи, організації дослідницьких робіт і оформлення пояснювальної записки. Вони можуть бути корисні викладачам кафедри Інформаційних управляючих систем (ІУС) і магістрантам.

В основу методичних вказівок покладені вимоги освітньо-професійної програми (ОПП), освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) із спеціальності ІУСТ, діючих стандартів і нормативних документів [1, 2, 6], методичні вказівки з дипломного проектування в університеті, а також "Положень про підготовку фахівців учбово-кваліфікаційного рівня «магістр» і про магістерську атестаційну роботу", що затверджені ректором університету 13.03.1999 р.
^ 1 Мета і задачі магістерської підготовки

Головною задачею навчання магістранта у ВУЗі – є підготовка магістранта до самостійної, творчої, інженерної і наукової праці у відповідній області на основі знань, отриманих у процесі навчання в університеті.

^ Мета магістерської підготовки – підготовка фахівців вищої кваліфікації, здатних самостійно проводити наукові дослідження в області комп'ютерних наук.

Заключною формою звітності магістранта про виконання навчального плану є магістерська атестаційна робота і її захист у ДЕК.


Задачами магістерської підготовки є:

формування в магістранта заглиблених фундаментальних знань в області фундаментальних систем і технологій;

розвиток навичок самостійної організації і проведення наукових досліджень;

розвиток навичок самостійного придбання нових знань;

формування навичок систематизації теоретичних і практичних знань за фахом;

розвиток навичок застосування придбаних знань при рішенні конкретних наукових, технічних і інших задач;

оволодіння методикою проведення теоретичних і практичних досліджень;

розвиток навичок аналізу, оцінювання і застосування сучасних методів і способів наукових досліджень;

розвиток навичок пошуку й аналізу вітчизняної і закордонної науково-технічної інформації, включаючи патентну;

формування навичок використання сучасних математичних методів, моделей, мов програмування, інструментальних засобів і інформаційних технологій;

формування навичок проведення комп'ютерного моделювання технологічних, фізичних, математичних процесів, а також систематизації результатів досліджень, вживаючи комп'ютерну техніку.

У результаті магістерської підготовки магістр повинний вміти:

проводити бібліографічну роботу з залученням сучасних інформаційних технологій;

формулювати мети дослідження;

вибирати необхідний дослідницький метод, модифікувати існуючі і розробляти нові методи, відповідно до задач конкретного дослідження;

обробляти отримані результати, аналізувати, осмислювати і виробляти рекомендації з їхнього використання з урахуванням опублікованих матеріалів;

формулювати підсумки виконаної роботи у виді звітів, рефератів, наукових статей, доповідей і заявок на винаходи, оформлені згідно з установленими вимогами з залученням сучасних способів редагування і печаткі;

формулювати нові наукові результати досліджень і вміти привселюдно їх захищати.

Атестаційними показниками магістерської роботи є отримані завершені результати досліджень для рішення деякої наукової задачі за спеціальністю ІУСТ, оформлені у виді пояснювальної записки (атестаційної роботи).

^ 2 Процес розробки атестаційної роботи

Магістерська підготовка починається з вибору теми, а завершується підготовкою атестаційної роботи, її представленням, рецензуванням і захистом на засіданні ДЕК.

Атестаційна робота - це оформлені у виді рукопису основні закінчені результати досліджень магістра, отримані в рамках самостійного рішення деякої наукової задачі. Рукопис оформляється у виді пояснювальної записки. Отримані результати відбивають теоретичні знання і практичні навички магістранта. За всі прийняті в роботі наукові, технічні й економічні рішення, а також за правильність і обґрунтованість розрахунків і графічних робіт несе відповідальність магістрант - автор атестаційної роботи.

Процес розробки і захисту атестаційної роботи представляється декількома етапами:

Вибір теми досліджень і магістерської підготовки.

Організація і проведення досліджень.

Оформлення пояснювальної записки.

Підготовка до публікації основних результатів.

Представлення атестаційної роботи на кафедрі.

Підготовка доповіді й ілюстративного матеріалу.

Рецензування.

Захист роботи.


Етап «Організація і проведення досліджень» є найбільш значимим у ході всього процесу магістерської підготовки атестаційної роботи. Зміст цього етапу:

Уточнення і коректування теми досліджень.

