Реферат: Програма розвитку інвестиційної діяльності Херсонської області на період до 2015 року паспорт програми

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням обласної ради

від 21.10.2010 № 1454


ПРОГРАМА

розвитку інвестиційної діяльності Херсонської області

на період до 2015 року


ПАСПОРТ ПРОГРАМИ


1.

Ініціатор розроблення Програми

Херсонська обласна державна адміністрація

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Доручення Президента України від 20 квітня 2010 року № 1-1/729 за результатами зустрічі з керівниками місцевих органів виконавчої влади (15 квітня 2010 року);

доручення Прем’єр-міністра України від 26 квітня 2010 року № 22274/7/1-10


3.

Розробник Програми

Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Херсонської обласної державної адміністрації

4.

Співрозробники Програми

--

5.

Відповідальний виконавець Програми

Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Херсонської обласної державної адміністрації


6.

Учасники Програми

Головні управління Херсонської обласної державної адміністрації: економіки, агропромислового розвитку, управління обласної державної адміністрації: культури і туризму, освіти і науки, у справах преси та інформації, промисловості та розвитку інфраструктури, відділ з питань паливно-енергетичного комплексу обласної державної адміністрації, відділ інформаційно-комп’ютерного забезпечення апарату обласної державної адміністрації, Головне управління Держкомзему в області (за згодою), Херсонський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, райдержадміністрації, міськвиконкоми (за згодою)


7.

Термін реалізації Програми

2011 – 2015 роки

8.

Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми

Обласний бюджет, районні бюджети, бюджети міст обласного значення

9.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього

1 397,0 тис. грн

10.

Основні джерела фінансування Програми

Обласний, місцеві бюджети, кошти підприємств та організацій



^ Розділ 1. Загальні положення


Програма розвитку інвестиційної діяльності Херсонської області до 2015 року (далі – Програма) розроблена відповідно до:

Указу Президента України від 28 жовтня 2005 року № 1513/2005 «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні»;

доручення Президента України від 20 квітня 2010 року № 1-1/729 за результатами зустрічі з керівниками місцевих органів виконавчої влади (15 квітня 2010 року);

Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на період до 2011 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 554;

Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1065 «Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні» з урахуванням основних засад Законів України:

«Про інвестиційну діяльність»;

«Про режим іноземного інвестування»;

«Про зовнішньоекономічну діяльність»;

«Про інноваційну діяльність»;

«Про місцеве самоврядування в Україні»;

«Про місцеві державні адміністрації»

та інших нормативно-правових актів, які регулюють норми інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставкової діяльності в Україні.

В основу виконання Програми покладено класичну методологію розробки довгострокових програмних документів на базі:

- ґрунтовного аналізу й оцінки наявних ресурсів;

- визначення оптимальних і можливих параметрів та якісних орієнтирів перспективного розвитку у відповідності з вимогами сучасної економічної теорії;

- залучення науково-методичного інструментарію і сучасного передового вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Базою для розробки Програми є офіційні дані Головного управління статистики у Херсонській області.

Програма є основою довгострокової регіональної політики у сфері інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставкової діяльності області, спрямованої на:

- координацію діяльності суб’єктів господарювання області, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у зовнішньоекономічній та інвестиційній сферах на території Херсонщини;

- проведення активної роботи на міжнародному ринку інвестицій, подолання негативних явищ у зовнішньоекономічній діяльності регіону;

- активізацію виставкової діяльності в області.


^ Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області за 2005 - 2009 роки


Загальна характеристика

Протягом 2005 - 2008 років у сфері іноземного інвестування в область спостерігалася тенденція до зростання. Проте його темпи сповільнилися, починаючи з 2009 року. Аналогічна тенденція і в показниках зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону та надходженні інвестицій в основний капітал. У 2009 році у зазначених сферах відбулось припинення росту обсягу та спостерігалось його зниження.

