Реферат: Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник

М. В. Лазарович, Р. М. Матейко, Л. А. Родіонова


ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ


Навчально-методичний посібник

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний економічний університет
Кафедра українознавства


М. В. Лазарович, Р. М. Матейко, Л. А. Родіонова


ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ


Навчально-методичний посібник

Тернопіль

Економічна думка

2006
ББК 65.03(4УКР)я73+65.03
Л22


Рецензенти:

В.І. Гринчуцький,

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємств та корпорацій Тернопільського державного економічного університету


^ В.Ф. Чайковський,

кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри фундаментальних дисциплін Тернопільського комерційного інституту


Лазарович М. В., Матейко Р. М., Родіонова Л. А.

Л22 Економічна історія. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 68 с.

Затверджено на засіданні кафедри українознавства ТДЕУ, протокол № 9 від 13 грудня 2005 р.


Рекомендовано до друку науково-методичною радою факультету економіки та управління, протокол № 4 від 26 грудня 2005 р.


У посібнику вміщено загальну характеристику навчальної дисципліни «Економічна історія», її мету, завдання та програму, подано зміст і структуру залікового кредиту курсу. Наводяться також тематика семінарських і самос-тійних занять, індивідуальні науково-дослідні завдання, критерії оцінювання знань студентів, короткий словник історико-економічних термінів і одиниць міри, перелік типових запитань для підготовки до іспитів, список рекомендованої літератури.


ББК 65.03(4УКР)я73+65.03 Л22


© М.В. Лазарович, Р. М. Матейко,

Л. А. Родіонова. 2006.

Передмова


Економічна історія відіграє творчу роль у системі сучасних економічних знань. Англійський історик Арнольд Тойнбі, який вперше у 1881–1882 рр. прочитав лекційний курс з економічної історії в Оксфорді, писав, що ця наука здатна слугувати філософією економічного розвитку. Англійський економіст Джон Невіл Кейнс у книзі «Предмет і метод політичної економії» (1890 р.) зазначав, що історія економіки не тільки ілюструє, а й обґрунтовує економічну теорію.

Яке значення має економічна історія для студентів у процесі навчання та надалі у професійній діяльності? Вона вчить:

розуміти парадигму економічного розвитку, сутність економічних процесів і причин успіху або неуспіху господарського розвитку країни, реґіону, людства в конкретну історичну епоху;

бачити і порівнювати соціально-економічні явища і процеси, розуміти їх відповідність історичним умовам та історичну минущість, альтернативність економічного розвитку;

практикувати порівняльний історико-економічний аналіз;

стимулювати теоретичну думку та перевіряти її істинність, виступати ініціатором постановки актуальних галузево-реґіональних проблем;

раціоналізувати економічну політику;

уникати повторень помилок в економічній політиці;

адаптувати економічні знання до умов дійсності.

Історико-економічні знання входять до структури кожної економічної науки у формі її історії, яка дає інформацію про напрямки, темпи і проблеми її розвитку. Студент, кваліфікований спеціаліст повинен знати історико-економічний розвиток сфери і галузі своєї діяльності, вміти зіставляти його з еволюцією теоретичних знань. Це дасть можливість інтеґрувати історико-економічні знання для поглибленого розуміння проблеми сфери діяльності, впровадження інноваційних заходів, раціоналізації практичної діяльності, отже, підвищити рівень особистої кваліфікації.

Економічна історія (історія господарства) – важлива гуманітарна дисципліна, складова частина вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку, починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.


^ Предмет і методи економічної історії


Навчальна дисципліна «Економічна історія» відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 0501 – «Економіка і підприємництво», затвердженої наказом № 330 від 06. 06. 2003 р. Міністерства освіти і науки України, визначена як нормативна дисципліна загально-економічного та природничо-наукового циклу. Для підготовки бакалавра напряму 0502 – «Менеджмент» економічна історія є обов’язковою за вибором навчального закладу.

Економічна історія – це фундаментальна економічна наука, предметом дослідження якої є економіка на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях у процесі історичного розвитку; конкретні форми становлення, розвитку і функціонування економічних систем у різні історичні епохи з урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей конкретних країн, груп, міжнародної економіки.

