Реферат: Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні ресурси > Земельні ресурси

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Голова

Рескомприроди Криму

_______________Є. Бубнов

Екологічний паспорт РЕГІОНУ

Автономна Республіка Крим

2006 р.

Зміст

1. Загальна характеристика

2. Чисельність населення

3. Фізико-географічна характеристика

4. Виробничий комплекс

5. Перелік екологічно небезпечних об’єктів

6. Атмосферне повітря

7. Водні ресурси

8. Земельні ресурси

9. Лісові ресурси

10. Надра

11. Тваринний і рослинний світ

12. Природно-заповідний фонд

13. Формування екологічної мережі

14. Відходи

14.1. Промислові відходи

14.2. Поводження з отруйними речовинами

14.3. Тверді побутові відходи

14.4. Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами

15. Ядерна та радіаційна безпека

16. Екологічний контроль

17. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства

18. Структура Рескомприроди Криму

19. Загальна додаткова інформація

20. Екологічні проблеми

20.1. Основні чинники та критерії для визначення пріоритетів

20.2. Визначення пріоритетних проблем

20.3. Аналіз пріоритетних проблем

Загальна характеристика

Дата утворення

12.02.1991 р.

Площа, км2

26,081 тис. км2

Кількість адміністративних районів

14

Кількість міст

16

з них: обласного підпорядкування (значення)

11

Кількість селищ

56

Кількість сіл

956

Щільність населення,

тис. чол. на 1 км2

76 чол./ км2

2. Чисельність населення

Таблиця 1

Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол.

Площа,

тис. км2

Щільність наявного населення,

тис. чол./ км2

Всього

у тому числі

міське

сільське

Міста республіканського підпорядкування

м. Сімферополь

362,8

362,7

0,1

0,107

3391

м. Алушта

52,4

36,0

16,4

0,600

87

м. Армянськ

25,3

22,9

2,4

0,162

156

м. Джанкой

39,7

39,7

-

0,026

1527

м. Євпаторія

122,1

122,1

-

0,065

1879

м. Керч

151,3

151,3

-

0,108

1401

м. Красноперекопськ

30,7

30,7

-

0,022

1396

м. Саки

26,4

26,4

-

0,029

910

м. Судак

29,0

15,9

13,1

0,539

54

м. Феодосія

106,1

35,2

10,9

0,350

303

м. Ялта

142,2

140,9

1,3

0,283

503

Всього

1088

983,8

44,2

2,291

475

Міста районного підпорядкування

м. Алупка

8,6

-

-

-

-

м. Бахчисарай

26,3

-

-

-

-

м. Білогірськ

18,4

-

-

-

-

м. Старий Крим

9,4

-

-

-

-

м. Щолкіне

11,4

-

-

-

-

Всього

74,1

-

-

Райони

Бахчисарайський р-н

90,4

32,6

57,8

1,60

57

Білогірський р-н

64,6

25,3

39,3

1,90

34

Джанкойський р-н

77,5

5,8

71,7

2,70

29

Кіровський р-н

55,2

16,9

38,3

1,20

46

Красногвардійський р-н

91,2

21,8

69,4

1,76

52

Красноперекопський р-н

30,5

-

30,5

1,20

25

Ленінський р-н

65,5

23,6

41,9

2,90

23

Нижньогірський р-н

52,8

9,9

42,9

1,20

44

Первомайський р-н

37,5

9,1

28,4

1,47

26

Роздольненський р-н

35,3

10,7

24,6

1,23

27

Сакський р-н

77,5

6,0

71,5

2,26

34

Сімферопольський р-н

150,9

22,2

128,7

1,75

86

Совєтський р-н

34,7

9,9

24,8

1,10

32

Чорноморський р-н

32,2

11,0

21,2

1,50

21

Всього

895,8

204,8

691

23,77

38
^

3. Фізико-географічна характеристика

Крим розташований на півдні України. Кримський півострів омивається Чорним і Азовським морями й озером Сиваш, що відокремлюється від Азовського піщаною косою – Арабатською стрілкою. Довжина берегової смуги Кримського півострова 1500 км.