Ускладнення в інвестиційній та зовнішньоекономічній діяльності виникли у результаті світової фінансово-економічної кризи. Остання призвела до дефіциту фінансових ресурсів на світових фондових та інвестиційних ринках, зниження ліквідності активів більшості країн світу, постійної зміни кон’юнктури світових ринків тощо.

Незважаючи на зазначене, область входить до небагатьох регіонів України, що зберегли приріст іноземного капіталу та позитивне зовнішньоторговельне сальдо.


^ 2.1. Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності

Товари

За 2005 - 2009 роки зовнішньоторговельний обіг товарів зріс на 141,4 млн дол.США, з них експорт товарів в області - на 116,7 млн дол.США, імпорт – на 24,7 млн дол.США. Протягом вказаного періоду регіон постійно залишався експортоорієнтованим, і зростання позитивного сальдо склало 92 млн дол.США (у 2009 році). На кінець зазначеного періоду підприємства і організації Херсонщини експортували товари до 104 країн світу, загальна сума експорту в останньому році становила 351,3 млн дол.США.

Динаміка експорту-імпорту товарів за 2005 - 2009 рр.

(млн дол.США)



Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися в Туреччину - 16,3% від загального обсягу експорту, Російську Федерацію - 9,7%, Норвегію – 8,9%, Грузію – 7,4% тощо.


Основні країни-споживачі продукції підприємств області

|Турцію||Германію|

У 2009 році в область увезено товарів на 124,8 млн дол.США з|із| 82 країн світу. Найбільші імпортні надходження|вступи| відбулися з|із| Туреччини – 18,9% від загального обсягу імпорту, Китаю – 13,9%, Німеччини – 12,3%, Російської Федерації – 12,2% та Нідерландів – 6,5%.

Основні країни-імпортери



У товарній структурі експорту впродовж|упродовж| п’яти років переважали зернові культури - 12,5% від загального обсягу експорту, насіння і плоди олійних рослин - 13,9%, готові харчові продукти - 10,6%, транспортні засоби та шляхове обладнання - 18,8%.

У загальному|спільному| обсязі |обсязі| імпорту товарів домінують мінеральні продукти - 5,1% від загального імпорту, продукти рослинного походження - 5,4%, готові харчові продукти - 9,1%, полімерні матеріали, пластмаси та каучук - 12,9%, механічне та електричне обладнання - 26,6%.

Послуги

Розвиток зовнішньої торгівлі послугами порівняно з товарами розвивався нерівномірно. Так, протягом 2006 - 2007 років відбулося суттєве скорочення експорту послуг, проте у 2008 році його зростання порівняно з попереднім роком становило 155,3%. У 2009 році зафіксовано повторне скорочення обсягу експорту послуг до рівня 2005 року.

Торговельно-економічна|торгово-економічна| співпраця|співробітництво| на зовнішньому ринку у сфері послуг у 2005 - 2009 роках здійснювалася з 85 країнами світу|із||.

Основними країнами – партнерами Херсонської області в експорті послуг є|з'являються| Віргінські Острови, Британські – 22% від загального обсягу зовнішньоторговельного обігу послуг, Туреччина – 8,1%|Турція|, Угорщина – 7,5%, Мальта – 8,6%.

Структура експорту-імпорту послуг у 2005 - 2009 роках залишається традиційною - переважають послуги обробної промисловості – 48,9% від загального обсягу 2009 року та транспортного комплексу – 44,9%.


Динаміка експорту-імпорту послуг за 2005 - 2009 рр.

(млн дол.США)



^ 2.2. Прямі іноземні інвестиції - загальна характеристика


За період з 2005 по 2009 рік обсяг іноземних інвестицій в економіку регіону зріс у 2,7 раза (на 125 млн дол.США). Станом на 01 січня 2010 року сукупний обсяг прямих іноземних інвестицій, розміщений в економіці області, складає 197,7 млн дол.США1 (20 місце за обсягом по Україні). Найбільший приріст іноземного капіталу зафіксовано у 2007 році, що становив 46 млн дол.США. У 2008 та 2009 роках відбулося суттєве скорочення приросту іноземних інвестицій. Так, у 2009 році приріст склав лише 5,5 млн дол.США, що є найменшим показником за останні роки.


