Реферат: За перше півріччя 2008 року, який здійснюється в рамах спільного проекту „Моніторинг відносин Україна-єс започаткованого Регіональним представництвом Фонду ім

International Review




№ 3(7) жовтень 2008


ВІДНОСИНИ УКРАЇНА – ЄС:

підсумки першого півріччя



Автори:

А.Кобилянська

С.Мітряєва Н.Гордіюк О.Шнирков

М.Гончар О.Волович


Сушко О.В.














-- 1.1.1.1.1.



В цьому номері квартальника публікуються результати моніторингу відносин Україна-ЄС за перше півріччя 2008 року, який здійснюється в рамах спільного проекту „Моніторинг відносин Україна-ЄС” започаткованого Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні і Білорусії та Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України.

Необхідність запровадження такого проекту обумовлена потребою переосмислення ситуації, що склалась у відносинах між Україною та Європейським союзом а також формулювання нової моделі євро інтеграційної стратегії України в рамках політики сусідства.

Переосмислення стратегії реалізації євроінтеграційного курсу України потребує розробки нових підходів з впровадження європейських стандартів у різних сферах суспільного життя та наближення України до вимог членства в ЄС. Одним з таких підходів є формування стратегічного порозуміння серед політичної еліти щодо європейського напрямку розвитку України. Іншим напрямком реалізації євро інтеграційних прагнень України є досягнення ширшої обізнаності громадськості щодо стану та перспектив європейської інтеграції України. Важливим завданням є також досягнення більшої обізнаності і розуміння з боку вітчизняного бізнесу важливості європейської інтеграції України, доручення його до стратегічного мислення, щільної прив’язки України до європейського ринку та ділової культури.

Важливим сегментом реалізації завдань євроінтеграції України є регіональні аспекти інтеграції, що потребує регулярного інформування регіонів про головні події в ЄС та взаємовідносин між Україною і Європейським Союзом.

З цією метою в рамках реалізації проекту і здійснюється моніторинг відносин Україна-ЄС, їх аналіз та публікація результатів, а також їх адресне розповсюдження серед регіональних органів державної влади, іноземних дипломатичних представництв та неурядових організацій.

Зміст публікацій виражає виключно погляди авторів і не обов’язково збігається з поглядами і позиціями Інституту зовнішньої політики та Фонду Фрідріха Еберта.


ЗМІСТ


1. ^ Алла Кобилянська. Економічна інтеграція і кооперація: Україна та ЄС

Підсумки першого півріччя 2008 року …………………………………………………….3

2. Світлана Мітряєва. Розширення Шенгенського простору до кордонів з Україною: виклики та перспективи……………………………………………………………………22

3. ^ Наталка Гордіюк. Еволюція відносин ЄС-Україна та ЄС-РФ у контексті підготовки нового базового договору…………………………………………………………………..39


Алла Кобилянська,

Катерина Куценко,

Вероніка Мовчан,

Наталя Лисенко,

співробітники Інституту економічних досліджень

та політичних консультацій


^ ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ТА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ З ЄС:

підсумки першого півріччя 2008 року


Набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі відкрило перед Україною нові можливості для співробітництва з Європейським Союзом, який залишається найбільшим економічним партнером країни. 18 лютого 2008 року, майже одразу після рішення Генеральної Ради СОТ про затвердження умов членства України, розпочалися офіційні переговори з Європейським Союзом щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною. Окрім лібералізації торгівлі товарами та послугами, переговори стосуються поступового наближення регуляторного середовища та нормативної бази України до європейського, що створює потужний стимул для економічного розвитку країни.

Що стосується поточних торгівельних відносин між Україною та ЄС, одразу після набуття Україною членства у СОТ були скасовані кількісні обмеження, які ЄС накладав на експорт українського прокату. Також, відбулося зниження українських ввізних мит, що стало додатковим стимулом для зростання імпорту. У першому півріччі 2008 року, як і раніше, імпорт товарів з ЄС зростав значно швидше, аніж експорт.

Іншим важливим компонентом економічних відносин, який динамічно розвився у першій половині року, був рух капіталу. ЄС залишився ключовим інвестором та донором для України. В той же час, незважаючи на набуття чинності угоди про спрощений візовий режим з ЄС, приєднання до зони Шенгену країн Східної та Центральної Європи фактично призвело до ускладнення процедури отримання візи для багатьох громадян України.