Економічна історія досліджує:

розвиток економічних систем, їх підсистем та елементів на різних етапах еволюції суспільства на прикладі окремих країн, реґіонів, світового господарства у поєднанні з соціально-політичними та духовними відносинами;

історію сфер і галузей народного господарства, економічних процесів та економічних інститутів;

економічну політику держави на різних етапах історичного розвитку, економічні причини та наслідки соціально-економічних реформ;

історію економіки України у системі світового цивілізаційного процесу, особливості економічного співробітництва з зарубіжними країнами;

особливості ринкових моделей господарювання та ринкової трансформації економіки зарубіжних країн, їх значення для України;

історію світогосподарських зв’язків і міжнародних економічних відносин.

До структури методу (способу дослідження) економічної історії входять такі методи пізнання:

історичний (історико-генетичний) – послідовний аналіз фактів і процесів еволюції об’єктів дослідження;

системно-структурний – вивчення цілого та його частин як взаємопов’язаної системи;

історико-порівняльний – порівняння об’єктів історико-економічного дослідження у часі та просторі;

історико-типологічний – виявлення однотипних властивостей та ознак у різних явищах і подіях економічного життя;

порівняльно-статистичний – отримання, обробка, відбір і аналіз історико-статистичної інформації;

монографічно-дедуктивний – встановлення загальних закономірностей через вивчення окремих економічних структур;

математичний – складання системи числових характеристик досліджуваних об’єктів;

соціологічних дослідів і соціальної психології;

спеціальні історичні методи дослідження: хронологічний, синхронний, дихронний (метод періодизації), історичне моделювання.

У системі сучасних економічних знань і практики економічна історія виконує теоретико-пізнавальну, практичну і виховну функції.

^ Мета і завдання курсу


Мета вивчення дисципліни:

оволодіння студентами теоретичними знаннями з історії економіки на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства;

дослідження вітчизняного та зарубіжного господарського досвіду минулих поколінь у різних країнах та різні епохи. Предметом особливої уваги є вивчення процесу становлення, розвитку та функціонування ринкової економіки для розуміння сучасної практики соціально-економічної трансформації України, формування наукового підходу до вироблення української моделі переходу до ринкового господарства;

забезпечення реалізації функцій економічної історії, формування стратегічного та оперативного фахового світогляду;

^ Завдання вивчення дисципліни:

формування цілісного бачення історії економіки, знань щодо зміни форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін, зв’язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів, економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;

опанування студентами навичками використання історико економічної інформації, методу історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства в його історичному, альтернативному (багато варі-антному) розвитку, дослідження довготривалих процесів розвитку, розкриття причинно-наслідкових зв’язків;

поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань;

формування у студентів принципів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності студента – майбутнього спеціаліста народного господарства України;

вдосконалення вмінь студентів щодо методики усних виступів і повідомлень, дискусій, письмового викладу матеріалу, захисту реферативних і пошукових робіт.

Рівень сформованості вмінь та знань студентів, які повинні знати:

зміст робочої програми, предмет і періодизацію, понятійний апарат економічної історії, її місце в системі економічних наук;

сутність, основні характеристики типів економічних систем в контексті цивілізаційного процесу та залежно від різних критеріїв класифікації;

історичний розвиток типів і моделей економічних систем, їх структур-них підсистем та елементів на різних економічних рівнях і на прикладі провід-них країн світу (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Японія) та України з урахуванням чинників політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя;

історію сфер і галузей народного господарства, економічних інститутів та процесів;

економічну політику провідних держав на різних етапах історичного розвитку, історичний досвід соціально-економічних реформ;

історію міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин;

історію економіки України в контексті європейського та світового цивілізаційного процесу.

Вміти:

систематизувати, узагальнити, критично осмислити та адекватно оцінити нагромаджений в історії зарубіжний та вітчизняний історико-економічний досвід;

застосовувати здобуті знання для аналізу сучасної економіки, виявлення історичних коренів і причинно-наслідкового механізму сучасних економічно-соціальних проблем України та світового економічного розвитку;

аналізувати економічний розвиток як результат взаємодії з політичними, соціальними та духовними чинниками;

аналізувати в історико-економічному аспекті наукову літературу, статистичну інформацію;

використовувати здобуті знання при вивченні інших економічних дисциплін, у практичній діяльності.