Ландшафтна різноманітність Криму є наслідком унікального розташування півострова – на стику помірного й субтропічного поясів, на межі ареалів багатьох флор і фаун. Північний Крим - низинна рівнина, на півдні лежать Кримські гори. Для трьох гірських гряд характерні круті південні схили і відносно положисті північні. Головна Кримська гряда має найвищу вершину – гору Роман-Кош (1545 м). До півночі від Головної гряди розташоване передгір'я: Внутрішня і Зовнішня Кримські гряди і міжгрядові подовжні південне й північне зниження.

Клімат Криму визначається його географічним положенням, рельєфом і впливом навколишніх морів. На півночі він помірно континентальний з короткою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Клімат гірського півдня перехідний від степового континентального до середземноморського, із м'якою зимою, в передгір'ях до помірно-холодного на Головній гряді. Улітку спостерігаються сильні зливи, що утворюють селеві потоки. Південному берегу Криму притаманнй середземноморський, близький до субтропічного, клімат із дуже м'якою зимою. Тут можливе зростання субтропічних рослин.

На території Кримського півострова знаходяться 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі річки Криму розподіляються на середні і малі. Річок, що мають площу водозбірного басейну до 2 тыс.км2, які вважаються малими, у Криму 1655. До середніх відносяться дві - Салгір і Чатирлик.

Мережа гідрографії Криму розвинена дуже нерівномірно. Найгустіше мережа розташована у гірській частині басейнів річок Салгір, Альма, Кача, Біюк-Карасу. Майже всі річки витікають із гір і відрізняються повноводністю в зимово-весняний період під час паводків. Практично всі річки Криму зарегульовані водосховищами і використовуються для потреб водопостачання і зрошування. Для водопостачання міст Сімферополя і Ялти у верхів'ях річок Аян, Альма, Узен-Баш споруджено Щасливе, Аянське і Партизанське водосховища. Уздовж узбережжя знаходяться понад 50 соляних озер, які використовуються для здобичі солей і лікувальних грязей.

У рівнинній частині півострова переважають різновиди південних і карбонатних чорноземів, рідко зустрічаються темно-каштанові і лучно-каштанові ґрунти сухих лісів і чагарників. У гірському Криму відзначаються бурі гірсько-лісові й гірсько-лугні ґрунти.

Схили Кримських гір зайнято дубовими, буковими, грабовими і сосновими лісами. На Південному березі ростуть реліктові ялівцеві ліси, вічнозелені чагарники. Флора Криму дуже різноманітна та налічує понад 2400 видів вищих рослин. Особливість флори – її ендемізм, який налічує 10 % видів, серед них чимало лікарських видів. Велика частка Криму серед видів флори, занесених до Червоної книги України: рускус під'язиковий, сосна Станкевича, Цикламен Кузнєцова, пролісок складчастий та інші. Тваринний світ Криму також має велику кількість представників: біля 12 тис. видів комах, 6 видів амфібій, 14 видів рептилій, понад 300 видів птахів та 61 вид ссавців. З 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму, серед яких: орлан - білохвіст, чорний гриф, білоголовий сіп, середземноморський гекон, леопардовий полоз, кучерявий пелікан і інші. Багато представників фауни також мають велике споживче значення, наприклад, мисливські види (качки, гуси, копитні ссавці, зайцеподібні).

Особливу цінність має заповідний фонд Криму, що відіграє істотну роль в охороні природи і стабілізує екологічний стан регіону. На територію об’єктів ПЗФ припадає 4,9% площі півострова (без м. Севастополя).