Аналіз літературних джерел по темі магістерської роботи.

Вивчення об'єкта дослідження.

Застосування існуючої і розробка нової методики досліджень.

Проведення досліджень.

Формування результатів досліджень.


Зміст цього етапу відбиває в календарному плані «Індивідуального плану магістра» і «Завданні на магістерську підготовку».


Обов'язковою умовою одержання допуску до захисту магістерської роботи є апробація основних результатів не менш, ніж на двох конференціях і публікація результатів не менш, ніж в одній статті (допускається рівень поданої в редакцію статті. У цьому випадку надається довідка з редакції про прийняття статті).

^ 3 Оцінювання відповідності магістерської роботи загальним вимогам

Магістерська робота - це насамперед науково-дослідна робота, тому вона повинна містити такі результати, які б відповідали загальноприйнятим вимогам. Ці вимоги охоплюють питання новизни, закінченості, вірогідності, цінності отриманих результатів. У магістерській роботі на відміну від дипломного проекту не пред'являються вимоги до розробки технічної і проектної документації, але більш уважніше розглядаються питання, зв'язані з одержанням наукових результатів, проведенням досліджень, обраною методикою проведення досліджень.

Для оцінки рівня якості магістерської роботи пропонується використовувати набір критеріїв, приведених у табл.3.1.

Магістерська робота тоді вважається відповідному необхідному рівневі якості, якщо вона задовольняє всім цим вимогам.


Якщо відсутній який або пункт по запропонованій системі критеріїв, то магістерська робота не допускається до захисту.

По кожнім пункті таблиці 3.1 виставляються оцінки по 5-ти бальній шкалі. Підсумкова оцінка формується як середньозважена.


Таблиця 3.1 - Вимоги до магістерської атестаційної роботи


^ Найменування показника

Оцінка

1.Наявність проведеного аналізу публікацій по розв'язуванню наукової задачі (широта, аналогії).




2. Наявність постановки задачі й обраної методику проведення досліджень.




3. Наявність сформульованих наукових результатів і їхнього опису.




4. Наявність публікацій (не менш 2-х доповідей на конференціях і 1 статті, поданої в науковий збірник у період навчання в магістратурі).




^ РАЗОМ (загальна сума балів\оцінка).






Результати експертизи роботи перевіряє завідувач кафедрою при представленні роботи до захисту. Ці результати приводяться в додатку до атестаційної роботи і можуть бути відбиті у відкликанні або рецензії. При проведенні експертизи відзначається тільки факт наявності результатів, що відповідають вимогам таблиці 3.1.


^ 4 Напрямки магістерської підготовки і тематика атестаційних робіт 4.1 Напрямки магістерської підготовки

Магістерська підготовка ведеться в рамках декількох наукових напрямків кафедри ІУС (табл. 4.1).


Таблиця 4.1 - Напрямки магістерської підготовки


^ Найменування напрямків магістерської підготовки

Відповідальний

Дослідження моделей, методів і технологій розробки інформаційних систем

Проф. Левикін В.М.

Дослідження процесів менеджменту комп'ютерних мереж і розподілених інформаційних систем.

Проф. Саєнко В.І.

Дослідження методів побудови та налізу бізнес-процесів

Проф. Чалий С.Ф.

Дослідження стохастичних процесів для дилінгових інформаційних систем.

Проф. Шамша Б.В.

Дослідження багатокритеріальних моделей і методів рішення задач прийняття рішень

Доц. Міхнов Д.К.

Дослідження моделей і методів проектування та методів управління проектуванням сервіс-орієнтованих інформаційних систем

Доц. Євланов М.В.



^ 4.2 Об'єкт і предмет досліджень

Важливим моментом атестаційної роботи є вибір об'єктів дослідження і предметів дослідження.

Об'єктом досліджень є той об'єкт, на який спрямований результат поставленої задачі. Наприклад, об'єктом досліджень можуть бути організаційні системи, виробничі системи, технологічні процеси, інформаційні процеси, бізнес-процеси, системи керування.

Предметом досліджень можуть бути нові технології, моделі, методи, алгоритми, що дозволяють поліпшити значимі характеристики об'єкта досліджень.