Динаміка прямих іноземних інвестицій у Херсонській

області за 2005 - 2009 роки (млн дол.США)



Іноземні інвестиції на одну особу зросли за п’ять років на 117,4 дол.США (у 2,8 раза до 2004 року).

За вказаний період до 224 підприємств (95 у 2004 році) Херсонщини інвестиційний капітал надійшов з 39 країн світу (26 країн у 2004 році).

За 2005 - 2009 роки найбільше зріс іноземний капітал з Кіпру – на 75,1 млн дол.США (у 4,8 раза до 2004 року), Сполученого Королівства Великобританія – на 27,3 млн дол.США (у 3,7 рази), Казахстану – на 11,1 млн дол.США (у 2004 році відсутні), Німеччини – на 2,1 (у 1,3 раза) та Нідерландів – 16,4 млн дол.США (у 3,6 раза).


Прямі іноземні інвестиції за видами економічної діяльності

станом на 01 січня 2010 року




Протягом зазначеного періоду обсяг інвестицій у промисловій галузі зріс на 65,4 млн дол.США (у 2,4 раза), сільському господарстві – на 24,7 млн дол.США (у 5,7 раза), торгівлі – на 3,5 млн дол.США (у 1,3 раза), будівництві – на 18,3 млн дол.США (у 2004 році лише на 16 тис.дол.США) тощо.


Розподіл інвестицій по основних країнах-інвесторах



Традиційним залишається розподіл інвестицій по районах та містах області. Так, за 2005 - 2009 роки найбільший ріст інвестицій відбувся у м. Херсон – на 89,2 млн дол.США (у 4,6 раза), м. Каховка – на 3,7 млн дол.США (у 4,6 раза), м. Нова Каховка – на 9 млн дол.США (у 2,3 раза), Цюрупинський район – на 1 млн дол.США.

За 2005 - 2009 роки| загальний обсяг надходжень|зріст||обсягів| інвестицій в основний капітал склав 10918,2|процент| млн грн.


Динаміка інвестицій в основний капітал

(млн грн)



Протягом усього періоду основним джерелом фінансування були власні кошти підприємств та організацій. Також суттєва частка інвестицій припадала на банківські кредити і власні кошти населення на будівництво індивідуального житла.


Структура джерел надходження інвестицій в основний капітал



Протягом останніх п’яти років суттєвих змін у розподілі інвестицій в основний капітал не відбулося. За 2005 - 2009 роки змінилася лише частка інвестицій в основний капітал м. Херсон – показник зменшився на 18,2 відсоткового пункту. Серед інших районів та міст протягом зазначеного періоду суттєву частку інвестиційних ресурсів освоєно у Білозерському, Цюрупинському та Генічеському районах, а також містах Нова Каховка та Каховка.


Структура інвестицій в основний капітал за 2005 - 2009 роки

по районах, містах області

( у % відношенні до загального обсягу)





