Реферат: Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності

проект






























^ СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ЦЕНТРАЛЬНО-ВОЛИНСЬКОГО СУБРЕГІОНУ

(м. Луцьк, м.Рівне, Здолбунівський, Ківерцівський, Луцький, Рівненський райони)


^ Розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку

за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в рамках проекту "Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність". Погляди авторів, висловлені в цьому документі можуть не співпадати з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки



травень 2010 р.





Зміст:


ВСТУП 3

Короткий огляд процесу стратегічного планування 8


^ СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ SWOT- АНАЛІЗУ 13


ПЛАНИ ДІЙ 19

А. Залучення інвестицій 21

В. Розвиток людського та інноваційного потенціалу 27

С. Агропромисловий комплекс 31

D. Транспорт і логістика 38

ПРІОРИТЕТИ 44

^ УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ 48

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ 50


Додатки A-D:

А. ПРОЕКТНІ ЛИСТКИ

В. ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ

^ С. ЗВІТ ПРО ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ

D. ЗВІТ ПРО ОПИТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ЕК СУБРЕГІОНУ,

КЕРІВНИКІВ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАД і РДА АГЛОМЕРАЦІЇ


Примітка. Додатки А-D видані окремо


ВСТУП

Влітку 2010 року лідери громад Рівного, Луцька, Здолбунівського, Ківерцівського, Рівненського та Луцького районів погодилися, що необхідно спільно створити стратегію економічного розвитку Центрально-Волинського субрегіону, що фактично, являє собою адміністративну агломерацію названих адміністративно-територіальних одиниць.




Рис. 1 . Карта-схема Центрально-Волинської адміністративної агломерації


12 липня 2010 року в Рівному та 13 липня 2010 року в Луцьку уповноважені особи сторін, підписали Протокол про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність.

Процес стратегічного планування полягав у визначенні конкретних проектів, які будучи органічними складовими оперативних цілей, відповідних критичних питань і головних галузей економіки агломерації сприятимуть економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності, реалізації спільних інтересів та є доцільними з огляду на наявні і потенційні ресурси.

Кожна з адміністративно-територіальних одиниць делегувала представників місцевих підприємств, приватних підприємців, працівників органів державного управління і місцевого самоврядування, а також інших установ до складу спільного дорадчого органу: Експертного комітету стратегічного розвитку. Перед Комітетом було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку і підготувати його до прийняття представницькими органами, тобто відповідними радами.

Процес стратегічного планування базувався на принципах:

взаємної вигоди

відкритості та прозорості

локалізації

реалістичності

персоніфікації відповідальності за реалізацію цілей

Даний план не є простою сумою стратегій, створених для громад адміністративно-територіальних одиниць, які формують агломерацію. Ця стратегія містить проекти, що є корисними не тільки для якогось конкретного міста чи району. Працюючи над цим спільним документом ми закладали принцип за яким спільна стратегія мала б враховувати (або щонайменше не суперечити) стратегії кожної з громад, що знаходяться на цій території.

Важливим аспектом, який враховувався членами спільного Експертного комітету стратегічного розвитку, є наявність широкого спектру конкуруючих інтересів між Рівненщиною і Волинню, між Луцьком та Рівним. Тому цей стратегічний план фокусував свою увагу лише на тих питаннях, які становлять спільний інтерес та створюють можливості для співпраці задля взаємної вигоди.

Експертний комітет почергово проводив засідання у Рівному та Луцьку.


Стратегічний план створювався у співпраці з проектом «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів комітету.


Коротко про особливості агломерацій.

Не вдаючись у глибокі теоретичні роздуми щодо понять «регіон», «субрегіон» та «агломерація» викладемо інформацію, що на нашу думку буде важливою для цілісності сприйняття необхідності даної Стратегії і розуміння самого поняття «агломерації».