^ Програма дисципліни «Економічна історія»


Тема 1. Вступ

Предмет і завдання економічної історії. Економічна історія в системі наук. Характеристика джерел і літератури. Періодизація економічної історії. Критерії періодизації.


Частина І. Економічна історія провідних країн світу


Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього світу

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика. Проблеми взаємодії людини та природного середовища в стародавньому суспільстві. Неолітична революція – перехідний період від привласнювального господарства до відтворювального (виробничо-переробної економіки), до аграрної цивілізації. Суспільні поділи праці. Розвиток землеробства, тваринництва, зародження ремесла. Поява металевих знарядь. Громада – головна господарська форма первісної доби.

Типи стародавніх цивілізацій. Становлення і розвиток рабовласницької системи господарства (східне та античне рабство). Економіка країн Стародавнього Сходу. Розвиток античного господарства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Галузева структура економіки, основні форми організації виробництва в сільському господарстві та ремісництві, економічні функції держави. Господарсько-технічні досягнення давньосхідних та античних держав.

Внутрішня та зовнішня торгівля. Генеза грошей, кредиту та податків. Криза класичного античного полісу та рабовласницької економіки, її причини. Зародження протофеодальних відносин. Система колонату.


^ Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства

(V–XV cт. )

Основні риси та періодизація феодального господарства в Західній Європі. Загальна характеристика основних періодів феодальної економіки. Основні господарські форми (феодальне та селянське господарство, ремісничий цех, торгова гільдія)

Генеза феодального господарства. Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Шляхи формування феодальної земельної власності та феодально залежного селянства. Становлення середньовічного господарства в Королівстві франків. Імунітети та привілеї.

Розвиток аграрних відносин і сільського господарства в XI–XV ст. Форми феодальної ренти. Комутація ренти.

Феодальне місто, його виникнення та економічна роль. Комунальні революції. Галузева структура середньовічного ремесла, значення його цехової організації. Переростання ремесла у дрібнотоварне виробництво. Роль міста у становленні ринку. Внутрішня та зовнішня торгівля. Торгові гільдії. Левантинська торгівля. Ганза. Фінанси, гроші, кредит.

Формування централізованих національних держав у Західній Європі. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини.


^ Тема 4. Мануфактурний період світової економіки (ХVІ–ХVIII ст.)

Загальна характеристика перехідної економіки від простого до розвиненого товарного господарства. Передумови Великих географічних відкриттів. Наукові та технічні досягнення. «Жага золота» як наслідок економічного розвитку. Криза левантійської торгівлі. Найважливіші географічні відкриття кінця ХV – початку ХVІ ст. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Створення колоніальної системи. Становлення світового ринку, зміни в напрямках торгівельних зв’язків. «Революція цін», її причини та наслідки. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення ринкового господарства.

Первісне нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати.

Розклад феодальних відносин. Становлення ринкової економіки. Розвиток мануфактурного виробництва в Європі. Основні типи мануфактур. Формування ринкових відносин у сільському господарстві. Фінанси та грошовий обіг, кредит. Форми організації торгівлі. Політика меркантилізму та протекціонізму.

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в провідних країнах світу – Англії, Нідерландах, Франції, Німеччині, США. Буржуазні революції в Європі та США, їх економічні причини, програми та результати.


^ Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства

(кінець ХVІІІ – середина XIX ст.)

Передумови промислової революції. Промисловий переворот в Англії, його джерела, напрямки та соціально-економічні результати. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США. Роль промислового перевороту в розвитку продуктивних сил.

Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві (європейські країни, США). Формування національних моделей аграрного розвитку.

Формування міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин. Міжнародний поділ праці.

Англія – світовий економічний лідер. Відставання у рівні економічного розвитку континентальної Європи. Економічний розвиток США.


^ Тема 6. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX –

на початку XX ст.

Друга науково-технічна революція. Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва. Індустріалізація як економічний процес. Структурні зміни в економіці окремих країн та продуктивних сил світу. Концентрація промислового та банківського капіталу як передумова створення монополій.

Основні тенденції розвитку світової економіки. Завершення формування світового господарства. Формування світового ринку. Вивіз капіталу. Колоніальна система та економічний поділ світу.