Варто звернути увагу, що об'єктами досліджень для загального напрямку по кафедрі є:

інформаційні системи і комп'ютерні мережі;

процеси проектування інформаційних систем і мереж;

процеси функціонування інформаційних систем і мереж.

При цьому розглядаються різні типи інформаційних систем, наприклад:

складні інформаційні системи;

розподілені інформаційні системи;

корпоративні інформаційні системи;

Web - орієнтовані інформаційні системи;

логістичні системи;

комп'ютерні мережі;

дилінгові інформаційні системи;

автоматизовані системи керування і менеджменту.

Предметами досліджень, зв'язаними з об'єктами дослідження, є:

методи, моделі, алгоритми і технології проектування;

методи, моделі, алгоритми і технології підвищення ефективності функціонування;

методи, моделі, алгоритми оптимізації керування;

методи, моделі, алгоритми і технології менеджменту;

методи, моделі, алгоритми прийняття рішень.

Розглянута класифікація предметів і об'єктів повною мірою відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики і навчальному планові спеціальності інформаційно-управляючи системи і технології.

^ 4.3 Тематика атестаційних робіт

Тематика магістерської підготовки повинна задовольняти таким основним положенням:

бути актуальної, відповідати сучасному станові науки і техніки;

відбивати перспективи розвитку відповідних областей науки і техніки з обліком останніх наукових досліджень;

стимулювати магістрантів на творчий пошук нових науково-технічних, проектних і інших рішень;

викликати в магістрантів необхідність пророблення спеціальної науково-технічної літератури;

передбачати пошук оптимального рішення поставленої задачі на основі використання ефективних математичних методів і сучасних засобів комп'ютерної техніки.

Приклади деяких тем виконаних на кафедрі магістерських робіт приведені в таблиці 4.2.

Тема атестаційної роботи визначається керівником магістерської підготовки і затверджується кафедрою ІУС, вона щорічно обновлюється кафедрою. Магістрантові надається право вибрати тему роботи, визначену кафедрою, або запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її пророблення.


Таблиця 4.2 - Приклади тем магістерської підготовки


Приклади тем магістерської підготовки

Відповідальний

1. Дослідження методів і інструментальних засобів керування проектами

2. Дослідження методів оцінки ефективності розроблювальних інформаційних систем

3. Дослідження методів моделювання життєвого циклу інформаційних систем

Проф. Левикін В.М.

1. Методи, моделі і технології менеджменту конфігурації і продуктивності комп'ютерних мереж і систем з обмеженнями на політику адміністрування.

2. Моделі й алгоритми менеджменту нестаціонарними інформаційними потоками в корпоративних мережах

3. Методи і моделі менеджменту доступом до ресурсів у комп'ютерних мережах і інформаційних системах

4. Методи, моделі менеджменту конфігурації CRM Web- орієнтованих інформаційних систем.

Проф. Саєнко В.І.

Нейромережеве прогнозування фундамен-тальних факторів у дилінгових інформаційних системах

Оцінка цінності факторів у моделях функціональних задач з використанням дисперсійного аналізу

Використання кластерного аналізу для класифікації типових ситуацій у дилінгових інформаційних системах

Прогнозування курсу валют по фундамен-тальних факторах.




Проф. Шамша Б.В.



По своєму змісту і характеру атестаційні роботи є дослідницькими.

Атестаційні роботи зі спеціальності ІУСТ можуть бути:

теоретичного профілю, орієнтовані на дослідження методологій і інформаційних технологій, зв'язаних з рішенням задач по проектуванню нових інформаційних систем, оптимізації функціонування і менеджментові існуючих;

практичного профілю, орієнтовані на розробку нових системотехнічних рішень в області проектування автоматизованих систем і їхніх компонентів.

В атестаційних роботах теоретичного профілю головним повинний бути новий теоретичний результат рішення наукової задачі, методи його одержання, доказу його правильності, усебічні результати досліджень і рекомендації про можливе його практичне використання.

В атестаційних роботах практичного профілю головним повинний бути новий практичний результат рішення науково-практичної задачі, методи його одержання, доказу його правильності, усебічні результати досліджень і рекомендації з його подальшого практичного використання.