Згідно з Економічною енциклопедією (Економічна енциклопедія у 3-х томах / під ред. С.В. Мочерного, т.1, с.17): «Агломерація — (від лат. agglomerare — приєднувати, накопичувати) — компактне розташування міських поселень, об'єднаних у певну цілісність розвинутими виробничими (в т.ч. трудовими), культурно-побутовими, рекреаційними зв'язками, форма територіальної концентрації промислового виробництва та різноманітних ресурсів (трудових, наукових, інвестиційних, інформаційних).

Згідно з ДБН 360-92**. “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”: «п.1.4. Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються». Окрім того, згідно з цим нормативним актом, для міст з населенням 100 - 250 тис. мешканців територія агломераційного розселення визначається за принципом 35 км навколо міста та/або 25 хв. досяжності робочої сили до або від ядра агломерації громадським транспортом. Оскільки, відстань між Луцьком і Рівним навіть по автомобільній дорозі є меншою за 70 км (35+35), де-факто, має місце «взаємне накладання» цих територій. Отже, є підстави стверджувати про існування єдиної двох ядерної агломерації (конурбації) міст Луцька та Рівного, яку ми в даному документі називаємо Центрально-Волинською агломерацією. Зазначимо, що межі цієї агломерації повністю покривають Рівненський та Луцький райони, а Здолбунівський та Ківерцівський райони входять до агломераційної зони більшістю своїх територій. Оскільки, Горохівський, Рожищенський (Волинської обл..) та Гощанський, Дубенський (Рівненської обл.) райони частково входять до зон агломераційного впливу Луцька і Рівного дуже незначними територіями, де проживає порівняно незначна кількість мешканців, що постійно працює в цих містах, вважатимемо ці величини такими, що не можуть мати суттєвого впливу на економічні показники Центрально-Волинського субрегіону. Отже, можемо достовірно вважати, що агломерація знаходиться в адміністративних межах Луцького і Ківецівського районів Волинської області та Здолбунівського і Рівненського районів Рівненської області.

В законодавстві України термін «агломерація» зустрічається в одному Законі України, одному Указі Президента України і одній постанові Верховної Ради України, трьох постановах Кабінету Міністрів України та одному розпорядженні Кабінету Міністрів. Офіційне визначення терміну «міська агломерація» дане в Постанові Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. N 521 «Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст» є наступним: «міська агломерація - компактне територіальне розміщення міських населених пунктів, об'єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками». Далі, в цьому акті є положення, яке пояснює чому ми розробляємо стратегію саме для агломерації:«…в першу чергу підтримуватиметься робота з розбудови та модернізації інфраструктури національного та загальноєвропейського значення, а також інфраструктури регіонів, міст та міських агломерацій, які можуть відігравати роль полюсів зростання…».

Підкреслимо ще раз. ^ Законодавство України визнає агломерації полюсами зростання!

Щоб підтвердити цю тезу, звернемось до статистичних даних і фактів, які характеризують агломерації в світовій економіці не коментуючи їх:

станом на 2008 рік на планеті налічувалось 459 агломераций (з населенням понад 1 млн. осіб) в яких загалом проживає близько 40% міського населення світу і 20% всього населення Землі. Тенденція до урбанізації та концентрації населення у найближчі роки буде лише посилюватись;

на 100 найбільших агломерацій припадає понад 30% глобального ВВП, половина світового ВВП створена в 380 –ти міських агломераціях;

Нью-Йоркська агломерація, яка займає всього 0,2% території США, дає 11% ВВП країни;

85% ВВП США створюється в агломераціях;

У Сеульській агломерації (Республіка Корея) населення - перевищує 22 млн., це близько 48% населення всієї країни. Тут створюється 67% ВВП країни;

Десять найбільших агломерацій світу «дають» понад 10% (!) світового ВВП. Вони ж володіють 10% всіх міжнародних туристичних потоків та 10 % об'ємів міжнародних вантажо-пасажирських авіаційних транспортних перевезень.