Економіка Англії на межі ХІХ–ХХ століть. Причини втрати нею світової економічної першості.

Франція на рубежі ХІХ–ХХ століть. Аграрні протиріччя, парцелярне господарство. Причини промислового відставання.

Об’єднання німецьких земель за ініціативою Прусії. Причини швидкого економічного піднесення Німеччини, роль мілітаризації.

Перетворення США у провідну індустріальну державу світу. Причини швидкого економічного піднесення.

Соціально-економічні передумови і наслідки революції Мейдзі в Японії. Економічні причини Першої світової війни.


^ Тема 7. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період

Економічні наслідки Першої світової війни для США, Англії, Франції, Німеччини. Економічна суть Версальсько-Вашинґтонської системи.

Загальна характеристика основних етапів економічного розвитку провідних країн у 1920–1930-і рр. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.

Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її особливості в США, Німеччині, Великій Британії, Франції. Варіантні шляхи виходу з неї. Початок державного регулювання економіки. «Новий курс» Ф.Рузвельта. Програма виходу з економічної кризи Дж. Мея у Великій Британії. Економічна політика уряду Народного фронту у Франції. Економічна політика фашистської Німеччини.

Становище провідних країн в світовому господарстві напередодні Другої світової війни. Економічні причини війни.


^ Тема 8. Господарство провідних країн світу після Другої світової війни

Економічні наслідки Другої світової війни для світової економіки. План Маршалла.

Розвиток індустріальної регульованої ринкової економіки. Завершення процесу індустріалізації. Науково-технічна революція як чинник економічного розвитку. Зрушення в галузевій структурі провідних країн ринкової економіки. Форми державного регулювання економіки. Транснаціональні корпорації. Утвердження моделей розвиненої ринкової економіки.

Розвиток світового господарства та міжнародних економічних відносин. Інтеґраційні процеси в економіці. «Спільний ринок» як форма економічної інтеґрації. Формування і розвиток трьох центрів світової ринкової економіки.

Економічні кризи 70–80-х рр. XX cт. Становлення економіки постіндустріальної цивілізації.

Основні тенденції розвитку економіки США. Причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки. Стан економіки країни в 1970-х рр. – на початку XXI ст. «Рейганоміка».

Економічні наслідки поразки Японії в Другій світовій війні. Реформи 1940-х – 1950-х рр. Джерела і зміст «японського економічного дива». Чинники економічного зростання Японії. Особливості японської моделі економічного розвитку.

Програма повоєнного відродження та розвитку економіки Л.Ерхарда в Німеччині. Становлення соціально-ринкового господарства. Фактори економічного піднесення ФРН у 1950-х – першій половині 1970-х рр. Економіка Німеччини в постіндустріальний період.

Особливості повоєнного розвитку економіки Франції. Економічний розвиток і особливості соціально-економічної політики. Місце Франції у світовому господарстві.

Основні тенденції розвитку англійської економіки. Посилення державного регулювання. Характер повоєнної націоналізації окремих галузей народного господарства, її мета. Крах колоніальної Британської імперії і його вплив на економіку Англії. Роль Великої Британії у світовому господарстві на сучасному етапі. «Тетчеризм».


^ Тема 9. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються

Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав. Альтернативи їх соціально-економічного розвитку. Основні форми неоколоніальної залежності. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання. Роль транснаціонального капіталу.

Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються на сучасному етапі: подолання відсталості, щораз більший зовнішній борг, залежність у сфері НТП, голод, хвороби, екологічні негаразди.


Частина 2. Економічна історія України


Тема 10. Господарство українських земель в період від найдавніших

часів до V ст н. е.

Господарство первісних племен на території України. Трипільська культура. Господарство скіфів і сарматів. Економічний лад грецьких і римських колоній у Північному Причорномор’ї.


^ Тема 11. Розвиток феодальної системи господарства на українських

землях (VІ–ХV ст.)

Періодизація та типологізація феодальної економіки на українських землях.

Становлення феодальної економіки. Економічний розвиток східнослов’янських племен. Економічні фактори утворення державності на українських землях. Господарський розвиток Київської Русі. Процес феодалізації селян і земельні відносини. Данницькі відносини. Категорії залежного населення: смерди, рядовичі, закупи, холопи. Форми та характер землеволодіння. Міста та ремесло. Внутрішня торгівля. Зовнішньо-економічні зв’язки. Головні торговельні шляхи. Грошовий обіг. Лихварство.