З погляду практичної спрямованості результатів магістерської роботи зі спеціальності ІУСТ, то вони можуть бути орієнтовані на використання і розробку алгоритмічних і програмних систем і їхніх компонентів або на розвиток методологічного базису створення нових інформаційних комп'ютерних систем.

При виконанні магістерської роботи, присвяченій розробці алгоритмічних і програмних систем, рекомендується виконати побудову моделі досліджуваного процесу, здійснити вибір і формалізацію методу і розробку алгоритму рішення поставленої задачі, створити програму, виконати контрольні розрахунки. Теми робіт даного профілю можуть бути зв'язані як з розробкою нового програмного або технічного забезпечення, так і зі створенням нових методик або комп'ютерних технологій, з використанням стандартних програмно-технічних комплексів, що є результатом проведених досліджень. При цьому необхідно чітко визначити, що є науковим результатом роботи (математична імітаційна модель, математичні методи) і що таке практичні результати (методика тестування створеної або існуючої системи керування, нова технологія обробки даних, тощо).

При виконанні магістерської роботи, присвяченої одержанню рішень в області системотехніки і розвиткові методологічного базису створення нових інформаційних комп'ютерних систем, варто розглянути питання створення систем різного призначення і їхнє забезпечення з урахуванням життєвих циклів. При цьому доцільно узагальнити досвід і оцінити розвиток родинних систем, усебічно розглянути взаємодії системи з зовнішнім середовищем, виділити головні показники якості, що підлягають поліпшенню в першу чергу. При формуванні методик доцільно використовувати принципи композиції, декомпозиції, ієрархічності, виявити основні технічні й інформаційні протиріччя, що заважають прискорити процес розробки системи і підвищити її якість. При проведенні досліджень варто звернути увагу на правильне об'єднання різних методів проектування, у першу чергу, математичних, евристичних і експериментальних. Питання, зв'язані з формуванням наукових результатів роботи (математична імітаційна модель, математичні методи) і оцінкою практичної цінності (методика тестування створеної або існуючої системи керування, нова технологія обробки даних тощо) також залишаються обов'язковими.

^ 4.4 Вибір теми магістерської підготовки

Найменування теми магістерської атестаційної роботи повинне бути коротким і відбивати основні наукові результати (предмет досліджень). Магістерська робота є спрощеною роботою в порівнянні з дисертацією, але стосовно неї можливо керуватися багатьма положеннями ВАК України. Відповідно до рекомендацій ВАК України при найменуванні дисертацій не рекомендується використовувати в назві робіт слова, що означають не результат, а процес одержання результату: розробка, оцінювання, застосування, використання і т.п. Рекомендується використовувати лише слово " дослідження" та основні наукові результати, чи предмет дослідження. Наприклад, "Дослідження методів та моделей проектування складних систем....".

^ 5 Організація магістерської підготовки

Організацію магістерської підготовки за спеціальністю ІУСТ здійснює кафедра ІУС. Атестаційні роботи можуть виконуватися як на кафедрі ІУС і її філіях, так і в установах, на підприємствах, у наукових і інших установах, з якими є відповідний договір.

Кафедра ІУС щорічно, не пізніше жовтня, затверджує тематику магістерської підготовки на поточний навчальний рік на засіданні кафедри. Кафедра не менш чим за місяць до переддипломної практиці знайомить магістрантів з тематикою магістерської підготовки, проводить розподіл тем серед магістрантів, визначає керівників магістерської підготовки.

^ 5.1 Навчання магістрів

У період магістерської підготовки до початку переддипломної практики магістр повинний вивчити цикл дисциплін, орієнтованих на ознайомлення його з новітніми інформаційними технологіями і спрямованих на формування в нього навичок і умінь проведення науково-дослідної роботи. До таких дисциплін відносяться "Проектування організаційних та технологічних ІУС", "Адміністрування і моніторинг комп'ютерних мереж", " Прийняття рішень в ІУС", "Дослідження складних систем". Значимою є також дисципліна "Основи наукових досліджень", що дозволяє сформувати в магістранта навички пошуку й аналізу інформації, і організації проведення досліджень. Кожен керівник магістерської підготовки з метою формування в магістранта заглиблених знань в області планованих досліджень веде з магістрантами індивідуальні заняття по дисциплінах, зв'язаних з поглибленим вивчанням інформаційних технологій. До таких дисциплін відносяться, наприклад, " Технології створення автоматизованих систем", " Моделювання та оптимізація логістичних систем", Концепція обробки даних в ІУС", " Дослідження взаємодії процесів у комп'ютерних мережах".