Наступний рисунок наглядно продемонструє ці тенденції.



Рис. 2. Валовий регіональний продукт у розрахунку на 1 мешканця на одиницю площі.

Наведемо деякі аргументи і тренди, що додатково логічно обґрунтують необхідність створення стратегічних планів саме для агломерацій:

Немає однакових міст і однакових агломерацій, але є певні спільні тренди та стадії їх розвитку;

Регіони (як і країни) не бувають гомогенними за рядом ознак, у т.ч. своїм розвитком. Кожен регіон також має свої «субрегіони», що мають свої особливості та спільні ознаки (демографічні параметри, рівень доходів населення, структура виробництва, природно-кліматичні умови, рослинність і т.п.). Агломерації мають ознаки субрегіонів;

Сучасна економіка не визнає адміністративно-територіальних кордонів, а тим більше меж між містами, районами, селищами, сільрадами, але ці межі іноді обмежують їх розвиток. Причина не завжди в «межах», а часто, в різних інтересах і цілях;

Трудові ресурси, як і реальна економіка, завжди «ігнорують» межі між АТО. Не відомо випадків, щоб населення прилеглих до великого міста населених пунктів взагалі не працювало в цих містах чи не здійснювало там своїх культурно-побутових потреб. І навпаки, не має жодного великого міста частина жителів якого не проживала б у приміській зоні працюючи у цьому місті Більше того, чим вища ділова активність, тим вищий рівень маятникової міграції;

«Комунальні інтереси» міст завжди виходять за їх адміністративні межі (водопроводи, полігони твердих побутових відходів і т.п.);

Концентрація економіки функціонально пов'язана з рівнем конкурентоспроможності території. Країни і території з вищим рівнем концентрації продуктивних сил, мають як правило вищий рівень конкурентоспроможності. Епоха кластерів настала після початку процесів концентрації ресурсів;

Кластери – це також особливі форми концентрації. Основний конкурентоспроможний продукт сьогодні створюється в системах кластерного типу. Кластери також не визнають меж між населеними пунктами, районами і т.п. За дослідженнями Європейської Кластерної обсерваторії не відомо випадку, щоб потужний кластер повністю співпадав з територією міста чи навіть району;

Рушієм економічного зростання є - інвестиції та інновації, але інновації народжуються не «в чистому полі», а стратегічні інвестиції приходять туди де є: територія для фізичного розташування нових об’єктів, інфраструктура та певна кількість відповідних трудових ресурсів (очевидно, ще важливий бізнес-клімат в країні та відповідне законодавство, тобто фактори, що формуються не локальним рівнем);

Інвестор (промисловий), як правило, не приходить на територію, де немає трудових ресурсів і комунікацій. Але, він часто не може збудувати підприємство в місті, де є інфраструктура, трудові ресурси, але немає вільних від забудови ділянок. Отже, поєднання інтересів міст та приміських територій дозволить активізувати інвестиційну активність;

Основні «грінфілд» інвестиції в країнах Центральної та Східної Європи локалізовані на окраїнах міст та на приміських територіях;

Проекти, що реалізуються в агломераційних утвореннях є більш ефективні за рахунок впливу «масштабного ефекту», тобто це менші інфраструктурних втрати, більший обсяг ринку праці та збуту продукції. Інвестор цінує масштаб ринку;

Розвиток агломерації передбачає розвиток всього ареалу (а не лише розвиток її ядра), тоді середній рівень життя мешканців агломерації завжди вищий, ніж мешканців не агломерованих населених пунктів;

Території агломерації розвиваються не хаотично, а за спільною схемою розвитку, узгоджуючи свої дії;

Агломерація – це не підпорядкування чи поглинання «більшим»-«менших», а партнерство, направлене на те, щоб усім разом стати «більшими». Це розумний компроміс, баланс між централізацією і деконцентрацією та децентралізацією при новому рівні ефективності;

Міста і райони об’єднавши зусилля можуть спільно досягти вищих показників зростання і залучення інвестицій, ніж діючи поодинці. Принцип синергії ніхто не відміняв.