Економіка українських земель періоду розвинутого феодалізму. Економічні причини феодальної роздробленості Київської Русі. Господарство періоду феодальної роздробленості. Економічний розвиток Галицько-Волинської держави.

Загарбання українських земель іноземними державами. Господарський розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського та королівства Польського. Зростання феодального землеволодіння. Вотчини та «держави». Громади і дворища. Початок формування фільваркової системи організації сільського господарства. Розвиток міст, ремесла та промислів. Цехова система організації ремесла. Розвиток внутрішніх економічних зв’язків і зовнішньої торгівлі.


Тема 12. Господарство українських земель в умовах панування

феодальної системи (ХVІ–ХVІІІ ст.)

Значення політичного чинника для розвитку господарства українських земель. Реґіонально-територіальний характер економіки України.

Загальна характеристика періоду панування та кризи феодально-кріпосницького господарства. Особливості первісного нагромадження капіталу в Україні. Розвиток аграрної економіки. Фільварково-панщинна система організації сільського господарства. Юридичне оформлення кріпосного права. Підвищення рівня агрокультури. Розвиток міст та міського самоврядування. Розвиток мануфактурної промисловості. Формування українського національного ринку. Фінансово-грошові системи на території України.

Господарство українських земель у XVI – першій половині XVII ст. «Устава на волоки». Литовські статути. Утвердження феодально-кріпосницьких відносин у Речі Посполитій Польській (1569–1648 рр.).

Створення Української козацької держави. Економічна політика Б.Хмель-ницького. Еволюція форм землеволодіння.

Економічний стан Лівобережної України в часи Гетьманщини. Економічна політика Петра І та її вплив на економіку України. Остаточне закріпачення селян у Лівобережній Україні у другій половині ХVІІІ ст. Зміна правового статусу козацтва. Посилення зв’язків поміщицького господарства з ринком. Зростання експлуатації селян і розповсюдження панщини. Поглиблення майнового і соціального розшарування селян та козаків. Об’єднання фінансової системи Лівобережної України з фінансовою системою Росії. Економічний розвиток Запорізької Січі. Посилення позицій козацько-старшинської верхівки. Колонізація Запоріжжя та Причорноморських степів у Російській імперії.

Соціально-економічне становище Правобережної України. Економічний занепад українського Закарпаття. Економіка Галичини під владою Австрії. Реформи Йосипа ІІ. Економічний стан Буковини.


^ Тема 13. Криза феодально-кріпосницької системи та розвиток капіталістичних відносин у XIX ст.

Загальна характеристика кризи феодально-кріпосницької системи господарства в першій половині XIX ст.

Аграрна реформа 1848 р. у Західній Україні: економічні передумови, суть, результати. Сільське господарство й аграрні відносини на західноукраїнських землях (1848–1900 рр.). Основні положення селянської реформи 1861 р. в Російській імперії та особливості її реалізації у Східній Україні. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період.

Промисловість Східної та Західної України. Традиційні та нові галузі промисловості. Особливості промислового перевороту в Східній Україні. Нові промислові центри та райони. Іноземний капітал у промисловості й на транспорті. Залізничне будівництво.

Фінанси і кредит. Грошова реформа царського уряду 1839–1843 рр. Банківсько-кредитна система.


^ Тема 14. Господарство України наприкінці ХІХ – на початку XX ст.

Сільське господарство й аграрні відносини. Зростання суперечностей в аграрному секторі України на рубежі двох століть. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні. Аграрне перенаселення та шляхи його подолання в Східній та Західній Україні. Зростання еміґраційних процесів..

Розвиток промисловості в умовах індустріалізації. Концентрація промисловості та зростання монополістичних об’єднань. Особливості промислового розвитку в Західній Україні. Іноземний капітал.

Кооперативний рух, його значення для господарства України.

Фінанси і кредит. Грошова реформа царського уряду 1895–1897 рр. Банківсько-кредитна система.


^ Тема 15. Господарство України у міжвоєнний період

Вплив Першої світової війни на економіку українських земель. Економічні програми національних урядів України (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР).