Під час магістерської підготовки магістрант вивчає також загальноосвітні предмети, такі як "Філософські проблеми наукового пізнання", "Ділова їноземна мова", "Цивільна оборона", "Охорона праці в галузі".

^ 5.2 Організація роботи в період переддипломної практики

Фактично дослідницька робота магістра починається в період переддипломної практики. З метою підвищення ефективності цієї роботи рекомендується наступне.

До початку практики кафедра ІУС проводить збори магістрантів, що направляються на практику. На ці збори запрошуються керівники магістерської підготовки магістрантів.

У період практики магістранти повинні вивчити питання, що безпосередньо стосуються теми їхньої роботи. Перелік цих питань магістранти одержують від своїх керівників магістерської підготовки.

Відповідно теми атестаційної роботи в загальному виді можна рекомендувати магістрантам:

вивчити рішення подібних задач, їхня позитивна і негативна сторони;

зібрати необхідні вихідні дані для проведення дослідження в рамках предметної області;

ознайомитися і вибрати методику проведення дослідження в цілому або його складових частинах;

підготувати матеріали (ескізи, креслення, схеми) для виконання графічної частини роботи;

ознайомитися з основними публікаціями, нормативними, довідковими матеріалами з питань теми роботи;

чітко визначитися з тим, що таке предмет дослідження, об'єкт дослідження;

визначитися з методами дослідження, що будуть використовуватися при рішенні поставлених задач.


Усі зібрані матеріали повинні бути відбиті в звіті по практиці для перегляду і їхньої оцінки керівником магістерської підготовки.

^ 5.3 Керівництво магістерською підготовкою

Безпосереднє керівництво магістерською підготовкою здійснює науковий керівник. Керівниками магістерської підготовки по представленню кафедри ІУС наказом ректора (директора інституту) призначаються професори або, у виді виключення, доценти, що активно ведуть науково-дослідну роботу і мають дозвіл на керівництво аспірантами. Список наукових керівників і перелік рекомендованих тем магістерських досліджень затверджується заздалегідь рішенням кафедри ІУС у квітні місяці (8 семестр). У випадку виконання магістрантом індивідуального плану підготовки на стику різних областей наук допускається призначення крім наукового керівника одного або більше консультантів.

До початку магістерської підготовки (або на першому тижні) необхідно видати магістрантові «завдання» (Додаток А).

^ 5.4 Контроль за ходом магістерської підготовки

Робота з магістерської підготовки виконується магістрантом на кафедрі ІУС, філіях кафедри або на підприємстві. Кафедра надає організаційну і технічну допомогу магістрові в процесі магістерської підготовки і при необхідності виділяє магістрові необхідний обсяг машинного часу для проведення досліджень і розрахунків, при необхідності магістрантові надається необхідний доступ до ресурсів Інтернет.

Основний контроль за ходом підготовки атестаційної роботи здійснює керівник. Контроль здійснюється на підставі матеріалів, що магістрант пред'являє відповідно до календарного плану. Повідомлення керівників магістерської підготовки про хід виконання календарних планів робіт магістрантами регулярно заслуховуються на засіданнях кафедри, починаючи з переддипломної практики. Після закінчення переддипломної практики на кафедральному семінарі заслуховуються звіти магістрів.

Керівник повинний надавати магістрантові методичну допомогу в рішенні тих або інших питань, застерігати від прийняття некваліфікованих помилкових рішень, указувати магістрантові напрямок пошуку і т.п. Але це не звільняє магістранта від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих їм рішень, дотримання вимог нормативних документів і виконання календарного плану роботи.

Магістрант, що не виконує графіка магістерської підготовки або значно відстає від його виконання, повинний бути запрошений на засідання кафедри для ухвалення відповідного рішення. Кафедра може по представленню керівника перенести захист магістерської роботи на більш пізні терміни. У цьому випадку магістрант оплачує витрати на проведення додаткового захисту.
^ 6 Завдання по атестаційній роботі

Завдання та індивідуальний план є основні документи магістерської підготовки. Вони оформляються керівником атестаційної роботи державною мовою на спеціальному бланку (Додаток А), у якому вказані: прізвище, ім'я і по батькові керівника, тема роботи, вихідні дані до роботи, перелік основних питань, що підлягають розробці в роботі, питання нормативно-правового характеру тощо.