^ Короткий огляд процесу стратегічного планування

За основу для розробки процесу стратегічного планування було взято «Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку», затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції від 29.07.2002 №224 з певними змінами і доповненнями, які довелось здійснити через очевидні відмінності між поняттями «регіон» і «агломерація» (субрегіон). Ці зміни були направлені на поглиблення аналітичної складової, вищого рівня деталізації проектів, введення системи їх пріоритезації та принципів моніторингу і впровадження. Нижче подаємо блок – схему процесу та його опис.

Рис. 3. Блок –схема процесу стратегічного планування


На першій стадії проекту було здійснено «сканування середовища», тобто аналіз існуючої ситуації в економіці субрегіону. «Сканування» полягало в отриманні кількісних та якісних параметрів, що адекватно характеризують динаміку економічних процесів території.

Кількісні параметри, дані статистики, а також історична і географічна характеристики території лягли в основу так званого Профілю субрегіону, який в Україні найчастіше називається соціально-економічним паспортом.

Співробітники міських рад та державних адміністрацій спільно з консультантами проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» підготували профіль субрегіону, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя, тощо. Дані та першоджерела були надані багатьма виконавчими органами міських ради і державних адміністрацій, центрами зайнятості, управлінням статистики Рівненщини та Волині, іншими установами. Використовувались матеріали статистичних щорічників, що видаються Держкомстатом України.

Якісні параметри для наступного аналізу були отримані внаслідок проведеного опитування керівників підприємств, що здійснювалось за допомогою анкети, яка містила стандартні 29 запитань. Опитування проводилось в межах усіх адміністративно – територіальних одиниць, які формують Центрально-Волинську агломерацію.

Для опитування були обрані представники найбільших роботодавців Центрально-Волинської агломерації, малих і середніх підприємств, які працюють як у промисловому секторі, так і у сфері торгівлі та послуг. Опитування мало на меті дізнатися про оцінку респондентами бізнес-клімату території, де вони здійснюють господарську діяльність, проаналізувати проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, дізнатись про їхні очікування та плани на майбутнє. Важливо, що члени комітету, у першу чергу представники бізнесу за бажанням могли безпосередньо брати участь в опитуванні «Вивчення думки підприємців» і безпосередньо інтерв’ювати респондентів. Основну роботу з проведення інтерв’ювання взяли на себе представники громадських організацій. Частина анкет поширювалась через «економічні підрозділи» міських рад та райдержадміністрацій.

Обробка та аналіз анкет, підготовка звіту про результати опитування проводилась спеціалістами проекту «ЛІНК».

Загалом, дані Профілю субрегіону та Звіт про результати опитування стали основними джерелами інформації для членів експертного комітету стратегічного розвитку. Ці документи є в додатку до даної стратегії.

Існування такої фундаментальної бази знань відіграло важливу роль, коли члени Експертного комітету визначали сьогоднішні та майбутні вирішальні чинники (критичні питання і головні галузі) економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності субрегіону, на яких зосередиться Стратегічний план, а саме,

критичні питання:

(1)  залучення інвестицій – (A),

(2) інновації та розвиток людського потенціалу – (B),

а також головні галузі:

(3) пріоритетні галузі спільної діяльності (АПК, транспортна система та інфраструктура) – (C);

(4) МСП та інфраструктура бізнесу – (D).


Фактично, отримана матриця пріоритетів, де критичні питання, безумовно є базисом не лише для головних галузей.

Очевидно, члени комітету врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» та основні пріоритети, визначені цим документом для Волинської та Рівненської областей.