4. Виробничий комплекс
^ Підприємства, забруднювачі навколишнього природного середовища

Таблиця 2

Галузі промисловості (інші галузі)

Кількість підприємств

загальна

екологічно небезпечних

Господарсько-побутова сфера обслуговання

28

2

Хімічна промисловість

4

2

Всього

32

4

Перелік екологічно небезпечних об’єктів

Таблиця 3

№ з/п

Назва об’єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

1

2

3

4

5

1

м. Ялта, Управління житлово-комунального

господарства, смт. Гаспра, полігон

побутових відходів

Надання послуг із збору і

розміщення ТПВ

Комунальна

2

м. Судак, Комунальне господарство,

полігон побутових відходів

Надання послуг із збору і

розміщення ТПВ

Комунальна

3

ЗАТ «Кримський «ТИТАН»

м. Армянськ

Виробництво

окису титану

Приватна

4

ВАТ „Кримський содовий завод”

м. Красноперекопськ

Виробництво

кальцінированої соди

Приватна

5

ВПВКГ м. Сімферополь

Водопостачання

Комунальна

^ 6. Атмосферне повітря

Основними забруднювачами атмосферного повітря АР Крім є підприємства різних галузей промисловості та автомобільний транспорт.

Загальній викид забруднюючих речовин в атмосферу складає за 2005р – 125, 356 тис. т. Левова частка викидів у загальному обсязі припадає на пересувні джерела (автотранспорт). Починаючи з 1996р. складова викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту перевищує викиди від стаціонарних джерел (промислові підприємства) по республіці більше ніж в 2 рази.

Рівень забруднення атмосферного повітря викидами від стаціонарних джерел на території Автономної Республіки Крім у 2005 році зумовлений викидами від підприємств - Мінпромполітики України (28,4 % ), акціонерних товариств, створених на базі державних підприємств (38,3 % ), Українських міжгалузевих об’єднань (18,7%). У 2005 році в атмосферне повітря Автономної Республіки Крім стаціонарними джерелами забруднення було викинуто - 35,109 тис. тон шкідливих речовин, у тому числі твердих - 6,003 тис. тон, газоподібних та рідких - 29,106 тис. тон.

У порівнянні з 2004 р. загальний обсяг викидів зменшився на 1,875 тис.тон. Зменшення викидів частково обумовлено впровадженням повітряно - охоронних заходів. За рахунок впровадження заходів на стаціонарних джерелах викидів, зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря склало – 1,284 т. тон.

На території Автономної Республіки Крім на період 2005 - 2010г розроблено і діє комплексний план заходів для основних підприємств-забруднювачів, що сприяє зменшенню і попередженню наслідків негативного впливу на навколишнє природне середовище. Планом передбачено розробку та введення в дію заходів, спрямованих на зниження викидів забруднюючих речовин на основних підприємствах Криму.

Станом на 01.07.2006г виконано частину заходів комплексного плану:

- ЗАТ «Кримський ТИТАН» м. Армянськ (виконані роботи по складу ільменіту, проведено реконструкцію 2 і 3 систем цеху з виробництва сірчаної кислоти );

- ЗАТ «Бахчисарайській комбінат «Будіндустрія» (проведено реконструкцію аспіраційних установок цементних силосів);

- ТОВ «Керченський стрілочний завод» м. Керч ( введене в дію установку системи очищення газів на ДСП 3).

- ВАТ „Кримський содовий завод” – проводяться налагоджувальні роботи на котлоагрегатах.

- ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» Камиш-Бурунська ТЕЦ м. Керч (переведені котлоагрегати на природний газ);

- ЗАТ «Дружба народів Нова» Красногвардійський р-н (установка фільтрів на шнеках охолодження м’ясо-кісткового борошна цеху технічних фабрикатів).

Водночас рівень забруднення атмосфери (відповідно до даних Центру з гідрометеорології АРК) залишився на рівні 2004 долі і перевищує ГДК біля містах Красноперекопську та Армянську - по діоксиду сірки, діоксиду азоту, фтористому водню, хлористому водню, аміаку та пилу; в Ялті - по пилу та діоксиду азоту; біля Керчі - по пилу та діоксиду азоту. Рескомприроди Криму орієнтує органи місцевого врядування на розробку дієвих заходів в рамках екологічних програм по зниженню викидів як від стаціонарних так і від пересувних джерел. Значною проблемою для республіки є відсутність достатньої кількості постів нагляду за рівнем забруднення атмосфери. Наявні пости в м. Сімферополь, м. Ялта, м.Красноперекопськ потребують переобладнання. В містах Євпаторія, Судак, Феодосія, Алушта, Джанкой та інших населених пунктах Криму пости відсутні. Їх обладнання потребує значних коштів.