2005

2006

2007

2008

2009




1

2

3

4

5

6

^ Херсонська область

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

по районах і містах
















Бериславський

1,8

3,3

2,4

1,7

2,5

Білозерський

3,6

3,2

3,3

17,0

9,2

Великолепетиський

1,2

0,7

0,5

0,6

0,7

Великоолександрівський

0,1

0,4

0,2

0,3

0,2

Верхньорогачицький

0,3

0,2

0,1

0,1

0,2

Високопільський

0,1

0,2

0,0

0,1

0,2

Генічеський

1,9

2,9

4,1

2,9

2,6

Голопристанський

3,3

2,8

5,4

6,5

3,3

Горностаївський

1,0

0,6

0,6

0,6

0,4

Іванівський

0,1

0,1

0,2

0,3

0,2

Каланчацький

0,9

2,0

1,0

0,8

1,6

Каховський

1,5

1,5

1,3

1,0

1,6

Нижньосірогозький

0,4

0,6

0,4

0,5

0,2

Нововоронцовський

1,8

1,2

1,1

0,9

1,0

Новотроїцький

1,7

1,6

1,4

1,2

1,9

Скадовський

1,8

2,2

1,6

1,7

1,4

Цюрупинський

3,0

3,3

5,6

3,9

8,4

Чаплинський

1,1

0,7

1,0

1,0

1,5

м.Каховка

8,9

9,1

7,0

5,6

9,2

м.Нова Каховка

7,2

7,8

11,4

10,7

13,6

м.Херсон

58,3

55,6

51,4

42,6

40,1


За видовою структурою основних засобів 56% загального обсягу капітальних інвестицій спрямовано на зведення будівель і споруд (включаючи вартість обладнання, що забезпечує їхнє функціонування). З них 7,1% спрямовано у житлові будівлі. На придбання машин, обладнання, інструменту та інвентарю використано 35,2%, транспортних засобів – 3,8% усіх інвестицій.

Найбільшу частку (32,7%, або 682,7 млн грн) усіх інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток промислових видів діяльності.

У переробній промисловості привабливими для інвестування залишилися целюлозо-паперове виробництво; видавнича діяльність, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництво транспортних засобів та устаткування.

У 2009 році частка капіталовкладень у розвиток сільського господарства, мисливства та лісового господарства становила 25,4%.

Капіталовкладення у житлове будівництво становили 178,6 млн грн. Їхня частка в загальному обсязі інвестицій в основний капітал становила 8,6%.


^ Структура інвестицій в основний капітал 2009 рік за галузевим принципом




Динаміка структури освоєних інвестицій в основний капітал

за галузевим принципом


Найменування галузі

Освоєно (використано) інвестицій в основний капітал

(за роками)

2007

2008

2009

тис. грн

%

тис. грн

%

тис. грн

%




1

2

3

4

5

6

7

Усього

2322071

100,0

3929128

100,0

2087124

100,0

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

368590

15,9

1188413


30,2

529381

25,4

сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними
послуги

364809

15,7

1185621

30,2

529018

25,4

лісове господарство та пов’язані з ним послуги

3781

0,2

2792

0,0

363

0,0

Рибальство, рибництво

2320

0,1

3322

0,1

591

0,0

Промисловість

689206

29,7

956944

24,3

682726

32,7

добувна промисловість

702

0,0

3955

0,4

14198

2,1

переробна промисловість

570055

24,5

804410

84,1

556248

81,5

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

118449

5,1

148579

15,5

112280

16,4

Будівництво

59883

2,6

70341

1,8

25047

1,2

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів
особистого вжитку

211763

9,1

421045

10,7

208581

10,0

торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне
обслуговування та ремонт

38907

1,7

46226

1,2

24704

1,2

оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі

78347

3,4

137245

3,5

104123

5,0

роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів
особистого вжитку

94509

4,0

237574

6,0

79754

3,8

Діяльність готелів та ресторанів

23195

1,0

25332

0,6

17994

0,9

діяльність готелів

4674

0,2

2856

0,1

2751

0,1

Діяльність транспорту та зв’язку

456882

19,7

470414

12,0

238859

11,4

діяльність наземного транспорту

108389

4,7

109883

2,8

12977

0,6

діяльність водного транспорту

4644

0,2

14003

0,4

2375

0,1

додаткові транспортні послуги та допоміжні операції

158397

6,8

166624

4,2

85164

4,1

діяльність пошти та зв’язку

185355

8,0

179895

4,6

138343

6,6

діяльність зв’язку

183207

7,9

179071

4,6

129140

6,2

Фінансова діяльність

51545

2,2

108278

2,8

40634

1,9

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання
послуг підприємцям

314821

13,6

478720

12,2

205053

9,8

операції з нерухомим майном

299663

12,9

467178

11,9

192331

9,3

оренда машин та устаткування; прокат побутових виробів
і предметів особистого вжитку