У січні 2011 року учасники Експертного комітету провели SWOT-аналіз. Його завданням було проаналізувати сильні та слабкі сторони міста (аналіз внутрішніх чинників) й оцінити позицію міста порівняно з іншими територіями, з якими Центрально-Волинський субрегіон конкурує за інвестиції та робочі місця. Конкурентоспроможність Центрально-Волинської агломерації також розглядалася в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Експертним комітетом було сформовано проект стратегічного бачення – яким, думку членів комітету, має бути субрегіон в майбутньому. Погодження остаточної версії бачення відбувалось за принципом консенсусу. Стратегічне бачення є вступом (епіграфом) до Стратегічного плану.

Результати SWOT-аналізу та формулювання стратегічного бачення були повторно обговорені й остаточно схвалені на черговому засіданні Експертного комітету, яке відбулося в Рівному 27 січня 2011 року.

Для визначення потенційних проектів, спільних для усіх адміністративно-територіальних одиниць агломерації було проведено ще одне опитування серед членів ЕК, депутатів різних рівнів, керівників виконавчих органів міських рад, керівників місцевих органів виконавчої влади. Звіт про результати опитування подається у додатку.

Після цього на черговому засіданні Експертного комітету з питань економічного розвитку здійснювалось обговорення поточного стану стосовно кожного з чотирьох вищезгаданих напрямів і досягнення консенсусу щодо кроків, які мають зробити громади, що формують Центрально-Волинську агломерацію, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих питаннях. До участі у обговоренні залучались представники ОДА, РДА, міських рад, підприємств, органів державного управління, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.

Проводились зустрічі комітету для підготовки Планів дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з кожного критичного питання та головних галузей. Комітет звертав увагу на «вартісний ланцюжок», щоб сприяти максимізації доданої вартості.

Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану.

Стратегічний план Центрально-Волинської агломерації є амбітним, і в його впровадженні братимуть участь багато організацій та окремих осіб. Важливою є роль обласної ради, як представницького органу, що реалізовує спільні інтереси громад та обласної державної адміністрації. Дуже суттєво, що на ці органи покладається відповідальність за підтримку перед органами державної виконавчої влади ряду найбільш потужних спільних проектів.

Значний внесок в його реалізацію мають зробити центральні органи державної влади, зокрема, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство освіти і науки України, Міністерство аграрної політики, Міністерство культури і туризму, Міністерство економіки, Міністерство промислової політики.

План визначає кроки із зміцнення бізнес-інфраструктури, проведення системної роботи з покращення місцевого інвестиційного клімату і розширення інвестиційних можливостей в агломерації, що є важливими факторами підвищення конкурентоспроможності регіону загалом.

У плані робиться наголос на створенні постійного партнерства між місцевою владою та підприємцями і на реалізації комплексної програми економічного розвитку території. У процесі впровадження плану буде розроблено багато матеріалів, створюватимуться бази даних, виникатимуть спільні проекти, здійснюватиметься інша діяльність. Усе це вестиме до поліпшення бізнесового середовища, кращої підтримки розвитку підприємств. Одна з цілей стратегії – полегшити доступ до інформації та сприяти ефективній комунікації.

Приділяючи значну увагу питанням економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності ми маємо розуміти розвиток не лише як процес у часі, а й у просторі, отже важливо, щоб відповідно до вимог законодавства України не лише були створені і офіційно затверджені схеми планування території для кожної з областей, а й проведений процес створення такої детальної схеми і на субрегіональному рівні, тобто для Центрально-Волинської агломерації.

