Реферат: Характеристика та управління на взуттєвій фабриці

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

На базі ТВО «Нова Стар»

Вступ

Перехіддо ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективностівиробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадженнядосягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання іуправління виробництвом, активізації підприємництва і т.п.

ТОВ «НоваСтар» є досить цікавим об’єктом для дослідження та вивчення ефективностідіяльності цього підприємства. Адже ТОВ «Нова Стар» є досить молодимпідприємством, хоча і було засноване на базі дочірнього підприємства «Теребовлянськавзуттєва фабрика».

Цепідприємство стало на тяжкий шлях досягнення власних цілей, адже у даний час,при перехідній економіці та довготривалих проблемах на політичному фронті,досить не легко посісти належне місце у господарстві нашої країни.

Та ТОВ«Нова Стар» робить досить впевнені кроки у своєму розвитку.

Тому миі обрали дане підприємство для проходження своєї навчальної практики.

1.Основна характеристика діяльності підприємства

Дочірнєпідприємство «Теребовлянська взуттєва фабрика» було створене у жовтні 2002 рокуна базі відкритого акціонерного товариства «Теребовлянська взуттєва фабрика»,що в свою чергу виникло із державного підприємства «Теребовлянська взуттєвафабрика» у червні 1992 року.

В листопаді2002 року на підприємство було запрошено італійського інвестора. Підприємство «Теребовлянськавзуттєва фабрика» було забезпечено 100% іноземними інвестиціями «Ла Кастеллана»,центральний офіс якого знаходиться у м. Києві, вул. Генерала Наумова 23 б.

Але19 лютого 2007 р. цю фабрику викупили Згунццардо Бруно, громадянин РеспублікиІталії, та Дарра Джанпаоло, також громадянин Італії. Тому це підприємство наданий час являється Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Стар».Засноване воно на основі Цивільного та Господарського кодексів України, ЗаконівУкраїни «Про господарські товариства», «Про власність», «Прозовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного законодавства України дляздійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повногогосподарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

ТОВ «НоваСтар» створене з метою випуску та реалізації взуття. При створенні підприємстваскладено його Статут, як самостійної господарсько-фінансової одиниці.

Товариствоє юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах,круглу печатку, кутовий штамп з власним найменування, бланки, торговельну марку(знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свогоімені укладати договори, набувати майнові та пов’язані з ними немайнові права,нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді,третейському суді.

Статутнийкапітал ТОВ «Нова Стар» дорівнює 40000,0 грн.

Керівництвопідприємства здійснюється директорами, згідно Статуту підприємства України.

Засновницькимдокументом підприємства є Статут, який затверджено державним реєстраторомТеребовлянської районної адміністрації.

Післяодержання Свідоцтва про реєстрацію на протязі 5 днів ТОВ «Нова Стар» булозареєстровано у державній податковій інспекції, пенсійному фонді, фондісоціального страхування, інвестиційному та інших фондах.

Підприємствозареєстроване за адресою 48100, Тернопільська обл., Теребовлянський район, м.Теребовля, вул. Січових Стрільців 28.

Формавласності за КФВ є скасована.

ТОВ «НоваСтар» виробляє жіноче шкіряне взуття. Дана продукція має високі характеристикиякості такі, як висока якість сировини, з якої виготовляють взуття, великащільність пластів, високі гігроскопічні властивості та основною перевагою є те,що вони добре зберігають тепло.

ТОВ «НоваСтар» має відкриті два рахунки: поточний у гривнях та валютний у відкритомуакціонерному товаристві комерційний банк «Надра».

2.Організація економічної роботи на підприємстві

Статутнийфонд підприємства ТОВ «Нова Стар» на момент створення становив, як вже булозазначено вище, – 40 тис. грн.

Предметомдіяльності ТОВ «Нова Стар» за Статутом є:

· Виготовлення та пошиття взуття;

· Здійснення маркетингової, лізингової, брокерської, дилерськоїдіяльності;

· Здійснення по експорту-імпорту сировини, матеріалів, продукціївиробничо-технічного призначення, товарів народного споживання;

· Інформаційно-консультативні послуги;

· Надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельнихта транзитних вантажів;

· Переробка сировини із шкіри та її замінника. (Додаток №1)

Алеосновною діяльністю даного підприємства є виготовлення та пошиття взуття.