Для першого півріччя 2008 року в основних сферах економічних відносинах України з ЄС було виявлено цілу низку ключових тенденцій.


^ ТОРГІВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ

Торгівля товарами

Країни Європейського Союзу як єдина митна територія у першій половині 2008 року залишались найбільшим торговельним партнером України, хоча частка товарообігу й знизилась порівняно з першою половиною 2007 року внаслідок деякого гальмування експорту. За даними Держкомстату України, у січні-червні 2008 року товарообіг з ЄС-27 становив 22,6 млрд. доларів США, що відповідає 30,2% загального товарообігу України. Це на 2,5 відсоткових пункти менше, аніж рік тому.

Як і у попередні роки, зростання експорту відставало від зростання імпорту. Більш того, у першому півріччі 2008 року порівняно з минулим роком темп приросту українського експорту в країни ЄС загальмувався до 24,8%, тоді як імпорт продовжував прискорюватися та зріс на 45,9%. Це зумовило подальше розширення від’ємного сальдо у торгівлі товарами, яке за шість місяців року склало 5,4 млрд. доларів США.

Також, відбулися деякі помітні зрушення у товарній структурі торгівлі (Таблиця 1). У структурі експорту суттєво скоротилась частка торгівлі товарами промислового виробництва, які класифіковані за матеріалами (включаючи метал). Це пов’язано з суттєвим скорочення експорту заліза та сталі в ЄС-27, яке почалось у другій половині 2007 року та зберігалось протягом першого кварталу 2008 року (Рисунок 1). У квітні обсяги експорту заліза та сталі значно зросли, однак вже у травні-червні почався новий етап зниження поставок, хоча високі ціни зумовлювали підтримання високих вартісних показників експорту у другому кварталі, що дозволило частково нівелювати спад у першому. На фоні падіння цін та попиту на метали у другій половині 2008 року внаслідок різкого гальмування економічної активності у світі очікується подальше погіршення показників експорту металу українського виробництва до ЄС-27, незважаючи на скасування квоти на експорт прокату в результаті набуття Україною членства у СОТ.

Таблиця 1

Структура товарного експорту України в ЄС-27




Структура, % від загального




Темп приросту,

% рік до року

1 півр. 2006р.

1 півр. 2007р.

1 півр. 2008р.




1 півр. 2007р.

1 півр. 2008р.

Харчові продукти та живі тварини

3,6

2,3

5,0




-10,2

136,8

Напої та тютюнові вироби

0,2

0,2

0,2




27,6

15,9

Нехарчова сировина, за винятком палива

14,1

13,1

11,6




29,3

-2,7

Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали

13,8

12,6

10,8




27,3

-4,9

Масла тваринного та рослинного походження, жир та віск

3,7

3,2

3,1




19,2

6,0

Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

8,4

7,0

7,0




16,1

9,9

Товари промислового виробництва, в основному класифіковані за матеріалами (вкл. метали)

38,0

40,5

36,6




48,5

-0,1

Машинне та транспортне обладнання

7,0

8,1

9,8




60,4

34,0

Змішані промислові статті

7,1

5,1

4,3




0,7

-7,2

Товари, які не підлягають класифікації за МСКТ

1,8

0,6

0,4




-54,9

-19,4

Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД


Іншою важливою зміною у структурі експорту стало падіння експорту мінерального палива та паливо-мастильних матеріалів та, відповідно, скорочення частки цієї категорії товарів, незважаючи на високі ціни на пальне у світі. Це може бути пов’язано з низькою конкурентоспроможністю цих товарів через незадовільний технічний стан галузі.

Рисунок 1

Динаміка вартісних та кількісних показників українського експорту заліза та сталі в ЄС-27

Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД


В той же час необхідно відзначити зростання експорту товарів українського машинобудування в країни Європейського Союзу, частка яких у загального експорті досягла 9,8% у першому півріччі 2008 року порівняно з 7,0% два роки тому. Скасування кількісних обмежень на експорт, у тому числі задля виконання вимог СОТ, зумовило підвищення експорту харчових продуктів: темпи приросту експорту за цією категорію у першому півріччі були найвищими та становили 136,8%, що збільшило частку цих товарів у загальній структурі експорту до 5,0%.

Таблиця 2

Структура товарного імпорту України з ЄС-27




Структура, % від загального




Темп приросту,

% рік до року

1 півр. 2006р.

1 півр. 2007р.

1 півр. 2008р.




1 півр. 2007р.

1 півр. 2008р.