2546

0,1

1406

0,1

7259

0,3

діяльність у сфері інформатизації

2267

0,1

1264

0,0

393

0,0

дослідження і розробки

1442

0,1

1375

0,0

485

0,0

діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжи-
нірингу; надання послуг підприємцям

8903

0,4

7497

0,2

4585

0,2

Державне управління

24745

1,1

23836

0,6

14119

0,7

Освіта

18261

0,8

28021

0,7

24016

1,2

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

63091

2,7

100927

2,6

54664

2,6

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у
сфері культури та спорту

37769

1,5

53535

1,4

45459

2,2

санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів

13863

0,6

11602

0,3

11522

0,6

діяльність громадських організацій

808

0,0

1279

0,0

997

0,0

діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг

15010

0,6

37112

1,0

31518

1,5

надання індивідуальних послуг

8088

0,3

3542

0,1

1422

0,1


За весь інвестиційний процес в області у дію введено 3,8 км ліній електропередач, додаткове виробництво лаків та фарб, оцту та соусів, рафінованої олії тощо загальною потужністю 454,7 тис. тонн.


Уведено в дію виробничих об’єктів та потужностей (за роками)


Найменування продукції

2005

2006

2007

2008

2009




1

2

3

4

5

6

^ Лінії електропередачі, км
















напругою
















35 кВ і вище

–

–

–

1,48

–

6–20 кВ

0,6

–

19,6

1,52

–

0,4 кВ

22,7

–

0,5

0,08

–

^ Потужності з виробництва
















фарб і лаків на основі полімерів, т

75

500

–

360

–

матеріалів будівельних з пластмас, тис. м2

181

–

–

–

–

оцту, соусів; приправ і пряностей змішаних; борошна і порошку гірчичного; гірчиці готової, т

–

12100

–

10680

–

олії нерафінованої, т

7500

–

–

224320

–

з оброблення молока рідкого і вершків, т

–

–

4000

500

–

сиру сичужного, плавленого та кисломолочного, т

–

584

–

547,5

–

кисломолочних продуктів, т

25550

–

–

30000

–

кормів готових для тварин, т

–

–

7560

97200

–

тортів і виробів кондитерських, т

–

–

–

175

–

макаронних виробів, т

–

–

–

200

25550

виноградного вина; сусла виноградного, тис.дал

–

–

–

600

–

консервів молочних, т

792

–

–

–

–

хлібобулочних виробів, т

1123

–

3098

–

1054

безалкогольних напоїв, тис. дал

–

–

230

–

–

з млинового оброблення сортового помелу, т

1260

–

–

–

–


Характеристика інвестиційної діяльності

Незважаючи на потужний промисловий і, особливо, сільськогосподарський потенціал області, до регіону надійшов відносно невеликий обсяг інвестицій. Останній на кінець 2009 року склав 197,7 млн дол.США. Приріст іноземного капіталу в економіку області за вказаний період становить лише 5,5 млн дол.США.

Причинами такої ситуації є багато факторів як зовнішніх, так і внутрішніх. Основним зовнішнім фактором залишається світова фінансово-економічна криза, що викликала низку негативних наслідків. Світові кризові процеси змусили більшість країн світу посилити політику «національного егоїзму», що передбачає захист внутрішньої економіки. Результатом цього є різке зниження інвестиційної активності. Інвестиційна стратегія в такому випадку передбачає фінансування лише масштабних, життєво необхідних інвестиційних проектів з широким синергічним ефектом та з високою імовірністю повернення капіталу, тому ретельність їх відбору посилилася.

Також не менш важливу роль в інвестиційних процесах відіграє рівень довіри інвесторів владі та недосконале законодавство у питаннях приватної власності, а також земельного врегулювання.

Перераховане вище свідчить про те, що в Україні необхідно затвердити механізми хеджирування інвестиційної діяльності.