^ Динаміка викидів в атмосферне повітря

Таблиця 4

Викиді по області

У 2003 р.

У 2004 р.

У 2005 р.

Загальна кількість підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

1732

1988

1858

Загальна кількість підприємств, що поставлені на державний облік

383

386

400

Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по підприємствах, що поставлені на облік, тонн

24690.97

24701.03

24892.24

Загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис. т

у тому числі:

135.779

127.231

125.356

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

42.19

35.145

35.109

- від пересувних джерел, тис. т

89.508

88.233

86.946

Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел без викидів залізничного та авіаційного транспорту) у розрахунку на км, т

5.0

4.7

4.7

Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел, без викидів залізничного та авіаційного транспорту) у розрахунку на одну особу, кг

65.5

61.7

61.4

Динаміка викидів пилу в атмосферне повітря

(від стаціонарних та пересувних джерел)

Таблиця 5

Назва населеного пункту

У 2003 р.

У 2004 р.

У 2005 р.

тис. т

частка ГДК

тис. т

частка ГДК

тис. т

Частка ГДК

АР Крим стаціонарні

4.914

6.033

5.398

м. Сімферополь

0.449

3,4/-

0.439

/-

0.416

/-

м. Джанкой (немає постів)

0.075

-

0.085

-

0.088

-

м. Євпаторія (немає постів)

0.095

-

0.209

-

0.170

-

м. Керч

1.647

4,6/-

1.207

2,6/-

0.569

1,6/-

м. Красноперекопськ

0.241

3,6/2

0.244

1,6/2

0.230

1,6/2

м. Феодосія (немає постів)

0.133

0.198

0.185

м. Ялта

0.306

4,2/1,3

0.210

2,8/1,3

0.229

2,4/1,3

м. Армянськ

0.724

2/2

0.489

1,6/2

0.741

1,6/2

Динаміка викидів оксиду вуглецю в атмосферне повітря

(від стаціонарних та пересувних джерел)

Таблиця 6

Населені пункти

У 2003 р.

У 2004 р.

У 2005 р.

тис. т

частка ГДК

тис. т

частка ГДК

тис. т

Частка ГДК

м. Сімферополь

23.392

1,4/-

24.037

1,4/-

23.48

1,4/-

м. Джанкой (немає постів)

1.418

1.433

1.505

м. Євпаторія (немає постів)

4.303

4.192

4.226

м. Керч

6.060

н/д

5.567

н/д

5.230

н/д

м. Красноперекопськ

8.404

1,8/1

9.568

1,6/1

10.46

1,6/1,3

м. Феодосія (немає постів)

4.128

4.006

3.893

м. Ялта

8.059

2,4/0,67

6.803

2,4/1

6.858

1,8/0,67

м. Армянськ

0.219

1,2/1,0

0.169

н/д

0.166

н/д

Динаміка викидів діоксиду сірки в атмосферне повітря

(від стаціонарних та пересувних джерел)

Таблиця 7

Населені пункти

У 2003 р.

У 2004 р.

У 2005 р.

тис. т

частка ГДК

тис. т

частка ГДК

тис. т

Частка ГДК

м. Сімферополь (немає перевищень)

0.402

-

0.404

0.366

м. Джанкой (немає постів)

0.081

-

0.029

0.011

м. Євпаторія (немає постів)

0.051

-

0.055

0.044

м. Керч (немає перевищень)

2.153

-

1.795

0.544

м. Красноперекопськ

0.096

-/1,08

0.019

0.044

-/1,04

м. Феодосія (немає постів)

0.344

-

0.242

0.133

м. Ялта (немає перевищень)

0.379

-

0.381

0.391

м. Армянськ

5.874

-/1,06

8.364

7.981

-/1,08

Динаміка викидів в атмосферне повітря по специфічних речовинах

по яких спостерігається перевищення ГДК

(від стаціонарних та пересувних джерел)

Таблиця 8

Населені пункти

У 2003 р.