Харчові продукти та живі тварини

4,0

3,9

4,6




24,5

44,7

Напої та тютюнові вироби

0,7

0,8

0,6




49,5

-4,7

Нехарчова сировина, за винятком палива

1,6

1,6

1,7




27,6

30,3

Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали

2,6

3,1

5,3




49,3

110,2

Масла тваринного та рослинного походження, жир та віск

0,1

0,1

0,1




0,9

108,6

Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

14,8

14,9

14,1




28,6

17,1

Товари промислового виробництва, в основному класифіковані за матеріалами (вкл. метали)

17,4

16,4

15,3




20,7

14,8

Машинне та транспортне обладнання

45,9

46,0

45,1




28,1

20,9

Змішані промислові статті

10,9

10,9

10,7




28,1

20,6

Товари, які не підлягають класифікації за МСКТ

1,4

1,4

1,6




25,6

42,1

Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД


Зміни у структурі імпорту були менш значущими, аніж в експорті (Таблиця 2). Як і в 2006-2007 роках, машини та транспортне обладнання складають 45% загального імпорту, що означає високий внутрішній попит як на інвестиційні товари, так і на споживчі товари тривалого користування, зокрема легкові автомобілі. Дещо зросли обсяги імпорту мінерального палива та паливо-мастильних матеріалів. Оскільки зниження ввізних мит в рамках набуття Україною членства у СОТ відбулося лише 16 травня 2008 року, вплив цієї зміни на торгівлю у першому півріччі був незначним.

У другому півріччі варто очікувати подальшого гальмування експорту до ЄС, яке, ймовірно, буде супроводжуватися також зниженням темпів приросту імпорту, незважаючи на лібералізацію торговельного режиму. Для експорту визначальною буде динаміка цін та попиту на метал. Для імпорту – зниження внутрішнього попиту, в першу чергу на легкові автомобілі, через значне укладення кредитування.


Торгівля послугами

Європейський Союз – другий за значенням партнер України у експорті послуг після Російської Федерації, а також найбільший постачальник послуг в Україну. Так, за даними Держкомстату, у першому півріччі 2008 року на країни ЄС-27 припадало 34,1% загального експорту послуг та 55,3% імпорту. Однак, як і у випадку з торгівлею товарами, зростання імпорту перевищувало зростання експорту. Порівняно із першим півріччям 2007 року експорт послуг з України до ЄС-27 збільшився на 48,4%, тоді як імпорт з ЄС підвищився на 59,2%. Тому, хоча баланс послуг залишається додатнім на рівні 257 млн. доларів США і навіть дещо збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року, фактично відбувається поступове звуження додатного сальдо.

Як і в минулі роки, як в експорті, так і в імпорті послуг основними країнами-партнерами були Сполучене Королівство, Кіпр, Німеччина та Австрія та Греція, на які припадало 53,1% експорту та 62,1% імпорту з країн ЄС-27 у першому півріччі 2008 року (Рисунок 2). Незважаючи на велике значення Кіпру у торгівлі послугами, левова частка торгівлі відбувається зі «старими» 15 країнами-членами ЄС (Таблиця 3).

Рисунок 2.

Структура торгівлі послугами з країнами-членами ЄС-27, % від загального



Джерело: Держкомстат, розрахунки ІЕД


Таблиця 3.

Структура експорту та імпорту послуг до ЄС-27, млн. доларів США

 

Експорт

 

Імпорт

 

1 півр. 2007р.

1 півр. 2008р.

1 півр. 2007р.

1 півр. 2008р.

ЄC-15

821,84

1271,47

731,59

1102,69

ЄС-10 (2004)

453,18

626,85

310,61

541,78

ЄС-2 (2007)

30,13

38,60

12,73

34,92

Всього (ЄС-27)

1305,15

1936,92

1054,93

1679,39

Джерело: Держкомстат, розрахунки ІЕД


Найбільшу питому вагу в загальному експорті займають транспортні послуги, а також різні ділові, професійні та технічні послуги. Незважаючи на високий туристичний потенціал, частка туристичних послуг в експорті залишалась дуже низькою. В імпорті послуг більше чверті займають фінансові послуги, що, ймовірно, пов’язано з високою часткою іноземного капіталу у банківській системі України. Можливість відкриття філій іноземних банків одразу після набуття Україною членства у СОТ та філій страхових кампаній після п’ятирічного перехідного періоду мають стати додатковими чинниками для збільшення імпорту фінансових послуг у середньостроковій перспективі. Також високими є частки послуг транспорту, різних ділових, професійних та технічних послуг.