Внутрішні фактори, що спиняють розвиток інвестиційної діяльності, пов’язані зі специфікою регіону та недостатньою увагою керівництва області до питання розвитку зазначеної сфери економіки.

Проблеми, що виникають в розвитку сільського господарства, спричиняються значною кількістю ризиків, серед яких: залежність результатів економічної діяльності від кліматичних умов, сезонність робіт і тривалий період між інвестуванням і отриманням|здобуттям| прибутку, мінливість кон'юнктури міжнародного ринку. Важливим|поважним| у прийнятті рішення інвестором, при вивченні можливості|спроможності| фінансування сільськогосподарської галузі області, є|з'являється| стан|достаток| зрошувальних систем. На сьогодні їх у працездатному стані|достатку| залишилося небагато, а відновлення системи - тривалий і дорогий процес. Тому загальна кількість інвестицій, за даними на 01 січня 2010 року, в зазначеній галузі становить лише 29,8 млн дол.США (16,5% від загального обсягу інвестицій в області).

Дещо краща ситуація із залученням іноземного капіталу спостерігається на підприємствах промислової галузі. На кінець 2009 року на підприємствах зазначеної галузі було зосереджено іноземні інвестиції в обсязі 113,7млн дол.США (57,5% усього капіталу), проте їх приросту протягом року не зафіксовано. Проблеми цієї галузі полягають у тому, що для збереження|зберігання| конкурентних позицій підприємства необхідно провести заміну зношеного та застарілого устаткування|обладнання|. Цей процес істотно|суттєвий| уповільнює|сповільняє| оборотність капіталу і призводить до зниження ліквідності інвестицій.

Разом з тим,|із| приріст інвестицій у 2009 році спостерігається в галузях, які зберегли свою ліквідність, а саме: на підприємствах, що здійснюють операції з|із| нерухомим майном, орендою (на 3,4 млн дол|.США), будівництвом (на 1,4 млн дол|.США), з надання комунальних і індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту (на 0,9 млн дол|.США) тощо.

Решта залученого іноземного капіталу в області розподілена по галузях наступним чином:

- будівельна галузь – 18,3 млн дол.США (10,1%);

- торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 16,8 млн дол.США (9,3%);

- в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингу та з надання послуг підприємцям – 11,1 млн дол.США (6,2%).

Найбільший приріст іноземного капіталу спостерігався у 2009 році з Кіпру, що становить 28,2 млн дол.США. Це відбулося, зокрема, через перехід шведського капіталу в повному обсязі та австрійського - однієї з провідних компаній області до активів кіпрських інвесторів.


Структура іноземних інвестицій у Херсонській області основних

країн-інвесторів за 2008 - 2009 роки

(у % до загального обсягу)



Враховуючи зазначене, відбулися зміни і в структурі основних п’яти країн-інвесторів. З цього переліку вибуло Шведське Королівство, натомість, у результаті перерахунку курсової різниці та різниці між номінальною і ринковою вартістю акцій, додались Нідерланди.

Лідерами серед міст обласного значення та районів регіону за обсягом залучених іноземних інвестицій залишається м. Херсон – 114,2 млн дол.США (57,8% від загального обсягу капіталовкладень). Загалом, через зосередженість у містах промислових підприємств регіону, на них припадає 80,5% усього обсягу інвестицій (м. Каховка – 14,5%, м. Нова Каховка – 8,2%).

Серед районів за обсягами іноземного капіталу в 2009 році першу позицію посів Цюрупинський район – 7,3 млн дол.США за рахунок приросту інвестицій протягом звітного періоду на 3,4 млн дол.США. Не зареєстровані інвестиції у 2009 році в Каховському, Нижньосірогозькому, Новотроїцькому, Великоолександрівському та Великолепетиському районах.