Уцехах знаходяться п’ять ліній пошиву верху взуття та три лінії його монтажу.Усі лінії забезпечені конвеєрами.

Аленайважливішим етапом виробництва взуття є його маркування.

Маркування взуття передбачає наявність такої інформації:

· Найменування підприємства-виготівника;

· Адреси;

· Товарного знаку;

· Артикула;

· Розміру;

· Повноти;

· Сорту;

· Позначення нормативного документа.

Маркувальні дані розміщують безпосередньо на товарі.

Вокремих випадках допускається їх розміщення на ярликах або інших деталях кожноїпівпари. На індивідуальній упаковці кожної пари взуття зазначається датавипуску.

Находовій поверхні взуття кожної півпари шкіряного взуття вказують його розмір іповноту, а на підкладці у верхній частині взуття проставляють: розмір, повноту,артикул, фасон, дату випуску, номер стандарту, сорт. Марку підприємствананосять на вкладені устілки, напівустілки, підпятники.

Важливимфактором, від якого залежить якість взуття – є його зберігання.

Тому,взуття зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях притемпературі 15–20С, відносній вологості повітря 50–70%.

Призберіганні коробок і ящиків з взуттям розміщують на відстані не менше 0,2 мвід стін і підлоги; 0,5 м від електричних ламп; 1 м – відприладів опалення. Взуття в коробках складають на стелажах на висоту не більшевосьми рядів, а без коробок – не більше пяти рядів з прокладкою із картонуміж рядами. Взуття без коробок укладають каблучною частиною однієї півпари нагомілкову частину іншої. Розпаковане взуття потрібно оберігати від дії прямихсонячних променів.

Контрольі оцінку якості шкіряного взуття проводять по показниках, які мають відповідативимогам. Загальними показниками якості є:

· гарантійний строк носіння;

· пружність кріплення деталей низу і ниточних з’єднань;

· маса;

· гнучкість;

· силует;

· зовнішній вигляд;

· внутрішня обробка.

Спеціальними показниками є гігієнічні властивості, які маютьзначення для оцінюючої групи взуття і інші показники.

Коженцех та лінія має доведений помісячний план виробництва, а кожен робітник нормувиробництва взуття. Від виконання, перевиконання або недовиконання залежитьзаробітна плата робітників та інших категорій працівників, аналогічна картинаіз соціальними виплатами (харчування, оздоровлення і т.п.).

Складськийоблік матеріалів поступлення та реалізація, виробництво та формування витрат повзутті, невиробничі витрати – весь процес – комп’ютеризований, данівсі надходять на комп’ютер – сервер, який находиться у адміністративномукорпусі фабрики.

Перевитрати,економія затрат, якість продукції розглядають на виробничих нарадах кожнихдесять днів на протязі року, де і приймаються відповідні рішення.

Напідприємстві постійно запроваджуються новітні методи управління та економічногоаналізу підприємства відповідно до Європейських стандартів.

3. Персонал підприємства: його склад та структура. Організаціїохорони праці в організації

Наданому підприємстві налічується 218 працівників, з них 212 є працюючими наданий момент, 6 чоловік знаходяться у декреті.

Увідповідності із характером виконуючих робіт усі робітники підприємстваподіляються на керівників, спеціалістів та робітників.

Генеральнийдиректор набирає штат і складає штатний розклад спеціалістів, основних тадопоміжних робочих.

Дообов’язків генерального директора входять:

· контроль фінансово-господарської діяльності,

· упорядкування штатного розкладу і добір кадрів;

· контроль за веденням бухобліку і усіх форм звітності;

· підготовка і проведення зборів, нарад, семінарів учасників ідругих заходів.

· без доручення здійснює дії від імені товариства, представляючийого інтереси перед усіма органами й організаціями.

Замісникдиректора забезпечує організацію виробництва, дотримання технології координуєдії трудового колективу, відповідає за якість продукції, що випускається завиконання добових, квартальних і річних норм випуску продукції.