Темпи зростання послуг, як очікується, загальмуються ближче до кінця року внаслідок світової фінансової кризи та гальмування економічного розвитку як в країнах ЄС, так і в Україні.


Торговельний режим

Ключові параметри торговельного режиму, що діє між Україною та Європейським Союзом, визначаються положеннями Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності у 1998 році. На сьогодні ведуться переговори про підписання нової поглибленої угоди, яка міститиме домовленості щодо створення розширеної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС1. Хоча неофіційні консультацій щодо ЗВТ з ЄС велися вже кілька років, лише успішне завершення переговорного процесу щодо членства у СОТ надало Україні можливість почати офіційні перемовини з ЄС.

Членство України у СОТ стало важливим етапом не лише на шляху до поглиблення регіональної економічної інтеграції між країнами, однак й мало важливі наслідки для поточного торговельного режиму. По-перше, відбулась лібералізація тарифних обмежень України. Зокрема, середньозважені ввізні мита на сільськогосподарську продукцію знизились з 18,19% до 10,07%, а мита на промислову продукцію – з 6,11% до 4,77%2, що стало додатковим стимулом для торгівлі з ЄС та іншими країнами СОТ.

По-друге, відповідно до вимог СОТ та домовленостей з ЄС відбулося скасування кількісних обмежень на експорт прокату до країн ЄС, які з 1995 року встановлювались двосторонніми угодами між Україною та Європейським Союзом, або односторонніми рішеннями Ради ЄС. У 2007 році обсяг квоти складав 1,32 млн. тон.

По-третє, Україна зобов’язалась надавати пріоритет використанню міжнародних стандартів як основи для національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, що прискорить гармонізацію національної системи технічного регулювання з європейською. Україна визнаватиме, коли це можливо, результати процедур оцінки відповідності інших країн-членів СОТ. Також Україна зобов’язалась реформувати систему санітарного та фітосанітарного контролю з тим, щоб привести її у відповідність до вимог СОТ та раціоналізувати повноваження своїх наглядових та контролюючих органів у цій галузі1. Це означатиме усунення дуже важливих нетарифних перешкод у торгівлі між Україною та ЄС.

По-четверте, набуття Україною членства у СОТ створило додатковий стимул для імпорту послуг. Зобов’язання України перед СОТ стосуються 11 ключових секторів послуг та кількох додаткових і передбачають невикористання обмежень доступу на ринок та застосування національного режиму для іноземних постачальників послуг, що створює доволі ліберальний режим торгівлі послугами в країні.

Зокрема, відповідно до взятих зобов’язань Україна дозволила відкрити філії іноземних банків країн, які виконують вимоги Базельских критеріїв банківського нагляду, входять до Міжнародної групи по боротьбі з фінансовими злочинами (ФАТФ) та підписали угоду з НБУ про співпрацю в сфері банківського нагляду. Крім того, філії іноземних банків повинні відповідати вимогам, встановленим НБУ, мати добре фінансове становище, а філія повинна мати капітал у розмірі 10 млн. євро2. Після закінчення п’ятирічного перехідного періоду в Україні буде дозволено також відкривати філії страхових кампаній.

В той же час, членство України у СОТ не призвело до зміни тарифного режиму, за яким відбувається імпорт українських товарів в ЄС. На сьогоднішній день у торгівлі з ЄС Україна користується загальним режимом, що надається генеральною системою преференцій (ГСП) Європейського Союзу. За ГСП існує дві категорії товарів: “нечутливі”, для яких стягнення мита зупинено, та “чутливі”, для яких застосовується зниження ставки у розмірі 3,5 відсоткових пункти від ставки режиму найбільшого сприяння (РНС), що забезпечує достатньо низьке мито3.

Важливою компонентою торговельного режиму між Україною та ЄС є антидемпінгові та спеціальні заходи, які країни запроваджують по відношенню до окремих товарних категорій взаємного імпорту.

Необхідно відмітити, що у першій половині 2008 року не було порушено жодного антидемпінгового розслідування чи обмежувального заходу з боку ЄС по відношенню до української продукції. Більш того, у 2008 році вже перестало діяти антидемпінгове мито на експорт до ЄС сечовини, а також не було встановлено антидемпінгового мита на експорт силікомарганцю, розслідування щодо поставок якого завершилося у грудні 2007 року. Таким чином, кількість захисних заходів з боку ЄС проти України скоротилась у першій половині 2008 року. Крім того, триває перегляд антидемпінгових та спеціальних заходів щодо зварних труб, який має бути завершений цього року.