У 2004 р.

У 2005 р.

тис. т

частка ГДК*

тис. Т

частка ГДК

тис. Т

частка ГДК

м. Сімферополь

Формальдегід

0.0001

-/2

-/1.7

0.00006

-/1.7

Оксид вуглецю

0.431

1.4/-

0.425

1.4/-

0.51

1.4/-

м. Ялта

Пил

0.305

4.2/1.3

0.17

2.8/1.3

0.229

2.4/1.3

Двуокис азоту

0.147

4.9/1.25

0.10

4.9/1.5

0.101

2.4/1.25

Формальдегід

0.000002

1.4/2.0

0.000004

1.8/3.0

4.7/2.3

м. Армянськ

Пил

0.723

2.0/2.0

0.488

1.6/2.0

0.740

1.6/2.0

Формальдегід

1.2/5.6

-/4.6

1.03/5

Аміак

0.014

2.0/2.0

0.045

1.3/1.75

0.054

3.35/2

Двуокис азоту

0.244

3.06/1.25

0.364

2.6/1.45

0.374

2.8/1.25

Фтористий водень

0.003

3.7/1.6

0.010

2.2/1.4

0.011

2.15/1.2

м. Красноперекопськ

Формальдегід

1.2/5.60

1.03/5.0

1.08/2.0

Пил

0.241

3.6/2.0

0.242

1.6/2.0

0.230

1.6/2.0

Аміак

0.233

2.0/2.0

0.238

1.1/1.75

0.297

4.6/2.0

Двуокис азоту

0.568

4.7/1.25

0.604

3.8/1.0

0.622

9.3/1.75

Фтористий водень

0.000009

3.2/1.6

0.00001

3.7/1.4

0.000007

1.85/1.2

Хлористий водень

0.103

8,6/0,71

0.033

4,7/0,45

0.007

10,5/1,3
^ Довідково: * вказано максимально-разові та середньодобові концентрації забруднюючих речовин.

Основні забруднювачі атмосферного повітря за 2005 рік

Таблиця 9

№з/п

Назва об’єкту

Назва забруднюючої речовини

Частка викидів забруднюючої речовини

Частка оснащення джерел викидів установками очищення газу %

Ступінь очищення установок очищення газу %

Заходи, спрямовані на зменшення викидів

всього викидів, т/рік

до загального обсягу викидів об’єкту %

до загального обсягу викидів (населеного пункту) %

Загальній обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

Фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн.

Зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік*

очікуване

фактичне

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

ЗАТ « Кримський «ТИТАН»

9700,844

99,85

20,2

3713,356

3713,356

800

1149,94

Метали та їх сполуки

23,321

0,24

0,24

75 - 90

Речовині у вигляді суспендованих твердих частинок

715,02

7,37

7,36

87 - 95

Сполуки азоту

402,218

4,15

4,14

50-53

Діоксид та інші сполуки сірки

8371,882

86,3

86,17

65-86

Оксид вуглецю

166,08

1,71

1,71

Вуглецю діоксид

145810,758

-

-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)

1,853

0,019

0,019

Метан

8,516

0,088

0,088

Фтор і його сполуки

11,954

0,123

0,123

45-80

2

ВАТ „Кримський содовий завод”

10553,035

97,7

22,9

128

103

-

-

Метали та їх сполуки

0,715

0,007

0,007

Речовині у вигляді суспендованих твердих частинок

211,229

2,0

1,96

85-99

Сполуки азоту

903,278

8,56

8,36

80-91

Діоксид та інші сполуки сірки

57,591

0,55

0,53

Оксид вуглецю

9367,325

88,76

86,7

Вуглецю діокид

627588,662

-

Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)

4,942

0,047

0,046

Метан

7,935

0,075

0,073

Фтор та його сполуки

0,02

0,0002

0,0002

графи 12 та 13 заповнюються тільки після виконаних заходів

^ 7. Водні ресурси

Водоспоживання

У силу сформованих природних особливостей Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 15 відсотків, а 85 % води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу.