Періодизація розвитку радянської соціалістичної економіки. Становлення радянської системи господарювання (1917–1921 рр.). Політика «воєнного комунізму» та специфіка її здійснення в Україні (1919–1921 рр.). Нова економічна політика і відбудова народного господарства України в 20-х роках. Згортання НЕПу.

Індустріалізація народного господарства (1928–1937 рр.). Формування сталінської командно-адміністративної системи управління економікою. Директивний характер народногосподарського планування. Промисловий розвиток України. Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства. Голодомор 1932–1933 рр. в Україні та його наслідки. Підсумки економічного розвитку України в 1917–1937 рр. Побудова індустріально-аграрної командно-адміністративної системи (КАС).

Розвиток господарства західноукраїнських земель. Економічна політика Польщі, Румунії та Чехословаччини. Негативний вплив світової економічної кризи 1929–1933 рр. на економіку Західної України. Кооперативний рух.


^ Тема 16. Економіка України в роки Другої світової війни

та повоєнної відбудови (1939–1950 рр.)

Економіка України на першому етапі Другої світової війни. Зміцнення воєнно-промислового потенціалу. Поглиблення галузевої спеціалізації. Соціально-економічні наслідки приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

Початок радянсько-німецької війни. Перебудова народного господарства України на воєнний лад. Посилення централізації управління економікою. Евакуація. Окупаційна політика фашистського режиму. Економічна експлуатація українських земель.

Втрати господарства і населення України в роки Другої світової війни. Відбудова народного господарства. Голод 1946–1947 рр. Грошова реформа 1947 р. Соціалістична індустріалізація на західноукраїнських землях.


^ Тема 17. Господарський розвиток України в 1950–1980-і роки

Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи і спроб її модернізації. Реформаторська діяльність М.Хрущова. Раднаргоспи. Освоєння цілинних земель. Структурні зрушення в народному господарстві. Загострення соціально-економічної обстановки у першій половині 60-х років. Господарська реформа 1965 р.

Диспропорційний розвиток радянської економіки, її затратний характер. Зміст і причини застійних явищ в соціально-економічному розвитку в 1970-х – першій половині 1980-х рр.

Спроби реформування господарської системи в другій половині 1980-х років та їх невдача.


^ Тема 18. Економіка незалежної України

Стратегія, концепції та етапи ринкової трансформації національної економіки. Роль держави у становленні ринкових відносин. Спроби створення системи законодавчого регулювання економічної діяльності. Стан української економіки. Прорахунки й труднощі у виробленні та здійсненні незалежної економічної політики.

Трансформація відносин власності. Структурна та інвестиційна політика. Розвиток промислового комплексу. Аграрна реформа. Розвиток агропромислового комплексу. Формування національної бюджетно-податкової, валютно-грошової та банківсько-кредитної системи. Грошова реформа 1996 р. Внутрішня та зовнішня торгівля.

Роль і місце господарства України в світовому економічному розвитку. Співпраця України з міжнародними економічними організаціями.

^ Опис дисципліни «Економічна історія»

Економічна історія вивчається студентами всіх економічних факультетів денної та заочної форм навчання. Організація навчального процесу відбувається на основі кредитно-модульної системи (КМСОНП) і Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS). Один кредит ECTS відповідає обсягові навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом протягом 36 год. навчального часу (сума годин аудиторної та самостійної роботи студента).

Навчальний процес здійснюється у таких формах: навчальні заняття, самостійна робота, контрольні заходи. Основними видами навчальних занять є лекція, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.

Для студентів денної форми навчання з напряму «Економіка і підприємництво» спеціальностей «Фінанси», «Облік і аудит», «Банківська справа», «Економіка підприємства», «Управління трудовими ресурсами», «Маркетинг» даний курс становить 3 кредити або 108 год. Він охоплює лекційні (24 год.), практичні та семінарські заняття (24 год.), індивідуальну (5 год.) і самостійну (55 год.) роботу студента. Для студентів спеціальності «Міжнародна економіка», «Економічна кібернетика» навчальний курс охоплює 2,5 кредити або 90 год., з них лекції – 24 год., практичні та семінарські заняття – 24 год., індивідуальна робота – 4 год. і самостійна робота – 38 год.