При розробці схеми для агломерації варто врахувати, що не усі населені пункти агломерації мають актуальні генеральні плани та усю передбачену чинним законодавством необхідну містобудівельну документацію. Існує необхідність пов`язати генплани окремих населених пунктів, в тому числі і обласних центрів з загальною картиною розвитку субрегіону (визначення меж, «стикування» інженерних комунікацій, транспортних магістралей тощо). Схема планування для приміських територій навколо Луцька і Рівного має мати значно вищий рівень деталізації, ніж для субрегіону загалом. Це у найближчі роки варто зробити, оскільки ймовірність неузгодженостей між генпланами і стратегіями розвитку різних населених пунктів саме в межах агломерації є значно вищою, ніж у субрегіоні загалом. Чи варто говорити, що такі протиріччя саме в межах агломераційного утворення можуть мати дуже негативні наслідки, у т.ч і для економіки цих адміністративно-територіальних одиниць. Це ж стосується масштабів ймовірних просторових конфліктів різних видів господарської діяльності, що безумовно мають об’єктивний характер, і найбільш сильно можуть проявитись саме в точках концентрації (чи біфуркації) якими власне і є урбанізовані ареали.

Відомо, що просторовий розвиток впливає на екосистему і посилює техногенний та антропогенний впливи на оточуюче середовище, отже варто мати на увазі, що реалізація проектів, особливо в сфері будівництва промислових об’єктів та елементів інфраструктури повинна «компенсуватись» створенням екомережі, каркасів екологічної безпеки, певної оптимізації системи землекористування території як це передбачено Законом України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки». Якщо територія ще не зробила аналіз існуючого розподілу у просторі антропогенно-техногенного навантаження і не має його графічного відображення, то очевидно спрогнозувати і реально побачити зміни цього стану після реалізації нових проектів буде неможливо.

Найкраще для цього використовувати технології сучасних ГІС-систем. Отже, перед агломерацією у майбутньому постане питання створення спільної «багатошарової» інформаційної системи, тобто вже сьогодні варто думати над «проблемою сумісності ІТ продуктів», оскільки такі системи (їх складові) створюються різними органами і організаціями, а загальний інформаційний ресурс використовується спільно.


Вищенаведене ми сприймаємо як систему факторів, що можуть мати значний вплив на економічний розвиток та рівень конкурентоспроможності, а отже це все має бути враховано при розробці і особливо впровадженні стратегії.


З процесу планування в цілому та з остаточного Стратегічного плану зокрема випливає кілька важливих висновків.

По-перше, і представники місцевої влади, представницьких органів, і місцеві підприємці відчувають свою відповідальність за майбутнє регіону та готові присвятити свій час, інші ресурси досягненню такого майбутнього, яке вони разом визначили й окреслили в Стратегічному плані.

По-друге, в Луцьку, Рівному та поза ними існують ресурси, які, за належної організації, можна використати таким чином, щоб вирішити найбільші проблеми території. Реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громад субрегіону.

По-третє, питання інфраструктури, інноваційної та інформаційної систем для бізнесу, розвитку місцевих підприємств та залучення інвестицій є взаємопов’язаними, а отже ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому як складну систему. Покращення в одному з питань сприятиме покращенням в інших.

Нижче подамо стислий аналіз критичних питань та галузей і опис відповідних планів дій.

Успіх упровадження стратегії залежатиме від тривалої відповідальності значної кількості людей, керівників різних рівнів, осіб, які були членами Експертного комітету, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього субрегіону. Важливою є підтримка всієї громади. Тому, після прийняття Стратегічного плану відповідними радами, рекомендується сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів громад населених пунктів агломерації. Завданням КУВ буде здійснювати моніторинг виконання всіх проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану. Питання моніторингу плану та створення КУВ порушується далі.
^ СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ SWOT-АНАЛІЗУ СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ


Центрально-Волинський субрегіон – душа і серце Волині, північно-західні ворота України на перехресті міжнародних шляхів. Територія інноваційного розвитку та диверсифікованої економіки, з багатим людським, промисловим, сільськогосподарським та рекреаційним потенціалом, що відрізняється європейськими стандартами управління, високими комунікаційними та науково-технічними можливостями.

Край, привабливий для інвесторів та туристів, для примноження капіталу та відпочинку, що має унікальні природні умови, які стануть основою його всебічного розвитку.