Інженерз охорони праці та безпеки життєдіяльності відповідає за працездатністьустаткування, його своєчасне технічне обслуговування, ремонт стороннімиорганізаціями, а також за своєчасне ознайомлення працівників з правиламибезпеки при роботі на дільницях.

Бухгалтер-економістзабезпечує повне урахування грошових засобів, що надходять,товарно-матеріальних цінностей і основних цінностей, а також своєчаснийвідбиток у бухобліку операцій, пов’язаних із їхнім рухом відповідно довстановлених правил. Відповідає за достовірне урахування витрат обігу івиробництва, достовірний розрахунок показників ефективності виробничоїдіяльності. Відповідає за своєчасні перерахування засобів у держбюджет грошейна погашення позички банкам, відрахування у різноманітні фонди і резерви.Підпорядковується директору підприємства.

Такожна підприємстві є склад, де зберігається виробнича продукція і за якимзакріплений начальник. Він слідкує за кількістю пар взуття, які прибувають насклад, контролює умови для зберігання продукції. Начальник складупідпорядковується генеральному директору та заміснику директора. Йому ж єпідзвітним замісник завідуючого складом.

Обов’язкипрацівників основного виробництва полягають у виконанні закріплених за нимиоперацій технологічного процесу з дотриманням техніки безпеки і технології.

Допоміжніробітники виконують функції забезпечення виробництва в обсязі, покладеному наних замісником директора.

Додопоміжних робітників відносять:

· Електрик контролює та у потрібний момент ліквідує проблеми, якіпов’язані з електроенргією;

· Сантехнік – оператор котельні;

· Механіки швейного та розкрійного цеху;

· Прибиральниця здійснює прибирання закріпленої за нею територіїпідприємства.

Згіднорозташування виробничих приміщень (три одиниці) сформовано випуск взуття уцехах. Підприємство на сьогоднішній день має задіяні три виробничих цехи.

Уцехах знаходяться п’ять ліній пошиву верху взуття та три лінії його монтажу.Усі лінії забезпечені конвеєрами. Кожен цех очолює його майстер. Майстри цехівздійснюють загальне керівництво цехом, несуть відповідальність за станприміщення, виробничу дисципліну у цеху, відповідає за обладнання та матеріальніцінності цеху. Працюючі у свою чергу відповідають безпосередньо за комплектуючівипуску взуття, безперебійну роботу ліній, охорону праці робітників, алеосновним питанням їхньої праці є якість виробленого взуття.

Отжеза допомогою даних про штат ТОВ «Нова Стар» ми можемо зробити висновок, що данепідприємство має лінійно-штабну організаційну структуру.

4.  Управлінняосновними та оборотними фондами підприємства

ТОВ «Нова Стар» має в своємурозпорядженні майно, що складається з основних фондів, а так само інших засобівпідприємства, вартість яких відбивається в самостійному балансі.

Підприємство має так само власну виробничубазу, з виробничими ділянками і адміністративними приміщеннями:

– цех розкрійної роботи;

– швейний цех;

– цех підготовки;

– котельна;

– бокс для ремонту автомобілів;

– офіс (адміністративна будівля);

– складське приміщення;

– автомобілі;

– гараж.

При необхідності ТОВ «Нова Стар» бере в оренду технічні засоби у іншихпідприємств.

Ресурсний потенціал ТОВ «Нова Стар» включає:

– Основні фонди;

– Оборотні фонди;

Основні фонди підприємства єзасобами праці, які багато разів використовуються в господарському процесі, незмінюючи при цьому свою речовинно-натуральну форму. Їх вартість переноситься навартість проведеної продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.Відповідно до класифікації основні фонди діляться на будівлі, споруди, машини,устаткування, передавальні пристрої.

Для характеристики ефективності використанняосновних засобів служать показники фондовіддачі і фондомісткості. Показникфондовіддачі розраховується як відношення вартості проведеної продукції досередньорічної вартості основних виробничих фондів. Показник фондомісткостівиступає зворотною величиною фондовіддачі. Показник фондомісткості повинензнижуватися в ідеальних умовах роботи підприємства, а фондовіддача рости,оскільки вона показує, скільки продукції одержано з 1 гривни основних фондів.