У завданні приводяться також очікуваний науковий і практичний результати, а також календарний план виконання роботи.

"Завдання" й "Індивідуальний план" затверджуються завідувачем кафедри. Магістрант одержує від керівника завдання і ставить свій підпис. Науковий керівник заповнює графу дати видачі завдання. Календарний план роботи складається магістрантом разом з керівником на першому тижні магістерської підготовки і підписується.

У тексті завдання не дозволяється робити ніяких виправлень. Проведення корекції тексту завдання можливо тільки з особистого дозволу завідувача кафедри. При цьому заповнюється новий бланк завдання.

^ 7 Структура, зміст і обсяг атестаційної роботи 7.1 Структура й обсяг пояснювальної записки атестаційної роботи

Атестаційна робота повинна складатися з пояснювальної записки (текстової частини) і презентаційного матеріалу. Матеріал пояснювальної записки і графічної частини - це результат самостійної творчої роботи магістранта з питань, сформульованих у завданні на атестаційну роботу.

Пояснювальна записка повинна мати: титульний лист, завдання, реферат, зміст; перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ, змістовну частину (суть пояснювальної записки), висновки, перелік посилань, додатків: креслення, схеми, докази, таблиці й ін. До пояснювальної записки додаються відзив керівника і дві рецензії опонентів.

Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки при виконанні машинним способом (або машинописним при друкуванні через 1,5 інтервалу шрифт TimesRoman 14pp.) повинний бути в межах 75-100 с. з розрахунку 40 рядків на сторінку. Допускається використовувати шрифт розміром 12 pp.

^ 7.2 Зміст пояснювальної записки

Зміст пояснювальної записки визначається конкретною науковою задачею і залежить від характеру атестаційної роботи.

Приклад "Змісту" приведений у таблиці 7.1.


Таблиця 7.1 - Приклади змісту пояснювальної записки


Найменування розділів і підрозділів

Кількість сторінок

Титульний лист

1

Завдання на проведення досліджень

3

Реферат

1

Перелік скорочень, умовних позначок, символів, одиниць і термінів

1

Зміст

2

Уведення

3-4

Розділ 1. Огляд і аналіз шляхів рішення поставленої задачі

20

1. 1.Огляд і аналіз сучасного стану проблеми, з яким зв'язана данна задача (актуальність)

5

1.2. Огляд і аналіз невирішених задач у рамках проблеми і зв'язок з ними поставленої задачі

5

1.3. Огляд і аналіз існуючих методів і засобів рішення поставленої наукової задачі




1.4. Огляд і аналіз існуючих шляхів і засобів організації і проведення досліджень у рамках поставленої наукової задачі

5

1.5. Обґрунтування мети рішення поставленої проблеми і критеріїв ефективності.

3

1.6. Постановка задачі

2







Розділ 2. Результати досліджень у рамках наукової задачі

20

2.1. Загальний формальний опис об'єкта дослідження

3

2.2. Укрупнені математичні й інформаційні методи і моделі, отримані в рамках розв'язуваної задачі

8

2.3. Методи і моделі (деталізація)

4

2.4. Алгоритми і технології реалізації розроблених методів і моделей (деталізація)

5







Розділ 3. Дослідження отриманих наукових результатів

20

3.1. Методика проведення досліджень




3.2. Аналіз вірогідності отриманих рішень




3.3. Аналіз ефективності отриманих рішень у рамках сформульованих критеріїв




3.4. Аналіз області використання отриманих результатів










Розділ 4. Практичне використання результатів досліджень

23

4.1. Програмне забезпечення

12

4.1.1. Системне програмне забезпечення (характеристика і специфікація)

1

4.1.2. Опис програми

4

4.1.3. Інструкція користувача (або адміністратора, або фахівця)

2

4.1.4. Інструкція програміста (або системного програміста)

2

4.1.5. Програма і методика іспиту (результати налагодження програм, оцінка необхідної пам'яті і машинного часу для рішення задач).