Найбільшу частку у загальній вартості товарів, щодо яких обмежена торгівля, займають безшовні труби (див. Табл. 4), обмежувальні заходи щодо яких були запроваджені у 2006 році.

Таблиця 4

Обмежувальні заходи ЄС проти України

^ Назва товару

Мито

Рік порушення розслідування

Перегляд

Орієнтована дата скасування
^ Частка у загальній вартості поставок за 2007 рік
Зварні труби

30,9% – 44,1%

2001

2007

2008

1,24%

Нітрат амонію

29,26 – 33,25 євро за тонну

1999

2006

2009

1,21%

Джгути, канати, троси з чорних металів

51,80%

1998

2004

2010

0,04%

Труби безшовні

12,3% – 25,7%

2006




2011

7,13%

Суміш нітрату амонію та карбаміду

27,17 євро зо тонну

1999

2005

2011

0,00%

Прасувальні дошки

9,9%

2006




2012

0,78%

Джерело: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=34786


З боку України протягом першої половини 2008 року не було розпочато нових розслідувань проти продукції походженням з ЄС1. Однак існує шість спеціальних заходів «незалежно від країни походження», які певною мірою стосуються і ЄС-27. Ці заходи застосовуються до абразивних інструментів; руберойду; кулькових підшипників; полотен трикотажних; бавовняних тканин; газових ламп2. Також, чинними залишаються антидемпінгові заходи щодо плит ДВП з Польщі, ДСП з Польщі та Словаччини, а також щодо гвинтових компресорних установок походженням з Італії, Бельгії та Фінляндії (Таблиця 5).

Таблиця 5

Антидемпінгові та спеціальні заходи України проти ЄС




Товар

Країна походження товару

Дати

Діючі заходи

Антидемпінгові заходи

Плити деревноволокнисті ДВП

Польща

8 квітня 2004 р. –

8 квітня 2009 р.

Остаточне антидемпінгове мито в розмірі 17,9% для „Екоплита”, для інших виробників 20,31 %

Антидемпінгові заходи

Деревностружкові плити ламіновані (ДСП)

Польща, Словаччина

1 березня 2005 р. –

1 березня 2010 р

Остаточне антидемпінгове мито у розмірі для Польщі -25,1 %, Словаччини -15,4%, для „Кроноспан Словакія” 11,7%.

Антидемпінгові заходи

Гвинтові компресорні установки

Італія, Бельгія, Фінляндія

26 жовтня 2005 р. - 26 жовтня 2010 р.

Остаточне антидемпінгове мито у розмірі для Італії, Фінляндії та Бельгії – 29%.

Спеціальні заходи

Полотна
трикотажні

Незалежно від країни походження

1 березня 2007 р. –

1 березня 2010 р.

Спеціальне мито, яке визначається у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару. Мінімальна ціна дорівнює 2,78 дол. США/кг.

Спеціальні заходи

Тканини
бавовняні

Незалежно від країни походження

12 червня 2007 р. –

12 червня 2010 р.

Спеціальне мито, яке визначається у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару. Мінімальна ціна дорівнює 0,57 дол. США за м2.

Спеціальні заходи

Лампи розжарювання газорозрядні

Незалежно від країни походження

16 червня 2007 р. –

16 червня 2010 р.

Спеціальне мито, яке визначається у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару. Мінімальна ціна дорівнює 0,481 дол. США/шт.

Спеціальні заходи

Абразивні інструменти (6804 22 18 00, 6804 22 12 00)

Незалежно від країни походження

18 лютого 2005 р. – 18 лютого 2009 р.

Спеціальне мито у розмірі 45,31%, але не менш 0,51 Євро/кг. на продукцію, ціна якої не перевищує 2,34 дол./кг.

Спеціальні заходи

Руберойд (6807 10 00 00)

Незалежно від країни походження

19 серпня 2005 р. – 19 серпня 2009 р

Спеціальне мито у розмірі 38%

Спеціальні заходи

Кулькові підшипники (8482 10 90 00)

Незалежно від країни походження

11 листопада 2006 р. – 11 листопада 2009 р.

Спеціальне мито у розмірі 5,73%, але не менш 0,13 євро/кг на продукцію, ціна якої не перевищує 2,95 дол./кг.