Для підвищення ефективності використанняосновних фондів необхідно підвищувати ступінь їх завантаження, особливо їхактивній частині, оновлення фондів, використання прогресивнішого устаткування,сучасної технології, кваліфікованих працівників.

Як вже зазначалося основні фонди маютьактивну та пасивну частини. ТОВ «Нова Стар» виділяє не малі кошти для введеннянових технологій, закупляються нові конвеєри, також чималу увагу керівникприділяє виробничому приміщенню. Не так давно там пройшов капітальний ремонт.17 жовтня на нараді висвітлювалося питання оновлення фондів та створення щедодаткового цеху. Але для створення нового приміщення, яке буде задіяне увиробництві, учасники зборів вирішили орендувати приміщення, а не будуватинове, але переобладнати його за сучасними програмами для забезпеченняефективності роботи та якості продукції.

Оборотні фонди є тією частиною виробничихфондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі і переносить всюсвою вартість на знов створену продукцію. Оборотні кошти підприємства можутьвикористовуватися для створення виробничих запасів, незавершеного виробництва,запасів готової продукції, а так само засобів в розрахунках і залишків грошовихкоштів на розрахунковому рахунку в банку і касі підприємства.

Вагомоюпроблемою для підприємства є недостатність оборотних коштів та погіршення їхструктури, тобто зростання незавершеного виробництва.

Основниминапрямками роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштівє:

- визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

- визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їхобсягів до оптимально значення;

- визначення обсягу залучених коштів і облік ефективності їхвикористання за допомогою будь-яких методів;

- визначення нормативу оборотних коштів і приведення власнихоборотних коштів до цього значення;

- припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;

- визначення обсягу виробництва продукції з урахуванням рівнябеззбитковості виробництва;

- поступове збільшення обсягу статутного фонду підприємства дляфінансування власних оборотних коштів.

5.Формування та розподіл доходів підприємства

Дохідність підприємства є одним із найголовнішихпоказників. які відображають його фінансовий стан. Такий показник визначає метупідприємницької діяльності. Окрім керівництва фірми і колективу, він такождержавні органи, насамперед податкову службу, фондові біржі, які здійснюютькупівлю-продаж цінних паперів.

3 практичної точки зору показник «дохід» означаєзагальну суму коштів, яку одержує підприємство за певний період і яка, післявирахування податків, може бути використана па споживання та інвестування.Таким чином, дохідє виторгом підприємства від реалізації продукції,послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість таакцизного збору.

Джерела утворення доходу розділяються так:

— дохід від реалізації продукції, робіт, послуг;

— дохід від позареалізаційних операцій;

— дохід під іншої реалізації– реалізації матеріальнихцінностей, матеріалів, основних фондів і нематеріальнихактивів.

Прибутокпідприємства являє собою частину вартості додаткового продукту і є складовоюдоходу підприємства. ТОВ «Нова Стар», здаючи замовнику готові об'єкти абореалізуючи продукцію, відшкодовує свої витрати па виробництво, купує основнівиробничі фонди і нормовані оборотні засоби, та для нормальної діяльності цепідприємство повинно отримувати певний прибуток.

Таким чином прибуток – це та частина виручки, щозалишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційнудіяльність підприємства.

Наформування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, щовідбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктівгосподарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатівдіяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарськихвитрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншоїдіяльності.

Залежно від формування та розподілу виокремлюютькілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибутокпісля оподаткування. Загальний прибуток – це весь прибуток підприємства,одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такийприбуток інакше називають балансовим. Прибуток після оподаткування, тобтоприбуток, ще реально поступає в розпорядження підприємства – чистий прибуток.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльностіпідприємства є його балансовий прибуток.

Головначастина прибутку формується як різниця між виручкою від реалізації продукції івитратами на виробництво цієї продукції та на її продаж.