2

4.1.6. Оцінка рівня складності програми (коротко)

1







4.2.Технічне забезпечення

7

4.2.1. Структура корпоративної мережної системи (топологічна і логічна)

2

4.2.2. Структура локальної мережної системи (топологічна і логічна)

2

4.2.3. Обґрунтування вибору (розробки) технічного забезпечення ІУС.

2

4.2.4. Специфікація апаратних засобів

1







4.3. Аналіз практичного використання отриманих наукових результатів

4

Висновки

1

^ Перелік посилань (10 - 50 найменувань)

3

Додаток (проміжні математичні докази, таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи, акти іспитів, ілюстрації допоміжного характеру, документація програмного, інформаційного, математичного, методичного, лінгвістичного й організаційного забезпечення, експлуатаційна документація, типові форми документів, ілюстрації і таблиці, виконані на аркушах формату A3, роздруківки з ЕОМ і т.д.)

Без обмежень

Відзів керівника (зразок бланку наведено у Додаток Д)

У конверті

Рецензії опонентів (зразок бланку наведено у Додаток Е)

У конверті



^ 8 Загальні методичні вказівки і рекомендації щодо виконання атестаційної роботи

Магістерська підготовка - це трудомісткий багатоплановий і тривалий процес. Він жадає від магістранта не тільки конкретних знань і умінь, але і відповідного розподілу методичних акцентів.

^ 8.1 Підготовча робота в період практики

У період практики магістрант повинний попередньо ознайомитися з основними публікаціями по темі атестаційної роботи і скласти їхній список.

Список вивчених літературних джерел повинний охоплювати монографії, підручники і навчальні посібники, статті в періодичних виданнях, патентні матеріали, науково-технічні звіти, реферативні видання. На підставі вивчених літературних джерел магістрант повинний чітко уявити собі, що зроблено в теоретичному і прикладному аспектах по темі розв'язуваної задачі. Також він повинний ознайомитися з наявними аналогічними рішеннями.

На підставі цієї роботи, у разі потреби, після проведення попередніх теоретичних і експериментальних досліджень, повинна бути остаточно уточнена тема магістерської роботи, але не пізніше ніж за місяць до початку практики.

^ 8.2 Оформлення матеріалу пояснювальної записки по розділу 1 (Огляд і аналіз…)

У пояснювальній записці атестаційної роботи в першому розділі треба розглянути наступні питання:

огляд по літературних джерелах стану питань дослідження;

виявлення теоретичних передумов і можливих напрямків рішення задач дослідження, техніко-економічного обґрунтування виконуваної дослідницької роботи.

У цьому розділі варто визначитися з методами проведення досліджень.

^ 8.3 Розробка "Постановки задачі"

В атестаційній роботі в обов'язковому порядку повинна бути приведена постановка задачі дослідження. Задачі дослідження повинні охоплювати очікувану наукову новизну і практичну цінність. Постановка задачі приводиться в розділі 1. У цьому підрозділі повинний бути підведений підсумок проведеного аналізу стану розв'язуваних задач і наданий обґрунтований висновок вибору напрямку рішення задач. Постановка задачі приводиться в розширеному і деталізованому видах. При цьому повинні бути представлені мета дослідницької роботи, сформульовані об'єкт і предмет досліджень, перераховані усі пропоновані для рішення задачі. Результат цього підрозділу виноситься на захист у виді окремого плаката.

^ 8.4 Формування опису наукової задачі

В атестаційній роботі повинне бути точно зазначено, що є об'єктом дослідження, предметом дослідження і яка основна наукова задача вирішується. При цьому можна вказати також перелік підзадач.

^ Наукові задачі можуть бути зв'язані з аналізом і дослідженням явищ, подій, інформаційних процесів у різних складних системах, у результаті яких отриман новий науковий результат.


У роботі повинна бути виділена основна наукова задача. Вона повинна бути сформульована відповідно до деякої вербальної формули: що саме передбачається розробити, на основі чого, у якій області і що очікується одержати в результаті рішення цієї задачі. Приклади формулювань задач приведені в таблиці 8.1


^ Таблиця 8.1 – Приклади формулювання задач


Варіант

Формулювання задач

1

Розробка н