Джерело: Міністерство економіки України, www.me.gov.ua


Таким чином, перша половина 2008 року відзначилась досить активними діями, направленими на лібералізацію торгівлі між Україною та ЄС та посилення співробітництва.


ІНВЕСТИЦІЇ

Незважаючи на фінансову кризу, у першому півріччі 2008 року притік іноземного капіталу в Україну продовжував зростати. Зокрема, За даними НБУ за перше півріччя 2008 року притік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до України становив 6,3 млн. дол. США, що в 1,75 разів більше, ніж в минулому році.

Європейський Союз залишився ключовим іноземним інвестором в Україні. За даними Держкомстату, сукупні надходження ПІІ в Україну з країн ЄС склали на 1 липня 2008 року 28,8 млрд. дол. США, що становить 79% всіх ПІІ в Україну.

Як і в попередні роки, більша частка ПІІ в Україну надійшла з Німеччини, Австрії, Великобританії та Нідерландів. Інвестиції з цих чотирьох країн склали станом на 1 липня 2008 року 50,5% від ПІІ з країн ЄС. Частка цих країн у сукупних надходженнях прямих іноземних інвестицій поступово зменшується одночасно зі зростанням ролі Кіпру, частка якого сягнула станом на середину 2008 року до 28,8% від загальних ПІІ з країн ЄС. Збільшення притоку ПІІ з Кіпру більше ніж в два рази перевищило зростання притоку ПІІ з Німеччини, Австрії, Великобританії та Нідерландів (Рисунок 3).

Рисунок 3

Квартальна динаміка надходжень ПІІ з окремих країн ЄС до України



Джерело: Держкомстат


Якщо в 2007 році для європейських та інших закордонних інвесторів найбільш привабними були фінансовий сектор, сектор харчової промисловості, металургія та роздрібна торгівля, то в першому півріччі 2008 року ситуація дещо змінилася. Перш за все, кількість продажів українських банків суттєво скоротилася. Загалом в 2007 році було продано 15 українських банків. В першому ж півріччі 2008 були завершені угоди щодо купівлі Правекс-банку італійським банком Intesa Sanpaolo S.p.A, купівлі банку Форум німецьким Commerzbank (ціна угоди склала 600 млн. дол. США або 20% всіх ПІІ в Україну першого кварталу 2008 року). В четвертому кварталі 2008 року закінчиться продаж Укрсоцбанку французьким Paribas, і, скоріш за все, в 2008 р. це буде остання угода щодо купівлі українського банку. Таким чином, очікується, що кількість угод з купівлі банків в 2008 році буде значно меншою, ніж прогнозована експертами, через проблеми з банківською ліквідністю на внутрішніх ринках європейських країн, що позначилось на намірах європейських банків щодо інвестицій до України. Більш того, більшість самих привабливих банків була продана вже до 2008 року.

Що стосується інвестицій з України до країн ЄС, то обсяги ПІІ з України до ЄС в другому кварталі 2008 року склали 6198 млн. дол. США, суттєво не змінившись порівняно з груднем 2007 року. Основний напрямок інвестицій – Кіпр1.

На фоні падіння фондового ринку в першому півріччі обсяг портфельних інвестицій в Україну залишився фактично незмінним порівняно з першим півріччям 2007 року та становив 3,5 млрд. дол. США. Також суттєво скоротилися обсяги синдикованих кредитів порівняно з першим півріччям 2007 року (Рисунок 4). Протягом першого півріччя 2008 року було отримано 1,3 млрд. дол. США синдикованих кредитів порівняно з 2,5 млрд. дол.. США протягом відповідного періоду 2007 року. Як і в попередні роки, отримувачами синдикованих кредитів були великими компаніями.

Рисунок 4

Синдиковані кредити, видані українським позичальникам іноземними банками.



Джерело: Cbonds


У другому півріччі 2008 року очікується подальше різке скорочення притоку іноземного капіталу та відтік того, що надійшов у минулі роки, що створює серйозну загрозу стабільності банківської системи та платіжного балансу країни.


^ РИНОК ПРАЦІ ТА ДОПУСК РОБОЧОЇ СИЛИ

У першому півріччі 2008 року офіційно зареєстровані потоки зовнішньої міграції в Україні дещо зменшились порівняно з минулорічними. Так, за перші шість місяців 2008 року кількість в’їздів в Україну становила 17,6 тис. осіб порівняно з 21,0 тис. осіб у січні-червні 2007 року, тоді як кількість виїздів склала 9,9 тис. осіб, що на 30% менше відповідного показника минулого року. Відповідно, офіційне сальдо зовнішньої міграції дещо зросло та склало 7,7 тис. особу.