Причинами такої диференціації інвестицій по районах та містах області є:

- недосконала система реєстрації інвестицій. Останні реєструються за юридичною, а не фізичною адресою;

- слабко розвинений територіальний менеджмент;

- недостатня увага керівництва області усіх рівнів, особливо районів та сільських і селищних рад, до питань інвестиційної діяльності. Відсутність чітко визначеної взаємодії та напрямків дії влади у цих питаннях.


Переваги інвестування в області:

Херсонщина має вдале геоекономічне розташування. Так, регіон має вихід до двох морів, що дає можливість розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери, а у сукупності з міжнародними автомагістралями, річковим транспортом і розвинутим залізничним сполученням – міжнародного транзиту товарів.

Важливим для області є розвиток промисловості, зокрема переробної. Потенціал переробної галузі використано досить слабко, адже безпосередньо пов’язаний з розвитком сільськогосподарського виробництва.

Сильними сторонами розвитку сільського господарства регіону є зосередженість на території області родючих чорноземів України та Європи, велика площа орних земель та наявна система зрошування.

Підставами для розвитку туристично-рекреаційної та оздоровчої галузі є вихід до двох морів (Чорного та Азовського), широкі мальовничі плавні річок, найбільша у Європі пустеля. Те, що територія області є переважно сільськогосподарською, дає можливість розвивати «зелений туризм». Також в області є запаси мінеральних вод та цілющі гейзери. Окремої уваги заслуговують заповідники, один з яких відомий на весь світ – «Асканія - Нова».

Великим досягненням області є високий рівень освіти. У регіоні проводиться навчання спеціалістів з багатьох напрямків. Потужним є потенціал науково-дослідних інститутів області.


Недоліки інвестування в області:


1. Недостатня взаємодія керівництва області усіх рівнів з інвесторами у вирішенні проблемних питань діяльності.

2. Недостатньо розвинена супровідна інфраструктура інвестиційної діяльності.

3. Низька якість та невелика кількість інвестиційних пропозицій області.

4. Нескоординована робота влади області усіх рівнів у питаннях залучення інвестицій, зокрема пропагування потенціалу області на національному та міжнародному рівнях.

5. Слаборозвинутий територіальний менеджмент.

Результатом зазначеного є складність пошуку та залучення інвестиційних компаній і фондів України та світу, а також низький рівень інвестицій.


Розділ 3. Мета та завдання Програми


3.1. Мета Програми:


Забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку області відповідно до визначених пріоритетів потребує проведення ефективної інвестиційної політики на регіональному рівні. В умовах Херсонської області, враховуючи показники її соціально-економічного розвитку на загальнодержавному рівні, лише впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки на базі використання конкурентних переваг може забезпечити не тільки подолання структурних і територіальних диспропорцій в діяльності регіону, але й вирішити питання щодо створення високопродуктивних робочих місць та підняття життєвого рівня населення області.

Метою Програми є створення сприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату та розвитку інвестиційної діяльності на території Херсонської області, а також забезпечення через інвестиційні важелі реального підвищення життєвого рівня населення, його зайнятості, вирішення соціальних проблем, здійснення структурних перетворень, підвищення ефективної діяльності інфраструктури області та раціонального використання ресурсного потенціалу регіону.

Програма є інструментом координації діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, потенційних та діючих інвесторів, усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, зацікавлених у залученні інвестицій для зміцнення і розвитку соціально-економічного потенціалу Херсонщини.


3.2. Головними завданнями Програми є:


1) ^ У сфері стимулювання ефективного залучення інвестицій:

- створення передумов для залучення інвестицій в пріоритетні галузі економіки області;

- здійснення пропаганди потенційних інвестиційних можливостей регіону серед вітчизняних та іноземних інвесторів з метою залучення їх капіталів до економіки області;

- запровадження конструктивної співпраці з інвесторами, які реалізують пріоритетні для розвитку економіки області проекти; оперативне реагування на пропозиції та звернення про перешкоди в їх діяльності;

- забезпечення удосконалення механізмів управління корпоративними правами, посилення захисту прав суб’єктів малого та середнього підприємництва;