Отримання прибутку від реалізації продукції залежитьвід здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток входитьдо складу виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходженняякої на розрахунковий рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяготриманого прибутку визначається тільки за певний період (місяць, квартал, рік)на основі даних бухгалтерського обліку.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньозалежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та їїсобівартості.

Узагальнено можна дати таке визначеннясобівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) – цевиражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво(виконання) та реалізацію.

Витрати на виробництво продукції утворюють виробничусобівартість; витрати на виробництво та реалізацію – повну собівартістьпродукції.

Можливість підприємства впливати на формуваннясобівартості є істотною. Однак при цьому необхідно взяти до уваги таке:

По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можнавідносити на собівартість, регламентований державою.

Витрати сфер виробництва й обігу, що включаютьсяу собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементам:матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи,амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються всобівартість, розмір окремих із них також регулюється державою встановленнямнормативів відрахувань.

Можливість впливу підприємств на названі елементивитрат є обмеженою. Однак вона можлива з допомогою належного управлінняпоказниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витратина оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничихфондів, що належать підприємству, їх структура і джерела формування.

Скорочення витрат на виробництво і реалізаціюпродукції, тобто зниження її собівартості є важливим фактором збільшенняприбутку від реалізації.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктомрозподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап – церозподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава іпідприємство. В результаті розподілу кожний з: учасників одержує свою часткуприбутку.

Пропозиції розподілу прибутку між державою(бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотнезначення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктівгосподарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються зарахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; упорядку надання податкових пільг.

Другий етап – це розподіл і використанняприбутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів убюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільовіфонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб,заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповіднихвитрат.

Використання чистого прибутку підприємство можездійснювати шляхом попереднього формування цільових грошових фондів абоспрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподілчистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково набезпосереднє фінансування витрат.

Принципове значення в розподілі чистого прибуткумає досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондомспоживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються,а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибуткуна фінансування певних витрат чи заходів.

Відцінової політики залежить результативність діяльності підприємства. У той жечас розгляд цінової політики є можливим лише з погляду цілей, що ставить передсобою підприємство.

Ціноутворення –це складний процес, на який впливає ряд динамічних чинників:

· Реальні витрати;

· Цінність для споживача;

· Можлива реакція конкурентів;

· Еластичність попиту на продукцію підприємства;

· Ціна конкурентів на аналогічну продукцію.

Удіяльності ТОВ «Нова Стар» більше усього підходить метод визначення ціни засхемою «собівартість плюс прибуток». Згідно з цим методом ціна (Ц) обчислюєтьсяпо формулі:

/>, де

/> –собівартість продукції;

/> –величина прибутку.

Прибутоквизначається за нормативами у відсотках до собівартості або її частини(вартості обробки). Величина цього нормативу встановлюється підприємством,виходячи з розумінь прибутковості продукції і її конкурентоздатності. Вона можеобмежуватися державою, як граничний рівень рентабельності продукції.

Отже,ціни формуються на основі собівартості пари взуття плюс плановий прибуток25 – 30%. В залежності від складності, фасону, сезонності ціна пари взуттястановить від 40 до 120 євро.

Позитивністорони цієї методики лежать у її простоті, логічної очевидності такої функціїціни, як повернення витрат виробника і забезпечення прибутковостіпідприємницької діяльності. Недолік методики в тому, що вона слабко враховуєринкові чинники ціноутворення і насамперед попит.

Підприємствоє платоспроможним, що підтверджується своєчасним перерахуванням до бюджету,фондів, виплати заробітної плати.

ТОВ «НоваСтар» сплачує такі податки як

— Податок на додану вартість;

— Мито;

— Митний збір;

— Податок на прибуток;

— Плата за землю;

— Плата за майно підприємства;

— Місцеві податки і збори тощо.

Такожіснують цільові або спеціальні податки, мають цільове призначення. ТОВ «НоваСтар» сплачує такі основні цільові податки:

— платежі до Пенсійного фонду;

— платежі до Фонду соціального страхування;

— платежі до Фонду сприяння зайнятості населення.

ТОВ «НоваСтар» нагороджувалось перехідними грамотами та грошовими преміями, як кращийплатник податків.