За даними Держкомстату, більша частина міграційного потоку з України приходиться на країни СНД. Тим не менш, відповідно до звіту ОЕСР “Міжнародний міграційний огляд - 2008” Україна перебуває нині на дванадцятому місці у світі за кількістю мігрантів до країн-членів ОЕСР, і їх кількість зростає. Так, значно збільшилася кількість українських мігрантів у Данії та Чехії, дещо зросла у Італії та Польщі. В той же час зменшилась кількість українських мігрантів у Словаччині та Португалії.

Зараз діє низка двосторонніх угод між країнами ЄС та Україною, які стосуються руху робочої сили. Одним з найпоширеніших методів контролю обсягів міграції з України є квотування. Квоти для трудових мігрантів, за якими встановлюється гранична на один рік кількість мігрантів з України, які можуть бути працевлаштовані в країнах-членах ЄС, різняться від країни до країни1, але за неофіційними даними кількість трудових мігрантів з України в Європі в 2008 р. є значно більшою.

15 січня 2008 року було реалізовано останній крок в плані впровадження Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Верховна Рада прийняла закон щодо її ратифікації. В той же час з приєднанням українських сусідів до зони Шенгену та введенням єдиних правил отримання віз2, отримання візи до країн ЄС для певних верств населення стало дещо складнішим, аніж до того. Це призвело до скорочення виїзного потоку з України. За даними Держприкордонслужби, західний кордон України за перші три місяці 2008 року перетнуло на 11% людей менше, ніж минулого року.

Запровадження уніфікованих процедур отримання візи найсильніше вдарило по малій економічній міграції. Через це в першому півріччі 2008 року були укладені угоди про малий прикордонний рух між Україною та Польщею та Україною та Словаччиною. За цими угодами встановлюється спрощений порядок перетинання кордону мешканцями прикордонних областей, які проживають в межах 50-кілометрової зони від спільного державного кордону. Час перебування на території іншої держави встановлюються терміном на 30 днів, але не більше ніж 90 днів на кожні 180 днів. Мета угод - забезпечення вільного пересування мешканців прикордонних регіонів, зміцнення прикордонної торгівлі, соціального та культурного обміну, а також регіонального співробітництва.

В рамках боротьби з нелегальною транзитною міграцією, 24 червня 2008 року директори міграційних служб шести країн ЄС (Чеська Республіка, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина та Великобританія) разом з представниками держслужб України, що займаються міграційними питаннями (МЗС, Державної прикордонної служби, МВС, Державного комітету у справах національностей та релігії та Міністерства юстиції) розпочали виконання проекту, який фінансується європейською комісією AENEAS з питань співробітництва з країнами третього світу та з питань міграції та біженців. Мета проекту – підвищити спроможність України правильно регулювати нерегулярну транзитну міграцію. Обсяг фінансування складає 2,2 млн. євро.

Таким чином, за результатами перших двох кварталів: по-перше, набули чинності деякі угоди по питанням міграції укладені в 2007 році; по-друге, надійшло фінансування їх реалізації (зокрема для центрів по тимчасовому утриманню тих, хто був висланий з країни згідно до угоди про реадмісію), по-третє, були укладені угоди по малий прикордонний рух. Тобто цей період був доволі плідним для України.


^ СПІЛЬНІ ПРОГРАМИ В СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ, ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ

У першій половині 2008 року не відбулося якісних змін у взаємодії України та ЄС в царині енергетики, транспорту та зв’язку. Основи співробітництва у цій сфері були закладені ще в Угоді про партнерство та співробітництво, десятирічний термін дії якої добігає кінця. Більш конкретні напрямки співпраці визначені в Плані дій Україна-ЄС на 2005-2007 роки, який було продовжено на 2008 рік, а також у Національній індикативній програмі ЄС на 2007-2013 роки. Зокрема основними пріоритетами ЄС щодо України є посилення адміністративної здатності у формуванні й впровадженні галузевих стратегій та політики, близьких за змістом до європейських, а також будівництво інфраструктурних об'єктів.