Так у 2005 році загальний обсяг забору води з природних джерел склав 1539,0 млн. м. куб., у тому числі:

Вода Північно-Кримського каналу –1302,4млн. м3 ( 84,6 % від загального забору води);

Місцевий стік – 124,6 млн. м3 (8,17 %);

Підземна вода – 107,5 млн. м3 (7,0 %);

Морська вода – 4,5 млн. м3 (0,3 %);

У порівнянні з 2004 роком, загальний обсяг забору води з природних джерел збільшився на 107,0 млн. м3, передусім, за рахунок забору води Північно-Кримського каналу на 85,0 млн. м3 і місцевого стоку води на 23,3 млн. м3 у зв’язку з кліматичними умовами – посушливим літом.

Відповідно збільшилось використання води по галузях економіки, в основному за рахунок сільського господарства на зрошення 96,8 млн.м3. Об’єктами сільського господарства використано 556,9 млн. м3 (70,7 %), житлово-комунального господарства – 177,2 млн. м3 (22,5 %) і промисловості – 49,9 млн. м3 (6,3 %).

Контроль за якістю питної води із систем централізованого водопостачання, яка подається населенню, здійснюється санітарною службою у відповідності до ДГСТУМ 2874-82 “Вода питна” і СанПіном № 383 від 23.12.1996 р. У 2005 році було досліджено 226 проб питної води за хімпоказниками та 2244 по бактеріології.

Питома вага нестандартних проб із поверхневих водоймищ II категорії у порівнянні з 2004 роком зменшилась:

За санітарно-хімічних показниками з 4,1% до 3,9 %;

За мікробіологічними з 4,7 % до 3,1 %;

Морської води:

За санітарно-хімічними показниками з 0 % до 0 %;

За мікробіологічними з 2,6 % до 2,4 %;

Нормування якості зрошувальної води регламентується ДСТУ 2730-94 “Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії”, та ВНД 33-5.5-02-97 “Якість води для зрошення. Екологічні критерії”. За комплексом показників ДСТУ 2730-94 і ВНД 33-5.5-02-97 у 2005 р. вода основних джерел зрошення відповідає I класу якості “Придатна” на 12% зрошуваних площ та на 88 % площ - II класу якості “Обмежено придатна”. За екологічними критеріями - відповідає 100% зрошуваних площ.

Водовідведення

З

агальний скид зворотних вод (366,6 млн. м3) зменшився у порівнянні з 2004 роком на 16,07 млн.м3 у зв’язку з кліматичними умовами 2005 року.

При цьому, обсяги скидів стічних вод, що пройшли нормативне очищення на очисних спорудах, склали 71,58 млн.м3, що на 8,78 млн. м 3 менше ніж у 2004 році.Скид стічних вод нормативного очищення на очисних спорудах зменшився за рахунок переводу стічних вод з категорії „нормативно очищених на очисних спорудах” до „недостатньо очищені” на ВПВКГ м. Керч. Відповідно збільшився скид недостатньо очищених стічних вод у 2005 році на 8,58 млн,м3.

Скид стічних вод без очищення у 2005 році зменшився на 3,26 млн. м3 за рахунок зменшення скиду промивних вод на водоочисних спорудах ВПВКГ м. Керчі (0,963 млн.м3) та переводу промивних вод водоочисних споруд ВПВКГ м. Сімферополя з категорії „без очищення” (1,912 млн.м3).

Спостерігається збільшення скиду забруднюючих речовин до поверхневих водних об’єктів з 54487 т. у 2004 році до 59107 т. у 2005 році.