6.Організація маркетингової діяльності

Післякупівлі підприємства «Теребовлянська взуттєва фабрика», воно було на 100%забезпечено іноземним капіталом.

ОскількиТОВ «Нова Стар» являється власністю громадян Республіки Італії, то згідно зСтатутом, взуття, яке виготовлене на підприємстві відправляється тільки наекспорт безпосередньо у країни-замовники, тобто до Італії.

Напідприємстві зовнішніх маркетингових досліджень не проводиться, так як замовленняформуються централізовано.

Лімітивитрат на випуск взуття розробляються на основі європейських стандартів зпоправками на внутрішні енерговикористовуючі обладнання.

Обсягпопиту продукції підприємства визначається безпосередньо запитами ринку, томуінколи є проблеми з переходом випуску однієї моделі на іншу, виникають витративиробничого циклу 1–3 дні.

Томувласники повинні звертати увагу на поглиблене вивчення попиту, адже це нетільки точне виявлення попиту на конкретний товар чи послугу, а й формуванняцього попиту, передбачення, в якому напрямі він буде змінюватися під впливомзростаючих потреб споживачів, вимого до якості та надійності продукції.

Насьогоднішній день підприємство має проблему із підвищенням якості взуття.Оскільки підприємство виробляє тільки жіноче зимове і літнє взуття, тому ізвертається посилена увага до кожної пари взуття.

Томувирішення цієї проблеми має на даний час посісти одне із важливих місць аджевід якості продукції ТОВ «Нова Стар» може ще більше зміцнити свої позиції наконкурентних ринках, протистояти конкурентам і досягати високих та стабільнихприбутків.

Наостанніх нарадах між учасниками Товариства розглядається питання провпровадження нових гнучких технологій, які б підвищили якість взуття тазменшили технологічні витрати.

Самепідприємство безпосередньо не може впливати на утворення ціни, так як випусквзуття проводиться на давальницькій сировині (100%) і знову ж таки ціну диктуєринок.

Висновокта пропозиції

Підчас навчальної практики перед нами стояло завдання: дати оцінку сучасному станупідприємства.

Отже, ТОВ «Нова Стар» – це самостійний господарюючийсуб’єкт, який здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку.

Проаналізувавши баланс можна зробити деяківисновки по діяльності підприємства. У звітному році порівняно з попереднім різкозменшився об’єм виробництва продукції, що свідчить про погіршення використанняосновних фондів. Це вплинуло на зменшення балансового прибутку підприємства, щоє негативним для підприємства так як свідчать про відсутність джерелапоповнення власних засобів.

Позитивним моментомдіяльності підприємства є зростання його стійкості, тобто підвищення процентузабезпеченості. Ще одним позитивним моментом є те, що підприємство перебуває встійкому фінансовому положенні.

Також ТОВ «Нова Стар» єплатоспроможним підприємством та один із кращих платників податків вТернопільській області.

Якщо брати до уваги такийпоказник як ефективність використання капіталу, то оборотність капіталу вдеякій мірі зросла, що спричинило зменшення тривалості обороту. Внаслідокприскорення оборотності капіталу підприємство забезпечило приріст прибутку.

Проаналізувавшизагальний стан підприємства можна зробити пропозиції по покращенню фінансовогостану підприємства:

1. Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, щозастоюється на складах.

2. Знищення собівартості продукції – дозволить підприємству бути конкурентоспроможнимна ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій,більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів,зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниженнясобівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибуткупідприємства.

3. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства,що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству братидовго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності,які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідностівідповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунокреалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

4. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавитьспоживачів, а також отримання ліцензій на виробництво «ходових» товарів, щодозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Списоквикористаної літератури

1. Закон України «Пропідприємство» від 25 листопада 1998 року.

2. «Економічний аналіздіяльності промислових підприємств та об’єднань» під ред. С.І. ШкарабанаТернопіль ТАНГ 1995.

3. М.Д. Білик, І.А. Золотко, Податкова система України – К.:2000.

4. С.Ф. Покропивного, Економіка підприємства – К.: 2000.