На даному етапі допомога ЄС у розвитку українських транспорту та енергетики реалізується здебільшого через проекти в рамках твіннінгу, TAIEX (Інструмент технічної допомоги з обміну інформацією), Інструменту співробітництва щодо ядерної безпеки, співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

В енергетичній сфері триває впровадження положень Меморандуму взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичному секторі між Україною та ЄС, який визначає чотири напрями дії: ядерна безпека; інтеграція ринків електроенергії та газу; посилення безпеки поставок та транзиту вуглеводнів; вугільний сектор. Нещодавно Україна та ЄС вирішили додати п'ятий напрям – енергетична ефективність, що також включатиме і питання використання відновлюваних джерел енергії.

Усі спільні енергетичні проекти відбуваються в рамках окреслених вище напрямів. Найактивніше розробляється напрям ядерної безпеки. Зокрема, у першій половині 2008 року активно реалізується проект створення промислового комплексу з управління твердими радіоактивними відходами (ПКУТРВ) у Чорнобильській зоні відчуження для її перетворення на безпечну для довкілля територію. Проект фінансується ЄС та Україною у співпраці з іншими міжнародними партнерами. До ПКУТРВ входить чотири окремих, але інтегрованих об’єкти, будівництво яких спільно фінансується Європейською Комісією (43,6 млн. євро) і Україною (3,4 млн. євро), з яких три розміщуються на території Чорнобильської АЕС і один (комплекс «Вектор») – у зоні відчуження. Навесні 2008 року було завершено спорудження комплексу «Вектор», сучасного об’єкту для розміщення ядерних відходів, та передано його Чорнобильській АЕС. До того ж протягом спостережуваного періоду ЄБРР прийняв рішення здійснити безоплатний внесок у розмірі 135 млн. євро у створення нового безпечного конфайнменту (фінансується з ЧФ «Укриття») та сховища відпрацьованого ядерного палива (фінансується по лінії Рахунку ядерної безпеки).

У кінці 2007 – на початку 2008 років було розпочато Спільний проект з питань оцінки ядерної безпеки АЕС України, який виконується українською стороною, МАГАТЕ та Європейською Комісією. Українські експерти вже розпочали процес оцінки безпеки АЕС за різними напрямами: поводження з радіоактивними відходами, виведення АЕС з експлуатації тощо. У рамках цього проекту у квітні 2008 року відбувся візит експертів МАГАТЕ до Державного комітету ядерного регулювання України.

Продовжують розвиватися ініціативи програми INOGATE, спрямовані на сприяння регіональній інтеграції систем нафто- та газопроводів, зокрема на подовження нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька.

Також триває один з перших проектів твіннінгу «НКРЕ – посилення регуляторної та юридичної складової регулювання енергетичного сектору», спрямований на забезпечення необхідного рівня підготовки державних службовців та впровадження основного і допоміжного законодавства у відповідності з вимогами ЄС до органів регулювання та найкращою практикою, що застосовується на внутрішньому ринку електроенергії ЄС. Фінансування проекту складає 1,1 млн. євро, строк реалізації – 25 місяців. Партнери – Італія, Австрія та Чеська Республіка.

В рамках напрямку Меморандуму «Ефективне використання енергії» в м. Одесі реалізується проект з реконструкції централізованого теплопостачання міста для підвищення його енергоефективності. Загальна вартість проекту – 24,9 млн. євро, з яких 20 млн. євро – це кредит ЄБРР. Зараз ЄБРР розглядає аналогічний проект в м. Житомирі на суму 12,6 млн. євро, з яких 10 млн. євро має надати банк.

У першій половині 2008 року не було завершено чи розпочато нових великих спільних проектів у сфері транспорту. Здебільшого тривали переговори щодо питань фінансування транспортної інфраструктури і впроваджувалися проекти технічної допомоги з розвитку інституційного середовища. Загалом ЄС у співпраці з Україною щодо розвитку транспорту концентрує свої зусилля на: а) реформуванні залізничній галузі; б) прийнятті сучасного законодавства щодо дорожніх концесій; в) розробці галузевих стратегій для аеропортів та портів України; г) сприянні більш повній реалізації транзитного потенціалу України відповідно до рекомендацій Бакинських робочих груп, довгострокових стратегій TRACECA, Групи високого рівня щодо розширення коридорів Транс'європейських транспортних мереж; д) підготовці транспорту до проведення ЄВРО-2012; е) створенні Спільного авіаційного простору з ЄС та приєднанні до європейських авіаційних структур.

У квітні 2008 року завершився 3-річн