Для студентів денної форми навчання з напряму «Менеджмент» спеціальностей «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Менеджмент організацій» даний курс становить 1,5 кредити або 54 год. Для студентів спеціальності «Менеджмент державного управління» – 2 кредити або 78 год., у т. ч. 12 год. лекцій, 12 год. практичних (семінарських) занять, 2 год. індивідуальної роботи та 28/46 год. самостійної роботи.

Для студентів заочної форми навчання курс охоплює 8 год. навчальних занять і самостійну роботу.

Вид підсумкового контролю – письмовий екзамен.

Навчальна дисципліна «Економічна історія» складається з одного залікового кредиту, який поділяється на модулі (частина програми навчальної дисципліни, поєднана із формами навчального процесу):

модуль 1 – змістовий модуль «Економічна історія провідних країн світу»; та змістовий модуль «Економічна історія України»;

модуль 2 – поточне опитування;

модуль 3 – індивідуальна науково-дослідна робота;

модуль 4 – екзамен.

Зміст і структура залікового кредиту

навчальної дисципліни «Економічна історія»

Денна форма навчання,

напрям підготовки бакалавра «Економіка і підприємництво».

Тема

Кількість годин

Лекції

Практичні заняття

Індивідуальна робота

(заняття)

Самос-тійна робота

^ Змістовий модуль 1. Економічна історія провідних країн світу

Тема 1. Вступ

1

–

–

2/1

Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього світу

1

2

–

2

Тема 3. Становлення і розвиток феодальної системи господарства

2

2

–

2

Тема 4. Мануфактурний період світової економіки (XVI–XVIII ст.)

2

2

–

2

Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)

2

2

–

3/2

Тема 6. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.

2

2

–

2

Тема 7. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період

2

2

–

3/2

Тема 8. Господарство провідних країн світу після Другої світової війни

2

2

2/1

6/4

Тема 9. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються

–

–

1

3/2

Змістовий модуль 2. Економічна історія України

Тема 10. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст.

–

–

–

1

Тема 11. Розвиток феодальної системи господарства в українських землях (VI–XV ст.)

1

1

–

3/2

Тема 12. Господарство українських земель в умовах панування феодальної системи (XVI–XVIII ст.)

1

1

–

4/2

Тема 13. Криза феодально-кріпосницької системи та розвиток капіталізму в XIX ст.

1

1

–

3/2

Тема 14. Господарство України наприкінці XIX – на початку XX ст.

1

1

–

3/2

Тема 15. Господарство України в міжвоєнний період

2

2

–

4/2

Тема 16. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939–1945 рр.)

–

–

–

4/2

Тема 17. Господарський розвиток України в

50–80-і рр. XX ст.

2

2

–

3/2

Тема 18. Економіка незалежної України

2

2

2

5/4

^ Загалом – 108 / 90 год.

24

24

5/4

55/38

Тематика семінарських / практичних занять


Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього світу

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства. Неолітична революція.

Господарство країн Стародавнього Сходу.

Економіка Стародавньої Греції.

Господарство Стародавнього Риму. Зародження протофеодальних відносин.


Основні поняття і терміни:

громада (община) родова

азіатський спосіб виробництва

антична форма власності на землю

неолітична революція

натуральне господарство

рабство патріархальне

домен

громада землеробська

рабовласницьке господарство

автаркія

аграрні відносини

вілла

рента землеробська

промисловість домашня

криза рабовласницької економіки

пекулій

прекарій

патронат

ремесло

фіаси

сальтус

латифундія

колон

колонатна система

оренда емфітевзивна


Завдання для самостійної роботи та обговорення:

1. Яке значення господарської діяльності людей первісного суспільства в економічній історії людства? Пояснити, чому неолітична революція була перехідними періодом від варварства до аграрної цивілізації.

2. Визначити характерні ознаки рабовласницької економічної системи. Простежити еволюцію рабовласницького господарства, проаналізувати спільні та відмінні ознаки азійської та античної економіки. Зробити висновок щодо значення рабства на різних етапах розвитку рабовласницької економіки.

3. Охарактеризувати еволюцію колонатної системи у Стародавньому Римі.

4. Чому в історико-економічній літературі період III–V ст. н. е. визначено як криза рабовласницької екон