Основними забруднювачами водного басейну республіки є об’єкти комунального господарства, на частку яких припадає 95% скиду забруднених стічних вод. Оперативним аналітичним контролем було охоплено 84 комплекси каналізаційних очисних споруд. Підсумкові перевірки ефективності роботи очисних споруд показали, що в містах Сімферополь, Саки, Армянськ, Старий Крим, Судак та практично усіх селищах міського типу вони працюють з великим перевантаженням, морально та технічно застаріли.

Стосовно роботи систем водопостачання необхідно зазначити, що через відсутність зворотного водопостачання на водоочисних спорудах в водні об’єкти надходять промивні води, що відносяться до категорії “без очищення”, і які сприяють забрудненню (насамперед завислими речовинами) малих рік Джарджава, Байбуга, Бабу, Улу-Узень, Альма (ВОС ВПВКГ м. Керчі, м. Ялти, м. Алушти, м. Феодосії, м. Сімферополя). З року в рік питання впровадження систем зворотного водопостачання формально включаються до програми і планів розвитку галузі, але практично не реалізуються.

Ще одна проблема – відсутність коштів на ремонт гідротехнічних споруд, наслідок - неефективність заходів щодо попередження паводків.

^ Характеристика річок
Таблиця 10

Назва

Протяжність по території регіону, км

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги

Кількість гребель (водосховищ)

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт

Газо-

Нафто-

Аміако-

Продукто-

Великі річки

Всього:

-

-

-

-

-

-

-

-

Середні річки

Салгір

204

32

1

4

-

-

-

н/д

Чатирлик

106

11

-

-

-

-

-

н/д

Всього:

310

43

1

4

-

-

-

Малі річки

Всього:

5686

330

19

7

-

-

-

н/д

Всього по всіх річках в регіоні:

5996

373

20

11

-

-

-

н/д

Таблиця 11

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

Водоймища

од.

1634

у тому числі:

передано в оренду

од.

123

Таблиця 12

Одиниця виміру

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Забрано води з природних джерел, всього

млн. м3

1704

1432

1539

у тому числі:

забір з поверхневих джерел

млн. м3

1592,2

1327

1431,5

забір з підземних джерел

млн. м3

111,8

105

107,5

Втрати води при транспортуванні

млн. м3

521

443

492,9

Загальне водовідведення

млн. м3

436,86

382,67

366,2

у тому числі:

відведено в підземні горизонти

млн. м3

-

-

-

відведено у накопичувачі та на поля фільтрації

млн. м3

227,2

34,18

31,8

відведено в поверхневі водні об’єкти

млн. м3

409,66

348,49

334,4

з них:

- нормативно очищені води на очисних спорудах

млн. м3

119,31

80,36

71,58

- нормативно чисті води

259,9

190,8

180,2

- недостатньо очищені стоки та без очистки

млн. м3

30,46

77,33

82,65

Використано свіжої води, всього

млн. м3

825,7

676,4

786,7

у тому числі:

на господарсько-питні потреби

млн. м3

186,61

175,9

177,2

на виробничі потреби

млн. м3

23,49

15,35

12,12

на сільськогосподарське водопостачання

млн. м3

23,49

15,35

12,12

на зрошення

млн. м3

553,3

417,5

514,3

^ Обсяг оборотної і послідовно використаної води

Таблиця 13

Галузь економіки

2003 р.

2004 р.

2005 р.

млн. м³ на рік

у % до спожитої свіжої води

млн. м³ на рік

у % до спожитої свіжої води

млн. м³ на рік

у % до спожитої свіжої води

Всього по АРК

274,62

77,96

309,91

78,52

397,72

78,38

Промисловість

258,98

88,4

293,7

88,04

318,72

86,51

Сільське господарство

14,44

63,94

14,05

26,39

13,34

58,23

Комунальне господарство

1,1

1,59

2,0

4,14

5,35

11,59

Забруднення водних об’єктів основними водокористувачами – забруднювачами

Таблиця 14

Підприємство -

забруднювач,

відомча

належність

2003 р.