Земля, де поєднується все найкраще, і мешканці пишаються своєю історичною спадщиною





Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, як субрегіон має виглядати в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до стратегічного плану економічного розвитку субрегіону. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени Експертного комітету з питань економічного розвитку розпочали створення плану.

Запропоноване формулювання бачення містить ідеї, які члени Експертного комітету з питань економічного розвитку (представники бізнесу та влади) вважали найважливішими для майбутнього Центрально-Волинського субрегіону. Дане стратегічне бачення було узгоджене та затверджене на засіданні Експертного комітету з питань економічного розвитку.

^ АНАЛІЗ ВНУТРІШНІХ (сильні і слабкі сторони) ТА ЗОВНІШНІХ (сприятливі можливості і загрози) ЧИННИКІВ
Учасники Експертного Комітету шляхом анкетування визначили сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для Центрально-Волинського економічного субрегіону. При формуванні переліку запитань анкети враховувались вимоги наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції №224 від 29.07.2002 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку» .

Результати роботи пропонуються увазі членів ЕК для подальшого обговорення і внесення можливих коректив, після чого вони стануть довідковим документом.

За своїм призначенням SWOT-аналіз є «інструментом» ЕК для підготовки реалістичних і здійснених планів дій, в яких поряд зі середньостроковими стратегічними цілями будуть визначені короткострокові оперативні цілі – власне проекти. Упровадження цих проектів повинно, з одного боку, усунути слабкості міста з одночасним посиленням його сильних сторін, а з іншого – повною мірою скористатися сприятливими можливостями, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил, уникаючи загроз.

Визначення чинників SWOT – аналізу проводилось методом експертної оцінки за визначенням середнього. Членам ЕК видавались стандартизовані анкети, у яких вони могли поставити оцінку певного параметра за десятибальною шкалою від 0 до 9 з кроком «1», або фактично від «-4» до «+5», при цьому оцінки від «-4» до «0» відносились до «слабких сторін» і «загроз», а від «0» до «+5» - до «сильних сторін» та «можливостей».

Опрацьовані дані опитування подані нижче у формі таблиць та діаграм.

^ ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ

Сильні сторони:

Чинник

Величина

Земельні ресурси

3,10

Лісові ресурси

3,10

Водні ресурси

2,97

Кількість трудових ресурсів

2,83

Електропостачання

2,77

Газопостачання

2,70

Прикордонні смуги

2,43

Інфраструктурно-комунікаційні магістралі

2,37

Оздоровчі та рекреаційні ресурси

2,37

Розвиток туристичної інфраструктури

2,37

Вікова структура трудових ресурсів

2,17

Вигідне розташування для окремих секторів

2,17

Мінерально-сировинні ресурси

2,10

Теплопостачання

2,03

Історична та культурна спадщина

1,97

Кваліфікація трудових ресурсів

1,97

Можливості для підвищення кваліфікації

1,83

Рівень забруднення

1,83

Елементи екологічної мережі

1,77

Розвиток комунікаційних мереж, Інтернет, зв'язок

1,77

Головні міста на перетині ліній

1,77

Накопичення відходів

1,70

Нерухомість для бізнесу

1,70

Лікувально-оздоровчі умови

1,63

Водопостачання, водовідведення

1,50

Доступ бізнесу до інформації

1,50

Послуги малому бізнесу

1,50

Реєстраційно-дозвільна система

1,43

Стимулювання малого бізнесу

1,37

Дорожня мережа, стан доріг

1,30

Інженерно-транспортна інфраструктура

1,30

Базові галузі

1,23

Випромінювання та опромінювання

1,23

Наслідки надзвичайних ситуацій

1,17

Наявність вільних ніш для бізнесу

1,17

Медико-санітарні умови

1,10

Присутність підприємств-експортерів

1,10

Рівень акустичного дискомфорту

1,03

Бізнес-інфраструктура

0,83

Зони ураження

0,77

Співпраця між бізнесом та владою

0,77

Наукова, освітня, технологічна інфраструктура

0,70

Розгалуженість виробничої бази

0,70

Стан ринку праці

0,70

Якість житлового фонду

0,70

Наявність якісних туристичних продуктів

0,63

Потенційно небезпечні об'єкти

0,63

Інвестиційні продукти

0,57

Поводження з твердими побутовими відходами

0,57

Практика залучення інвестицій

0,57

Кількість та якість наукових кадрів

0,10

Запобіжні заходи

0,10

^ Слабкі сторони:

Чинник

Величина

Узбережжя морів

-2,36

Наявність наукових розробок світового рівня

-1,43

Головні річки

-0,97

Геоінформаційна система

-0,63

Кластеризація галузей

-0,37

Наукоємні інвестиційно-спроможні галузі, підприємства

-0,23

Кількість отриманих патентів

-0,17

Основні фонди

-0,10



^ ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ

Можливості:

Чинник

Величина

Міжнародні транспортні коридори

3,30

Комунікаційні магістралі

2,23

Кон'юнктура світового ринку

1,37

Вступ в ЄС

1,23

Ситуація в країнах-партнерах

1,23

Міжнародні екологічні проекти

1,17

Міжрегіональні, зовнішньоекономічні зв'язки

1,03

Глобалізація економіки

0,90

Централізація державної влади

0,77

Наслідки вступу в СОТ

0,77

Агресивна конкуренція сусідніх кран чи регіонів

0,70

Зовнішні зносини

0,70

Кон'юнктура внутрішнього ринку

0,50

Діяльність центральної влади

0,37

Соціальна орієнтація бюджету

0,37

Стабільність валютного курсу

0,37

Активізація потоків іноземних інвестицій

0,23

Зміни в законодавстві

0,17

Загрози:

Чинник

Величина

Корупція та бюрократія

-1,97

Інфляція, подорожчання енергоносіїв

-0,97

Імідж держави

-0,83

Політика залучення інвестицій

-0,70

Стратегія конкурентоспроможності

-0,63

Стимулювання малого бізнесу

-0,57

Децентралізація, деконцентрація управління

-0,43

Соціально-політична стабільність у державі

-0,37

Запровадження європейських стандартів в екології

-0,37

Громадянське суспільство

-0,30

Розвиток економіки країни

-0,17

Державна програма енергозбереження

-0,17

Адмінреформа

-0,03




Рис. 4. Аналіз сильних і слабких сторін Центрально-Волинського субрегіону


Рис. 5. Аналіз можливостей і загроз Центрально-Волинського субрегіону
^ Плани дій
Стратегічний план економічного розвитку агломерації є продуктом спільного вибору лідерів громад Центрально-Волинського субрегіону на основі досягнення консенсусу, а також даних, що отримані раніше у результаті аналізу існуючої ситуації та даних SWOT-аналізу.

В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку. Чотири напрями, три з яких стосуються всіх видів економічної діяльності – Залучення інвестицій, Інновації та розвиток людського потенціалу, МСП та інфраструктура бізнесу а також дві пріоритетні галузі економіки – Агропромисловий комплекс, Транспортна система та інфраструктура – були вибрані ЕК шляхом консенсусу як вирішальні чинники для подальшого розвитку субрегіону та регіональної економіки.

Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції Центрально-Волинського субрегіону. Плани дій розроблялися членами Експертного комітету з питань економічного розвитку, а також з допомогою осіб, які мають професійні знання та досвід у відповідних сферах, або до службової компетенції яких входять відповідні питання.



Рис. 6. Стратегічне бачення, критичні питання та головні галузі


Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні майбутнього сталого зростання – і на чотирьох ретельно відібраних критичних питаннях та галузях економічної діяльності. «Залучення інвестицій», «Інновації та розвиток людського потенціалу», «МСП та інфраструктура бізнесу» належать до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевих економік, стосуються усіх сфер економіки тоді я