- забезпечення підвищення рівня інвестиційної привабливості об’єктів приватизації регіону серед іноземних і вітчизняних інвесторів;

- сприяння суб’єктам підприємницької діяльності усіх форм власності в розробці бізнес-проектів за стратегічними напрямками з метою подальшого залучення фінансових ресурсів з Державного бюджету України, коштів приватних інвесторів та міжнародних фінансових організацій;

- сприяння залученню інвестицій в розвиток та модернізацію транспортної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи; створення передумов для збільшення обсягів транзитних перевезень, формування мережі міжнародних транспортних коридорів шляхом залучення інвестицій в розвиток транспортного та дорожнього господарства з використанням механізмів концесії та лізингу;

- усунення структурних деформацій в сфері малого підприємництва шляхом випереджаючого наростання темпів розвитку виробничих галузей та сфери послуг регіону;

- створення умов щодо підвищення кредитного рейтингу області.


2) ^ У сфері розвитку інвестиційної діяльності:

- сприяння розробці інвестиційних проектів щодо розвитку об’єктів комунальної власності регіону, активізація інвестиційної діяльності в комунальній сфері області на підставі угод про загальну інвестиційну діяльність , лізингу, концесій, сприяння залученню коштів місцевих бюджетів, венчурних та недержавних фондів з метою їх реалізації;

- формування та постійне оновлення електронного реєстру інвестиційних та інноваційних проектів і пропозицій області, налагодження постійного моніторингу регіонального інвестиційного ринку, обробка та актуалізація інформації щодо підприємств області, зацікавлених у залученні інвестицій;

- формування та постійне оновлення банку даних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, вільних від забудови, розташованих на території області;

- забезпечення активізації інвестиційної діяльності в пріоритетних напрямках розвитку економіки області;

- створення пріоритетних зон залучення інвестицій на території Херсонської області;

- сприяння залученню інвестицій в науковий, науково-технічний та інноваційний потенціал Херсонщини;

- впровадження на території області енерго-, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій.


3) ^ У сфері зовнішньоекономічної діяльності:

- проведення організаційної роботи щодо залучення підприємств та організацій області до участі у виставкових заходах в Україні та за її межами;

- формування та постійне оновлення банку даних експортного потенціалу області;

- систематична презентація експортних пропозицій Херсонщини в мережі Інтернет;

- залучення міжнародної технічної допомоги у визначені пріоритетні напрямки розвитку області;

- забезпечення організаційно-технічного сприяння підприємствам різних форм власності у розширенні ними ринків збуту товарів та послуг, інформаційна підтримка суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності області;

- організація та проведення міжнародних бізнес-зустрічей, форумів;

- налагодження ефективного співробітництва з міжнародними організаціями.


^ Розділ 4. Пріоритетні напрямки інвестиційного розвитку області


До пріоритетних напрямків розвитку економіки регіону, які потребують першочергового інвестування, віднесені наступні галузі господарського комплексу області:

- агропромисловий комплекс (зокрема риборозведення, тваринництво);

- харчова та переробна галузь;

- машинобудівний комплекс;

- легка та текстильна промисловість;

- транспортна інфраструктура та міжнародний транзит;

- рекреаційний комплекс;

- паливно-енергетичний комплекс.

Значних капіталовкладень також потребує запровадження на території області енерго-, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій.

^ Розділ 5. Пріоритетні напрямки реалізації Програми


Досягнення визначеної мети Програми та виконання її завдань будуть забезпечені шляхом реалізації наступних пріоритетних напрямків:

^ 1. Створення умов для ефективного залучення інвестицій:


Головні зусилля будуть спрямовані на впровадження в області наступних механізмів:

- практики прозорого виділення земельних ділянок несільськогосподарського призначення, вільних від забудови, на конкурентних засадах;

- здійснення заходів щодо упорядкування забудови об’єктів на території прибережної смуги Чорного та Азовського морів;

- спрощення порядку надання документів для отримання дозволу на б