2004 р.

2005 р.

об’єм

скидання,

млн. м³

обсяг

речовин,

т

об’єм

скидання,

млн. м³

обсяг

речовин,

т

об’єм

скидання,

млн. м³

обсяг

речовин,

т

Чер

Хімзавод, м. Саки

Мінхімпром

1,986

23241

2,063

364

2,005

3830

ДОК „Береговє”, м.Ялта

-

-

-

-

0,121

29

ВАТ „Бром”, м.Красноперекопськ

Мінхімпром

-

-

-

-

0,401

50,3

ВПВКГ м. Ялта

Мінбуд

0,656

162,6

0,623

2142

0,640

285,2

Пансіонат «Криворізький гірняк»,м. Ялта

0,012

0,119

-

-

-

-

Санаторій “Кастрополь”, м. Ялта

0,012

0,082

9

ВПВКГ м. Євпаторія

Мінбуд

10,51

42521

-

-

-

-

СК «Зорі України»,м. Ялта

0,071

5,28

0,037

5

-

-

ВУЖКГ смт.Орджонікідзе,

м. Феодосія

0,178

203

ТОСК „Примор’я”

М.Феодосія

0,052

11

Р/к “Жемчужина моря”,

м. Керч

Мінрибгосп

0,019

187

0,024

231

0,018

166

ВПВКГ м. Судак

Мінбуд

1,246

4117

1,788

4279,7

1,668

2799

ПОНП Нафтобаза м. Феодосія

Держкомнафтопрод.

0,068

0,039

0,078

0,047

0,072

0,031

Рибоколгосп

Ім. 1 Мая

Мінрибгосп

0,006

-

0,01

1

0,007

44

ОАО “Рибокомбінат” м. Керч

0,033

3

0,044

4,1

0,055

5,1

КП „Водостік”

смт. Орджонікідзе,

м. Феодосія

0,075

13

0,122

127

0,174

199

Оздоровчий спортивній табір “Ікар”

Міносвіти

0,083

6,0

0,073

7,3

0,078

6,0

Азо

ВУЖКГ

м. Старий Крим

Мінбуд

0,028

38

0,029

59

0,026

15,3

ВПВКГ м. Джанкой

Мінбуд

4,159

7988,8

-

-

-

-

Азо Індол

С/г “Золоте поле”

0,037

-

0,051

3

0,059

-

Азо Сиваш

ВУЖКГ

смт. Кіровське

Мінбуд

0,165

71

0,146

63

0,124

9

ВУЖКГ

смт Красногвардійське

Мінбуд

0,72

405

0,589

464,6

0,432

269,6

Азо Салгір

ВУЖКГ смт Нижньогірський

Мінбуд

0,305

470

0,301

458

0,277

388

ПП „Лора” Сімферопольського району (в 2003 р. в/ч76410)

0,146

478

0,111

34

0,173

348

ВПВКГ

м. Сімферополь

Мінбуд

2,183

1123,8

60,362

32595

58,35

24485

ЗАТ „Дружба народів Нова” Красно гвардійського району

-

-

0,226

65

0,56

68

Консервний завод

смт. Нижньогірський

0,017

-

0,005

-

Чер Улу-Узень

ВПВКГ м. Алушта

Мінбуд

0,556

86,8

0,549

1485

0,521

163

Чер Байбуга

ВПВКГ м. Феодосія

Мінбуд

1,126

1058,48

1,041

20048,6

1,099

Чер Булганак, Джарджава

ВПВКГ м. Керч

Мінбуд

5,

еще рефераты

Еще работы по разное

Реферат по разное

Загальна характеристика роботи

Артериальная гипертензия (АГ) является одним из наиболее распространенных заболеваний у пожилых пациентов

18 Сентября 2013

Реферат по разное

Методична робота в місті: стан, проблеми

18 Сентября 2013